Тетяна Вітенько
Не один місяць керівництво Вишнівецької об’єднаної територіальної громади спрямовувало свої сили на досягнення порозуміння із керівництвом Збаразької РДА щодо передачі громаді на баланс медичних закладів первинного рівня медицини відповідно до вимог реформування.
Впродовж останніх декількох місяців збаразькі чиновники на чолі з керівником району навіть обіцяли проголосувати відповідне рішення на черговій сесії. В цьому вони запевняли як медичних працівників, жителів громади, так і керівництво Вишнівця, яке намагається відновити медицину та підняти її на новий якісний рівень.
«Пообіцяли і обманули». 27 квітня, на черговій сесії Збаразької РДА депутати дружно утримались від прийняття позитивного рішення щодо передачі «первинки», розташованої на території Вишнівецької ОТГ, на баланс громади. Це питання відклали у «довгий ящик». Разом з тим, Вишнівеьцку лікарню на баланс передали.
Для мешканців громади подібне рішення викликало чимале здивування, адже медицина зі всіма своїми рівнями – комплекс, який не можна просто так «шматувати».
- Чим думали депутати, приймаючи таке половинчасте рішення: одних передали у підпорядкування, а інших – ні? Якесь непорозуміння. Одні тут, інші ще в районі. А це ж взаємопов’язаний комплекс, - обурюється Галина Левенець, медсестра Вишнівецької РКЛ.
Більше того, рішення збаразьких депутатів вишнівецькі медики та жителі ОТГ назвали добре спланованою підставою, оскільки в останні роки дії Збаразької РДА стосовно медичних закладів Вишнівця радше були спробами «загнути» медицину громади. Та й крім того, не підтримали передачу депутати оскільки очікують чималої суми із держбюджету для проведення реформи. Відтак обіцяну первинну ланку медицини краще залишити на своєму балансі.
- На жаль, щодо Вишнівця проводиться політика так ж, як і 30-40 років тому. Замість того, щоб допомогти стати на ноги молодій ОТГ, дбати про її розквіт, розширення – ставлять лише палки в колеса. Незважаючи на те, що нас постійно обділяють, несправедливо розподіляючи наявні кошти, немає комп’ютерів, сканерів, все-таки наші сімейні лікарі вже мають щонайменше по 200 укладених договорів на обслуговування людей. На мою думку, сесія не передала громаді заклади первинної ланки медицини тому, що в липні очікуються великі кошти на проведення реформи. Не роздерибанять, звичайно, але й справедливо розділити між усіма не захочуть. А опісля, думаю, голих і босих, таких, як нині, вже віддадуть у громаду, - ділиться терапевт Валентина Косовська та продовжує: - Керівництво громади має своє бачення щодо розвитку первинної ланки медицини та надання якісних медичних послуг. Почали нас забезпечувати комп’ютерами, бо район нічого не дав. Громада допомагала б і більше, але ж це потрібно узаконити юридично, щоб була така можливість. Бо наші ж закони такі: крок вправо, крок вліво - корупція. Отже, рішення сесії - це добре спланована підстава. І це ясно будь-кому.
Не схвалює рішення сесії Збаразької РДА й хірург Вишнівецької РКЛ, Анатолій Плевачук:
- Непродумане рішення прийняли деякі депутати районної ради на останній сесії, передавши нашу лікарню у підпорядкування ОТГ, а сімейну медицину залишивши в районі. На зборах у Вишнівці голова РДА, наш земляк, Валерій Савчук обіцяв підтримати рішення про передачу і «первинки», і «вторинки», а на ділі став осторонь, як і депутати з його фракції – утримався. Від чого утримались? Від проблем. Не вирішуєте їх, то не заважайте це зробити іншим (аналогічно цей закид можна зробити і заступникові голови районної ради Юлії Чванкіній, яка теж на останніх зборах з медиками обіцяла підтримати рішення вишнівчан. Та, схоже, забула про це, "утримавшись" на сесії районної ради. Як і її фракція Радикальної партії в районній раді - прим. авт.)
Інші мешканці Вишнівецької громади також не можуть збагнути дій Збаразької РДА, адже переконані, що влада повинна відповідати за процвітання свого району, а не робити йому шкоду.
- Безперечно, хотіли б, щоб наша медицина вийшла на якісно новий рівень. Район не дуже дбає про наші села, тому покладаємо надію на громаду. А тут несподіванка: депутати прийняли якесь неадекватне рішення – лікарню передали, а заклади сімейної медицини – ні. І це в час підписання договорів із терапевтами, педіатрами. Люди не знають, що їм робити. Сподіваються на громаду, бо бачать результат її господарювання в інших галузях. Але і в цих сподіваннях обманули ті, хто мав би в першу чергу думати про людей, - зазначає жителька с. Старий Вишнівець Тетяна Левенець.
- Здивувалася, коли почула, що сесія райради не підтримала питання про передачу Вишнівецькій ОТГ об’єктів первинної медицини. Ми бачимо по телевізору, читаємо у пресі, скільки хорошого робиться у Вишнівецькій громаді, в тому числі і в освіті: перекривають дахи шкіл, роблять ремонти у дошкільних закладах, відкривають нові групи. Багато позитивних змін відбулось би і в медицині. Так ні, не дають зробити… Кому це вигідно?, - дивується жителька с. Дзвиняча Галина Плевачук.
Величезний батут заввишки з будівлю разом із іншими атракціонами встановили на бульварі Тараса Шевченка у центрі міста.
Також у сквері Тараса Шевченка та на Театральному майдані Тернополя вже розгорнулось ярмаркове містечко, яке облаштували в рамках проведення фестивалю локальної їжі та культури «Тернопільська Брама».
Триватиме така подія впродовж 4-6 травня. Вже традиційно на фестивалі встановлюватимуть новий смачний рекорд: шеф-кухарі планують приготувати 1500 літрів польської страви «Журек», якою почастують відпочиваючих.
Вкотре Тернопіль перетвориться на головну митецьку столицю України. 4-6 травня у Тернопільському драматичному театрі пройде масштабний 6-ий «Мистецький фестиваль «Ї», на який з’їдуться усі найвідоміші письменники та музиканти не лише України, але й зарубіжжя. Розповідаємо, чим особливим дивуватиме головна мистецька подія весни.
Дотримання фестивальних традицій
Історія фестивалю розпочалася у далекому 2013, з маловідомого на той час «Фестивалю сучасної української літератури та музики». Протягом 6 років змінилася назва на усім відому «Ї», частково команда, ідеї та цілі. «Ми кожного року вдосконалюємо дійство. 6-ий фестиваль «Ї» збере не лише відомих українських письменників, поетів чи музикантів, але й поважних гостей з Норвегії та Білорусі. Приємно, що українське мистецтво не знає кордонів, а ми, у свою чергу, долучаємося до його розвитку», - зауважив координатор фестивалю, поет Юрій Матевощук. І якщо мета першого фестивалю була налагодження зв’язків між мистецькими талантами Тернополя та інших регіонів України та об’єднання заради розвитку української культури, то амбіції та цілі організаторів на цьому не зупинилися. Відтак, фестиваль «Ї» став місцем зустрічі відомих письменників та музикантів. А ще мистецьким трампліном для молодих митців. Протягом 6 років сформувалася дружня спільнота «Ї», де можна не лише зустріти кумирів та улюблених письменників, але й креативних однодумців та друзів. Давні традиції поетичних марафонів, слемів, мистецьких читань організатори не порушують, тому 6-ий «Мистецький фестиваль «Ї» буде повен нових літературних перформансів, кінопоказів, виставок та, звісно, музики.
Єдиний дизайн - єдина колористика
Кожного року організатори намагаються оновити брендинг фестивалю, тож цього року – це сіро-жовті тони з химерними переплетеннями. Цікаво, що анонси усіх учасників виконані в одній стилістиці з аудіоелементами та музичним супроводом. Окрім того, родзинкою фестивалю стане його антологія в особливому дизайні, де зібрані усі твори його учасників, а також молодих поетів молодіжної сцени! Організатори підготували багато стильних новинок з чудовим фестивальним логотипом, які пасуватимуть усім мистецьким поціновувачам.
Різноманіття локацій
Головне місце проведення фестивалю – Тернопільський драматичний театр ім.Т.Г. Шевченка. «Місце вибрано не даремно, адже там завжди присутня мистецька атмосфера та простір для відвідувачів. Ми вже проводили 4-ий фестиваль у театрі і локація була підібрана дуже правильно. Тому наш вибір зупинили саме на ньому», - розповідає співзасновник фестивалю Василь Томчишин. Окрім цього, багато подій у рамках фестивалю будуть відбуватися у Арт-барі «Коза», «Бункермуз», Книгарні «Є» та в Євростудіях ТНЕУ. Також в рамках фестивалю деякі мистецькі проекти будуть представлені у Вишнівці, до якого буде організований автобус (попередньо потрібно зареєструватися у Арт-барі «Коза»). Усі відвідувачі можуть обрати, що їх зацікавить більше і зручно змінити локацію.
Програмне наповнення
На фестивалі «Ї» традиційно будуть діяти 3 сцени: Літературна, Музична, Кіно-театральна. Окрім цього, у фойє театру постійно буде діяти художня виставка сучасних творів образотворчого мистецтва.
На фестивалі вражатимуть яскравими виступами:
Музична сцена: Дмитро Лазуткін та Борис Севастьянов з їхнім спільним музичним проектом "ARTERIЯ", KADNAY, «Жадан і Собаки», LUMIERE, «Карна» (акустика), Христина Халімонова, «Фіолет», Макс Пташник, Bugs&Bunny, Tvorchi, «Кімната Гретхен», «Субпродукт».
Літературна сцена: Любко Дереш, Іван Байдак, Олександр Ірванець, Андрей Хадановіч (Білорусь), Оксана Забужко, Макс Кідрук, Артем Полежака, Світлана Поваляєва, Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Ерлінг Кіттельсен (Норвегія), Мар'яна Савка, Маріанна Кіяновська, Юрій Іздрик, Владислав Івченко, Юрій Винничук, Андрій Кокотюха, Ганна Осадко, Тарас Прохасько, Андрій Курков, Сергій Лазо, Юрій Завадський, Вікторія Амеліна, Олександр Фразе-Фразенко, Олександр Смик, Вікторія Дикобраз, Роман Воробйов, Юрій Матевощук, Надія Сеньовська, Михайло Жаржайло, Заза Пауалішвілі, Олексій Чупа та інші.
Кіно-театральна сцена: спектакль «Альберт, або найвища форма страти» (за однойменним твором Юрія Андруховича). Показ стрічки «Червоний» та «Кон-Тікі».
Також фестиваль – платформа для розвитку молодих літераторів та музикантів. Тож кожного року організатори оголошують конкурсний відбір на молодіжну літературну та музичну сцену і найкращим надають можливість виступу на фестивалі. В рамках заходу традиційно передбачений конкурс відеопоезії «МонОкль», мета якого розвивати сучасну українську літературу та надавати можливості для розвитку молодим митцям.
4-6 травня «Мистецький фестиваль «Ї» перетворить Тернопіль у головну мистецьку столицю країни, сповнену колоритних перформансів, літературних зустрічей, яскравих музичних виступів та незабутніх емоцій.
Зоряна Юзвін,
прес-секретар фестивалю «Ї»
На ньому йшлося про можливості депутатів впливати на створення сільськогосподарських обслуговуючих та виробничих кооперативів, про фахове роз’яснення мешканцям села вигоди від них. Своїм досвідом щодо цього поділився депутат Тернопільської районної ради Володимир Періг.
Другим ключовим питанням були децентралізаційні процеси, зокрема в Тернопільському районі. Зазначимо, що напередодні голова осередку Володимир Швайка обговорив перспективний план децентралізації Тернопільщини з депутатською фракцією від «Народного контролю» в обласній раді.
Крім погодження організаційних питань, члени ради розглянули заяви кандидатів у члени партії, але проголосували не за всіх. Щодо залучення до осередку нових людей позиція ради чітка: вони повинні бути відповідальними патріотами, вміти і хотіти працювати.
«Ніколи не треба відмовлятися від того, що ти добре вмієш і можеш робити, й ніколи не братися за те, чого не можеш»,— сказав Володимир Швайка.
Під час засідання Володимир Дмитрович вручив патрійний квиток заступниці директора Тернопільської спеціальної ЗОШ для дітей із особливими потребами Світлані Лісовській.
До благодійного забігу «Nova Poshta Kyiv Half Marathon», який нещодавно відбувся у Києві, долучилось двадцять укропівців – членів міських районних осередків політичної партії «Українське об’єднання патріотів - УКРОП» з Тернополя, Києва та Полтави.
Найкращий результат на 2-х кілометровій дистанції серед укропівців продемонстрував голова Тернопільського молодіжного крила партії ВМО «Молоді Патріоти» Володимир Міщишин, який також виборов і 23 місце в загальному заліку серед 925 учасників.
- «Nova Poshta Kyiv Half Marathon» – це справді крутий біговий захід з дуже високим рівнем організації. Він об’єднав майже тисячу людей не лише для підтримки фізичної форми, але й для благодійності, адже частину стартового внеску кожного учасника виділили на медичне обладнання для кабінету реабілітації. Подолати дистанцію у 2 км було зовсім не важко, оскільки участь у такому заході я брав вже не вперше, - поділився Володимир Міщишин.
У зборах взяли участь голова «Яворини» Ірина Сех, очільниця Хмельницької обласної організації «Яворини», вдова Героя Небесної Сотні Сергія Бондарчука Тетяна Бондарчук, голова Тернопільської обласної організації ВО «Свобода» Олег Сиротюк.
Як зазначила голова тернопільської «Яворини», організаторка конкурсу Наталія Музичук, головною метою конкурсу літературних робіт серед старшокласників було виховання національної гідності та патріотичної свідомості.
«Ми пишаємося подвигом захисників, які віддали свої життя за майбутнє України. Важливо пам’ятати та повертатися до подій, які відбулися під Крутами сто років тому, при цьому виховувати у молодого покоління гордість за своїх героїв. Учасники конкурсу дуже перейнялися темою твору, занурились в історію та показали гідний результат. Тернопілля пишається молодими талантами, які здатні боротися за сильну й незалежну державу», – зазначила Наталія Музичук.
У конкурсі взяло участь понад півсотні школярів. Всі учасники та їхні вчителі-наставники отримали грамоти, подяки, пам’ятні подарунки, а також диски із українськими патріотичними піснями. Нагороду на перше місце отримала дев’ятикласниця Новоставської школи, що в Бучацькому районі, Софія Гаврилюк, за друге місце – учениця 9 класу із села Підлісці Кременецького району Юлія Червінська, третє місце – Віра Грабчук, учениця 10 класу Тернопільської загальноосвітньої школи №14 ім. Б. Лепкого.
Ірина Сех привітала учасників і переможців конкурсу, а також розповіла про діяльність організації. Вона зазначила, що невдовзі «Яворина» відзначатиме третю річницю заснування і вже може пишатися багатьма добрими справами, зокрема волонтерством для допомоги фронту, підтримкою родин героїв, соціальними та освітніми проектами.
«Хто прийшов у «Яворину», той вже не нудьгуватиме. Ми знайдемо усім заняття – нам потрібні роботящі руки і гарячі серця. Ми хочемо об’єднати активних, розумних, цілеспрямованих жінок і дівчат різного віку. Ми прагнемо відігравати серйозну політичну, суспільну роль в житті держави. І готові багато працювати – інтелектуально, творчо, фізично і все це – заради високої мети та наших ідеалів», – зазначила голова об’єднання.
Тетяна Бондарчук привітала переможців конкурсу та подякувала батькам і вчителям за те, що виховують дітей в патріотичному дусі. Очільниця Хмельницької «Яворини» також поділилася досвідом роботи організації, багатьма волонтерськими справами та соціальними й просвітницькими проектами, які успішно впроваджують хмельницькі яворинки. Ця мужня жінка після героїчної загибелі чоловіка зуміла знайти в собі сили і продовжити його боротьбу. Вона не тільки об’єднала активних і патріотичних жінок Хмельниччини в «Яворину», а й власним прикладом надихає їх до праці задля України, заради якнайшвидшої перемоги над ворогом.
На зборах багато йшлося про важливість правильного виховання дітей та молоді, прищеплення моральних цінностей. Яворинки вирішили звернутися до Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України про припинення пропаганди гомосексуалізму та захист традиційних сімейних цінностей. Активістки занепокоєні тим фактом, що в українському суспільстві, в школах та інших навчальних закладах, відбувається пропаганда статевих збочень, зокрема відповідно до Плану дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, що передбачає легалізацію цивільного партнерства для одностатевих пар, усиновлення дітей трансгендерами, пропаганду гомосексуалізму в школах та в засобах масової інформації.
«Ми вважаємо, що пропаганда гомосексуалізму, одностатевих шлюбів, гендерний підхід до виховання призводять до розбещення дітей та молоді, руйнують уявлення про традиційну українську родину, яка є основою держави, підривають моральні засади суспільства. У зв’язку з вищезазначеним, просимо зробити все від вас залежне для припинення в Україні пропаганди гомосексуалізму та для захисту традиційних сімейних цінностей, зокрема: розробити та внести до Верховної Ради законопроект про заборону пропаганди гомосексуалізму, розробити загальнодержавну стратегію захисту традиційних сімейних цінностей, упроваджувати освітні програми, спрямовані на захист традиційних сімейних цінностей, не допустити легалізації одностатевих партнерств (шлюбів) або усиновленню дітей трансгендерами», – йдеться у зверненні.
На зібранні виступила із пісенним привітанням лауреат Всеукраїнської літературно-мистецької премії ім. братів Лепких Леся Горлицька.
«Не дарма з 2016 року день 26 квітня проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН Міжнародним днем пам’яті про Чорнобильську катастрофу. Це була найбільша трагедія за всю історію ядерної енергетики. Лише в Тернопільській області проживають близько сорока тисяч осіб, постраждалих від неї, майже три тисячі ліквідаторів. І всі ми певною мірою зазнали згубного впливу радіації. Потерпатимуть від неї наші діти, внуки, правнуки… Тому до дня 26 квітня мають причетність усі», — сказала Мар’яна Кравчук.
На жаль, особи, котрі постраждали внаслідок трагедії, не захищені державою. До групи «народноконтролівців» підійшла жінка, котра тривалий час мешкала в зоні підвищеного радіаційного забруднення, і попросила допомоги. Медики діагностували в неї онкозахворювання, а ретельніше обстежитися, отримуючи не повних півтори тисячі гривень пенсії, жінка не може.
«Суд постановив виплатити їй, як постраждалій від Чорнобильської катастрофи, доплату до пенсії, але рішення суду не виконується вже сім років. Жінка передала нам пакет документів, аби юристи від «Народного контролю» дали їм правову оцінку і, якщо буде така можливість, допомогли», — прокоментував «народноконтролівець» Олег Ділай.
Понад два десятиліття присвятив роботі в паспортній службі Борис Олексійович Петик – полковник ОВС, ветеран ЧАЕС. Згадує ті роки, наче книжку гортає…Як в 1969-му році 24-річним юнаком потрапив з Вінничини на Тернопільщину, на посаду головного інспектора паспортного відділу обласного Управління МВС
– Багато що змінилося в службі від тоді, – роздумує ветеран, крокуючи коридорами Управління ДМС України в Тернопільській області, але багато і впізнаю.
Ветерана керівництво Управління познайомило з колективом, показало нове обладнання, за допомогою якого оформляють сучасні біометричні документи.
– В мій час внутрішні паспорти були не у всіх, що вже говорити про закордонні. Але паспортна служба, окрім документування громадян, мала ще багато інших функцій. Паспортисти здійснювали прописку/виписку, видавали пропуски в прикордонну зону, розшукували боржників, безвісті зниклих, допомагали громадянам віднайти родичів, зв'язок з якими був втрачений, вели облік переселенців з Польщі, які не прийняли Українське громадянство. Останній місяць на слуху в українців тема «аліменщиків», їх пошуком колись також займалася наша служба. Фотографії чоловіків, які ухилялись від свого батьківського обов’язку, публікували в газетах – це була велика ганьба. Особливо злісним неплатникам аліментів в паспорт ставили відповідний штамп, коли чоловік з таким штампом працевлаштовувався, частина його заробітку автоматично перераховувалася на дітей.
10 травня 1986-го, менше ніж через місяць після вибуху на Чорнобильській АЕС, Борис Олексійович на чолі групи із п’яти спеціалістів паспортної служби Тернопільщини, відправився в зону техногенної катастрофи.
– Інформації про те, що сталося на Чорнобильській станції, було дуже мало. Коли отримав вказівку їхати, зателефонував до брата, який закінчив факультет ядерної фізики, від нього дізнався, що атом зовсім не «мирний», як нам розповідали. Брат навчив елементарним правилам захисту від радіації, застеріг у жодному разі не їсти заражених овочів і фруктів, не пити води. Все що почув, переказав своїм хлопцям, але, приїхавши Чорнобильську зону, мої підлеглі ледь не посмакували полуницею прямо з грядки, встиг їх зупинити. Жодного особливого захисту ми не мали. Дозиметрів у нас не було, натомість видали рентгенівську плівку, яку слід було носити з собою, з її допомогою лікарі вираховували рівень отриманого опромінення.
Місяць група з Тернопільщини виконувала завдання з евакуації паспортних служб з Чорнобиля і Прип’яті: перевозили картотеки, бланки документів, паспорті книги в безпечні місяця. Також разом з правоохоронцями патрулювали периметр, який тоді ще не був обгороджений, виявляли мародерів, несли службу на пропускних пунктах.
– Пригадую як на території виявили групу більш як із півсотні ромів: чоловіки, жінки, діти. Вони нишпорили в межах 30-кілометрової зони по залишених власниками господарствах, збирали цінні речі. Довелось викликати внутрішні війська з Києва, аби впоратися з ними.
Перебування в Чорнобильській зоні не минулося безслідно для Бориса Олексійовича, проблеми із тздоров’ям – наслідки 31,5 Рентгена, які поглинув організм за той місяць. Але ветеран каже, що завжди був фаталістом, вірить, що така його доля і дякує Богу за прожиті роки. До слова, 16 квітня він відсвяткував свій 73-ій день народження.
– Вірю в мого Янгола-Охоронця, завжди відчуваю його допомогу, і там, у Чорнобилі, він неухильно був зі мною.
Джерело: Управління ДМС в Тернопільській області.
В рамках відзначення Міжнародного дня книги та авторського права в Тернопільській обласній бібліотеці для дітей відбулась зустріч з відомою львівською письменницею, журналісткою, авторкою книжково-соціального проекту «Добрі мамині казки» Лесею Кічурою.
Гостю зі Львова люб’язно зустріли бібліотекарі відділу обслуговування дошкільників та учнів 1-4 класів. У закулісся творення доброї казки мисткиня запросила маленьких читачів – учнів 2-б класу Школи-ліцею №6 імені Назарія Яремчука. Вона розповіла маленьким тернополянам про свої перші творчі проби, підтримку близьких, а також про те, як разом із донечкою вигадують нові захопливі сюжети для майбутніх казок.
Найцікавішою частиною зустрічі став перегляд та обговорення легендарної збірки «Добрі мамині казки», яку свого часу високо оцінила телезірка Ольга Фреймут, а герої екранізованої версії розмовляють голосами радіоведучих «Львівської хвилі». Дітки із задоволенням дивились казки «Магія Різдва», «Майстерня янголів», «Як Бог немовлят роздавав», а по перегляді відповідали на питання вікторини. Найуважніших та найактивніших учасників визначали по кількості міток-наклейок, які авторка роздавала за кожну правильну відповідь.
Захід завершився автограф і фотосесією, після чого Леся Кічура та її помічники вирушили назустріч іншим юним шанувальникам, які очікували на письменницю в ЗОШ № 13 та у бібліотеці-музеї «Літературне Тернопілля». Колектив ТОБД та тернопільські книголюби щиро вдячні пані Лесі за те, що радо відгукнулась на запрошення і додала особливого львівського казкового колориту в атмосферу цього чудового свята.
Уляна Пилипчук – працівник Тернопільської обласної бібліотеки для дітей
