Тетяна Вітенько
Перше пленарне засідання 8 сесії Тернопільської обласної ради розпочалось гаряче. До сесійної зали увійшло близько сотні бійців АТО та волонтерів, які зібрались, аби висловити своє невдоволення щодо побиття мітингувальників 3 березня під ВРУ.
Також під час виступів тернопільські атовці – члени громадських організацій, висловили своє обурення стосовно бездіяльності тернопільських депутатів, які, у зв’язку з ганебними подіями 3 березня у Києві, не скликали позачергову сесію та не підтримали свій народ.
Загалом керівники 4-х об’єднань: ВО «Учасники АТО Галичини», спілки «Об’єднання учасників АТО Тернопілля»; волонтерської групи «Схід та Захід єдина назавжди»; ГО «Майдан Тернопіль» - зачитали свої звернення депутатському корпусу. У них активісти вимагали проголосувати за звільнення міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова, імпічмент Президента України та за вимогу об’єктивного розслідування та покарання усіх, хто віддав злочинний наказ про жорстоке побиття ветеранів АТО та волонтерів.
- Наша громадська спілка засуджує дії 3 березня 2018 року в місті Києві побиття бійців АТО та волонтерів, під час якого постраждали жінки та журналісти. Протизаконні, жорстокі дії представників поліції по відношенню до громадян України порушують норми Конституції та законів України, - зачитав звернення керівник спілки «Об’єднання учасників АТО Тернопілля» Дмитро Харчук. - Це ще раз доводить, що з мовчазної згоди влади, а може – і злочинним умислом, стара система, які під час Революції Гідності була повалена, знову бере реванш. Саме тому ми звертаємось до вас (депутатів Тернопільської обласної ради – прим. автора) поставити першим питання про відставку міністра Арсена Авакова. Друге – вимагати об’єктивного розслідування та покарання усіх, хто віддав злочинний наказ про жорстоке побиття ветеранів АТО та волонтерів. В свою чергу, ми висловлюємо підтримку своїм побратимам, які постраждали 3 березня.
Вислухавши усі звернення, депутатський корпус прийняв їх до уваги, дослухався до вимог тернопільських бійців та волонтерів і підтримав звернення громадських організацій. Після того, як питання "Про звернення об’єднань учасників антитерористичної операції на сході України щодо подій, які відбулись 03 березня 2018 року" внесли до порядку денного, була оголошена перерва, по закінченню якої відбулась перереєстрація депутатів. На відновленій сесії внеслись питання та пропозиції до порядку денного, після чого голова облради Віктор Овчарук оголосив про її закриття. Усі ж нерозглянуті та внесені питання голосуватимуть вже на наступній сесії Тернопільської облради.
--
З повагою,
інформаційно-аналітичний
портал "СОРОКА"
www.soroka.ternopil.ua
Міський голова Хоростоква Степан Гладун виявився справжнім “господарем” свого міста. Адже за його вказівкою місцеві комунальники тихцем вирізають і вивозять деревину з урощища “Дубина”, яке розташоване на території Хоростківської громади. При чому зрізають не старі дерева, а здорові ясени, забираючи ділову деревину і вивозячи її у невідомому напрямку. Кілька днів тому факт незаконної вирізки дерев зафіксували гусятинські правоохоронці. Поліціянти зупинили навантажені немаркованою деревиною причепи і почали з’ясовувати, кому ж належить зрізане дерево і звідки його везуть. Аби залагодити інцидент і, так би мовити, зняти підозру зі своїх працівників – на місце події виїхав сам Степан Гладун.
Про це пише Народна Правда.
Усе розпочалося з Хоростківського комунгоспу
Вочевидь, план того як заробляти на лісах, які ростуть навколо Хоростоква у Степана Гладуна визрів давно. У 2011 році теперішній мер був директором місцевого комунгоспу “Комунальник” і ще тоді довго добивався, аби навколишні насадження передали на баланс міської ради. Проте районні чиновники у такому рішенні відмовили. І залишили навколишні насадження у державній власності. Однак, те що держави – то практично чуже, і не гріх ним покористуватися. Степан Гладун почав добре заробляти на вирізці дерев з навколишній лісів – кому ділову деревину продавати, кому – на паливо. У 2015 році, коли Степан Гладун виграв вибори на посаду міського голови, то практично узаконив цей “бізнес”. Схема досить проста – міська рада видавала дозволи на санітарну обрубку дерев на території Хоросткова. Цю деревину повинні були доставляти у комунальні заклади – садочки, школи та інші підприємства, як паливо. Та насправді, ніхто ніколи не контролював, скільки вирізається дерев та в якому саме місці. І так тривало роками. Допоки, кілька днів тому небайдужі жителі Хоросткова помітили, що вночі з лісу “Дубина” вантажівки вивозять деревину. Люди зупинили причеп з номерним знаком ВО 07697.
Люди одразу викликали поліцію. Правоохоронці, приїхавши на місце почали з’ясовувати, хто вирізає і вивозить дерево з урощища “Дубина”. А вже за кілька хвилин на місці події з’явився і міський голова Степан Гладун. Після довгих перемовин, за словами людей, і поліція, і мер, і автомобілі з причепами навантаженими деревиною поїхали у невідомому напрямку. Як виявилося, голова Хоросткова переконав правоохоронців, що деревину везуть з одного із місцевих парків, де напередодні відбувалася санітарна вирізка дерев. Та як розповідають самі жителі міста, в парку дійсно вирізали дерева, однак ще восени. Проте, день після того як зловили вантажівку з невідомомю деревиною, за яку так захищався мер, за словами очевидців – у парку комунальні працівники для чогось свіжою тирсою притрушували старі пеньки.
Зрізали більше сотні здорових ясенів
Журналісти знайшли місце, де саме відбувалася незаконна вирубка лісу. Лісовий масив “Дубина” розташований у напрямку, як їхати у село Говилів. Від останньої хати веде польова дорога. І одразу видно, що тут активно їздять вантажні автомобілі – весь шлях розритий. Люди, які проживають на цій вулиці розповідають, що вочевидь дорога дуже потрібна міській владі, адже зимою тут щотижня трактор розгортав сніги. І додають, впевненні, що ліс крадуть.
Пройшовши більше кілометра в глиб лісу, ми одразу натрапили на пеньки від зрізаних здоровечих ясенів. І таких зрізів нарахували більше 100. Неозброєнним оком видно — ліс користується популярністю. Адже є і свіжі пеньки, і старі.
Найцікавішим є те, що зловмисники діють за справжньою схемою бракон’єрів – спочатку ріжуть дерево, а потім корчують пеньки, щоб виглядало так, ніби дерево самотужки впало. І таких викорчуваних пеньків у “Дубині” — пів лісу. Більше того, пеньки не марковані, як того вимагає законодавство.
Зрізану деревину журналісти знайшли на місцевому комунальному підприємстві “Комунальник”. Два причепи стояли посередині практично покинутої території, і аж ніяк не біля садочків та шкіл Хоросткова, як раніше заявляв міський голова Степан Гладун. Був серед них і той причіп, який працівники правоохоронних органів зупиняли вночі по дорозі із лісу.
Журналісти вже звернулися з офіційним запитом до правоохоронних органів – Гусятинської поліції та прокуратури Тернопільської області, чому поліціянти все-таки відпустили вантажівки з деревиною, а не затримали до вияснення обставин. І чи порушили кримінальну справу стосовно незаконної вирубки лісу на території Хоростківської громади.
Адже не виключено, що зацікавленою особою у цій справі є і сам Степан Гладун. Тому активісти і журналістиі надалі вивчатимуть причетність мера до вирубок у лісі.
А наразі, місцевим жителям Хоросткова залишається лише спостерігати, як нищать зелені насадження навколо громади.
Лише той, хто здатний нестандартно мислити, опановуючи сучасні технологічні, менеджментські та інформаційні інновації, може досягнути успіху. Сьогодення вимагає від університетів готувати фахівців – особистостей, які вміють аналітично мислити й за множинністю цифр і фактів бачити тенденції розвитку світової економіки, оцінювати загрози, приймати вивірені управлінські рішення. Усе це потребує нових пошуків, напруженої роботи, мобілізації інтелектуальних і фізичних зусиль усього професорсько-викладацького колективу. Побудова нової моделі освітнього закладу – завдання, яке у сучасних реаліях ставить перед собою Тернопільський національний економічний університет.
У такій моделі студент відіграє ключову роль. Підготовка «нових облич» зі «свіжим мисленням», які у змозі інтегруватися у практику розбудови сучасної України і глобалізованого світу через створення нових академічних програм у сфері наук про життя, суспільних наук та інформаційних технологій, а також професійних тренінгів для здобуття практичних навичок є на часі.
«Я дуже радий, що молодь нашого університету активно займається проектами з реалізації бізнес-ідей, а також бере участь у тренінгах, підвищуючи свій професійний рівень. Юнаки та дівчата мають змогу спробувати реалізувати свої проекти на базі університету або запропонувати нові ідеї щодо розвитку вищого навчального закладу. Це добра нагода поєднати теорію з практикою, навчитися діяти у команді, визначати ризики й передбачати загрози для бізнесу», – говорить ректор ТНЕУ Андрій Крисоватий.
На базі університету вже 5-ий рік поспіль діє Школа активу ТНЕУ, Школа педагогічної майстерності, тренінг-центри, бізнес-інкубатори.
«Під час практичних занять студенти розмірковують і визначають, які сфери бізнесу є найбільш перспективними для розвитку в нашому регіоні на даний час. У ході групової дискусії обговорюється оригінальність бізнес-ідей молоді, обґрунтовується їхню актуальність і доцільність. Учасники груп визначають послідовність дій щодо започаткування підприємства, намагаються виявити переваги і недоліки його подальшої виробничо-господарської діяльності», – зазначає організатор одного з тренінгів доцент кафедри економіки підприємств і корпорацій ТНЕУ Наталія Костецька.
Молодь у ТНЕУ позиціоновано як партнера і генератора ідей, нестандартних рішень у вищому навчальному закладі, а співпраця адміністрації та студентства дає змогу забезпечити якісне навчання і можливість власного зростання й розвитку лідерських якостей поза навчальним процесом.
«Робота учасників Школи активу є хоч і напруженою, але захоплюючою та творчою. Упродовж занять ми визначаємо хто такий лідер, якими рисами характеру він володіє, як позиціонує себе у соціумі; як визначити пріоритети та цілі, як згуртувати команду та організувати її роботу так, щоб вона була ефективною. Ми разом з тренерами будуємо стратегії щодо реалізації власних проектів, пропонуємо нові моделі розвитку нашого університету», – ділиться враженнями студентка факультету фінансів ТНЕУ Анастасія Кучмій.
Студенти активно беруть участь і у таких заходах: Школа помічника депутата; Free University; тренінги з прав людини; Студентська республіка (Регіональний і всеукраїнський рівні); проект «Молодіжна платформа розвитку»; SAIUP-ТНЕУ.
У цьому навчальному році молодь ТНЕУ виступила організатором «UAS Media Forum» спільно з Українською асоціацією студентів.
Нещодавно між Університетською радою студентів ТНЕУ та Головним територіальним управлінням юстиції у Тернопільські області було підписано Меморандум про співпрацю у рамках реалізації проекту «Я маю право!». Сторони погодилися зосередити свої зусилля у цьому партнерстві на розробці широкого ряду можливостей обміну знаннями, вміннями та досвідом в усіх сферах діяльності Головного територіального управління юстиції. ТНЕУ здобуватиме подальший практичний досвід і цим самим підвищуватиме свій рівень правової обізнаності з таких блоків питань: права у сфері правосуддя, захист права власності, протистояння корупції у закладі вищої освіти.
Для юнаків і дівчат, які хочуть реалізувати себе у науковій діяльності діє Рада молодих вчених, яка цього річ організовує вже 15 ювілейну конференцію молодих науковців «Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна візія та виклики глобалізації».
«Університет є майданчиком для особистісного росту кожного із нас. Наука у закладі вищої освіти – це не лише суха теорія, а й цікава практична діяльність. На часі створення нового науково-технічного парку, робота якого буде спрямована на розвиток не тільки нашого університету, а й регіону», – розповідає голова Ради молодих вчених ТНЕУ Вікторія Онищук.
Можемо підсумувати, що у ТНЕУ студенти мають де реалізувати свій потенціал, адже можливостей, які пропонує університет, доволі багато. Потрібно лише зуміти їх використати.
Націоналістичні українські організації у своїй заяві з приводу вчорашнього силового розгону акції протесту біля Верховної Ради України засудили методи теперішньої влади.
- Мета влади очевидна для всіх: заборонити будь-які протести в Україні, залякати українців та змусити нас змиритися з пануванням олігархічного режиму, - йдеться у спільній заяві Всеукраїнського об'єднання «Свобода», «Національного корпусу», Національно-визвольного руху «Правий Сектор», Конгресу Українських Націоналістів та «С14». - Ставитися до мотивів, цілей та характеру протесту біля Верховної Ради можна по-різному, але сьогоднішній розгін наметового містечка ‒ це відверта спроба реанімувати поліцейську державу, в якій під красивим одностроєм «нової поліції» проступає кривавий «беркутівський» шеврон. Тепер для всіх очевидно, що під словами про монополію держави на насилля Президент Порошенко розуміє жорстоке й невмотивоване побиття активістів і журналістів.
Влада сьогодні вкотре продемонструвала, що її протиправні дії, жорстокість та цинізм методів боротьби з українським суспільством буде зростати пропорційно до втрати її рейтингу та наближення політичного кінця.
Право на мирні зібрання ‒ одна з основних свобод, яку українці відстояли під час Революції Гідності. Тому кожен, хто зазіхає на це право, отримає належну відсіч. Бо нація завжди сильніша за будь-яких олігархів та їхніх прислужників у поліцейській формі.»
Нагадаємо, У Києві під Верховною Радою вранці 3 березня правоохоронці знесли наметове містечко, є постраждалі та затримані. Поліція повідомила про близько 40 затриманих, згодом стало відомо, що правоохоронці затримали понад 100 людей.
Проект представив автор-переможець відкритого архітектурного конкурсу на визначення найкращого проекту комплексної реставрації та пристосування палацу графа Бадені в смт Коропець Монастириського району під культурно-освітній комплекс. Участь у ній взяли очільники обласної ради, районної влади, Коропецької об’єднаної територіальної громади, реставратори та архітектори, фахівці зі збереження пам’яток архітектури.
«Обласна рада зробила важливі кроки для збереження палацу графа Бадені. Майже три мільйони гривень було виділено з обласного бюджету для порятунку палацу як об’єкта культурної спадщини, адже будівля палацу була у вкрай критичному технічному стані, - наголосив голова обласної ради Віктор Овчарук. – За ці кошти було проведено протиаварійні невідкладні консерваційні роботи з відновлення частини даху над входом у палац та усунення загрози обвалу центрального купола. Завдяки цим роботам палац вдалося зберегти від повної руйнації. Згодом був проведений відкритий архітектурний конкурс з реставрації та пристосування палацово-паркового комплексу графа Бадені під культурно-освітній об’єкт. Тепер перед нами постало ще одне амбітне завдання – пошук коштів для реалізації проекту. Потрібно залучати інвесторів, використовувати грантові пропозиції від вітчизняних чи міжнародних фондів. Словом, є над чим працювати задля розвитку туристичного потенціалу області».
Присутній на круглому столі народний депутат України, обраний на Івано-Франківщині, уродженець Коропця Михайло Довбенко відзначив шанобливе ставлення органів влади та громадськості Тернопільщини до історичних та культурних пам’яток. «Готовий допомагати тим, хто щось робить, - додав він. – Для збереження унікального палацу графа Бадені у Коропці зроблено справді багато. Найголовніше, що є цікавий проект та розроблена проектно- кошторисна документація. На черзі – проведення експертизи. З цими документами уже можна звертатися до різних фондів для реалізації проекту».
На даний час палац графа Бадені належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Тернопільської області, управління якою здійснює Тернопільська обласна рада, і перебуває на балансі Коропецького обласного ліцею-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою.
«Згідно із нашим проектом палац з прилеглим до нього парком розглядаються в структурі населеного пункту Коропець як багатофункціональний комплекс, який об’єднує в собі культурно-освітню, музейно-туристичну, оздоровчо-дозвіллєву та частково готельно-відпочинкову діяльності, - розповів архітектор Юрій Вербовецький. - Це одна з небагатьох пам'яток, у якій збережені фасади та палацові інтер’єри так званого віденського ренесансу».
Проектом пропонується проведення комплексної реставрації фасадів з консервацією всіх збережених елементів декору та відтворенням втрачених фрагментів - підвіконників, ліпних орнаментів, декоративних ваз у нішах, колон з капітелями, ліхтарів тощо та реставрація елементів центрального та бокових куполів - «луски», «ребер», архітектурних деталей декору.
Запроектовано проводити реставраційні роботи в приміщеннях першого поверху, де збереглись декоровані інтер’єри графських покоїв, які підкорюють своєю екстравагантністю і пишністю, мають високу художню цінність і значною мірою зберегли автентичні елементи архітектурного декору. А також – відтворення історичного призначення приміщень: зали прийомів, бібліотеки, палацової каплиці, спалень графа та графині, панську ванну кімнату, зелену кімнату для відпочинку, дерев’яного тамбуру парадного входу, овальної бальної зали, балкону під вітражем та ін.. Приміщення другого поверху пропонується реконструювати під нові функції. А саме – готельні номери, конференц-зал, лекційна аудиторія, кабінети, які можуть використовуватися як навчальні класи.
Згідно із проектом, відбудеться реабілітація й історичного середовища, а саме парку, та відновлення втрачених елементів ландшафту.
Загалом вартість реставрації комплексу становить майже 100 мільйонів гривень.
Започатковуючи конкурс із реставрації палацу графа Бадені, Тернопільська обласна рада поставила перед собою складну та водночас вкрай необхідну мету – зберегти унікальну пам’ятку архітектури, відреставрувати та зробити її функціональною у розрізі туристичної принади краю.
Розширюється спектр послуг, які надає установа, підвищується рівень якості, активізується робота над здобуттям провідних позицій у рейтингах. Не оминає така тенденція і заклади вищої освіти. Адже сьогодні абітурієнту представлено значно більше пропозицій, ніж будь коли, й часто прийняти рішення дуже складно. Молодь, обираючи заклад вищої освіти, звертає увагу не лише на якість надання освітніх послуг, а й на можливості, які відкриває перед ними університет. Академічне лідерство, підприємливість, інтернаціоналізація, освітня мобільність – складові, які формують рівень привабливості. Тому першочерговим завданням адміністрації закладів вищої освіти є визначитися з тими пріоритетами, які зацікавлять потенційного студента і є на часі.
Тернопільський національний економічний університет – один з найбільших освітніх центрів у Тернополі. Тут одним із провідних напрямів роботи визначають міжнародну діяльність, свідченням чого є активна співпраця із закладами вищої освіти інших країн.
Відомо, що університет є членом міжнародних організацій – Європейської асоціації міжнародної освіти, Європейської асоціації університетів, Великої хартії університетів, Таллуарської мережі, Мережі університетів прикордоння, Міжнародної культурно-освітньої асоціації, Мережі університетів Східної Європи.
Численними є і міжнародні проекти, над якими працює колектив. Це і програми двох дипломів з університетами Польщі, Угорщини, Німеччини, Німецькомовна інтегрована навчальна програма з підготовки бакалаврів та магістрів (спільно з Дрезденським технічним університетом, Німеччина), Українсько-американська програма з підготовки бакалаврів з комп’ютерних наук (спільно з Університетом штату Мен, США), Програма підготовки PhD (спільно з Технологічним освітнім інститутом Західної Македонії, Греція), Англомовна програма з міжнародної економіки та туризму, Українсько-грецька програма підготовки магістрів з бізнес-адміністрування, Українсько-польська програма, Школа польського та європейського права.
До слова, нещодавно відбулося вручення дипломів першим випускникам Тернопільської бізнес-школи ТНЕУ, яка створена у рамках проекту партнерства з Естонською бізнес-школою, що стала першим у Естонії приватним університетським закладом бізнес-освіти та одним із найпрестижніших у країнах Балтії.
Випускники бізнес-школи ТНЕУ завершили навчання за магістерською програмою «Бізнес-інновації» і своїм вибором дуже задоволені.
«Саме тут я зміг розкритися як особистість, що на мою думку, є чи не найважливішим під час навчання, – розповідає один з випускників Ігор Білокопитий. – Я здобув необхідні знання та навички, спілкуючись не тільки з нашими викладачами, а й з високопрофесійними менторами, зарубіжними науковцями, провідними підприємцями. Сьогодні вже працюю над власним проектом. Тут мене дійсно навчили ставити ціль і досягати успіху».
Варто наголосити і на тому, що у ТНЕУ створені усі необхідні умови для навчання не лише українських студентів, а й студентів-іноземців. А українські студенти мають нагоду навчатися у зарубіжних закладах вищої освіти за програмами обміну. Активно користуються можливостями програм мобільності і викладачі університету. Тільки у 2017 році 115 науковців взяли участь у таких програмах.
«Без впевнених позицій у міжнародному освітньому просторі неможливо будувати потужний навчальний заклад. Наша співпраця зі зво-партнерами є результативною, – зазначає ректор ТНЕУ Андрій Крисоватий. – Ми радо вітаємо у стінах нашого університету зарубіжних професорів, які читають тут лекції, проводять тренінги. Стажування закордоном має великий попит серед викладачів. Надзвичайно корисними програми мобільності є і для студентів, які мають можливість навчатися декілька семестрів закордоном. Результатом чого є отримання диплому ТНЕУ паралельно з дипломами інших закордонних університетів. Ми впевнені, що міжнародний вектор роботи нашого закладу вищої освіти розвиватимемо і надалі».
Ректор говорить, що з року в рік зростає кількість іноземних гостей, що свідчить про зміцнення ролі закладу в міжнародному освітньому просторі.
«Нам імпонують люди з цікавими ідеями. Ми охоче підтримуємо міжкультурні освітні ініціативи й готові до виокремлення нових напрямів співпраці. Наші науковці тісно співпрацюють з американськими закладами вищої освіти, а також грецькими, польськими… На сьогодні ТНЕУ уклав 96 угод із закладами вищої освіти 28 країн. У нас діє 12 міжнародних освітніх програм. Це чудова нагода обмінятися досвідом з освітянами інших країн, налагодити ефективну співпрацю», – підкреслює ректор.
Самі студенти можливістю навчатися закордоном також дуже задоволені.
«Неоціненний досвід, враження, які неможливо описати словами та знання! Всім цим ми завдячуємо Тернопільському національному економічному університету, який, в рамках програми Exchange HHB, надав нам чудову можливість провести навчальний семестр у Бізнес-школі Університету Норд, що знаходиться в місті Будо, – діляться враженнями студентки ННІМЕВ ім. Б. Д. Гаврилишина Возьна Тетяна та Сякалюк Юлія. – Упродовж навчального семестру нам вдалося не лише вдосконалити наші знання в галузі «Бізнес та управління», а й насолодитися красою дивовижних норвезьких фіордів. Підсумовуючи наші здобутки, ми можемо з впевненістю сказати: навчання було корисним та допоможе нам в подальших дослідженнях. Адже це дало нам змогу розширити власний кругозір, набути досвіду самостійного життя в іншій країні та взаємодії з іншими незнайомими людьми».
У ТНЕУ говорять, що на досягнутому зупинятися не будуть і запевняють, що попереду ще багато цікавих проектів.
Ось вже який раз на сесію Хоростківської об’єднанної територіальної громади виноситься одне і теж питання. Депутатському складу пропонують позбавити оренди землі діюче підприємство “ГЛОБАЛ ФІД” і передати земельну ділянку банкруту ТОВ “БУД М”. Хоча депутати два рази поспіль голосували проти цього рішення, міський голова Степан Гладун порушуючи регламент все одно наполягає, щоб це питання було прийнято.
Діюче підприємство хочуть закрити.
ТОВ “ГЛОБАЛ ФІД” орендує земельну ділянку на місці колишнього колгоспного АТП вже кілька років. Тут працює 30 людей, які усі проживають у Хоросткові і в навколишніх селах. Чоловіки переважно займаються ремонтом вантажного та великовагового транспорту. Власники підприємства кажуть, що з весни їм буде необхідно ще робочі руки. Тож планують ще додатково працевлаштувати 30 місцевих жителів.
Однак таким планам може перешкодити бажання міського голови Хоросткова передати землю, яку зараз орендує фірма іншим людям. Від початку 2018 року у Хоростківській громаді не вчухають пристрасті – вже тричі на сесію громади виноситься серед іншого одне і теж питання про розірвання договору оренди землі з ТОВ “ГЛОБАЛ ФІД” і передачу її до ТОВ “БУД М”. На першій сесії – депутати керуючись здоровим глуздом і не зважаючи на палкі доводи і юриста міської ради, і самого голови Степана Гладуна не проголосували за таке рішення. В серидні лютого відбулася ще одна сесія, на яку знову винесли теж саме питання, хоча його попередньо у списку не було. Пропонувалося, що міський голова оголосить перерву і земельна комісія збереться аби обговорити доцільність передачі оренди землі від “ГЛОБАЛ ФІД” до ТОВ “БУД М”. Хоча згідно регламентом Хоростківської міської ради, “земельна комісія має збиратися не пізніше ніж за годину до початку сесійного засідання”. Закриваючи очі на порушення регламенту, депутати, які входять у цю комісію все таки обговорили питання і дійшли висновку — “не рекомендувати виносити на голосування передачу оренди землі”. Проте міський голова Степан Гладун знову порушуючи регламент наполіг на голосуванні.
Депутати, керуючись своєю совістю, знову ж таки не проголосували.
Про те на цьому історія про бажання Степана Гладуна віддати землі у потрібні руки не звершилася. Міський голова ще двічі намагався винести питнаня передачі земельної ділянки на сесійне засідання. Навіть для цього депутатів спеціально збирав. Так нібито, у Хоростківській громаді не має більш важливих справ, а ніж чиїсь приватні інтереси.
Скиликав мер Хоросткова депутатів на 23 лютого 2018 року. Проте обранці з тих чи інших причин на сесію не прийшли. Про те ц міського голову не зупинило. Нещодавно знову появилося ропорядження скликання сесії на 27 лютого. І, о диво, знову по тому ж питанні, лише по-іншому озвуненому – розгляд заяви ліквідатора ТОВ “БУД М”.
Своє таке “щире” бажання винести питання на сесію про передачу оренди земельної ділянки і врешті розібратися з цією ситуацією Степан Гладун пояснив просто – на його думку, передача землі від діючого підприємства “ГЛОБАЛ ФІД” до підприєства-банкрута “БУД М” – це правильне і законне рішення.
Чим розраховуватиметься за оренду підприємство-банкрут “БУД М”
Наразі ТОВ “ГЛОБАЛ ФІД”, яке вже два роки орендує земельну ділняку у Хоросткові справно сплачує усі податки і гроші за оренду землі до бюджету Хоросткова. Міський голова ж пропонує віддати в оренду землю підприємству, яке визнано банкрутом і зараз перебуває у стані ліквідації.
Постійними представниками ТОВ “БУД М” є Марина Галела і Микола Галушка. Саме ці дві людини щоразу приїждають на сесії Хоростківської міськради і законними і незаконними методами агітують за передачу земельної ділянки в оренду підприємству-банкрут. Марина Галела і Микоал Галушка є провіднми спеціалістами скандального агрохолдингу “Мрія” під керівництвом генерального менеджера Саймона Червняського.
Окрім того, згідно інформації порталу Youcontrol, ТОВ “БУД М” зареєстроване у Запоріжжі.
Цікаво ще й те, що це підприємство робитиме на цій ділянці, коли має величезний податковий борг – більше 2 мільйонів гривень.
Як це підприємство сплачуватиме за оренду земельної ділянки? Чи буде спроможне працелаштувати тих же жителів Хоросткова і навколишніх населених пунктів на роботу?
Відповідь – не буде!
Але міський голова, вочевидь все таки не думає за ймовірні наслідки, за своїх містян, які будуть змушені виїжджати за кордон на заробітки. Як диванний патріот Степан Гладун слідує нормам людини, яка переживає лише за себе. Ми зараз дамо в оренду банкуруту землю, а після того не хай все горить синім полум’ям!
Бережи Її.
Бережи Її так, як не зміг вберегти Її я.
І не бреши.
Ніколи Їй не бреши. Бережи навіть тоді, коли зникає з-під ніг вся земля,
Коли все шкереберть і навколо вже ні душі –
Бережи Її.
Як ніхто не беріг. Бережи.
Цілуй Її губи.
Ще сонною зранку цілуй. Цілуй перед сном.
В моменти розлуки
І в миті удвох. Короткі миті, коли ви удвох.
Тримай Її руки.
Як не втримав їх я. Понад біль, понад нігті під шкіру
Тримай.
І не відпускай. Ні на мить із думок.
Ні на грам із життя.
Не відпускай.
(с) В. Кучерявий
- Петро Іванович за власні кошти придбав для нашої лікарні дорогий апарат, який називається Мотомед. Він призначений для реабілітації пацієнтів після інсульту, незважаючи чи людина знаходиться у активному, асистивному, чи в пасивному стані. З допомогою такого тренажера люди знову можуть рухатись після важкої хвороби. Якщо пацієнт у активному стані, то він має можливість посилити рухи м’язів, якщо в асистивному (наприклад одна рука в пацієнта здорова, а інша - паралізована) – апарат заставляє працювати уражену руку. Якщо пацієнт в пасивному стані (дві кінцівки паротичні і людина не може ними працювати), то комп’ютер у апараті аналізує це і визначає, яке саме потрібно дати пацієнтові навантаження. Цей апарат – цілий комплекс. Це перлина для нашого закладу. Хочу також зауважити, що в нашій області немає подібних приладів, - розповідає Надія Фарійон, заступник головного лікаря з медсестринства.
Загалом, один із найуспішніших аграріїв краю Петро Гадз разом із іншими меценатами профінансував роботи зі створення цілого нейрореабілітаційного блоку на базі лікарні, який допомагає реабілітуватись пацієнтам після інсульту. Вартість блоку обійшлась у 705 тисяч гривень.
- Завжди, коли я заходжу в цю лікарню, коли дивлюся на проблематику, на те, які сюди поступають пацієнти з різними хворобами, я задумуюсь: «Яке велике серце у лікарів, адже вони до кожного пацієнта мають свій підхід і лікують його». Є випадки, коли до них звертається людина, яка не може рухатись після інсульту; буває, що сюди надходять фізично здорові, але духовно виснажені. І всіх цих пацієнтів тут намагаються рятувати. Це непроста робота. Я працюю в колективі де орють, сіють, доять, вирощують м'ясо і овочі. Це абсолютно інший профіль, але, коли у нас біда, ми завжди звертаємось по допомогу до лікарів. До мене звернувся головний лікар психоневрологічної лікарні, дякую за це. Я від усього серця радий, що мені вдалось допомогти цьому медичному закладу, придбавши апарат. Він рятуватиме життя людям, - поділився Петро Іванович.
