В День Перемоги на головній площі міста представники Тернопільського військкомату провели символічну акцію, закликаючи жителів вступити на військову службу за контрактом до військових частин області.

Організатори акції розгорнули на майдані намет, в якому охочі містяни та гості могли ознайомитися з плакатами та листівками, що стосувалися контрактної служби у Збройних Силах України. Окрім цього чоловіки також демонстрували перехожим окремі види зброї та розповідали, для чого вона призначена.

За словами офіцера відділення комплектування Тернопільського об'єднаного міського військового комісаріату старшого лейтенанта Андрія Габіната, на сьогоднішній день кількість військовослужбовців-контрактників зростає, чому сприяють і заохочувальні заходи від органів місцевого військового управління.

— Подібні акції ми проводимо в Тернополі регулярно переважно в пам’ятні дні та державні свята, закликають громадян оцінити всі переваги і перспективи служби за контрактом, на яку можна вступити лише на добровільній основі. Оскільки в положеннях Конституції України йдеться, що кожен громадянин зобов’язаний захищати суверенітет, територіальну цілісність своєї держави, то несення військової служби є почесною місією для кожного хлопця та чоловіка. Перевагою контрактної служби також є те, що до неї вступати можуть люди до 60 років, бо на строкову службу призивають чоловіче населення до 27 років. Якщо до лав контрактників доєднуватиметься щоразу більше громадян, то в області не потрібно буде проводити хвилі мобілізацій. До того ж, у військовослужбовців пригідною є і оплата праці – не менше 7,5 тисяч на місяць, — повідомив Андрій Габінат.

Варто зазначити, що на військову службу за контрактом на посади рядового, сержантського та старшинського складу приймаються громадяни призивного віку, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов’язані, які не мають військових звань офіцерського складу, з відповідною освітою та спеціальною підготовкою.

Близько двох днів тому тернополяни стали свідком незвичайного явища: біля берегів озера плавало чимало мертвої риби, а причинe загибелі мешканців «перлини» Файного міста поки що не вдалося з’ясувати.

Як підрахувати представники ГО «Скеля», кількість неживої дрібної риби складає близько 500 штук.

— Мертву рибу тернополяни виявили біля набережної, що навпроти готелю «Тернопіль». Її кількість була незначною в порівнянні з числом тих загиблих рибин, які ми виявили наступного дня. Через постійне коливання води на озері, немало мертвих рибин із водою перемістилися аж до дамби. Якщо пройтися попри озеро від гідротехнічної споруди до вулиці Руська, то можна побачити, що близько дамби плавають поодинокі рибини, а вже зі сторони Надставної церкви біля берега плавало десятки рибин. Після того, як рибалки та активісти стали свідками того, як біля берега тернопільського ставу спливла мертва риба, я написав про цю проблему до начальника Державної екологічної інспекції у Тернопільській області. Мені прийшла відповідь, що представники екоінспекції відібрали в чотирьох місцях проби води на аналіз, а керівництво парку в той час зобов’язане позбирати на водоймі загиблу рибу. У повідомленні також ішлося, що від установи формують матеріали щодо факту загибелі риби за ознаками злочину, які мають бути направлені до поліції, — розповів тернопільський рибалка Руслан Олійник.

Рибалка наголосив, що проблема несподіваної гибелі сотні риб неабияк хвилює небайдужих тернополян, адже зараз її активно обговорюють у соцмережах. Руслан також додав, що масовим знищенням риб особливо переймаються представники громадського об’єднання «Скеля», які намагаються з’ясувати причину несподіваного явища.

— Наразі представники від екоінспекції взяли зразки води поблизу гирла підземної річки Рудка та біля гирла Серету, поблизу села Біла, на початку озера. Поки фахівці проводять дослідження води, ми поки що не маємо права робити висновки, що ж спричинило гибель мешканців водойми. Тільки, на мою думку, причиною цього явища цілком міг бути масовий викид нечистот із «замурованої» річки в тернопільське озеро зі сторони парку імені Т. Шевченка. Оскільки дощові та побутові стоки, які течуть Рудкою, проходять очистку через колектори, що перебувають у непригідному стані, якість вилитої з підземної річки води є неналежною,  — розповів керівник Громадської організації «Скеля» Андрій Об’єщик. 

Чоловік наголосив, що неочищена вода, яка виливається із Рудки, призводить до того, що на дні озера постійно накопичуються нечистоти, які гниють та збільшують кількість аміаку у ставі. Саме такі небезпечні накопичення в озері, якщо не раптово, то через певний час обов’язково призведуть до фатальних наслідків, зокрема й до загибелі жителів водойми.

У Тернополі, який славиться численними рекордами, не втомлюються встановлювати нові досягнення. Цього разу в центрі Файного міста 6 травня під час фестивалю «Тернопільська Брама» поставили знову ж таки гастрономічний рекорд – приготували 1500 літрів страви «Журик». Щоб покуштувати польський смаколик, поблизу паруючого казана зібралося немало містян.

На приготування найбільшої страви пішло 16 кг масла, близько 500 літрів закваски, 125 кг цибулі, 170 кг картоплі, 700 яєць та немало спецій. Загальна вартість продуктів, закуплених для «Журика», склала близько 50 тисяч гривень, а «чаклувало» над казаном протягом більш, аніж 4-х годин 5 шеф-кухарів.

— Колись на території нинішньої Тернопільщини жили поляки, для яких суп на заквасці «Журик» був традиційної стравою. Ми вирішили нині приготувати саме цей смаколик, адже, шанований колись, він увійшов з роками і до улюблених приготувань наших батьків, — поділився співорганізатор фестивалю «Тернопільська Брама» Руслан Миронов.

Оцінити польський делікатес цього дня на головну площу Тернополя завітав і депутат міської ради Віктор Шумада.

— Знову встановивши рекорд, наші кухарі тим самим вкотре підтвердили, що Тернопіль є гастрономічною столицею України. Я радий, що наше місто стає щоразу цікавішим для туристів, адже тут не тільки чимало принадних місць, але й у нас можна скуштувати немало смачного. Саме тому із святкувань на «Тернопільській Брамі» ми розпочинаємо туристичний сезон у місті. Неабияка подяка не тільки організаторам приготування рекордної страви, але усім людям, які докладали зусиль під час готування та роздачі «Журика» гостям, — звернувся Віктор Шумада.

Варто зазначити, що кулінарний рекорд на Театральній площі зафіксували представники Книги рекордів України. Коли «Журик» був готовий, волонтери заходу безкоштовно роздали страву всім бажаючим. Загалом гарячим супом почастували кілька сотень гостей фестивалю.

Аби донести до людей і насамперед до місцевої влади гостру проблему забруднення тернопільського ставу нечистотами, яке в подальшому може призвести як до незадовільного стану водойми, так і до погіршення здоров’я містян, групка представників громадської організації «Скеля» спільно з небайдужими жителями організували 2 травня збори біля витоку Рудки в озеро.

Тернопільські рибалки неодноразово були свідками того, як із підземної річки Рудка масово витікають нечистоти – поліетиленові пакети, використані засоби гігієни, фекалії та чимало іншого. Попри обурення та скарги небайдужих до екології рідного краю людей, заборонені викиди у великій кількості досі надходять до ставу.

Оскільки багаторазові скарги на неприйнятні викиди, направлені до посадовців та правоохоронних органів, не дають позитивного результату, на зборах тернополяни ще раз вирішили порушити наболіле питання нищення водойми.

— Проблема забруднення нашого озера турбує жителів краю більше чотирьох років. Тернополянам, які ходять попри озеро, дуже неприємно не тільки спостерігати за нечистотами на водві, але й вдихати неприємний запах, який шириться набережною. На мою думку, для того, аби питання забруднення води якось почати вирішувати, потрібно насамперед прослідкувати, звідки ж саме відбуваються незаконні викиди. Інша важлива річ, яку потрібно зробити, це привести до належного стану пристрої усередині труби, адже їм уже чимало років. Потрібно звичайно ж зробити кращу систему очистки води, збільшити водовідвід, — розповів голова правління Тернопільської обласної федерації риболовного спорту Руслан Грицина.

Чоловік також наголосив, що нечистоти, які ширяться по озері, можуть викликати в людей шкірні, шлунково-кишкові захворювання. Саме тому славне тернопільський став, який вважається головною перлиною нашого міста, не заслуговує на такий статус.

На думку депутата міської ради від «Самопомочі» Віктора Генсерука, який також взяв участь у зборах, питання забруднення ставу повинне вирішуватися на державного рівні.

— Я планую зробити запит до міського голови Тернополя, в якому йтиметься про те, щоб створити комісію, яка би зайнялася розглядом цієї проблеми. Минулої сесії я також робив запит до Верховної Ради України про те, щоб «покарати» забруднювачів водойм штрафами. Дуже прикро, що за викиди нечистот у води передбачається незначне грошове стягнення – лише 500 гривень з юридичної особи. У законодавчому органі має бути подано на голосування законопроект, який передбачає збільшення розміру штрафів за забруднення водойми. Всі депутати міськради зверталися до Верховної Ради, аби в уряді віддали голоси за цей документ, — повідомив Віктор Генсерук.

Пан Віктор наголосив, що, як і більшість присутніх, він також є рибалкою, проте біля витоку Рудки в озеро чоловік не ловить рибу, адже сумнівається, що на цьому місці буде добрий улов.

Офіційно подали у розшук нападника, який 22 лютого посеред білого дня завдав ножового поранення Ігорю Турському. Особисті дані підозрюваного поліцейські вирахували за кілька днів після вчинення інциденту.

На разі горе нападник уміло переховується від слідства, тому правоохоронцям поки що не вдалося впіймати підозрюваного, повідомив під час прес-конференції начальник ГУ НП у Тернопільській області Олександр Богомол.

— Окремі дані про осіб, які брали участь у процесі злочину, ми мали вже на 3-й день після вчинення інциденту. Тобто нам були відомі ті особи, які перебували у транспортному засобі разом із нападником. Ми також отримали відомості про те, що докази по справі та сліди злочину певні особи намагаються знищити, тому поліцейські вжили заходів для того, аби не допустити цього. Було проведено обшуки та встановлення осіб, а на сьогоднішній день, в ході розслідування, поліцейським вдалося довести провину та оголосити підозру головному нападнику. На нинішній день підозрюваний переховується від слідства та оголошений у розшук, адже від суду ми отримали дозвіл на затримання. Іншим особам, які були причетні до інциденту, ми не можемо оголосити підозру, бо у слідства немає достатньої доказової бази для їх затримання,  — розповів Олександр Богомол.

Олександр Миколайович наголосив, що до розслідування справи Ігоря Турського було підключено близько 60 осіб. Головний поліцейський області наголосив, що рідко коли можна похвалитися залученням до справи такої великої кількості сил і засобів.

Ще не піднявшись угору витоптаною роками, сторіччями ногами туристів і завойовників круговою стежкою, ви вже подумки пориваєтеся охопити оком усю велич та неповторність піднесеної над містом кам’яниці – Теребовлянського замку.

Міцно уп’явшись каменем та цеглою у високу гору – в минулому місце розташування  древньоруського городища, на перший погляд неприступна напівруїна ніби спостерігає за містом. Досить вже пошарпане історією та її творцями, давнє укріплення пощербленими прогалинами-вікнами уважно придивляється, як унизу квітне та галасує маленький кусочок сучасної цивілізації.

Тоскно і, водночас, радісно правічному фортифікаційному велетню видивлятися на доладні вулички, модерні будови, галасливу та поважну юрбу. Весело, бо мовчазному носію історії більше не доводиться бути свідком вандалізму, убивств та каліцтв, які віками чинили завойовники на теренах нині найдавнішого міста Поділля. Якби ж то міг, замок би від суму схилився залишками товстих стін, які терпляче доживають свого віку, не сподіваючись уже на відновлення своїх твердинь, піднесення їх ще на декілька метрів до неба.

Поступово підносячись неквапливими кроками до замкового серця Теребовлі, ви відчуваєте над собою не лише шелест метушливо-неслухняного молодого листя, яке зухвало й невпинно виколисує легенький вітерець. Вас уже встелила тривка тінь таємничого зведення наших пращурів, від якого йде відгомін не тільки правічних загадок, але й лунає жива міць, історична пам'ять наших пращурів.

Уперше підкоривши височину замку, над яким дещо познущалася історія, проте який ще зберіг у кожній своїй цеглині могутність та гордість від славетних діянь його колишніх жителів, ви насамперед зачаровуєтеся мальовничим краєвидом Теребовлі. Перед вами з усіх боків та в усій принаді постає місто, на місці якого ще у сиву давнину росли непролазні хащі. Отож, стоячи на вершині кам’яниці, на якій уже не вчути дужих войовничих закликів, стуку заліза, іржання коней, ви аж ніяк не підноситесь над краєм. Ви відчуваєте себе нечисленним камінцем серед могучого каміння, яке тяжіє серед довколишніх просторів не так величиною, як згадкою про дужі руки, що уклали на віки цю твердиню.

В минулі століття чималій кількості жінок, що потерпали від будь-яких неправомірних дій своїх ревнивців, деспотів, вимагачів і навіть ґвалтівників, з якими перших поєднували родинні відносини, було доволі непросто і навіть соромно звернутися кудись по допомогу. На сьогоднішній день існує чимало закладів, телефонів гарячих ліній та відділень поліції, де жінки можуть розповісти про свою проблему. Тільки й досі від родичів, друзів, колег чи знайомих, які потерпають від насилля в родині, нам доводиться чути наступне: «Не хочу нікому говорити про свої біди, щоб не виносити "сміття з хати"…»

Своєю життєвою історією поділилася моя товаришка – 28-річна тернополянка Надія П. (прізвище не вказано за бажанням людини - прим.авт.). П'ять років тому жінка одружилася з Василем, на кілька років старшим за неї. Надія розповіла, ще в період дошлюбних відносин вона бачила, що чоловік не зовсім тверезим приходив на побачення із нею. На запитання своєї обраниці: «Чи ти вживав?» той соромливо відказував: «Ну лише трішки задля хоробрості. Ти така розумна й красива юнка, що біля тебе одразу ж почуваюся дещо розгубленим».

Довірливу дівчину «засліпила» врода й компліменти Василя, який під час нетривалого цукерково-букетного періоду настійливо пропонував їй стати його дружиною. А Надю ще й подруги під’юджували, мовляв, не втрать такого красеня, а то інша забере. Тому невдовзі молодята й розписалися.

Коли Надія переїхала на квартиру до чоловіка, то, за словами жінки, її життя у новому помешканні згодом перетворилося на справжнє пекло. Чи не щоднини її чоловік на вулиці збирав біля себе товаришів "по духу" задля того, аби «сообразіть на двох чи трьох». Дійшло до того, що й додому водив п’яничок. А після кожного такого візиту друзів по чарці дружина виявляла, що у квартирі щось зникало: чи то срібний браслет, чи навіть фотоапарат. А скільки разів Надія терпіла крики й образи від нетверезого горе чоловіка, який, добре, що не доповнював словесне насильство фізичним.

Недоспані ночі, нервові зриви, часте поневірянь у батьківському домі – і це не все, чого довелося натерпітися Надії, доки та, нарешті, наважилася на розлучення. На моє запитання, чи зверталася жінка по допомогу до громадських організацій, центрів чи правоохоронних органів, які допомагають постраждалим від домашнього насильства, та відповіла, що ні. Як підмітила товаришка, в цих закладах та органах вона не бачила жодних шляхів вирішення своєї проблеми.

А скільки ще подібних історій страждань, болю, відчаю доводиться зазнавати українським жінкам, які вважають, що не виносити свої проблеми на загал – найкращий вихід у їхньому становищі. Така терпимість та небажання просити допомоги обходиться матерям, дружинам, дочкам дуже дорого. За даними офіційної статистики, яку висвітлила заступниця міністра внутрішніх справ України з питань європейської інтеграції Анастасія Дєєва, щороку близько 600 жінок гинуть в Україні від домашнього насильства.

Невтішними є й розрахунки, проведені Інститутом демографії й соціальних досліджень на замовлення Фонду народонаселення ООН. За їхніми даними, щорічно приблизно 1,1 млн українок стикаються з фізичною та сексуальною агресією в сім'ї, з яких у поліцію звертаються тільки 10-15 % постраждалих.

За статистикою ГУ НП Тернопільщини, в області протягом 2018 року на обліку стоїть 717 осіб, схильних до домашнього насильства (ті люди, які мають сім’ї). Загалом, на профілактичному обліку поставлено 2 017 осіб, які вчиняли насилля над своїми рідними та близькими. Щодо жертв домашнього насильства, то за перший квартал 2018 року було зареєстровано 998 заяв і повідомлень про вчинені правопорушення та інші дії, пов’язані з сімейним насильством.

За словами начальника відділу комунікації ГУ НП в Тернопільській області Сергія Крети, серед людей, які потерпіли від домашнього насилля, більш, аніж 70% становлять жінки.

— Серед жертв домашнього насильства велику частину посідають саме жінки, які зазнають насилля переважно від своїх "половинок". Найчастіше дружинам доводиться відчувати на собі моральний, емоційний, психологічний тиск від чоловіків, які перебувають у стані алкогольного сп’яніння. На жаль, на Тернопільщині трапляються випадки, що особи, які вчиняли насильство в родині, уникали відповідальності за свої дії. Наприклад, якщо чоловік завдав жінці чи то фізичного, чи психологічного насилля, при цьому жертва одразу ж не заявила про свого кривдника у правоохоронні органи, то через певний період обоє людей мирилися. З часом агресія забувається, а кривдник, який перебуває у близьких родинних стосунках зі своєю жертвою, приносить вибачення за свої дії, обіцяючи більше так не чинити, чи навіть «відкуповується» подарунками. Навіть якщо жінка вже заявила про вчинення щодо неї насильства, то, помирившись із «колишнім» кривдником, вона пише в поліції зустрічну заяву про те, що не має жодних претензій стосовно свого обранця, — повідомив начальник.

Сергій Крета додав, що інколи особа уникає належної відповідальності за вчинене фізичне, психологічне, сексуальне чи економічне насильство через недостатню кількість фактів, які би засвідчували, що винна людина підпадає під певну статтю. Наприклад, завдано матеріальний збиток на суму, недостатню для того, щоб людина підпадала під кримінальну відповідальність. Або ж жертві нанесено легкі тілесні ушкодження, за які передбачено невеликий штраф чи профілактичні бесіди.

Сергій Йосипович також додав, що є і жінки, які, попри чинення щодо них систематичного тиску, роками продовжують терпіти своїх образників.

— Напевне вже склалося історично, що чимало жінок серед загальної кількості жертв домашнього насилля на Тернопільщині терпеливо зносять знущання від чоловіків. Особливо це явище характерне для сімей, які проживають у сільській місцевості. Впливає на те, що особи терплять кривдників і той факт, що вони, можливо, самі були свідками, як у їхній сім’ї батько бив матір. Саме тому через деякі речі, які жінкам доводилося бачити й навіть переживати з дитинства, вони зараз сприймають кривду від чоловіків, як належне. Окремі представниці навіть думають: "Краще терпітиму від чоловіка, лиш би мати повноцінну родину, не чути осуду від односельців, не бути негідним прикладом серед інших сімей". Я вважаю, що ті жертви, на які зараз ідуть жінки заради збереження родини, є не потрібними. Бо ж не обов’язково на осуд, а, навпаки, на підтримку потерпілі від насилля особи повинні розраховувати від оточення , — розповів Сергій Крета.

Сергій Йосипович підмітив, що людям нарешті потрібно припинити терпіти своїх насильників, адже на сьогоднішній день, як на Тернопільщині, так і в інших містах України існують центри, громадські організації, працюють телефони гарячих ліній, куди жертви насилля можуть будь-коли звернутися по допомогу. За словами пана Сергія, нині з боку держави та поліції області проводиться чимало заходів для того, аби допомогти людям зрозуміти, чому не потрібно зносити над собою насильство.

Детальніше про те, на яке сприяння варто розраховувати жертвам домашнього насилля в Україні, наскільки комплексну й повноцінну допомогу можуть отримати потерпілі в державних та неурядових центрах та чи багато їх діє в областях держави розповіла юристка Громадської організації «Ла Страда-Україна» Анна Саєнко.

— Дуже прикро, що на сьогоднішній день у нашому суспільстві поширені стереотипи на кшталт: «Б’є, отже любить», «Насильство – це сміття, тож його не треба виносити з родини», або ж «Бачили очі, що купували».  Ці  усталені шаблони мислення діють у суспільстві, тож з ними потрібно боротися й доносити до всіх, що будь-який вид насильства – це порушення прав людини. На жаль, в областях України кризових центрів для жертв домашнього насилля є дуже мало. Людина, яка постраждала від насилля, може отримати допомогу у державних притулках – центрах соціально-психологічної допомоги, які зараз діють майже у всіх областях України. В таких закладах, окрім штатних психологів, працюють і юристи, а направлення до них можна отримати через поліцію або ж центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Дещо проблемним є лише те, що для того, аби мати можливість перебувати в таких закладах, потрібно мати з собою пакет певних документів. До того ж, там жінки не завжди можуть бути разом з дітьми (для цього діють окремі центри для матері й дитини). Варто також зауважити, що в центрах соціально-психологічної допомоги можна перебувати лише до шести місяців, — поділилася пані Анна.

На думку Анни Саєнко, для того, аби зменшити число жертв домашнього насилля в Україні, зокрема на Тернопільщині, потрібно насамперед збільшити інформування населення: що таке домашнє насильство; які є його види та прояви; як себе захистити від нього та на яку допомогу в Україні можуть розраховувати жертви домашнього насилля. Юристка зазначила, що таке інформаційне просвітництво потрібно також проводити і в школах.  Дітлахів треба навчати не тільки розрізняти насильство, але й розуміти, що його не можна терпіти, а потрібно з ним боротися і вміти захищати свої права. 

Фахівчиня також підмітила, що не менш важливими заходами, які сприятимуть зменшенню кількості осіб, постраждалих від насильства в родині, є посилення відповідальності за вчинення насилля. Окрім цього, в Україні також повинна працювати державна система взаємодії, яка матиме на меті комплексно допомагати людям - потерпілим від тиску в родинах.

Варто зазначити, що люди, які зазнають будь-якого виду насильства, можуть звертатися  за допомогою в поліцію за номером 102 або звернутися за консультацією на Національну гарячу лінію з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації 0-800-500-335, а з мобільного -  на номер 116 123. Лінія є анонімною, конфіденційною та працює цілодобово.

Номери служб, які допомагають у випадку домашнього насильства:

Тернопільський міський центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді – 03552-23-55-92

Телефон довіри – 0352-43-31-00

Тернопільський жіночий клуб «Відродження нації» – 0352 – 52-39-52

Громадська організація «Ла Страда-Україна» 0-800-50-03-35

Місцевий Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги 0-800-213-103

Анна Семенків

У Тернополі неподалік школи №1 зловили онаніста, який мастурбував на очах у школярів.

Про цей випадок у спільноті "Тернопільські плітки" повідомила Maryna Lisova.

 Підтвердили те, що чоловік «утішав себе» біля навчального закладу і в управлінні поліції, повідомляє Доба. Правоохоронці додали, що про подробиці інциденту вони повідомлять незабаром.

За участю влади та волонтерів у «Сквері Волонтерів», що на площі Героїв Євромайдану, 26 квітня відбулася висадка 27 катальп та 100 червоних барбарисів, які мають добре прижитися до низинних ґрунтів території.

Для того, аби посадити цінні саджанці, працівникам ЖКГ довелося попередньо вирізати у сквері 12 дерев і 30 кущів. Для нової висадки було обрано саме катальпи й барбариси (привезені з Кременецького дендропарку та Закарпаття) тому, що дерева непогано адаптовуються до тернопільського клімату і землі, до того ж чудово підходять для ландшафту скверу.

До висадки саджанців долучився й міський голова Тернополя Сергій Надал, який підмітив важливу мету роботи – відновлення насаджень, окремі види яких поступово зникають внаслідок негативного впливу глобального потепління.

— У «Сквері Волонтерів» наразі проводяться завершальні етапи по його реконструкції: зроблено освітлення, пішохідні доріжки, скоро буде створено місця для відпочинку. Невдовзі поблизу упорядкованої території відведуть місця для паркування. Основною роботою, звичайно ж, є висадка нових зелених насаджень на місці аварійних дерев. Висадили нині катальпи, адже ще раніше ці насадження добре сприйняли тернопільський клімат. Доволі символічним є те, що в центрі скверу росте дерево волонтерів, яке ми посадили разом із благодійниками. Нашим небайдужим мешканцям буде приємно знати, що результати їхньої роботи залишать по собі у Тернополі зелений слід, — поділився Сергій Надал.

Тернопільська волонтерка, сестра колишнього військовополоненого розвідника з Тернополя Олексія Кодьмана – Ніна Кодьман, яка також допомагала висаджувати деревця, розповіла, наскільки важливо містянам бути гуманними по відношенню до навколишнього середовища.

— Якщо ми добре вивчаємо історію України, то маємо розуміти, що попереднє століття для нашої держави було часом поширення дуже неправильних направлень, пріоритетів, від яких всі ми сьогодні повинні відходити. Ми маємо зараз виховувати не одне, а два покоління, навчаючи людей поважати свою природу, пам’ятки, зокрема не нищити деревець у парку – чужу працю, до якої люди доклали як фізичні, так і матеріальні затрати, — розповіла пані Ніна.

Дівчина підмітила, що для неї висадка катальп є доволі символічною, адже в майбутньому маленькі тернополяни прийдуть до цього скверика, гулятимуть по території, вивчатимуть довколишню місцевість і знатимуть про людей, на честь яких було облаштовано сквер.

За цьогорічний період кількість вчинених крадіжок зменшилася більш, аніж на одну четверту відсотків, а відсоток злочинів знизився на 10%. Цьому сприяло проведення в області з боку поліцейських низки успішних операцій.

Якщо минулоріч за перші чотири місяці в області було викрадено 72 велосипеди, то цьогоріч лише 32, а кількість квартирних крадіжок зменшилася на 6. До того ж, меншають і крадіжки телефонів – 163 проти 238 випадків.

Попри втішну статистику, за словами начальника ГУНП в Тернопільській області Олександра Богомола, на Тернопільщині почастішали факти викрадення колясок та велосипедів.

— В людських помешканнях почасти залишаються без нагляду велосипеди та коляски. Звертаюся до тернополян: ви повинні забезпечити належний нагляд за таким майном, адже в області, на жаль, почала збільшуватися кількість крадіжок велосипедів. Звичайно, поліція реагує на всі запити й намагається оперативно шукати крадіїв. Тільки погано те, що, на наше прохання надавати ідентифікаційні номери велосипедів, жителі мало відгукуються. Через те поліцейські потім не мають можливості визначити, чи знайдений транспорт є краденим, — повідомив Олександр Богомол.

Олександр Миколайович також наголосив, що люди повинні бути обережними й тоді, коли до них телефонують псевдопрацівники банків та просять назвати персональні дані картки, щоб потім почистити їхні рахунки. Головний поліцейський наголосив, що саме завдяки поінформованості населення, до поліції тепер надходить значно менше заяв на подібні шахрайства.

— Станом на сьогоднішній день на території Тернопільщини протягом цього року було вчинено 2651 злочин, а це на 10% менше, аніж у минулому році. Також тішить, що в області вчинено на 26% менше крадіжок – 1018 проти минулорічної кількості 1392. Отже, спільні заходи населення та поліції дають позитивні результати. Це, зокрема, операція мігрант, яка двічі проводилася попереднього року та один раз – цьогоріч. В ході операції у 2018 році ми якраз працювали переважно з тим, аби виявляти нелегальних кавказців-гастролерів, що, на мою думку, позитивно вплинуло на кількість вчинених злочинів, — поділився Олександр Богомол.

Олександр Миколайович також наголосив, що, оскільки попереду люди матимуть чотири весняні вихідні дні, то поліція в цей час буде працювати в посиленому режимі.

Фото: з вільних джерел