До Тернополя 22 серпня завітали вайшнавісти – представники Міжнародного товариства свідомості Крішни з різних міст України, які в центрі міста співали махамантри і грали незвичайні мелодії на особливих інструментах.

Веди також розповідали людям про Рух Харе Крішна, де одним із завдань товариства є відновлення порушеної рівноваги в системі цінностей суспільства, а також забезпечення справжньої єдності всіх людей і встановлення миру у всьому світі.

Окрім цього послідовники Крішни роздавали людям інформаційні брошури про своє вчення та пропонували людям придбати деякі інші релігійні книги за невеличку пожертву на витратні матеріали.

На тернополян непересічні гості справили неабияке враження. Люди підходили до кришнаїтів, аби на пам'ять зазнімкувати, відзняти їх на відео. Містян особливо привабили яскраві сарі, дхоті, у які були одягнуті веди.

Один із послідовників Крішни пан Роман розповів, що спів та супровідна музика є дуже важливими, щоб оспівувати імена господа.

— З інструментів для нaс нaйголовнішими є бaрaбaни, які з різних боків видaють неоднaкову гучність. Якщо ми прaктикуємо групове оспівувaння імен господa, це нaзивaється сaнкіртaнa – основний процес духовного вдосконaлення. Сьогодні ми співaємо для тернополян прості мaнтри, aби жителям містa було не склaдно підспівувaти нaм. Укрaїнців, які хочуть осягнути ведичні знaння, культуру, можуть отримaти це у вищих нaвчaльних зaклaдaх в декількох містaх Укрaїни – Києві, Хaркові, Дніпрі. До речі, в кожному облaсному центрі нaшої крaїни є осередки для людей, які вірять в богa Крішну, — поділився пaн Ромaн.

Чоловік підмітив, що в містах України їх приймають добре, проте є і люди, які через не розуміння не сприймають їхні пісні й танці. Пан Роман пояснив, що якщо би люди мали більше знань про «Міжнародне товариство свідомості Крішни», ведійську культуру в Україні, прагнення, цілі і завдання товариства, то ставлення до послідовників Крішни у громадськості було би іншим.

Спрaвжня ярмaркa з крaсивих рукотворів цими вихідними розгорнулaся нa Мaйдaні Волі, де місцевa мaйстриня, зaсновниця крaмниці-студії «Пaлітрa теплa» Оксaнa Чмиленко продaвaлa оригінaльні витвори мистецтвa умільців з Тернопільщини тa деяких інших облaстей. До торговельної локaції охоче підходили люди – не тaк придбaти виріб, як помилувaтися нa крaсиві витвори тaлaновитих людей.

Як розповілa пaні Оксaнa, мaйстри, вироби яких предстaвлені нa ярмaрці, щовихідних почергово оргaнізовують безкоштовні мaйстер-клaси перевaжно для соціaльних кaтегорій дітей. Нaйчaстіше умільці нaвчaють мaлечу вaляння. Зa словaми жінки, особливо цікaвим був попередній мaйстер-клaс, де дітвору вчили робити синьо-жовті кульки для нaмистa.

Оксaнa Чмиленко тaкож підмітилa, що предстaвлені нa ярмaрці роботи мaйстрів цікaві тa неповторні нaсaмперед тому, що виконaні в досить непростих технікaх.

— Вироби, які ви бaчите нa ярмaрковому столі, створені як у трaдиційних, тaк і новітніх технікaх: бісероплетіння, писaнкaрство, вaляння, полімернa глинa, вироби зі шкіри, витинaнки, мікровишивкa. Дуже привертaють увaгу мaйстерні дряпaнки Ростислaвa Крaмaрa, який нa яєчній шкaрaлупі видряпує цікaві орнaменти. Його візерунки дуже нaгaдують трипільські символи. Влaсні ідеї чоловік тaкож втілює нa aвторських прикрaсaх, покритих ювелірною смолою. Неповторними є й бaгaто інших речей. Зокремa, це прикрaси, оздоблені мaкровишивкою. A особливість цієї техніки полягaє в тому, що кожен хрестик нa ткaнині відповідaє одному міліметру. Сaме тому умілиці чи умільцю потрібно поцілити голкою в четвертинку міліметрa виробу, aби вишити хрестик тa перетворити хрестики в суцільний гaрний мaлюнок, — розповілa пaні Оксaнa.

Жінкa підмітилa, що нa ярмaрці предстaвлені й деякі її вироби, виконaні у техніці вaляння: жилетки до трaдиційного укрaїнського строю, хустки тa інший вaляний одяг.

Ще зеленим, квітучим віддає нам природа Тернопільщини останню пригорщу літа, яку з сумовитим трепотом ловимо, споглядаючи на голівки пізніх квітів, або ж на ще досі непробивну до жовто-іржавого кольору траву.

Тільки варто подолати межу оманливого розмаю полів та зайти у тінь ширококронних каштанів, як тебе накриває осінь. Вона сріблиться вже не спекотними променями світила у листі, яке ще тріпоче шорсткими пальцями, до того, як опасти на дорогу. Її відчуєш навіть із заплющеними очима по студені, по шурхоті під ногами висохлої покрови дерев. А сонце, прокрадаючись з-поміж напівнеживої листви, ніби жартує з тобою. Мовляв, каштани, вам уже не повернути колишнього яскраво-зеленого убору.

Талановитий майстер художньої кераміки Юрій Іщук, який працює у Тернопільській художній школі, сьогодні, 18 серпня на Майдані Волі навчає незрячих людей виготовляти із глини оригінальні свищики.

Перед роботою чоловік розрізає ниткою на маленькі шматки великий масив глини та подає кожному учневі по шматку. Потім пан Юрій легенько намочує руки об губку, просякнуту водою та просить людей зробити те ж. «Глина не повинна засихати під руками», — наголошує Юрій.

Досвідчені руки майстра легенько розминають глину, поступово роблячи із неї плоский листок, який згодом має перейти у вареника. «Пані, ваша трішки пересохла. Краще добре намочіть руки і знову добре розімніть свій шматок, аби глина наситилася вологою», — звертається умілець до жінки, що сидить поруч нього.

Ось-ось, і з-під рук майстра виходить акуратна та трішки видовжена глиняна форма, схожа на шапочку для гриба. Далі чоловік помалу з’єднує краї свого виробу докупи. Дбайливо зліплює кінчики, не забуваючи змочувати пальці. І вже в руках майстра – вареник, у якому чоловік дерев’яною паличкою проробляє отвір, аби виріб свистів.

— З глиною я працюю постійно та багато. З неї я можу виробляти різноманітні вироби, починаючи від посуди і закінчуючи оригінальними глиняними тваринками. Інколи я можу почати робити з первинного матеріалу щось маленьке. Потім у процесі роботи в мене може виникнути якийсь цікавий творчий задум і вже невеличка форма в руках перетворюється у щось велике й не менш цікаве, — поділився Юрій Іщук.

Чоловік додав, що працює не тільки глиною, але й деревом. При цьому створювати щось із деревини йому не менш приємно, аніж із пластичного матеріалу.

Новою перемогою увінчався для тернопільських борців VI Всеукраїнський турнір з греко-римської боротьби серед юніорів пам’яті Є.Ворка, який проходив у місцевому спорткомплексі «ФОК» ТНЕУ 14-15 серпня. На чемпіонаті призове місце посів вихованець ДЮСШ з греко-римської боротьби Володимир Войтович.

Понад сотні найсильніших борців з усіх областей України протягом двох днів змагалися на килимі за призові місця. У турнірі брали участь спортсмени 1998 - 2000 р.н. у вагових категоріях: 55, 60, 63, 67, 72, 77, 82, 87, 97 та 130 кг, а спортсмени 2001 р.н. допускалися до участі у змаганнях за наявності письмової згоди батьків.

Показав високий рівень майстерності та безстрашність перед суперниками тернопільський борець Володимир Войтович, який у підсумку посів третє призове місце. Юнак вже більше семи років займається у школі греко-римської боротьби та минулими роками не втомлювався привозити медалі зі змагань.

Як зазначив один із тренерів хлопця Володимир Лучанко, попри те, що борцеві під час сутичок потрібно вміти підібрати правильну тактику, показувати силу й майстерність, спортсмену варто й хоробро триматися перед суперником.

— Саме безстрашність допомагає борцю впевнено стояти на килимі, не боятися того, що доведеться боротися із сильнішим за тебе суперником. Учасник повинен показати, що силою духу він хоробріший. А бажання перемогти, яке завжди буде поруч із мужністю, також зробить свою річ. Борець зуміє викластися на повну задля того, аби саме цей турнір став для нього тріумфальним, — поділився тренер.

Пан Володимир додав, що хлопцям, які тренуються в нього, нелегко даються спортивні звершення. Якщо деяким спортсменам легше вкладати суперників на килим завдяки особливій спритності, вправності, сміливості, то іншим доводиться більше працювати, аби отримати перші успіхи на турнірах.

Варто зазначити, що греко-римська боротьба, (або класична боротьба )— європейський вид боротьби, мета якого — покласти супротивника на лопатки. В даному стилі боротьби суворо заборонено захоплення нижче пояса, підніжки або активне користування ногами для виконання якої-небудь дії. Цей вид спорту виник у Стародавній Греції та відігравав значну прикладну роль у фізичній підготовці воїнів.

На традиційний Всеукраїнський турнір з греко-римської боротьби серед юніорів до Тернополя завітали сильніші борці з різних міст України. Протягом двох днів 14-15 серпня хлопці 1998 - 2000 р.н. міряються силою у спорткомплексі ТНЕУ «ФОК».

За декілька годин у Тернополі буде нагороджено грамотами, кубками та медалями найкращих борців, а поки що хлопці мають останні сутички.

Високий рівень майстерності цими днями вже встигли продемонструвати на килимі тернопільські борці, які тренуються у школі греко-римської боротьби.

— Сміливо виступаю на серйозних змаганнях, адже неодноразово беру участь у таких спортзаходах. А відвідую тренування у місцевій школі вже більше семи років. Дотримують настанов тренерів та стараюся не пропускати заняття. Маємо посилені тренування по будням. Заняття у суботу більше розвантажувальні  - футбол, волейбол. Якщо спортсмен може дозволити собі пропустити десь два тренування в місяць, ці дні можна надолужити посиленою працею над собою. Якщо ж щотижня пропускати по заняттю – борець поступово втрачатиме кваліфікацію і під час сутичок йому буде важко покласти суперника на лопатки, — розповів тернопільський учасник Володимир Войтович.

Під час змагання випало поспілкуватися і з рівненським борцем, який також вже декілька років долучається до змагань з греко-римської боротьби.

— Вже 9 років тренуюся в Рівненському міському палаці дітей та молоді. Від тренера отримую чимало настанов, підказок, проте на турнірах випадає використовувати більше свою поміркованість, адже доводиться боротися з різними суперниками. Кожен спортсмен у боротьбі використовує свою техніку, свої хитрощі, а тобі залишається лише здогадуватися, що використає борець, аби тебе подолати. Під час сутичок однієї сили не досить, бо потрібна і сміливість, спритність, майстерність, — Артем Супрунець.

Борець підмітив, що інколи вагому роль для спортсмена відіграє везіння, завдяки якому можна перевершити суперника.

Блискавичною перемогою увінчався для тернопільських спортсменок Кубок України з боксу серед жінок (еліта) відбірковий до Чемпіонату світу та Всеукраїнський відкритий турнір серед жінок (молодь, юніорки, дівчата). На ринзі дівчата зіткнулися з сильнішими українськими боксерками, яким не подарували перемоги.

Майже тиждень – 6-12 серпня спорткомплекс ДЮСШ Чемерівців радо вітав у своїх стінах боксерок з України, а також гостей із Молдови та Литви.  Близько 160 сильніших спортсменок вийшли на ринг, щоб показати, хто тут господарка турніру.

Блискуче представили Тернопільщину на змаганнях учасниці боксерського клубу «Шкіряна Рукавичка». У віковій групі «дівчата» не було рівних Каріне Айрапетян (70кг), яка в фінальному поєдинку в очевидною перевагою здолала спортсменку з Хмельниччини. Дуже впевнено відбоксувала в віковій групі «молодь» Юлія Деденко (69кг), яка у фінальному двобої одноголосним рішенням суддів впевнено перемогла призерку чемпіонату України з міста Києва. Під час поєдинків дівчата не допустили жодного програшу та повернулися додому чемпіонками.

Як наголосив один із тренерів переможниць Руслан Фірман, омріяним звершенням дівчат передували постійні нелегкі тренування.

— Аби завше підтримувати себе в формі та вдосконалювати спортивну майстерність, дівчата сумлінно тренуються, не пропускаючи жодних тренувань. Для наших боксерок кожна поразка чи перемога – можливість не тільки отримати цінний урок, але й нагода відшліфувати майстерність, піднятися на ще один щабель у боксі. Я ж роблю все для того, аби допомогти дівчатам легше долати всі перепони, з якими ті стикаються на спортивній ниві, — наголосив тренер.

Руслан Фірман бажає своїм вихованицям продовжувати працювати над собою та збагачувати рідне місто ще не однією золотою медаллю.

Варто зазначити, що тернопільські спортсменки представляють спортивні школи ТОДЮСШ з літніх видів спорту та КЗ ДЮСШ з греко-римської  боротьби (відділення боксу). Тренуються боксерки під керівництвом Руслана Фірмана, Анатолія Фірмана та тренера по фіз-підготовці Олександра Іванова.

Проживання у великому місті, відповідальна робота, часті переживання, домашні клопоти і турботи не тільки позбавляють тернополян примітивних радостей життя, але й призводять до стресів, напруження, втоми і навіть серйозних негараздів зі здоров’ям. Для того, аби подолати ці проблеми, не варто сидіти вдома, адже їхнє вирішення – за дверима квартири чи будинку.

Тернополяни, які прагнуть оздоровити свій організм будь-якими способами, розуміють незмінну важливість інтенсивних піших прогулянок. Їхня користь настільки велика, що багато лікарів наголошують – годинна піша прогулянка набагато краща, ніж біг протягом 30-ти хвилин.

Як підмітив тернопільський тренер з бодібілдингу та фітнесу Любомир Шкодзінський, користь прогулянок полягає в можливості розслабитися, абсолютно під іншим кутом поглянути на певну проблему, пошуку нових рішень. Піша прогулянка є свого роду медитацією, відпочинком від проблем, що чекають людини безпосередньо вдома або на роботі.

— Багатьох тернополян турбує безсоння, швидка стомлюваність, стреси, депресії. А причина виникнення цих проблем – наслідок малорухливого способу життя та недостатньої кількості фізичного навантаження. Аби подолати ці розлади організму, людям потрібно присвячувати всього по одній годині на день для тренування свого організму. Не має значення, чи це відвідування спортивного залу чи просто піші прогулянки на свіжому повітрі. Покращення самопочуття та оздоровлення прийде до вас за декілька днів: підвищення працездатності, сон стане більш глибоким та якісним. Позитивні зміни можна пояснити тим, що при фізичних вправах насамперед в організмі скорочується надлишок гормонів – адреналіну та норадреналіну, які сприяють виникненню стресового стану. Також підвищується кровообіг і мікроциркуляція усіх органів та тканин організму, — підмітив пан Любомир.

Тренер підмітив, що сьогодні, на жаль, небагато тернополян задумується, що в час прогресу та автоматизації покращення умов життя й додаткові заняття спортом є єдиним методом залишатися здоровим, бути у хорошому настрої, вести повноцінний спосіб життя.

Тернополянам переваги прогулянок пішки:

1. Ходьба – ефективна вправа. Навіть якщо ви втомилися після важкого робочого дня, півгодинна прогулянка допоможе залишатися у формі без особливих зусиль.

2. Прогулянка допоможе забути про проблеми і розслабитися. Ви відчуєте спокій вже через 30 хвилин.

3. Вечірні прогулянки допоможуть швидше заснути.

4. Пообідня прогулянка сприяє кращому травленню. Їжа засвоюється краще, а вночі не турбує важкість в шлунку.

5. Вечірня прогулянка також допоможе позбутися від болю в спині, яка після робочого дня в офісі. Вона допоможе розім'яти м'язи.

6. Ходьба знижує підвищений кров'яний тиск, а також зменшує ризик розвитку гіпертонії.

7. Активна прогулянка допоможе позбутися від зайвих кілограмів і підтримувати організм у тонусі.

Представники казначейських служб зі всієї України спекотної суботньої днини зібралися на пляжі «Циганка», щоб позмагатися на човнах-драгонботах разом із трьома тернопільськими командами: міськради, ТНЕУ та Тернопільського казначейства. У підсумку турніру на великих каное першість дісталася команді ТНЕУ.

Протягом близько години дев’ять команд, які отримали назви шляхом жеребкування, на «драконах» підкорювали водні широти тернопільського озера. А назви для «повелителів драконів» організатори обрали патріотично-козацькі: «Гайдамаки», «Отамани», «Кошові», «Гетьмани», «Сотники», «Княжичі», «Козаки».

Усього було два запливи, після чого учасників чекало нагородження медалями та кубками. В підсумку перше місце посіла команда Тернопільського національного економічного університету, друге – Казначеї державного апарату державної казначейської служби України, а третє місце здобуло Головне управління казначейської служби у Тернопільській області.

По завершенню змагань також відбувся символічний заплив однієї з команд – господарів змагань, а опісля подарунки. Більше десяти дружніх шаржів на окремих учасників змагань підготував український графік, живописець Микола Дмітрух, які роздарував представникам команд.

Повболівати за своїх краян до «Циганки» завітали й товариші, родичі, колеги по роботі учасників з різних міст України. Від змагань чимало приємних вражень залишилося як у групи підтримки, так і в членів команд.

— Техніка веслування драгонботом є доволі цікавою, відрізняється від класичного веслування та приносить немало користі для організму. Під час греблі чудово навантажується, напружується спина, а людина заряджається немалим адреналіном. Я займаюся різними видами спорту, тож можу порівняти користь окремих. Важливо, що коли ви керуєте драгонботом, то повинні веслувати в такт з іншими людьми, що дуже об’єднує учасників, — розповів один із учасників команди державного апарату державної казначейської служби України пан Григорій.

Неабиякі враження від участі в турнірі залишилися і в Ірини Юревич, яка представляла команду казначеїв з Дніпра.

— Оскільки нам доводиться чимало працювати, ми рідко вибираємося на подібні заходи. Сьогодні ми мали чудову нагоду зрозуміти, що окрім роботи в нас є і відпочинок, розваги, можливість поспілкуватися з колегами, помандрувати кудись і завести нові знайомства. На драгонботах ми змагалися вперше. Звичайно, були погано підготовані, проте це не завадило нам отримати чимало задоволення від участі, — підмітила пані Ірина.

Після важкого та напруженого робочого дня, а також під час поганого настрою, стресів, депресій найкращим помічником для тернополян стане велосипед. Варто поїздити на двоколісному коні близько півгодини і ви відчуєте, як втома та негатив, який ви накопичили у собі за день, минуться самі собою.

Якщо в дитинстві для багатьох тернополян катання на велосипеді було чи не улюбленою забавкою, то в дорослому віці ми, на жаль, набагато менше часу приділяємо їзді на цьому виді транспорту. Дехто з містян майже не замислюється, наскільки велосипедні прогулянки бувають необхідними в період постійних стресів і хронічної втоми.

Саме тому тернополянам варто пам’ятати, що відпочинок удома після роботи на дивані, біля екрану комп’ютера чи телевізора не принесе вам і десятої частини користі, яку ви отримаєте від їзди на двоколісному коні улюбленими місцинами.

За словами тернопільського тренера з бодібілдингу та фітнесу Любомира Шкодзінського, завдяки збільшенню кількості велосипедистів не тільки зросте число здорових тернополян, але й покращиться благоустрій міста.

 — Немало містян нарікають на щільний робочий графік та нестачу часу для тренування. У теплий період часу цю проблему можна вирішити, замінивши пересування за допомогою авто чи маршрутки на велосипед. Це допоможе зекономити час, оскільки вулиці зараз переповнені автотранспортом. В процесі їзди на велосипеді підвищується інтенсивність серцевих скорочень, що служить ефективним способом тренування серцевого м’яза. Відповідно, регулярні навантаження на серцево-судинну, дихальну систему будуть стимулювати організм бути в постійному тонусі та формувати хороший імунітет, — поділився Любомир Шкодзінський.

Тренер підмітив, що їзда на велосипеді – не тільки фізичне навантаження, але і відволікання від проблем, можливість розслабитися на самоті. Іноді цінні думки і нестандартні рішення приходять саме під час неспішної прогулянки на велосипеді.

Тернополянам цікаві факти про велосипед:

В недалекому 2005 році в Англії провели опитування про найвеличніший винахід людства з 1800 року. І, як ви вже напевно зрозуміли, ним виявився наш улюблений засіб пересування, який обігнав за своєю величністю інтернет, двигун внутрішнього згорання і всі інші винаходи разом взяті.

З самого початку велосипеди мали велике переднє колесо з педальним приводом і маленьке заднє для підтримки. Їздити на них було досить складно, а падати – небезпечно.

В Китаї на один автомобіль припадає 250 велосипедів. Половина всіх поїздок здійснюється саме на них. В містах Данії, Німеччини і Голандії – 30%. Якщо в Пекіні вам потрібно подолати відстань до 6 км, то для цього найраціональніше буде використати саме двоколісний, бо це буде швидше, ніж така ж поїздка на метро, чи автобусі.

Об’єм легенів велогонщика значно більший в порівнянні з професійними спортсменами. Кровообіг дозволяє прокачувати по організму до 7 літрів кисню за хвилину, замість 4, як у звичайних людей.

Заможні англійці користуються велосипедами в 2,5 разів більше, ніж бідні. Бідніша частина населення чомусь частіше обирає саме громадський транспорт та приватні авто, як не дивно.

В німецькому Фрайбурзі є престижний житловий район, в якому заборонено користуватись автомобілем, але можна пересуватись за допомогою велосипеда, які тут користуються великою популярністю. На окраїні цього району є спеціальні гаражі, де люди залишають свої автівки і пересідають на двоколісний.

В Японії до дітей не використовують такі слова як «поганий» і «недобрий». Там на стоянках для велосипедів, які знаходяться біля школи, прикріплено таблички з зображеннями акуратно припаркованих велосипедів і напис: «Так паркують свої велосипеди хороші діти». А на іншій табличці зображено необережно припаркований транспорт з текстом: «Так хороші діти свої велосипеди не залишають».