Катерина Шаблій

Катерина Шаблій

Третього березневого четверга у приймальні Дмитра Добродомова в Тернополі відбувся прийом громадян.

Вів його Володимир Швайка — очільник обласної організації політичної партії «Громадський рух «Народний контроль», помічник-консультант народного депутата.

За допомогою до «Народного контролю» звернулася тернополянка Ольга Гороховська з проханням посприяти в облаштуванні території перед спеціальною загальноосвітньою школою, котру відвідують діти з особливими потребами, серед яких і син Ольги Богданівни Роман.

— Під час облаштування тролейбусної зупинки тротуар вимостили тільки перед самою зупинкою, — розповідає Ольга Гороховська. — Тож, аби дістатися до школи, наші діти змушені подолати шматок бездоріжжя, на якому восени і навесні болотяне місиво. Діти особливі, їм і так важко пересуватися. До школи приходять у брудному взутті й навіть одязі.

До «Народного контролю» Ольга Володимирівна звернулася тому, що Володимир Швайка вже роками опікується школою. Не тільки подарунки привозить до свят, а й надає техніку для вивезення сміття, листя, розчищення території від снігу. Працівники його підприємства обрізають дерева й вивозять гілля, проводять ремонтні роботи. Свого часу Володимир Дмитрович змінив у школі вікна, двері, придбав чимало необхідних речей м’якого інвентаря, принтер тощо. Тож тернополянка вірить, що й проблему з тротуаром розв’яже.

Сподівається на сприяння «народноконтролівців» у вирішенні питання з місцем для торгової точки й один із приватних підприємців Тернополя. Він вважає несправедливою ситуацію, коли влада надає перевагу виробникам із інших міст, а свої мусять неабиякими зусиллями вибивати «місце під сонцем».

…Також на прийом до Володимира Швайки прийшла депутат Тернопільської міської ради від «Народного контролю» Вікторія Шараськіна, аби обговорити певні комунальні проблеми її округу №11 і спланувати подальшу співпрацю щодо ремонту окремих дворів та будинків.

На зустріч із головою обласної організації прибули й депутат Козівської районної ради Андрій Барилко і громадський активіст із Теребовлі Олег Ділай. Ішлося про розвиток молодіжного крила партії, поповнення її лав ініціативними молодими патріотами.

— Ніхто до нас не прийде і не влаштує нам краще життя, — наголосив Володимир Швайка. — Ніхто не полатає наших доріг, не відремонтує будинків, не витруїть бур’янів із нашої землі, з влади і зі свідомості. Мусимо розв’язувати свої проблеми самі. Бо процвітання, за словами Далай-лами, приходить завдяки діям. Самої молитви мало.

Нагадуємо, що приймальня Дмитра Добродомова розташована в центрі Тернополя за адресою: вулиця В’ячеслава Чорновола, 1, офіс 7. Прийом громадян відбувається кожного третього четверга місяця з 16 до 19 години.

З проблемами, що потребують втручання депутатів від «Народного контролю» рад різних рівнів, можна звертатися і щочетверга з 14 до 17 години або щоденно (крім вихідних) у робочий час за номером телефону гарячої лінії ‎(096)661-61-50.

IMG 1910a

IMG 1922a

 


Благодійний фонд «Майбутнє сиріт» реалізовує у Тернополі та області програму «На порозі самостійного життя, яка допоможе випускникам та вихованцям інтернатних закладів соціалізуватись, навчить їх бути самостійними.

– Випускники інтернатних закладів є незахищеними особами, оскільки вони постійно перебувають в закритому середовищі. Такий спосіб життя не дозволяє їм максимально отримати життєво необхідні навички, які знадобляться після закінчення інтернату. Важливою програмою благодійного фонду «Майбутнє сиріт» уже впродовж 6-ти років є програма «На порозі самостійного життя». Ми організовуємо її на виїзді. Випускники 9-11 класів мають можливість проходити програму в Тернополі. Проект «На порозі самостійного життя» – це система тренінгів та майстер-класів, яка допоможе випускниками інтернатних закладів адаптуватись та соціалізуватись у нашому суспільстві, – розповіла психолог-волонтер БФ «Майбутнє сиріт» Ірина Вакалюк.

Організатори зауважили, що у рамках програми дітей-сиріт навчать готувати та корисно проводити своє дозвілля. Також окремими складовими блоками програми є: «Фінансова грамотність і тайм-менеджмент», «Моя освіта як шлях до успішного життя», «Моя комунікація і конфлікти», «Здоров’я, правильне харчування і стосунки з протилежною статтю», «Батьківство» тощо.

– У рамках програми я навчився правильно розподіляти свої кошти. Зараз навіть почав вивчати основи бізнесу. Завдяки системі тренінгів у мене з’явились лідерські якості. Окрім цього, я навчився давати команді настанови. Також я вже вмію смачно готувати м’ясо та рибу, – поділився вихованець Бережанської школи-інтернату, учасник програми тренінгів «На порозі самостійного життя» Василь Деркач.

Тренери програми зазначили, що намагаються максимально адаптувати систему тренінгів до потреб випускників інтернатних закладів.

 

 


Нещодавно у селі Котюжани, яке разом із двома іншими села входять до складу Великовікнинської сільради, відбулись збори його жителів.

Люди прийшли аби обговорити та висловити своє бажання приєднатися до Вишнівецької об’єднаної територіальної громади. Жителі цього села переконані, що вступ саме до цієї громади покладе початок позитивних змін. Такої ж думки й мешканці двох сіл Великовікнинської сільради, а це – понад 3 тисяч людей.

Один із жителів села Котюжани, пан Олександр каже, що він разом із односельчанами побачили як старається для Вишнівецької ОТГ її голова і як багато він зробив. Саме такий результат спонукав людей створити ініціативну групу, щоб в подальшому стати частиною об’єднаної громади.

- Я сам за об’єднання. Я бачу у цьому перспективи тому, що буде фінансування,  ділиться Олександр Чубик, житель Котюжанів. - На наше село виділятимуть більше грошей. У нас є орендатор, він переконував, що багато коштів вкладає у наше село, але ми результату не бачимо. А приєднання до Вишнівецької громади стане для Котюжанів позитивом, жителі села відчуватимуть зміни. Вважаю, чим громада більша, тим – краще. Реально, у нашому селі є лише одиниці тих, хто не хоче до Вишнівецької громади. Більшість – за! Ми сьогодні збирали підписи односельчан, які за приєднання до ОТГ. Таке бажання у нас виникло, коли ми побачили як змінились Бодаки, після вступу до Вишнівецької громади. І ми давно вже, близько року хочемо до неї приєднатись.

 

Під час зборів на зустріч із мешканцями села також приїхав і голова Вишнівецької ОТГ Володимир Кравець, який вислухав селян, їхні проблеми та розповів про результати у своїй громаді. Крім того, Володимир Кравець зазначив: попри те, що ОТГ у своєму складі налічує вже 9 сіл, це не заважає приєднувати й інші населені пункти.

- Вважаю, що покращиться життя у села після його приєднання. Ось, наприклад, сьогодні відбувались збори у місцевій школі. Вона доволі в поганому стані: не перекрита, а тому – протікає. Також люди скаржились і на стан доріг. Ми зможемо їх відремонтувати, навести лад у інфраструктурі тощо. Після приєднання цього села до нашої громади, я переконаний, значно легше буде навести лад, адже разом набагато простіше долати різноманітні труднощі та розвиватися, - пояснює Володимир Кравець.

IMG 0412 1

Попри бажання та право людей, попри готовність Вишнівецької ОТГ прийняти їхнє село до свого складу, приводом для хвилювань став лист начальника управління містобудування та архітектури Тернопільської облдержадміністрації Володимира Харченка. У ньому зазначалось, що в перспективному плані розвитку громад Великовікнянська сільська рада має увійти у Борсуківську громаду, яка створена на основі сіл Лановецького району.

Як пояснюють жителі Котюжанів, у приєднанні Великовікнинської сільради саме до Борсуківської (як стверджують люди – неефективної громади), а не до Вишнівецької ОТГ, є заінтересовані особи. Адже села є «ласим шматочком» через землі. Крім того, люди запевняють, що їх намагаються дезінформувати та обливають брудом Вишнівецьку ОТГ. Навіть більше, сам лист, який надійшов із ТОДА, викликає у односельчан чимало запитань:

- Коли ми дізнались, що вже всі села в окрузі влились у Вишнівецьку громаду, у нас виникло питання: а чому наша, найбільша на Збаражчині, сільська рада не приймала ще жодного рішення, каже Воробець Микола, житель села Котюжани. - На разі ми створили ініціативну групу, оскільки побачили, що наша влада не проявляє жодного бажання вступу, попри бажання людей. Тим більше, щодо цього листа, який прийшов, про приєднання нашої сільської ради до Борсуківської ОТГ, виникло дуже багато питань. Тому, що обговорення назначено сьогодні в Котюжинах, через тиждень – у Малих Вікнах і 25 числа – у Великих Вікнах. А у листі йдеться, що ми до 16 числа вже маємо прийняти рішення про приєднання до Борсуківської громади, а це – Лановецький район. І тут виникає питання: які «сили» зацікавлені в цьому? Крім того, людей страшно дезінформують: кажуть, що якщо приєднаємось до Вишнівецької ОТГ, то у нас закриватимуться школи, садочки, а людей звільнятимуть із робіт через скорочення. Навіщо це все? Тому ми, окрім обговорення, зборів та голосування, ще ініціюємо зустріч із головою ТОДА Степаном Барною. Ми вже записались до нього на прийом.

 

Як пояснює Володимир Кравець, приєднатись Великовікнинська сільрада до ОТГ зможе лише на початку 2019: 

- Я думаю, що це можливо. Колись ще до реформи децентралізації ці села входили до Вишнівецького району. Я вважаю, що і в майбутньому ці села увійдуть до складу Вишнівецької громади. Переконаний, наша громада стане найпотужнішою у нашій області. По розміщенню, по сполученню – людям із Котюжинів звісно, що зручніша Вишнівецька громада. А перспективи щодо приєднання села до Борсуківської громади абсолютно немає ніякої. Та й самі люди, наскільки зрозуміло, проти. Поки ж Великовікнинська громада вже повинна закінчити цей фінансовий рік. Гадаю, що вже з 2019 року вони повноцінно зможуть стати частиною Вишнівецької громади.

IMG 04181

 


Виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань бюджету відбулось у Збаразькому замку сьогодні, 16 березня.

Очільники краю, представники бюджетного комітету та народні депутати розглянули низку проблем Тернопільщини, що стосуються місцевих бюджетів, розвитку транспортної інфраструктури, реалізації інфраструктурних проектів, системи охорони здоров’я у Тернопільській області, а також обговорили перспективи розвитку зимових видів спорту.

За словами голови Комітету з питань бюджету Андрія Павелка, Тернопільщина – один із найпрогресивніших регіонів, який досить активно розвивається.

– Дякую, що вирішили провести засідання Комітету ВРУ з питань бюджету саме на Тернопільщині. Я переконаний, що сьогоднішній захід дасть результати не тільки для Тернопільської області, а для всієї України, оскільки ми будемо обговорювати важливі проблемні питання, – зазначив голова Тернопільської обласної ради Віктор Овчарук - У порівнянні з 2017 роком фінансування всіх закладів і установ обласного значення цього року збільшилось на 1,2 млрд. Якщо у 2017 році на їх утримання виділяли 5,8 млрд, то сьогодні ця цифра – 7 млрд. Фінансування закладів охорони здоров’я та освіти збільшилось на 100 млн, а на культурні установи кошти збільшили майже вдвічі. Попри все, існує низка проблем, які б ми хотіли підняти на цьому засідання для того, аби їх вирішити.

Голова Тернопільської обласної державної адміністрації Степан Барна зазначив, що реформа децентралізації на Тернопіллі дає позитивні результати.

– Політика, яку сьогодні веде Верховна Рада України, спрямована на розвиток та підтримку об’єднаних територіальних громад. Вона дала можливість 40-а громадам, які об’єднують близько 40 % території Тернопільської області, спрямувати капітальних вкладень на загальну суму не менше 400 млн грн. Це є свідченням того, що ми змінюємо обличчя нашого села. Завдячуючи роботі бюджетного комітету і народних депутатів України, ми спрямували майже 100 млн гривень на капітальний і поточний ремонт доріг Тернопільської області, – проінформував Степан Барна.

До слова, бюджетний комітет провів засідання на Тернопільщині вперше.

Окремим питанням розглянули проблему існування біатлону на Тернопіллі. Спеціально для вирішення проблеми приїхав президент федерації біатлону України Володимир Бринзак.


Тернопільський обласний благодійний фонд «Майбутнє сиріт» спільно з службою у справах дітей Тернопільської облдержадміністрації організували акцію «Запроси дитину з інтернату на свята у родину». Так, жителі Тернопільщини мають змогу відкрити своє серце для дітей та показати їм, як живе сім’я. Про деталі акції організатори розповіли на прес-конференції у Тернопільському прес-клубі.

 – Акція «Запроси дитину з інтернату на свята в родину» має давню історію. Її почали проводити більше 10-ти років тому. Ми маємо досить позитивні результати, тому із задоволенням підтримуємо ініціативу благодійного фонду «Майбутнє сиріт». Реформування інтернатних закладів триватиме до 2026 року, а допомогу дітям, які там перебувають, потрібно надавати вже, – зазначила заступник начальника служби у справах дітей ТОДА Майя Шимашис та додала: – З інтернатів виходять діти, які не знають як жити в цьому світі. Вони не ніколи не бачили, як живе сім’я та які обов’язки є в батьків, дітей чи подружжя. Ця акція дає можливість дітям познайомитись з тими речами, які є для нас щоденними. Окрім того, це чудова можливість для дорослих відкрити своє серце для дітей. Зимова акція закінчилась тим, що двоє діток знайшли свою родину і потрапили в прийомну сім’ю.

За словами Майї Шимашис, служба у справах дітей готова надавати будь яку інформацію та консультації, що стосуються акції. Для участі необхідно зібрати усі необхідні документи. Представники служби мають виїхати для перевірки матеріально-побутових умов. Після цього фахівці нададуть погодження на влаштування дітей в родину.

Організатори наголосили, що взяти в родину можна дітей молодшого, середнього та старшого шкільного віку. Малеча, якій ще не виповнилось 6 років участі в акції не бере, оскільки такі діти бачать у кожному дорослому маму і тата, а тому легко піддаються розчаруванню.

Усім, хто хоче взяти дитину на свята у родину, необхідно звертатись у благодійний фонд «Майбутнє сиріт» чи до служби у справах дітей ТОДА. Наразі вже 6 людей виявили бажання запросити дитину до своєї домівки.


Відзначення Дня українського добровольця у Тернополі розпочалось із поминальної молитви на Микулинецькому кладовищі.

Військові, громадськість, духовенство, представники влади та рідні загиблих урочисто поклали квіти на могили полеглих воїнів.

– У Біблії ми читаємо такі слова: «Немає більшої любові, ніж та, коли людина віддає своє життя за державу». Наші воїни сьогодні продовжують виявляти любов до нашої неньки – України, жертвуючи своїм здоров’ям, найдорогоціннішим, що може дати Бог. Ми маємо їх згадувати в наших молитвах не лише сьогодні, а завжди. Пам'ять про них ми повинні передавати нашим дітям та онукам, в них ми повинні вчитись любові до Батьківщини. Кожен з нас повинен спитати себе «Що ми зробили для України?». Добровольці не питали, що для них зробила Україна. Вони просто йшли захищати нас за своїм покликом серця, – зазначили представники духовенства. 


З нагоди Дня українського добровольця сьогодні, 15 березня, у Тернополі відбулись урочисті заходи.

Громадськість, духовенство, військові та представники влади зібрались на Театральному майдані, аби подякувати захисникам. Окрім цього, ще від ранку у центрі міста почала діяти виставка військової техніки та агітаційних наметів. Очільники краю нагородили учасників добровольчих формувань та привітали їх зі святом:

Голова Тернопільської обласної державної адміністрації Степан Барна:

– 2014 рік ознаменував для нас дуже багато несподіванок, до яких нас готували. Готували нас, поділяючи Україну на російськомовну і неросійськомовну, на православну та католицьку, на східняків і західняків, бандерівців і небандерівців. Це все – елемент однієї кремлівської політики, яка була спрямована на знищення нашої держави. Тільки тепер ми маємо можливість зрозуміти, що робилось з нашою свідомістю тоді, коли знищували українську армію упродовж 20-ти останніх років до Майдану. Військову техніку розпродували на мільярди гривень. Знищували військові частини на Тернопіллі й в Україні загалом. Розформовували армію… Сьогодні ми маємо висловити слова вдячності тим добровольцям, котрі служать у Збройних Силах України, добровольчих загонах, а таких є понад 5 тисяч тільки з Тернопільщини. Окремо дякую тим добровольцям, котрі зголосились служити і захищати нашу державу в рядах Національної Гвардії, Служби безпеки, батальйону «Тернопіль» та інших об’єднаннях, котрі у відповідальні моменти стали на наш захист.

Заступник голови Тернопільської обласної ради Любомир Крупа:

– Навіть попри те, що сьогодні День добровольця, святкувати нам ще рано. Фактично Україна, починаючи з 1989 року розбудовується виключно завдяки добровольцям. Починаючи з Народного руху, Студентського братства, які своїм здоров’ям та часом жертвували для розбудови України. На жаль, не завжди українська політична еліта розуміє цих добровольців. Це призводило до тих повстань, які були упродовж 26-ти років… Дякуємо тих хлопцям, які не шукали можливості стояти під банками за візою, а, отримавши чи не отримавши повістку, прийшли до військового комісаріату.

Очільник Тернополя Сергій Надал:

– День українського добровольця сьогодні святкують на державному рівні. Це свідчить про те, який значний внесок зробили добровольці волонтери у збереження української державності. Добровольці першими зупинили агресію ворога. Ці люди покинули свої сім’ї, свої домівки, роботу і стали на захист України. Вони першими показали всім приклад справжньої любові до своєї країни, народу, приклад справжнього патріотизму.

Варто зауважити, що отримати свої нагороди від очільників краю вийшли не всі добровольці. Нагадаємо, що минулого тижня АТОвці та волонтери Тернопільщини повернули свої нагороди від Президента України.


Більче-Золотецька лікарня, котру очолює депутат від «Народного контролю», одна з найкращих в Україні.

Поки законопроект «Про систему реабілітації в Україні», переписаний із Закону України «Про реабілітацію інвалідів», завис в очікуванні доопрацювання компетентною рукою, комунальна установа Тернопільської обласної ради «Більче-Золотецька обласна фізіотерапевтична лікарня реабілітації» ефективно здійснює свої функції. Доказ цього — стабільне перевантаження закладу пацієнтами області та з усіх регіонів України.

Репутація лікарні впевнено почала покращуватися із призначенням шість років тому на посаду головного лікаря Любомира СИНОВЕРСЬКОГО. Любомир Васильович — заслужений лікар України, кандидат медичних наук, магістр державного управління і депутат обласної ради від «Народного контролю». Очевидно, що прогрес лікарні — заслуга управлінського таланту головного лікаря. Адже маючи 16 мільйонів гривень державного фінансування на рік, 4 з яких «з’їдають» енергоносії, 9 — зарплата працівникам, а 3 — податки, утримувати і розвивати заклад, наближаючи його послуги до європейських стандартів, непросто.

Нині лікарня — великий оздоровчий комплекс, що водночас може прийняти 200 пацієнтів, над відновленням і зміцненням здоров’я яких працюють 10 лікарів та 63 медсестри. Щороку тут оздоровлюють майже п’ять тисяч осіб із понад 40 показаннями кардіологічного, неврологічного, травматичного, педіатричного і терапевтичного профілів.

У 2015 році Любомир Синоверський відкрив у закладі відділення на 50 ліжок для лікування учасників АТО і зумів узяти під цей проект багато апаратури й устаткування. Учасники бойових дій та їхні родичі лікуються безкоштовно, як і інваліди І-ІІ груп та «чорнобильці» і у госпрозрахунковому відділенні.

На першому поверсі Любомир Васильович облаштував дев’ять палат для пацієнтів із обмеженими можливостями, котрі пересуваються на візках. У кожній — пристосований санвузол. А в переліку процедур — гідромасажні ванни з підйомниками.

nk 14 03 18 8

Заслужений лікар України, кандидат медичних наук, магістр державного управління і депутат обласної ради від «Народного контролю» Любомир Синоверський

За словами заступника головного лікаря з медичної частини Наталії Скочиляс, на сьогодні обласна лікарня фізіотерапії пропонує пацієнтам 98 лікувальних процедур. Деякі з них є тільки в поодиноких закладах. Наприклад, ударно-хвильова терапія — інноваційний високотехнологічний метод лікування опорно-рухової системи, що є альтернативою консервативному й фізіотерапевтичному лікуванню (пресотерапія, суха тракція хребта, горизонтальна тракція хребта).

Ефективні й рапні обгортання, адже рапа, яку використовують у лікарні, — з Гусятина. До цього містечка на Тернопільщині з’їжджалися свого часу в два санаторії пацієнти з усього СРСР, бо гусятинська рапа ледь не втричі солоніша від тієї, що в Берегово, та ще й збагачена йодом і кальцієм. У Європі майже така сама є лише в Прибалтиці на курорті «Друскіненкай».

Добрий лікувальний ефект дає соляна печера, збудована в лікарні з кримської морської солі. Мікроклімат у ній близький до Солотвинських природних печер. Лікування випарами солі поєднується із рефлексо- і музикотерапією.

Лікувально-оздоровча база лікарні реабілітації — це різні види радонових, сірководневі, бішофітні, хвойні, кисневі, озонові, скипидарні, пиловітні та інші ванни; різні види фізіотерапевтичних методів лікування (у фізкабінеті — 50 апаратів), масажу, обгортань, витягувань хребта, аплікацій. Тут — великий зал лікувальної фізкультури та механотерапії.

— У пацієнта є багато можливостей розробити втрачені функції у нашому залі, — розповідає фахівець із фізичної реабілітації Тарас Танчак. — Тут відбуваються групові й індивідуальні заняття з інструкторами і сеанси механотерапії з відновлення навичок самообслуговування та професійної працездатності. Щоранку проводимо гімнастику, на якій одночасно присутні 70-90 осіб.

До послуг пацієнтів — плавальний басейн на понад 300 метрів кубічних води, яку дезінфікують сріблом, а такожфінсько-російська й інфрачервона сауни. Різні види інгаляцій, фітобар, арома-, клімато-, герудо- і дієтотерапія. Тут пацієнти можуть і полікувати зуби. Черг ніде немає, бо всі послуги спеціалісти надають за попереднім записом.

Хоча пацієнти потрапляють до Більче-Золотецької лікарні на підставі направлень із лікарень за місцем спостереження і мають результати всіх необхідних лабораторних обстежень, медики лікарні реабілітації проводять додаткові комплексні діагностичні дослідження і лише після цього розписують схему лікування. У закладі — своя лабораторія з кількома аналізаторами, апарати денситометр, «холтерівське» моніторування та ЕКГ і, звісно, консультації фахівців.

До послуг пацієнтів — іще й бібліотека, пральня, перукарня, крамниця, кафе, поштове відділення, автопарковка під охороною, палати покращеного планування з супутниковим телебаченням, Інтернетом, холодильником, санвузлом. Завдяки автономній котельні в закладі тепло й цілодобово є гаряча вода. За стінами лікувального закладу — мальовнича природа з цілющим повітрям із низьким радіаційним фоном — 4 мкр/год. Люди задоволені. А тим часом головний лікар мізкує, де взяти гроші.

— Державне фінансування лікарні не відповідає світовій практиці, — каже Любомир Васильович. — Мою працю держава поцінувала посадовим окладом у 4,5 тисячі гривень, коли мінімальна зарплата в країні — 3723 гривні. Нам не вистачило грошей на зарплату персоналу за січень. Я не знаю такої світової практики, щоби щось можна було зробити без грошей, а ми нині — в процесі реформування медицини. Лікарі не готові до цього, бо нічого не мають, крім фонендоскопа, халата і мінімальної зарплати. Ми не зможемо реформувати медицину за півроку чи рік без механізмів і грошей. Проте реформа — не утопія. За принципами, що вона декларує, працює світ, але він вкладає в ресурс людського здоров’я і життя колосальні кошти. Не вірю, що в Україні їх вистачить.

…На жаль, мало кому нині вистачає віри в це. Вочевидь, і самі реформатори лише вдають, що вірять. У закладі ж Любомира Синоверського віру пацієнтів живить молитва в лікарняній церквиці Святого Пантелеймона. А чи зцілять реформи медицину, замучену недолугим управлінством і хронічним безгрошів’ям? Доки заклади охорони здоров’я виживатимуть не завдяки державній підтримці, а всупереч їй чи навіть на зло? Доки держава перекладатиме болі зі своєї хворої голови на голови поодиноких фахівців, кожен із яких — один у полі воїн?


Історія добровольця Богдана Лісоруба з Тернополя розпочалася ще на Майдані.

Чоловік пройшов Революцію Гідності, отримав поранення від вибуху гранати, але не зупинився. У складі «Айдару» чоловік вирушив у саме пекло неоголошеної війни та добровільно боровся за Україну впродовж двох з половиною років:

- Так сталося, що мене виховувала бабуся. Але вона давно померла. Тож коли я пішов на фронт добровольцем, вдома на мене чекала лише дружина (позивний «Яра»). Ми з нею побралися ще під час Революції Гідності, прямісінько на майдані. Дружина хвилювалась і плакала, але водночас підтримувала мій вибір – захищати Україну. Яра допомагала з перших моїх днів на фронті – привозила гуманітарну допомогу, адже тоді в нас не було нічого. Саме завдяки таким, як моя дружина, завдяки волонтерам і всім небайдужим ми змогли вистояти.

Богдан Лісоруб разом зі своєю дружиною Ярою Березій є прихильниками Тернопільського УКРОПу. Після пережитого на війні чоловік не задоволений ставленням чинної влади до добровольців. Однак ні на мить не шкодує, що за власним бажанням пішов обороняти Україну:

- На Майдані ми були єдиним цілим. Сталося так, що Росія вторглася на нашу територію. І коли формувався батальйон на фронт, усі мої друзі йшли захищати Батьківщину. Я не міг залишитись осторонь, адже ми разом з хлопцями стояли на передовій на Грушевського. Діюча влада тоді покладала на нас надії й закликала боротися за Україну разом, адже за 25 років українське військо було майже знищене. Я добровільно пішов боронити свою державу і вважаю, що зробив усе правильно. Тоді ми не переймались тим, чи буде у нас належне забезпечення. Ми хотіли одного – захистити Україну, до зими закінчити цю війну й повернутись додому переможцями. Боляче усвідомлювати, що влада не зробила для нас нічого. На наших хлопцях і далі продовжують заробляти. Переконаний, що можновладці навмисне намагаються нас розділити, щоб ми не були єдиними й сильними.


У Тернополі розпочинається благодійна акція «Великодній кошик на передову», у рамках якої волонтери хочуть зібрати та передати бійцям АТО та дітям з прифронтової зони подарунки до свят. Про деталі акції розповіли сьогодні, 14 березня, на прес-конференції у Тернопільській міській раді.

– Ми всі чекаємо християнське свято – Великдень. Правильно буде до цього дня привітати тих, хто потребує допомоги і нас охороняє. З ініціативи громадських організацій з’явилась пропозиція зробити спільну акцію під назвою «Великодній кошик на передову». Я прошу допомогти всім потребуючим, які зараз знаходяться на передовій. Необхідно до Великодня принести продукти харчування, засоби особистої гігієни для того, щоб церква їх благословила, а волонтери могли передати безпосередньо бійцям, – закликав очільник Тернополя Сергій Надал.

Збиратимуть необхідні речі від завтра до 5 квітня включно на вулиці Текстильній, 8 у приміщенні колишнього училища № 2. Зараз – центр професійно-технічної освіти.

– Ми вирішили зробити таку акція для того, щоб хлопці, які сидять в окопах, відчули тепло своїх рідних домівок. Ми запросили волонтерку з Лисичанська, яка буде зустрічати вантаж в Луганську область, а ми поїдемо із зібраними речами та продуктами в Донецьку, – пояснив голова громадської організації «Схід і Захід єдині назавжди» Василь Конько.

Організатори акції закликають приносити продукти харчування, які швидко псуються, у період орієнтовно з 2 по 5 квітня.

– Ми хочемо виявити своє бажання долучитись максимально до акції, тому на кожній парафії нашої церкви в Тернополі буде проведено збір продуктів, необхідних речей. Ми дякуємо тим всім, хто пам’ятає про хлопців, адже коли людині добре вдома, то вона думає, що так добре всім, – додав священник Архикатедрального Собору УГКЦ о. Орест Павліський.

Сергій Надал наголосив, що організатори акції не обмежуються Греко-Католицькою парафією, а просять підтримки у всіх конфесій.


Сторінка 133 із 218

СОЦІУМ

25.11.2024 soroka
Повернення на службу після СЗЧ або дезертирства: Андрій Богданець розповів, кого стосується закон
Днями Верховна Рада України прийняла закон, який дозволяє добровільне повернення на службу тих, хто вперше…

Подорож вихідного дня

15.10.2021 soroka
Монастирок на Тернопільщині притягує і мандрівників, і пересічних людей, і глибоко віруючих
Монастирок – маленьке село в Борщівському районі, розташоване у надзвичайно мальовничій місцевості поблизу Касперівського каньйону.…

Місто в кадрі

DSC_3818.jpg

Наші_контакти

Про_нас

Інформаційно-аналітичний портал «СОРОКА» з 2013 року висвітлює життя Тернополя та області, розповідає актуальні новини, зачіпає проблемні теми та знайомить з цікавими краянами.