Дуже особисті, але й водночас глибинні поезії читала тернополянам 27 березня у книгарні «Є» на презентації збірки «Я буду дивитися, як ти пишеш» українська журналістка й поетеса, головна редакторка «ВВС Україна» Ніна Кур'ята. Під час зустрічі авторка книжки поділилася, якими є її вірші, як впливають на писання поезій певні місця, обставини та творчість яких українських письменників їй до вподоби.

Поезії Ніни Кур’яти – дуже особисті, але й водночас такі, що після прочитання ще довго відлунюють у душі образами, темами, враженнями, зрештою – своєю глибинністю.

— Вірш мене веде. Я пишу його інтуїтивно. Тоді я зразу відчуваю: прийшов до мене лише образ, чи образ разом ритмом та римою. Я записую свої поезії у блокнот, на клаптик паперу чи навіть у телефонні нотатки, а пізніше вже їх опрацьовую. Якщо рядки римовані, вони задають поетичному творові певний ритм. В іншому випадку – це верлібр, який також супроводжується внутрішнім ритмом. Не дуже сприймаю ті верлібри, які написані, наче шматок прози. Тому що в моїх рядках, навіть якщо немає рими класичної , відчувається внутрішня рима. У вірші «Я буду дивитися, як ти пишеш» читачі знайдуть не тільки римовану поезію, але й верлібри, — розповіла Ніна Кур'ята.

Поетеса підмітила, що місце, де вона займається творчістю, не може вплинути на якість її віршів, проте є певні місця, які можуть неабияк надихнути на писання нових поезій.

— Один із ранніх віршів, який увійшов до цієї збірки, написаний про Львів. Саме в цьому місті на одному зі смітників я побачила облупленого янгола з розбитим носом. Старовинні міста, подібно до Львова, місцями є облуплені обдерті. В цьому, звичайно, полягає принадність цих міст, проте за нею ховається і повільне вмирання. От коли я побачила, як облуплюються з янгола поверхневі шари, пригадалося і як зсихається кров на препараті, як злущується фарба на поверхні предмету. Тобто споглядання на певну річ викликало в уяві перехід до інших образів-категорій. В мене також є вірш про Одесу, в якій я виростала. Там я відчувала досить чужорідну обстановку, хоча б через те, що не мала з ким до пуття поговорити українською. Це місто постає в моєму вірші досить ринковим, базарні райони видаються майже однаковими, хоча зараз я люблю бувати в Одесі, — поділилася авторка.

В підсумку Ніна Кур'ята додала, що їй дуже подобається творчість Катерини Калитко та Маріанни Кіяновської. Авторка ознайомилася із творами першої письменниці на «Плеяді молодих українських літераторів». За словами пані Ніни, ці дві літераторки не входять до жодного угрупування, не належать до «літтусовок».