Як нам стало відомо, проти горе-керівника висунуті обвинувачення за цілою низкою статтей Кримінального Кодексу України. Зокрема, ст.191 – «Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем»; ст. 206-2 «Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації»; ст. 219 «Доведення до банкрутства» та ст. 15 «Замах на злочин».

 До 23 серпня 2016 року Тарас Білан був першим заступником директора даного підприємства, а вже потім – почав виконувати обов’язки директора. Саме з того

часу й до 21 лютого 2018 року керівник «Променя» вдавався до різноманітних махінацій, які могли за незначний час довести завод до повного банкрутства. Зокрема, у незаконний спосіб пан Білан з допомогою підписання фіктивних актів чи навіть прямих вказівок без відповідних документів розпродував «на руки» невідомо кому власність державного заводу, яка між іншим перебуває на балансі концерну «УкрОборонПром».

 Так, одне з відкритих проваджень, в якому фігурує депутат, стосується зникнення металевих конструкцій – 4-х ферм антени ф 12м, загальна вартість яких складає майже 164 тисячі гривень. Перш за все, варто зауважити, що Тарас Білан, згідно ухвали Господарського суду Тернопільської області, з серпня 2016 року був керуючим санації (фізична особа, яка організовує здійснення процедури санації боржника – прим. авт..), однак, аж ніяк не директором підприємства, а тому не мав жодного законного права підписувати накладні на підставі дозволу директора. Проте, це не помішало горе-керівнику 15 червня 2017 року підписати наказ, яким земельна ділянка на Текстильній,28 «перетворилась» на територію для складування товарно-матеріальних цінностей заводу «Промінь». Зазначимо, що вказана земельна ділянка жодним чином не охоронялась.

 Після цього, вже 29 червня Тарас Білан дає усну вказівку завідувачці складу-постачання Немець Л.О. оформити накладну на вивезення вже згаданих 4-х ферм антени ф 12м, знову ж таки, від імені директора. Накладну оформили, приїхала машина, колишні працівники підприємства, окрім того – й друзі пана Білана, погрузили в автомобіль металеві конструкції та вивезли їх із заводу, який перебуває під постійною охороною, на «територію для складування» по Текстильній,28, яка жодним чином не охороняється. Станом на сьогодні перебування та доля дорогих металевих конструкцій підприємства залишається невідомою.

 Інша не менш цікава історія пов’язана із зникненням магістральних шинопроводів «Променя». Так, у липні минулого року керуючий санацією Тарас Білан дав усну вказівку працівникам розпочати демонтаж шинопроводів, мовляв, це потрібно, щоб погасити якийсь борг підприємства. «Прикривались» заслані працівники неіснуючим наказом горе-директора. Як з’ясувалось, демонтували шинопроводи в дуже зручний час: коли тривав ремонт системи енергопостачання заводу, тобто коли не було напруги, а навпаки - добра можливість без ризику забрати вказані струмопроводи. Станом на сьогодні доля шинопроводів – власності заводу, залишається невідомою.

 Ще одне відкрите кримінальне провадження стосується експериментальних подрібнювачів деревини. У серпні 2017 року Тарас Білан дав усну вказівку виготовити три екземпляри даної техніки, загальна вартість якої складає більше 185 тисяч гривень. Подрібнювачі виготовлялись до січня 2018 року, щоправда, перший екземпляр був завершений наприкінці грудня. Саме його, знову ж таки лише за усною вказівкою керуючого санацією Тараса Білана, було відвантажено замовнику.

Згідно чергової «казки» горе-керівника, подрібнювач відправили одному із лісогосподарських підприємств чи-то Збаражчини, чи-то Кременеччини на заміну іншого нібито неробочого подрібнювача деревини, якого раніше виготовило підприємство «Промінь». Щоправда, як розповіли працівники «Променя», підприємство не отримувало жодних офіційних претензій чи скарг на роботу обладнання і вимог щодо його заміни. Проте, саме завдяки таким вдалим махінаціям керуючого санацією, один із дороговартісних експериментальних подрібнювачів деревини зник і його доля, так само як і шинопроводів чи металевих конструкцій, залишається невідомою.

 На жаль, подібні приклади «загадкового зникнення» майна, численних неприбуткових експериментів чи «наказів» від директора за час виконання обов’язків Тарасом Біланом не єдині. Сам горе-керівник прикривався добрими намірами погасити заборгованість заводу, наростити потужності його виробництва, однак, швидше всього, відчувши владу в руках, керуючий санацією просто вдало напихав кишені. Такий «метод управління» рано чи пізно міг довести важливе стратегічне підприємство до повного банкрутства, якщо врахувати й те, що пан Білан не мав ні відповідних навичок роботи, ні професійної освіти. Тому не дивно, що на заміну горе-директора знайшли іншу кандидатуру. Сподіваємось, що все-таки слідству вдасться розшукати зниклу власність підприємства «Промінь» та притягнути винних до відповідальності.