Пам'ятний знак Симону Петлюрі на стику вулиці 15 Квітня-бульвару С.Петлюри власним коштом облаштують підприємці.

- Нещодавно у міську раду звернулася громадська організація «Підприємці Галичини» з проханням встановити на цьому бульварі пам’ятний знак Симону Петлюрі. Відтак, рішення про встановлення пам’ятного знаку було прийнято на черговому засіданні виконавчого комітету, - розповідают ьв міській раді.

Крім того, підприємці за власні кошти облаштують фонтан та проведуть благоустрій бульвару Петлюри. Минулого року на зазначеній території завершилась реконструкція. Там облаштували новий дитячий та спортивний майданчики, пішохідні доріжки та оновили вуличне освітлення. 

Довідка: Симон Петлюра (1879, Полтава - 1926, Париж) - український державний, військовий та політичний діяч, публіцист, літературний і театральний критик. Організатор українських збройних сил. Член Генерального секретаріату Української Центральної Ради на посаді Генерального секретаря з військових справ, Головний отаман військ Української Народної Республіки (УНР), Голова Директорії УНР.

Фото: з відкритих джерел.

Окремі матеріали негласних слідчих дій, що стосуються вбивства випускниці у Вишнівці Іринки Мукоїди сьогодні, 6 липня, опублікували місцевим журналістам під час спеціального брифінгу керівника ГУ НП в Тернопільській області Олександра Богомола.

- Зазвичай ми не розголошуємо деталей слідства, ми такого не практикуємо. Однак, оскільки ця подія набрала такого резонансу ми вирішили розголосити окремі деталі слідства по даній справі, - прокоментував Олександр Богомол.

Загалом представникам преси оприлюднили 4 аудіо-записи Перший та третій - розмові між матір'ю та братом затриманого; другий - між братом та незнайомцем (скоріш за все адвокатом авт. прим.). Під час всіх розмов проскакує ненормативна лексика. В третьому аудіо-записі, включеного правоохоронцями, брат підозрюваного в вбивстві сказав наступне:

- Та того самого вечора я його бачив п'яного і він каже "Ти не знає, шо сталось...", а я кажу "Шо сталось?", а він - "Я людину вбив". 

Також журналістам включили аудіо-запис розмови батька та матері підозрюваного в вбивстві 16-річного хлопця. Тато неповнолітнього розповідає матері за зізнання сина у вчиненні злочину. 

- Питаю його: то правда? А він каже «Правда» - слова батька.

Попри це, мати підозрюваного досі не може повірити у вину сина і зазначає, що коли хлопець повернувся додому, на одязі в нього не було виявлено слідів крові. У включених аудіо-записах мати сама намагається переконати і брата, і батька, який на власні вуха чув зізнання підозрюваного, у невинуватості її сина.

- Я і сам не вірю, що моя дитина то зробила. Я вже і сам нічого не знаю – розповідає батько. По голосу чути, що він стримує плач.

Попри це, Олександр Богомол розповідає, що в перші два дні правоохоронці мали декількох підозрюваних. В них зразу ж вилучили одяг для біологічної експертизи. Як виявилось, зсередини штанки знайшли сліди крові.

Після того, як підозрюваного у вбивстві хлопця затримали з'явилось багато інформації про те, що батька на момент зізнання сина у скоєному правоохоронці споювали горілкою, а братові погрожували вивезенням в ліс, розправою та також споювали алкоголем. На відповідне запитання чи правдиві такі чутки Олександр Богомол запевнив, що будь-яка інформація про незаконні та неправомірні дії правоохоронців буде обов'язково перевірена.

- Будь-яку інформацію про неправомірні дії правоохоронців ми ретельно перевіримо та буде проведене службове розслідування. На разі підозрюваний перебуває в Теребовлі, сидить в камері сам. Ми його кожного ранку привозимо в Тернопіль для показу даних і його матір має можливість на побачення з сином. Найбільш прикрим є те, що коли дитина усвідомила, що зробила смертний гріх, вона старається від нього піти. Він має повагу з мого боку…. Зовсім не за те, що він вчинив, а за те, що він не боїться нікого. Ні тата, ні мами, ні поліції, ні покарання. Він боїться лише свого гріха, - зауважив Олександр Богомол.

До слова, раніше 16-річний Василь притягувався до кримінальної відповідальності за незаконне заволодіння транспортним засобом.

Фото: з відкритих джерел.

Рівно 130 років тому, 5 липня 1887 року, Тернопіль своїм візитом вшанував кронпринц Рудольф Габсбург. Саме тоді місто вперше засяяло від електрики, а подільські килими, представлені на етнографічній виставці, яку організували спеціально для австрійського спадкоємця престолу, стали відомими далеко за межами України.

Вшанувати ті події та відтворити відому етнографічну виставку вчора, 5 липня, спробували у Бункермузі.

- Зрозуміло, що я сам знаю про цю виставку тільки зі спогадів, які лишили наші видатні тернополяни, наші видатні земляки. Зокрема Олександр Барвінський, який був секретарем цієї етнографічної виставки та тоді 20-річний, а пізніше академік, Кирило Студинський, який був учасником хору, котрий виконував кантату на честь прибуття до нашого міста кронпринца Рудольфа, - каже історик, доктор гуманітаристики, краєзнавець Сергій Ткачов. - Зібралась повітова рада, яка складалась переважно із польської шляхти. Єдиним дідичем, хто визнавав себе українцем, був Володимир Федорович, який увійшов в цю раду. А від громадської ради був обраний Олександр Барвінський. Він був обраний секретарем комітету на планування візиту кронпринца до Тернополя. І ось ці два русини Федорович і Барвінський на засіданнях ради повели так політику, що поляки сказали: «Кантата – русинська, співи – русинські, килими – русинські…нам немає, що тут робити!», - встали і вийшли. Таким чином весь комітет по привітанню кронпринца в Тернополі вперше був сформований настільки русинський (український авт. прим.)

Згідно із рішенням комітету по плануванню візиту кронпринца Рудольфа Габсбурга вирішено: запросити на той час молодого композитора Анатоля Вахнянина, щоб він написав урочисту кантату для привітання кронпринца. Її виконували великий зведений хор, диригентами якого були батько Соломії Крушельницької і Денис Січинський.

По-друге, запропонувати 45-м повітам Галичини і Поділля, де жили українці, відправити представників, які б показали свої строї, своє національне вбрання.

Також було вирішено поставити в Старому парку 4 хати, які б символізували і представляли наш край. Перша хатка представляла Надністрянські землі, друга – Надбужанські, третя – Подільські і четверта – Гуцульські (хоч им до гуцулів не відносимось, проте оскільки цей регіон є дуже колоритний і етнографічний, його вирішили також презентувати). Ці хатки були відповідно оформлені.

На завершення привітання кронпринца Рудольфа Габсбурга 25 пар молоді з села Острова і села Березовиці мали виконати обрядові танці.

- 130 років тому в 1887 році зі Львова до Тернополя прибув кронпринц Рудольф. Його любили чехи, угорці і русини, але не любив власний батько, який тримав Рудольфа подалі від себе, подалі від двору. Це була людина, яка рухала цивілізаційний поступ Австро-Угорської імперії, - переповідає історію Сергій Ткачов. - Кронпринц Рудольф був ініціатором проведення електрики в міста Айстро-Угорської імперії. Першим був Відень, другим – Прага, потім Краків і Львів, а п’ятим таким містом став Тернопіль. Коли приїхав кронпринц Рудольф залізницею, все спалахнуло світлом. Спочатку воно з’явилось на вокзалі, потім засяяла вся вулиця Залізнична і світло з’являлось аж до полковничих палат (Листопадова,1 авт. прим.). Креспондентом на етнографічній виставці від газети був Іван Якович Франко. Завдяки його опису виставки, ми маємо майже весь її хронометраж: як ця виставка відбувалась.

Особливо зацікавили Івана Франка килими, презентовані на виставці. Він написав статтю про них, після чого ними зацікавились з Відня. З часом килими, які виготовляли на замовлення в селі Вікно (нині Гусятинський район), почали продаватися і в Відні, і в Кракові, і в Празі. Навіть в Швеції було замовлення.

До слова, кронпринц Рудольф Габсбург започаткував видання ілюстрованої енциклопедії автуро-угорських земель, в яке вперше потрапив наш Тернопіль: є том, завдяки якому ми можемо побачити гравюру – панораму Тернополя кінця 19 століття.

ТУТ можна ознайомитись із описом етнографічної виставки в Тернополі Івана Франка.

Тернопільські патрульні на вулиці Гайовій затримали тернополянку, яка вела автомобіль в стані алкогольного сп'яніння.

Про п'яну кермувальницю Land Cruiser-а правоохоронців на службу 102 повідомив тернополянин. Вже за кілька хвилин інспектори розшукали транспортний засіб за орієнтуванням.

- Кермувальниця була добряче напідпитку. Від проходження огляду на місці та в медичному закладі категорично відмовилася, - розповідають в патрульній поліції.

Замість того, аби пройти тест на стан алкогольного сп'яніння, 32-річна жінка просила патрульних, щоб її відпустили: "Ні, освідуватися я не буду. Я вдома посварилася з чоловіком, відпустіть я поїду", - сказала правоохоронцям водій.

Сторіччя одного з найбільш запеклих і масштабних боїв січових стрільців відзначили 1 та 2 липня у селі Конюхи Козівського району, повідомляють в прес-службі Тернопільської облдержадміністрації.

Розпочалось вшанування 100-річчя боїв під Конюхами пам'ятною ходою до могили Українських січових стрільців, яка простяглась вулицями села Конюхи. Вже на місці бою - в полі під урочищем Звіринець, громадськість з Тернопільщини та сусідніх областей, представники влади, військовослужбовці, учасники АТО взяли участь у вшануванні подій цієї звитяги.

Під час урочистостей священнослужителі освятили встановлений меморіал слави борцям за волю України – Українським січовим стрільцям.

Після урочистостей відбувся концерт муніципального духового оркестру «Оркестра Волі» та народного аматорського духового оркестру Козівського РБК, Фестиваль стрілецької, повстанської, української народної пісні «На хвилях Корси».

Ще раз нагадав та розповів про ті події вчитель історії Конюхівської ЗОШ І-ІІІ ст., автор проекту пам’ятника січовим стрільцям Йосип Мартинюк. За його словами, кровопролитні бої між Легіоном Українських січових стрільців та російськими військами Керенського стали справжньою трагедією для українського народу та героїчним подвигом одночасно:

- Головна мета тоді була – знищити Легіон січових стрільців, прорвати лінію фронту і вийти у напрямку Львова. У результаті тієї страхітливої канонади січові стрільці понесли багато втрат. Через шалені обстріли були засипані в землянках і криївках, які знаходилися в урочищі Звіринець. З 952 стрільців, які знаходилися в тому Легіоні, дивом вижили 144-ри. 2 липня на допомогу даному Легіону прийшла гуцульська сотня у кількості 300 осіб. Вони разом з тими, хто вижив і 9-ма старшинами, об’єдналися. За підтримки артилерійського вогню 2 липня в стиковій атаці вибили свої позиції у москалів. У тому героїчному бою полягло багато воїнів. Серед них був й улюбленець січових стрільців – 20-річний сотник Осип Яремович. Він похований разом з іншими героями на горі у Стрілецькій могилі. Ті, хто потрапив у полон, пізніше увійшли в корпус січових стрільців у Києві під командуванням полковника Коновальця. Це була героїчна трагедія, яка сталася під Конюхами сто років тому. Проте, вона означала справжню перемогу, адже російські імперіалістичні війська не змогли досягти того успіху, який планували і зазнали поразки. Цей бій можна порівняти з боєм під Лисонею, - розповідає Йосип Мартинюк.

На одному з найбільших міжквартальних проїздів, розташованому на Східному, розпочали капітальний ремонт. Орієнтовна вартість комплексного ремонту цього об'єкту становитиме понад 4 мільйони гривень.

-  Одночасно з капітальними ремонтами дворів та доріг у Тернополі тривають ремонти міжквартальних проїздів. Одним з найбільших є проїзд на пр. С.Бандери,92 – вул. Протасевича, 4, де триває капремонт. Цей проїзд був облаштований понад 50 років тому без належної основи та водовідведення.  Тому прийнято рішення провести там капітальний ремонт, - інформують в "Тернопіль житлово-комунальний"

Ремонтні роботи міжквартального проїзду пройдуть в декілька черг. Так, "комунальники" вже провели ремонт пішохідної ділянки. На разі там ведуться роботи на частині проїзду від проспекту С.Бандери. Згодом ремонт продовжиться вниз до вулиці Протасевича.

Реконструювати центральний фонтан "Олімпіада", розташований в парку Національного відродження, та відремонтувати дах сцени Співочого поля будуть в Тернополі. На початку липня там розпочались відповідні ремонтні роботи.

Новий фонтан разом із прилеглою до нього ділянкою зверху по формі і контурах нагадуватиме літаючу тарілку.  

- Фонтан «Олімпіада» будувався ще у 80-х роках ХХ століття. З тих пір його не ремонтували, інженерні мережі вийшли з ладу та й сам фонтан є затратним, оскільки під час його включення спостерігається великий розхід води. Саме тому, відповідно до проектно-кошторисної документації, було прийнято рішення повністю провести заміну інженерних мереж фонтану та облаштувати закриту систему втрати води, - каже заступник начальника управління ЖКГ Микола Лесів.

Також в рамках реконструкції будуть облаштовані прилеглі до фонтану доріжки та вуличне освітлення з енергозберігаючими технологіями.

До слова, востаннє фонтан працював ще у 2013. За той рік його включали лише тричі: на Великдень, День незалежності України і День міста. Цей тернопільський водограй працював напряму від водопровідної мережі.

До правоохоронці за допомогою знайти крадія "Форда" звернувся 58-річний працівник АЗС. Потерпілий зізнався, що машину залишив відчиненою, а ключі від неї залишив у замку запалювання.

- Кримінальне провадження за частиною першою статті 289 КК - незаконне заволодіння транспортним засобом слідчі Заліщицького відділення поліції інкримінують 46-річному жителю села Бедриківці. Чоловік поцупив автівку в односельчанина, - кажуть у відділ комунікації поліції Тернопільської області.

Доїхавши до районного центру крадія зупинили поліцейські. Чоловіка запитали чий це автомобіль, той запевняв, що його, однак, на прохання показати документи він вирішив тікати. Зловмисника затримали, а після документування відпустили. Вирішується питання про оголошення йому підозри та обрання міри запобіжного заходу.

Фото: з відкритих джерел.

Перший пішохідний перехід, піднятий на рівень тротуару, облаштували під час капітального ремонту на вулиці Білецькій.

В управлінні ЖКГ зауважують, що такий перехід часто можна зустріти у європейських містах, однак, в нашому місті він наразі є першим та єдиним. Крім того, підвищений пішохідний  перехід – є безпечним та надійним для пішоходів, адже часто водії не зменшують швидкість, аж поки не побачать фізичної перешкоди. Такі ж переходи змушують водіїв транспортних засобів знижувати швидкість перед ними за аналогією "лежачих поліцейських", що значно зменшує ймовірність наїзду на пішоходів.

Також цілком можливо, з часом такі переходи будуть облаштовані і на інших вулицях Тернополя. Все залежатиме від того, як підвищений пішохідний перехід покаже себе в експлуатації.