У мене за спиною два десятки літ. І весь цей час життя моє вперто, старанно й на практиці вчило, що ніколи, геть ніколи не можна бути до кінця впевненим у тому, як закінчиться кожне єдине сьогодні і, тим паче, як розпочнеться завжди очікуване завтра. Бо й не…
Тільки геть лівий або той, у кого немає інтернету, не знає про «епопею» з туалетним папером в Тернопільській ОДА. «Обсмоктали» цю тему з усіх боків, зробили винними і хлопа, і пана, обговорили, поширили, а головне – посміялися. А про те, що самі себе лицем у багнюку стромляли…
Хтось каже, що весна у розпалі, один «професор» навіть казав, що у цю пору жінки починають роздягатися, але з словами такими треба бути обережним, бо всі ми знаємо де він. А хоча ні – ми не впевнені. Але зараз не про нього… В соцмережах тернополяни люблять ділитися…
Вони закохують. Вони закарбовуються. Вони відлунюють. Вони – ще один спосіб дістатися до неба. Вони – драбина до хмар. Прекрасні. Величні. Могутні. Спокійні. Таємничі. Казкові. Рідні. Завжди особливі і неповторні. Завжди ті самі. Завжди інші. Ось ходить земна людина там, вдолині, наче мурашка, дрібна й незначима, ходить-ходить,…
Мої вітання, панове.. то я, жаба.. і не проста – корупційна. Вчора з країни Нідерландії прилетіла до мого болота стріла. Я, з наївності дівочої, думала, що то на знак любові, а воно зовсім навспак.. Тримаю стрілу у своїх зелених жаб’ячих лапах і думаю свою жаб’ячу думу.. Скільки…
Мабуть, першою проблемою, з якою зустрічається українець за кордоном (а то вже й на самому кордоні), є мова. Говорю, як ви й зрозуміли, про мову іноземну. Особливо цю проблему зрозуміють ті, чиє вухо вловлює українську, російську та ще, може, кілька англійських слів. Однак навіть тим, хто завчасно…
Ніч на кордоні триває довго. Ранки на кордоні схожі на уповільнені чіткі кадри з кіноплівки. Це наче бути в невагомості між двома різними світами – тим, у якому комфортний безлад, й іншим – правильним, логічним і від того незбагненно лячним. У цій невагомості від простого власника українського…
Тим, хто ніколи не мав справ із візами, численні вивіски зазвичай поблизу консульств чи візових центрів з отим словосполученням, що в заголовку, мусять видатися дивними. От скажіть, на бога візи потрібно підтримувати? Їх, вочевидь, можна відкривати, використовувати, продовжувати, комусь показувати чи ні, з ними можна подорожувати, працювати…
Коли ти п’єш чай у себе вдома на м’якому дивані перед телевізором, чи на кухні, перемовляючись з дружиною, чи коли лежиш у гарячій ванні, чи сідаєш у навушниках в переповнену маршрутку й відгороджуєшся від світу, а чи, навпаки, пропихаєшся без навушників й морщися від огидного “шансону”, коли…
Відверто кажучи, мені дуже складно почати цей пост – перший, написаний поза межами любої «зони комфорту-некомфорту». Складно ще й тому, що насамперед для себе (і вже, тим паче, для вас), як не старалась би, а таки не змогла би пояснити найважливішого – чому я тут: у чужій…
