"Поезія - це завжди неповторність,
Якийсь безсмертний дотик до душі..."
Ліна Костенко

Бувають моменти, коли душа бажає збагачення. Коли вичерпуються запаси барвінкових слів, історії прочитаних книг чи переглянутих фільмів. Коли за вікном сіра буденність, позбавлена теплоти та ніжності. Коли нівелюється бажання зробити цей світ кращим. Коли не тішить ні шоколад, ні аромат свіжо-завареної кави, не підіймають настрій ні бесіди з подругами, ні заняття спортом, не вдається відволіктися від зими, яка триває уже вічність...

Це повід для того, щоб на кілька секунд, хвилин чи годин з головою поринути у світ чогось глибоко-душевного, тендітного та заспокійливого, яке можна "приймати" в необмеженій кількості, не побоюючись побічних ефектів.
Якщо одна прочитана книга здатна змінити життя, то впевнено можна сказати, що кілька прочитаних віршів здатні зробити теж не мало позитивного. Як мінімум, відволікти від проблем, які впевнено осіли в мозку, перенести у світ, який давно перестав існувати насправді: світ вишуканості, елегантності та нескінченної мудрості. Де не сприймають добро за слабкість, грубість за силу, а підлість за вміння жити. Де збереглися вічні та незгасаючі почуття любові та віри, де є місце для справжніх джентельменів та їхніх ніжних та граційних дам.

Жодні пігулки не допоможуть позбавитись душевних переживань, зате кілька влучних рим зуміють привести до вірного рішення, з легкістю повернуть рівновагу та наповнять серце і розум новими емоціями.
У моменти, коли мені буває важко, я беру до рук, подаровану мамою збірку поезій Ліни Костенко. Це своєрідний "комбо-удар" по депресії, адже будь-які подарунки найближчої людини завжди несуть у собі сокровенний зміст, а поетеса, яка за допомогою слів здатна перетворити мряку у сонце, немов чародійка, знімає рукою будь-які негаразди та негативи!