Талановита мешканка Кременеччини на Тернопільщині Софія Стрикула товаришує із соломою та виготовляє із різноманітної рослинності витончені вироби.

Як розповіла талановита жінка, солома – стебла хлібних злаків жита, пшениці, вівса, ячменю, - дешевий та доступний матеріал для плетіння. Крихка та ламка рослинність при розпарюванні стає м’якою, пластичною, набуває властивості до крутого вигину, а висохнувся, добре утримує надану їй форму.

—  Солома – доволі старий матеріал, бо з давніх часів із нього виготовляли різні іграшки для дітей, обереги і прикраси для дому. Робота на витворами із соломи починається ще із того етапу, що треба посіяти певні зернові культури і серпом потім жати. Плести різноманітні витвори можна із будь-якої соломи. Для рукоділля добре використовувати житню солому. Стеблинка жита довга та міцна, в порівнянні з іншими злаковими рослинами. Важливо також вчасно зібрати злакові, аби ті не перестояли. Всі знання із плетіння засвоїла сама завдяки майстер-класам, які вишукувала в мережі. Так, дуже корисними для мене були навчання від білоруських майстринь, які переглядала на їхніх Ютуб-каналах. Також зачитувалася книгами із соломоплетіння авторок Раїси Павленко та Ольги Лобачевської. Там описано основні техніки плетіння, які я поступово з роками переймала. Звичайно, не всі матеріали на початку піддавалися моїм рукам. Наприклад, було важко працювати з рогозою – рослиною, що росте у болотистій місцевості. У народі його часто плутають з очеретом, хоча рогіз має стрілчату квітку у вигляді циліндричного колоска. Зробити піддатливою цю рослину мені допоміг талановитий місцевий майстер Ілля Остапчук, який, на жаль, відійшов у засвіти, — поділилася умілиця.

У соломоплетінні пані Софія вбачає не джерело прибутку, не роботу, а мистецтво. За словами жінки, хто не любить сим займатися, тим ремесло не буде вигідне, адже прибутку від нього буде небагато.