Тетяна Вітенько
Нещодавно відбулася зустріч голови обласної ради Віктора Овчарука з представниками Люблінського музею (Польща) за участі директорів Тернопільського обласного краєзнавчого музею Степана Костюка, Тернопільського обласного художнього музею Ігоря Дуди та обласного комунального літературно-меморіального музею Юліуша Словацького в м. Кременці Тамари Сеніної.
Під час перебування з робочим візитом в Польщі ще у 2017 році делегація Тернопільщини, очолювана головою облради Віктором Овчаруком, вдруге зустрілася із директором Люблінського музею Катериною Мєчковською. Як і планувалося раніше, відбулося підписання рамкової угоди про співпрацю між Люблінським та Тернопільськими музеями, що відкриває можливість реалізації проектів спільної Україно-Польської історії. Метою угоди є визначення правил, умов та форм співпраці Люблінського музею та Тернопільського обласного краєзнавчого музею, Тернопільського обласного художнього музею, обласного комунального літературно-меморіального музею Юліуша Словацького в місті Кременці в 2017-2020 роках. Сторони узгодили програму співпраці в плані реалізації численних заходів та проектів. Зокрема, проведення виставок, спільні програми досліджень та їх публікація, спільна заявка на отримання коштів у наявних програмах, стажування фахівців усіх музеїв на основі взаємного обміну, обмін публікаціями та інше. Від імені обласного художнього, краєзнавчого та Кременецького літературно-меморіального музею Юліуша Словацького угоду з Катериною Мєчковською підписала директор літературно-меморіального музею Тамара Сеніна.
Відтак Малгожата Ковальчик, головний спеціаліст із залучення позабюджетних коштів та міжнародної співпраці Люблінського музею, та Ярослав Циммерман, науковий співробітник Люблінського музею відвідали Тернопільщину відвідали область з метою предметного та конкретного діалогу. Зокрема сторони узгодили програму співпраці в плані реалізації численних заходів та проектів, у тому числі проведення Міжнародного літературно-мистецького форуму «Діалог двох культур – 2018».
«Залучення до підписання Угоди музеїв області, які є комунальними установами Тернопільської обласної ради, і надання їм підтримки з боку обласної ради може стати хорошим прикладом співпраці між українськими та польськими музеями на принципах державно-приватного партнерства, - наголосив голова обласної ради Віктор Овчарук. - У зв’язку з цим, особливу роль у нашій подальшій співпраці може мати участь в підготовці та реалізації спільних проектів із залученням коштів європейських фондів, зокрема, в рамках Програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2014-2020, а саме конкурс малобюджетних проектів, який буде охоплювати пріоритети тематичної цілі «Спадщина».
Третє пленарне засідання восьмої сесії Тернопільської обласної ради було конфліктним та провокативним. Причиною сварок та навіть бійок стало внесення змін до Перспективного плану території громад, зокрема – бажання мешканців кількох сіл Тернопільщини створити Білецьку ОТГ. Попри всі казуси зі сторони депутатів, представники фракції УКРОП в обласній раді підтримали людей та голосували за створення громади.
– Події, які вчора відбулись на сесії Тернопільської облради, точно не прикрашають владу. Я не очікував, що ми до такого опустимось. Але, на жаль, дії депутатів до цього спонукають. Люди були настільки емоційно заряджені, що думали ніби відстояти свої права іншими методом, аніж обуренням, криками та протестами, не вдасться. Ситуація була дуже напружена і логічно, що вона виплеснулась в такій агресивній формі – 4 бійки за участю депутатів. На моїх очах такого ще не було ніколи, ми завжди досягали консенсусу, – зауважив голова фракції «УКРОП» в Тернопільській облраді Андрій Цибульський.
Як пояснив укропівець, мешканці сіл не хочуть приєднуватись до Тернополя, а планують створити окрему громаду, бо бояться що міська влада буде «дерибанити» землі та хаотично забудовувати території.
– Фракція партії УКРОП в обласній раді буде відстоювати інтереси людей. Треба розуміти, що все це трапилось не просто так. Зараз люди не хочуть приєднуватись до Тернополя, бо остерігаються земельних махінацій зі сторони міської влади. Вони бояться бути «другосортними» людьми» та втратити самостійність. Мешканці навколишніх сіл не бачать ні економічних ні соціальних переваг для того, щоб об’єднуватись з Тернополем, а хочуть окремо створити громаду. Я також розумію тернопільську владу та мешканців міста. Я занепокоєний, що Тернопіль не має куди розвиватись. Залишати місто без можливості об’єднання в громаду – також неправильно. Але, з іншого боку, треба дослухатись і до думки людей, які проживають за межами Тернополя, адже вони не хочуть потім за безцінь віддавати свої землі та потерпати від грабежів. За рахунок прийняття Перспективного плану місцеві жителі хочуть убезпечити себе від майбутніх зазіхань на їхні території,– пояснив Андрій Цибульський.
Укропівець вважає, що представники міської влади мають йти до людей та голів сільських рад та переконувати їх, що Тернопіль може не лише щось забрати від них, але й багато чого дати.
Колишній очільник Тернопільського державного науково-технічного підприємства «Промінь», а за сумісництвом й депутат міської ради, Тарас Білан за час свого керування підприємством ледь не довів його до банкрутства різноманітними махінаціями та неефективним управлінням.
Одна із авантюр горе-«директора» закінчилась для нього кримінальним провадженням одразу за трьома статтями Кримінального Кодексу України: 191 «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»; ст. 206-2 «Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації»; ст. 219 «Доведення до банкрутства».
Справа в тому, що ще влітку минулого року пан Білан вирішив нібито «погасити борг», привласнивши магістральний шинопровід довжиною у 25 метрів, а також частину іншого шинопроводу, який демонтували через проведення ремонтів системи енергопостачання.
Як розповів новий директор заводу Андрій Лікаренко, такі дії пана Білана можна вважати свідомим шкідництвом підприємству, оскільки без зниклого безвісти шинопроводу не можуть на повну потужність функціонувати станки, які тепер необхідні, щоб виготовляти башти для нового українського БТР-у.
- Ми дізнались, що на Тараса Білана відкриті одразу три справи. Перша стосується зняття шинипроводу, який живить станки. Тобто, коли я почав виконувати свої обов’язки на «Промені», в першу чергу пройшовся по інвентаризації. З’ясувалось, що кількість робочих станків до приходу Тараса Білана і після – не змінилась. До прикладу, якщо там 60% станків були робочі, вони такими і залишились. Однак основні станки, які зараз вкрай потрібні для виготовлення башт для БТР-ів не можуть працювати одночасно, саме через те, що Тарас Білан зняв шинопровід. Його тимчасова заміна просто не витримає навантаження і згорить. На сьогодні 3 додаткові станки вже введені в експлуатацію, а 4-ий – поки лише вводиться. Сам шинопровід зник. Чи його здали на металобрухт, чи продали – невідомо. До речі, роботи із демонтажу цього шинопроводу проводили 6-ро друзів-ставлеників Тарас Білана, які пішли з своїх посад разом із ним. Про них люди тут поганої думки, оскільки користі від них було мало, а коли вони вже йшли, то погрожували працівникам заводу, - розповідає Андрій Лікаренко.
Як нам стало відомо, Тарас Білан спільно із начальником цеху «Променя» паном Барилко скористались тимчасовою відсутністю на підприємстві головного енергетика Миколи Крука. За словами працівників підприємства, ставленики Тараса Білана згідно вказівки начальника цеху розпочали роботи із демонтажу. Сам пан Барилко аргументував подібну вказівку «прямим усним наказом від керуючого санацією «Променя» Тараса Білана». Мовляв, це неабияк допоможе підприємству розрахуватись із «боргами».
Коли працівники підприємства розпочали роботи із, як вже стало відомо згодом, незаконного демонтажу повернувся головний енергетик. Побачивши таку картину Микола Крук вимагав припинити ці дії, оскільки не було ані потреби ліквідовувати шинопровід, ані письмового затвердженого наказу. Окрім того, жоден із працівників не знав, про який незрозумілий борг може іти мова. Більше того, керівник-аферист «Променя» пан Білан вдало скористався не лише відсутністю головного енергетика, а й – проведенням ремонту. Як з’ясувалось, демонтований шинопровід тимчасово перебував без напруги, адже разом із іншим обладнанням опинився в критичних умовах експлуатації через протікання даху.
Станом на сьогодні відкрите кримінальне провадження. Як вияснилось, не було жодного офіційного наказу від керуючого санацією, «борг» швидше за все – вигаданий, а майно підприємства – шинопровід, безслідно зникло. І замість того, аби тернопільський військовий завод використовував свою техніку на повну потужність для виготовлення башт для української військової техніки, повинен вирішувати проблеми, які після себе залишив колишній горе-керівник.
Як вже писала «СОРОКА» сьогодні, 3 пленарне засідання 8 сесії Тернопільської обласної ради розпочалося не спокійно: під час голосування порядку денного «почубилися» нардеп- радикал Ігор Мосійчук та депутат-свободівець облради Богдан Бутковський.
Політиків вдалось одразу ж розборонити та навіть проголосувати одне із питань, винесених на розгляд сесії (щодо преміювання кращих випускників шкіл). Та на цьому, як то кажуть, «квітка».
Конфлікт, розпочатий ще з перших хвилин сесії, продовжив розростатись. Справа в тому, що до сесійної зали завітали представники Білої та інших сіл, які бажають створити свою громаду (у її склад хочуть прийняти села Біла, Чистилів, Плотича, Горішній Івачів, Долішній Івачів, Великий Глибочок, Ігровиця). Проблема в тому, що селища, розташовані за Білою (зокрема мова йде про Малашівці, Кобзарівку) навпаки хочуть та навіть прийняли рішення приєднатись до Тернопільської громади. Так, виникли труднощі із голосуванням проекту рішення №988 «Про схвалення змін до перспективного плану формування територій громад Тернопільської області». Оскільки якщо проголосувати за створення Білецької ОТГ, не вдасться включити села, які хочуть приєднатись до Тернополя, у склад Тернопільської громади, адже вони будуть «розірвані» селами, які об’єднались із Білою. І навпаки, якщо голосувати за їхнє приєднання до Тернопільської ОТГ, села, які бажають вступити у склад Білецької ОТГ увійдуть до Тернопільської.
І все б нічого, адже громадськості та депутатському корпусу, скоріше всього, вдалося б таки дійти компромісу, тим більше, що проект рішення передбачав розгляд одразу декількох варіантів створення громад.
Однак подібною оказією, яка склалась, вирішили скористатись представники різних політичних сил. Одні, найімовірніше, хотіли зірвати голосування, інші ж – пропіарити певну партію. Внаслідок чого спершу гучна словесна перепалка – люди скандували «Ганьба!» після прийнятого першого варіанту до проекту рішення №988 та запропонованих змін Деревляним до нього – переросла у протистояння, спроби застосувати фізичну силу. Громадськість не бажала нічого ні слухати, ні розуміти. Нею вдало зманіпулювали, а на проблемі із ОТГ – «розгорілась» ціла політична вистава.
Внаслідок цього, депутати проголосували за перерву, яка триватиме до п’ятниці. Як нам пояснили, попередній проект рішення №988 та пропоновані зміни до нього – недійсні згідно регламенту. Тому питання із складом майбутньої Тернопільської та Білецької громад залишається відкритим. До майбутньої п’ятниці тернопільські депутати облради планують розглянути його ще раз, обговорити за круглим столом, щоб рішення, яке задовольнить людей, після майже 3-х денної перерви, було таки прийняте.
Третє пленарне засідання восьмої сесії Тернопільської обласної ради розпочалось із своїми пристрастями.
Депутати не встигли навіть проголосувати за порядок денний, як між народним депутатом від Радикальної партії Олега Ляшка Ігорем Мосійчуком, який приїхав на сесію до Тернополя, та депутатом Тернопільської обласної ради від фракції ВО «Свобода» Богданом Бутковським зав’язалась бійка.
Як нам вдалось з’ясувати, конфлікт трапився, оскільки радикали до прийняття порядку денного хотіли, щоб депутатський корпус першим розглянув питання щодо перспективного плану. Не зважаючи на те, що регламент проведення сесії цього не передбачає. Тобто спочатку депутати повинні ухвалити порядок денний сесії, а потім – розглядати інші питання – у такому випадку все здійснюється законно.
Внаслідок цього словесна перепалка переросла у бійку. Щоправда, розбороняти двох політиків зразу ж кинулись і радикали і свободівці. Після такого інциденту була оголошена перерва.
В рамках цьогорічного волонтерського табору «Будуємо Україну Разом» - БУР, заснованого у 2014 році Львівською освітньою фундацією, молодь зі всієї України допомогла відремонтувати помешкання 3-х сімей у Заліщиках. Також активісти «доклали руку» й до відкриття першого на Заліщиччині молодіжного хабу «Вулик», який запустив роботу у стінах старого польського кінотеатру.
Як розповів представник «БУР»-у Олексій Лавриненко, стартував такий волонтерський табір ще в 2014 році в місті Краматорськ і був радше допомогою друзям, аніж масштабним майданчиком для волонтерства. Тоді активісти відновили 25 квартир, зруйнованих під обстрілами.
- Проект почався в 2014 році в місті Краматорськ. Тоді це була просто допомога друзів друзям. Але за з того часу табір став всеукраїнським. І от цього року з різних міст, сіл, містечок ми отримали 96 заявок щодо допомоги. Тобто багато людей хотіли, щоб ми до них приїхали. Був відбір, після якого ми вибрали 9 місць, в яких ми будемо працювати. Заліщики в нас були перші, паралельно працювала польова команда на Рівненщині. Зараз ми продовжуємо наш проект, - ділиться Олексій Лавриненко.
Як з’ясувалось, запросила табір «БУР» у Заліщики місцева громадська організація «Півострів змін», яка на сьогодні налічує 20 людей. Її члени розповіли, що завдяки табору у них за 6 років існування вперше з’явилось приміщення для відкриття хабу «Вулик», а також три сім’ї отримали допомогу від волонтерів.
-У нас в Заліщиках волонтери допомогли створити молодіжний центр, який ми назвали «Вулик». Вже минулої суботи його відкрили, він вже функціонує. Наразі думатимемо, що там потрібно зробити, як можна зацікавити молодь, щоб до нас приходили, щоб люди могли проводити час цікаво і з користю, - каже представниця ГО «Півострів змін» Марічка Шейко. - Наша організація зараз знаходиться у приміщенні старого кінотеатру, який не функціонував близько 10-ти років. Коли ми звернулись у міську раду з проханням, щоб нам виділили це приміщення, спочатку нам відмовили. Однак наше бажання підтримала міський голова. Вона провела дуже хорошу роботу, поспілкувалась із депутатами і в результаті нам виділили приміщення. Ми не платитимемо оренду і також – за електроенергію.
Натомість у приміщенні старого польського кінотеатру, яким ніхто не займався і яке псувалось, тепер молодь, дорослі та навіть люди старшого віку зможуть відвідувати різноманітні культурно-освітні заходи.
Як розповів представник волонтерського табору «БУР» Олексій Лавриненко, спільно із «Півостровом змін» та іншими охочими їм вдалось провести ремонти у трьох заліщицьких будинках:
- В сім’ї учасника АТО ми викопали септик, провели каналізацію, замінили вікно, облаштували ванну. В іншій неповній сім’ї, де мама самотужки виховує 3-х дітей, ми зробили кімнату практично з нуля: голі стіни та підлогу перетворили на придатну для проживання дитячу кімнату. У третій родині – багатодітній сім'ї ми допомагали перекрити дах.
Марічка Шейко поділилась, що більшість мешканців Заліщиків не розуміли, для чого стараються волонтери. Багато хто, як з старших, так і з молодших людей говорили, що у активістів нічого не вийде. Однак, коли побачили зміни та наполегливість, почали й самі долучатись і допомагати. А учасник АТО після отриманої допомоги й сам вирішив на другий табір «БУР» приєднатись до волонтерів і допомагати вже іншим сім’ям.
Довідка: Будуємо Україну Разом - це волонтерський табір, який через спільну працю об’єднує активну молодь, виховує в ній соціальну відповідальність та розвиває локальні громади у різних куточках України. Щороку БУР залучає волонтерів з усієї України, щоб разом безкоштовно допомогти неповним, малозабезпеченим, багатодітним сім’ям у скруті відновити їхні домівки, а також розвинути локальні громади та створити місцеві громадські простори в маленьких містечках України.
Із робочим візитом, метою якого є перевірка та ознайомлення із станом ремонтів на автошляхах загального користування, Тернопільську область відвідає Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман.
За попередньою інформацією очікується, що глава Кабінету міністрів перебуватиме на Тернопільщини орієнтовно після 10-11 години. Інспектуватиме Прем’єр відрізок магістралі М-12 Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка – автошлях Тернопіль-Підволочиськ. До слова, цю трасу востаннє ремонтували щонайменше 30 років тому. Варто також зауважити, що саме магістраль М-12, довжина якої сягає майже 39 кілометрів, «вливається» у транснаціональний коридор GO HIGHWAY та слугує для Тернопільської області дорожнім «коридором», який сполучає нас із центральними областями країни.
Роботи на магістралі розпочалися ще з середини квітня. За кошти, які були виділені із державного бюджету, а це – 823 мільйона гривень, планують відновити всю протяжність траси.
До слова, в рамках свого робочого візиту Володимир Гройсман побуває у Хмельницькій та Вінницькій областях, де також перегляне стан реставрації дорожнього полотна на шляхах загального користування.
Нагадаємо, що рівно рік тому – 31 травня 2017 року Прем’єр-міністр відвідував Тернопільську область із тією самою «місією». Тоді глава Кабміну інспектував хід проведення ремонтних робіт автошляху державного значення – М-19 Доманово – Ковель – Чернівці – Тереблече. Дана дорога простягається на Тернопільщині на 80,06 кілометрів. Тоді її ремонт виконували за рахунок коштів виділених із державного бюджету – у сумі 128 мільйонів гривень; за рахунок кредитних коштів – ще 128 мільйонів гривень; за рахунок коштів від перевиконання індикативних платежів митних зборів – 58 мільйонів гривень.
«Вічний» керівник обласної «Батьківщини» Василь Тимофійович Деревляний багатий на таланти. Один з них – вміння винюхувати вигоду.
27 листопада 2014 року стало «чорним днем» для політика. Саме тоді завершився його депутатський термін у Верховній Раді. Вірний соратник Тимошенко втратив важелі політичного впливу, якими вправно користувався 3 каденції підряд. Батьківщинівець залишився і без привабливої депутатської зарплати.
Через рік Деревляний проліз у Тернопільську обласну раду з надією знайти нові джерела заробітку. У пошуках користі, Василь Тимофійович «примазувався» ледь не до всього, що робилося у Тернопільській області.
У 2017 році Деревляному посміхнулася Фортуна. Управління капітального будівництва Тернопільської ОДА проводило тендер на капітальний ремонт вулиці Осипова в Підволочиську. Василь Тимофійович зміг пропхати ПАТ «Хмельницьке шляхо-будівельне управління №56» на підряд.
Хмельницьке ШБУ №56 тендер виграло, попри те, що його цінова пропозиція була найвищою: 2 358 374,60 грн. Василь Деревляний тріумфував.
Відчувши себе знову могутнім і впливовим, бувалий політик почав «пропихати» Хмельницьке шляхо-будівельне управління №56 на ремонт доріг Тернопільської області. Втім, фірмі не вдалося скласти конкуренцію дорожнім господарствам, як от «Тернопільський облавтодор», «Техно-Буд-Центр», «Глобал Білд Інжиніринг».
Такий розклад розгнівав Деревляного і він почав системно «мочити» тернопільських дорожників. Звісно, вони так не попіклуються про мережу автодоріг Тернопільщини, як Василь Тимофійович. І про його кишеню теж.
До слова, після ремонту вулиці Осипова в Підволочиську поліція відкрила кримінальне провадження за ч.1 статті 191 Кримінального кодексу України. Правоохоронці виявили, що Хмельницьке ШБУ №56 внесло у акти виконаних робіт завідомо неправдиву інформацію. Фірма присвоїла собі 1,5 млн з бюджету за роботи, які не виконала.
Уже два місяці Валерій Савчук продуктивно працює на посаді голови Збаразької районної державної адміністрації.
За такий короткий час новий очільник Збаражчини приєднався до реалізації проектів із будівництва та реконструкції об’єктів інфраструктури, які потребували фінансування. Так, завдяки його ініціативі, продовжили будівництво спортзалу місцевої ДЮСШ, реконструюють дитсадок у Великому Кунинці. Також планують відновити теплотрасу та утеплити фасад Збаразької центральної районної лікарні, а також – фасад третьої школи у Збаражі.
– Рішення очолити виконавчу вертикаль влади в рідному районі далося не легко. Були і вагання, і хвилювання. Передусім, через те, що добре розумів, яку відповідальність беру на себе. Спонукало до такого кроку внутрішнє відчуття, що зможу, вмію, знаю, як працювати, аби зміни в районі були ефективними і корисними суспільству. Не зміг залишатися осторонь, коли є шанс втілити чимало проектів, задумів. Маємо розбудовувати район не на словах, а діями, кожен на своєму місці, – ділиться Валерій Савчук.
Валерій Петрович прийшов на посаду, чітко усвідомлюючи, що у нього немає права на помилку, бо очолив Збаразьку райдержадміністрацію у непростий для країни час – коли громадяни з підозрою ставляться до кожного, хто посягає на керівну посаду. Проте Валерій Савчук має один намір – працювати злагоджено із всіма структурами. Він радиться та прислухається до представників місцевого самоврядування та збаражчан.
- Для досягнення порозуміння та напрацювання спільних кроків було проведено чимало зустрічей, зокрема, з представниками місцевих органів самоврядування, бізнесу, аграріями, громадськістю. У цьому контексті хочу наголосити на важливості тісної співпраці із міською та сільськими радами. Неправильно ділити проблеми на «наші» і «ваші». Мусимо спільно долучатися до реалізації тих чи інших проектів, виконання актуальних для району завдань. У ході зустрічей відбувся діалог, ми почули позиції усіх сторін, їх бачення наших наступних дій. Головні пріоритети в роботі: наповнення бюджету, легалізація робочих місць, інвентаризація землі, підтримка галузей освіти, охорони здоров’я, розвиток інфраструктури, ремонт доріг, - зазначає голова Збаразької РДА.
На сьогодні у Валерія Савчука є ще багато планів та проектів. Серед них: усунення аварійності у дошкільному навчальному закладі «Пролісок» у Збаражі, відновлення роботи Максимівської дільничної лікарні тощо.
Одразу 4 кримінальні провадження відкриті по колишньому керівнику Тернопільського державного науково-технічного підприємства «Промінь», яке зараз входить до Державного концерну «УкрОборонПром», а за сумісництвом й депутата Тернопільської міської ради, Тарасу Білану.
Як нам стало відомо, проти горе-керівника висунуті обвинувачення за цілою низкою статтей Кримінального Кодексу України. Зокрема, ст.191 – «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»; ст. 206-2 «Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації»; ст. 219 «Доведення до банкрутства» та ст. 15 «Замах на злочин».
До 23 серпня 2016 року Тарас Білан був першим заступником директора даного підприємства, а вже потім – почав виконувати обов’язки директора. Саме з того
часу й до 21 лютого 2018 року керівник «Променя» вдавався до різноманітних махінацій, які могли за незначний час довести завод до повного банкрутства. Зокрема, у незаконний спосіб пан Білан з допомогою підписання фіктивних актів чи навіть прямих вказівок без відповідних документів розпродував «на руки» невідомо кому власність державного заводу, яка між іншим перебуває на балансі концерну «УкрОборонПром».
Так, одне з відкритих проваджень, в якому фігурує депутат, стосується зникнення металевих конструкцій – 4-х ферм антени ф 12м, загальна вартість яких складає майже 164 тисячі гривень. Перш за все, варто зауважити, що Тарас Білан, згідно ухвали Господарського суду Тернопільської області, з серпня 2016 року був керуючим санації (фізична особа, яка організовує здійснення процедури санації боржника – прим. авт..), однак, аж ніяк не директором підприємства, а тому не мав жодного законного права підписувати накладні на підставі дозволу директора. Проте, це не помішало горе-керівнику 15 червня 2017 року підписати наказ, яким земельна ділянка на Текстильній,28 «перетворилась» на територію для складування товарно-матеріальних цінностей заводу «Промінь». Зазначимо, що вказана земельна ділянка жодним чином не охоронялась.
Після цього, вже 29 червня Тарас Білан дає усну вказівку завідувачці складу-постачання Немець Л.О. оформити накладну на вивезення вже згаданих 4-х ферм антени ф 12м, знову ж таки, від імені директора. Накладну оформили, приїхала машина, колишні працівники підприємства, окрім того – й друзі пана Білана, погрузили в автомобіль металеві конструкції та вивезли їх із заводу, який перебуває під постійною охороною, на «територію для складування» по Текстильній,28, яка жодним чином не охороняється. Станом на сьогодні перебування та доля дорогих металевих конструкцій підприємства залишається невідомою.
Інша не менш цікава історія пов’язана із зникненням магістральних шинопроводів «Променя». Так, у липні минулого року керуючий санацією Тарас Білан дав усну вказівку працівникам розпочати демонтаж шинопроводів, мовляв, це потрібно, щоб погасити якийсь борг підприємства. «Прикривались» заслані працівники неіснуючим наказом горе-директора. Як з’ясувалось, демонтували шинопроводи в дуже зручний час: коли тривав ремонт системи енергопостачання заводу, тобто коли не було напруги, а навпаки - добра можливість без ризику забрати вказані струмопроводи. Станом на сьогодні доля шинопроводів – власності заводу, залишається невідомою.
Ще одне відкрите кримінальне провадження стосується експериментальних подрібнювачів деревини. У серпні 2017 року Тарас Білан дав усну вказівку виготовити три екземпляри даної техніки, загальна вартість якої складає більше 185 тисяч гривень. Подрібнювачі виготовлялись до січня 2018 року, щоправда, перший екземпляр був завершений наприкінці грудня. Саме його, знову ж таки лише за усною вказівкою керуючого санацією Тараса Білана, було відвантажено замовнику.
Згідно чергової «казки» горе-керівника, подрібнювач відправили одному із лісогосподарських підприємств чи-то Збаражчини, чи-то Кременеччини на заміну іншого нібито неробочого подрібнювача деревини, якого раніше виготовило підприємство «Промінь». Щоправда, як розповіли працівники «Променя», підприємство не отримувало жодних офіційних претензій чи скарг на роботу обладнання і вимог щодо його заміни. Проте, саме завдяки таким вдалим махінаціям керуючого санацією, один із дороговартісних експериментальних подрібнювачів деревини зник і його доля, так само як і шинопроводів чи металевих конструкцій, залишається невідомою.
На жаль, подібні приклади «загадкового зникнення» майна, численних неприбуткових експериментів чи «наказів» від директора за час виконання обов’язків Тарасом Біланом не єдині. Сам горе-керівник прикривався добрими намірами погасити заборгованість заводу, наростити потужності його виробництва, однак, швидше всього, відчувши владу в руках, керуючий санацією просто вдало напихав кишені. Такий «метод управління» рано чи пізно міг довести важливе стратегічне підприємство до повного банкрутства, якщо врахувати й те, що пан Білан не мав ні відповідних навичок роботи, ні професійної освіти. Тому не дивно, що на заміну горе-директора знайшли іншу кандидатуру. Сподіваємось, що все-таки слідству вдасться розшукати зниклу власність підприємства «Промінь» та притягнути винних до відповідальності.
