Катерина Шаблій
За своєю суттю в позитивну сторону нічого не змінюється. Медицина практично стає платною. Кожна операція вже офіційно буде вартувати шалені гроші, не враховуючи того, скільки доведеться заплатити за неї неофіційно.
Для модернізації системи охорони здоров’я України необхідно першочергово здійснити певні правильні кроки. Які саме, свободівець назвав.
1. Потрібно впровадити систему загальнообов’язкового соціального медичного страхування, що охопить усіх тих, хто працює і самозайнятих.
2. Із зарплати працівника щомісяця необхідно перераховувати 5 відсотків, які сплачуватиме роботодавець.
3. Роботодавець має укладати договір з ліцензованим страховиком на медичне страхування, яке покриватиме частину суми наданої медичної допомоги (дещо схожим є страхування автомобілів).
4. Страховик повинен укладати угоду з медичним закладом, який отримав відповідну ліцензію, а ключовою умовою її отримання є перевірка щодва роки знань, умінь і навичок лікарів за аналогом зовнішнього незалежного оцінювання. Окрім того Фонд гарантування загальнообов’язкового соціального медичного страхування має моніторити якість медичних послуг, складаючи щорічно рейтинг медичних закладів.
5. Фонд гарантування загальнообов’язкового соціального медичного страхування повинен виступати гарантом вкладів фізичних осіб і у разі необхідності виконувати роль страховика.
6. Лікарі, які лікуватимуть за страховою системою, повинні отримати відповідну ліцензію, пройшовши сертифікацію за результатами перевірки знань, умінь і навичок у медичній сфері.
7. Медичний заклад обов’язково повинен відповідати ліцензійним умовам і отримати ліцензію, яку видаватиме держава після відповідної перевірки. Як мінімум половина комісії з перевірки має складатися з незалежних страхових акціонерних товариств.
8. Окрім цього паралельно має функціонувати попередня медична система, за якою всі лікарі фінансуватимуться з державного бюджету.
За таких умов медичні послуги будуть доступними всім українцям, вважає Михайло Головко.
До Міжнародного дня захисту дітей, який відзначають 1 червня, понад 100 хлопчиків та дівчаток у тернопільському «Палаці кіно» отримали солодкі подарунки та переглянули мультфільм.
Такий захід для дітей пільгових категорій служба у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради організовує вже вкторе.
– Уже стало доброю традицією проводити різного роду святкування з нагоди Міжнародного дня захисту дітей. Сьогодні на дітлахів чекає концертна програма, перегляд мультфільму та солодкі сюрпризи. На захід ми запросили дітей, які перебувають на обліку служби у справах дітей. Це – діти-сироти, діти позбавлені батьківського піклування, усиновлені діти, діти, які виховуються у прийомних сім’ях, а також діти із сімей учасників АТО, – розповіла начальник служби у справах неповнолітніх та дітей Тернопільської міської ради Зоряна Здеб.
З вітальним словом до гостей звернувся й очільник Тернополя Сергій Надал.
– Міжнародний день захисту дітей – ще один привід нам усім дорослим задуматись, чи достатньо ми робимо для того, щоб наші діти були щасливі, зростали духовно, морально та культурно розвинутими. У цей день закликаю усіх пам’ятати, що десь є діти, які потребують додаткової уваги. Необхідно допомагати їм та робити щасливими, – зазначив Сергій Надал.
Як поділився організатор заходу Йосиф Кошик, допоміг із побиттям харківського рекорду відомий меценат та аграрій з Бучача Петро Гадз, який надав матеріальну підтримку.
– Загалом, щоб встановити новий рекорд, ми залучили 150 хористів, 420 оркестрантів. Крім того, участь взяли і присутні на фестивалі гості. Ми заспівали «Боже великий єдиний» і «Многая літа тобі, Україно!». Разом нас вийшло близько 2 400 виконавців. Таким чином ми перевершили харків’ян, які встановили рекорд із масового виконання оркестрантів. Тоді їх було 190. Велике спасибі Петру Гадзу. Справа в тому, що ще в січні ми планували встановити такий рекорд. Згідно з умов, які нам надали представники Книга рекордів України, необхідна була проплата. За допомогою я звернувся до Петра Івановича. Ідея йому сподобалась і він одразу погодився допомогти і виділив необхідні кошти. Петро Іванович ніколи ще не відмовляв та й взагалі, кожен наш фестиваль не обходиться без його участі, – зазначив Йосиф Кошик.
За словами чоловіка, участь в цьогорічному 6-му фестивалі духової музики «Бучацькі фанфари» взяли 13 колективів, два з яких долучились до такого культурного дійства вперше: студентський духовий оркестр Львівської академії та тернопільський «Оркестра Волі».
Як розповів Йосиф Кошик, кошти для проведення фестивалю збирають своїм бучацьким колективом – духовим оркестром «Ветеран». Щомісяця вони отримують стипендію у розмірі 6-ти тисяч гривень від підприємства Петра Гадза ТзОВ «Бучачагрохлібпром».
Також нагадаємо, впродовж цього року учасники шести ансамблів Буччачини отримуватимуть грошові стипендії у розмірі 400 гривень, які виділяє ТзОВ «Бучачагрохлібпром».
Вишнівець – величезний культурний осередок всієї Європи. Саме тут розташована розкішна архітектурна пам’ятка XVIII століття – Вишнівецький палац, який поєднує риси класицизму й пізнього бароко.
Замок Вишнівецьких був збудований у 30-х роках XVIII століття не просто як палац, а як споруда, що мала презентувати декілька століть родової, української та європейської історії.
– Будувалась ця резиденція не деінде, а саме у родовому гнізді Вишнівецьких. Сьогодні тут порушено головне архітектурне композиційне правило – немає зв’язку міста з резиденцією. Усі діти Михайла Вишнівецького помирали в малолітньому віці, тому якось він сказав: «Я залишу щось таке, що здивує наступні покоління». Все його життя – це будівництво цієї резиденції. Вишнівецький звів його не для себе, а для всіх, хто буде жити після нього, – пояснила гід Вишнівецького палацу Любов Шиян.
Важливим історичним місцем Вишнівецького замку є Дзеркальна зала, інтер’єр якої ніколи не змінювали з поваги до роду Вшнівецьких. Сьогодні в палаці триває реконструкція зали, яка має завершитись до кінця літа.
– Вишнівецькі завершили будівництво резиденції до середини XVIII століття, але не забуваємо, що, після входження луцьких земель до складу Російської імперії, власниками замку були випадкові люди. З поваги до значення роду Вишнівецьких у Європейській політиці інтер’єр зали ніхто не змінював. Коли ми починали відтворювати цю кімнату, то користувались різноманітними історичними джерелами та світлинами, – розповіла Любов Шиян.
За словами гіда, відтворення Дзеркальної зали – перший крок до примноження значення палацу Вишнівецьких. Саме цей магнатський рід був дуже впливовим в усіх сферах життя української нації.
– Значення резиденції Вишнівецьких для нас надзвичайно велике. Ми відтворюємо не просто черговий палац барокового чи іншого стилю, а, перш за все, частину нашої національної історії. Коли до нас приїжджають туристи, вони відкривають для себе Україну такою, якою вони її ніколи не знали – державу, у якої була своя історична еліта, шанована у всій Європі, – наголосила екскурсовод Любов Миколаївна.