«На вулицях ніхто не ходить, тримаючись за ручки», – тернополянка про життя в Японії

Опубліковано в Подорож вихідного дня Автор  Мар'яна Креховець 21.07.2021

Для багатьох українців Японія, як і більшість країн Азії, є маловідомою.

Держава технічного прогресу, батьківщина аніме та мистецтва гейш – саме такою постає вона в уяві. Та що знаємо ми про культуру її жителів?

Знайомство з «країною, де сходить сонце» розпочалося для тернополянки Анастасії Федорук з робочої поїздки. Наступні 4 роки дівчина прожила в Японії, де й зустріла своє кохання.

Як живуть, розважаються та чим дихають сучасні японці, дівчина розповіла «Сороці».

– Вперше поїхала туди на роботу за контрактом. Я танцювала там пів року. Після цього вийшла заміж за японця. Ми були разом 2,5 роки і весь цей час я жила в Японії, продовжуючи працювати. Після розлучення там зустріла свого другого чоловіка і невдовзі народила сина. Зараз я в Україні чекаю на наші документи, щоб повернутися туди, – розповідає Анастасія. – Протягом цих років я приїжджала в Україну на кілька місяців. Переважно влітку, бо в Японії дуже спекотно. Особливо в Кумамото, де я жила: літом температура повітря сягала десь +40 – +45 градусів. Трохи пізніше переїхала в Токіо і провела там приблизно рік.

«Японці завжди стримані та дуже законослухняні»

Перше, на що звернула увагу після переїзду, – поведінка та менталітет місцевого населення, розповідає Анастасія.

– Японці зовсім інші люди. Вони не демонструють свої почуття так, як українці. На вулиці ніхто не ходить тримаючись за ручки – в них це вважається чимось некультурним. Японці більш стримані, я б навіть сказала – скуті. Однак, дуже ввічливі: при кожній зустрічі японці кланяються – в них так прийнято. Великий контраст з нами насправді, – каже тернополянка. – Також вони дуже законослухняні. Настільки, що це інколи навіть нервує. В них дуже багато правил і величезні штрафи, в тому числі й  за порушення правил дорожнього руху. У деяких випадках можуть навіть позбавити прав на все життя. Не одразу, звичайно, але можуть.

«Кожен має як мінімум 2 роботи»

Дівчина розповідає, що практично всі японці – справжні трудоголіки.

– Деякі з них мають по 2 роботи, а дехто взагалі – 3 або 4. Тут це абсолютно нормально. Люди сплять по 4-5 годин на добу. В першу чергу, вони стараються для своєї країни, – говорить Анастасія Федорук. – В них немає можливості влітку поїхати кудись на відпочинок на два тижні. Максимум, який вони можуть собі дозволити, – 3-4 дні. Там немає такого, як тривала відпустка.

Багато працювати японцям доводиться й через високі ціни, розповідає тернополянка.

– В Японії жити дуже дорого. Це, напевно, одна з найдорожчих країн: величезні податки, потрібно багато платити за страхівку , вже не кажучи про паркомісця. Ми з чоловіком якось припаркували машину біля  ресторану на дві години. За цей час заплатили 100 доларів. За паркування авто біля дому ми платили приблизно 200 доларів в місяць, – розповідає Анастасія. – Якщо говорити про оренду квартири в Кумаммото (це маленьке місто, приблизно, таке ж як Тернопіль), то приміщення розміром 30 квадратних метрів коштуватиме 500 доларів в місяць. Однак, враховуючи наскільки воно маленьке, сім’я там жити не зможе. Двокімнатна квартира в Токіо обійдеться в 5 000 доларів в місяць.    

Японська кухня: риба, рис та рамен

Місцева кухня складається з рису та сирої риби. Проте, в кожному куточку країни знайдеться щось своє.

На фото: традиційні японські суші

–  У всіх містах є якась своя кухня. Наприклад, в Куммамото їдять сиру конину, подрібнену тоненькою соломкою. ЇЇ перемішують з сирим перепелиним яйцем і подають з соєвим соусом. Звучить не дуже, але це справді смачно. Схоже навіть на сашімі (сиру рибу) смаком, – розповідає Анастасія. Ще в них є рамен – суп приготований на свинині з яйцем і локшиною. Японці дуже його люблять. Я якось куштувала, і він мені на смак не сподобався. Можливо через те, що я свинину не їм, або це просто не моя страва. Борщ точно краще.

На фото: конина з перепилиним яйцем

Полюбляють в Японії й рисові десерти.

– У них є  тістечка з рисового тіста – моті.  Вони бувають як солодкі, так і солоні.  Також японці їдять солодкі боби. На вигляд це дуже схоже на варення, але в ньому – боби. Це традиційна японська кухня. Крім того, в них можна знайти багато солодощів європейського виробництва, – розповідає дівчина. – Мені дуже подобається японське морозиво. В них набагато більший вибір і все воно – смачне.

На фото: сашімі з конини

Оверсайз та блискітки: як одягаються японки

Японки надають перевагу більш закритому та скромному одягу, говорить тернополянка.

– Там  не прийнято одягатися відверто. Переважно місцеві дівчата носять одяг оверсайз. Дуже часто бачила, що одягають шкарпетки з туфлями на каблуках. Не всі, але багато таких. Спочатку навіть збирала колекцію фото таких японок, – розповідає Анастасія. – Там дівчата часто носять взуття на розмір-два більше, ніж їм потрібно насправді. Як мені потім пояснили, це тому, що вони комплексують через те, що в них дуже маленька нога.

Однак японки, які працюють ввечері, підбирають яскравіший одяг.

 – Блискітки, камінці і чим більше, тим краще. Це вже стосується тих, хто працює в розважальних закладах: танцює, співає тощо. Вони можуть одягти туфлі на величезній танкетці, а до них – блискучі сумочки, плаття зі стразами. Тобто, стосовно одягу можна сказати, що японки впадають з крайності в крайність, – додає дівчина.

У макіяжі та манікюрі все також доволі неоднозначно.

Фото з мережі

– Напевно, так як в нас: на вечір японки роблять яскравіший макіяж, а вдень – малопомітний. Вони користуються дуже рожевими рум’янами, українки так не роблять. Тональний крем купують на 2-3 тони світліше. В них красивою вважається світла шкіра тому всі косметичні засоби – для її вибілювання, – говорить Анастасія. Вони люблять надзвичайно яскравий манікюр: з квіточками, стразами тощо. Для мене це вже занадто. В японок довгі нігті і досі популярний накладний манікюр, який кріпиться на клей.

Фото з мережі

Хостес-клуби – найпопулярніші заклади Японії

Однією з найпопулярніших розваг в Японії є хостес-клуби, каже тернополянка.

– Це не такий хостес, як в тій же Туреччині або Йорданії. В японських хостес-клубах все зовсім по-іншому. Звичайний ресторан, з тією відмінністю, що офіціантка не приносить замовлення для цілого столика. Кожен має свою особисту хостес, яка сидить поруч з відвідувачем, наливає алкоголь, приймає замовлення, подає ошіборі (гарячі вологі рушнички, їх використовують замість серветок), зустрічає та проводжає гостя. Вони такі собі гарні та приємні співрозмовниці, – каже Анастасія Федорук.

Кожна хостес повинна дотримуватися суворих правил, які існують практично в кожному закладі.

– Все мусить бути стримано. Наприклад, хостес не може покласти ногу на ногу – це непристойно. Ноги рівні, спина також. В такій позиції дівчина має просидіти цілий вечір, – розповідає тернополянка. – Працюють дівчата в кімоно, або платтях, які накривають коліна. Їх вчать етикету, та як правильно приймати гостей.

В Японії такі заклади можна зустріти практично на кожному кроці.

– Хостес-клуби там надзвичайно популярні. Японці – дуже самотні люди. В них немає часу знайти собі пару чи піти на побачення. Після роботи з компанією колег вони йдуть в такі заклади випити і з кимось поспілкуватися. Їм хочеться,  щоб з ними хтось за компанію посидів, – говорить тернополянка. – Така робота популярна не тільки у дівчат, а  й серед чоловіків, адже вони також працюють хостами в клубах для жінок.

Відповідальні та не ревниві: якими японці є у стосунках

Анастасія Федорук каже, що в стосунках японці є дуже відповідальними.

В Японії, якщо ти ходиш на роботу, вдома не робиш нічого. Коли народжується дитина, працювати більше не можеш і тоді все лягає на плечі чоловіка, – розповідає дівчина. – Коли я ходила на роботу, вдома не робила нічого. Їжу готував перший чоловік, за будинком теж він дивився. Єдине, що я могла зробити, – вийняти речі з пральної машинки і розвішати.

В Японії розлучень менше, ніж в Україні. Однак, це не завжди є ознакою щасливого сімейного життя, додає українка.

– Японки зазвичай взагалі неревниві. В них не прийнято показувати свої емоції. Напевно, після шлюбу вони живуть просто як друзі. Я б не сказала, що вони дуже щасливі в шлюбі. Все-таки, навколо дуже багато спокуси для чоловіків. Проте, вони все ж разом, – говорить Анастасія. – Нещодавно дізналася, що там, якщо жінка доведе зраду чоловіка, сімейне майно не ділиться навпіл, а повністю переходить їй. Те ж саме, у випадку, якщо зраджувала дружина. Можна вибити дуже великі гроші за зраду. Проте, вони все ж рідко розводяться, особливо, якщо їх тримає спільний бізнес, вони не робитимуть цього. Тому, багато хто живе разом, аби жити.

«Одні не звертають уваги, інші – просять сфотографуватися»: як у Японії сприймають європейців

На іноземців в японських містах реагують по-різному.

– В Токіо багато туристів, тому європейською зовнішністю там нікого не здивуєш. В Куммамото навпаки – реагували дуже бурхливо: постійно оберталися, діти переставали плакати, дорослі підходили і просили сфотографуватися. Мені, якщо чесно, від цього було некомфортно, розповідає дівчина. – Те саме можна сказати про англійську мову. В Куммамото люди говорять переважно дуже ламаною англійською. Вже в Токіо її знають добре, там є навіть російськомовні японці.

Про Україну місцеві жителі також чули.

–  Деякі японці багато знають про нашу країну, бо зустрічалися з українками. Вони знають про нас, про нашу культуру, але не всі. Знову ж таки в  Токіо чули більше, а в Куммамото – майже нічого, – зазначає тернополянка.

 

Прокоментувати:

СОЦІУМ

27.07.2021 soroka
У садах Петра Гадза вже збирають перший врожай яблук
Фермерське господарство «ГАДЗ» розпочало збір плодів 2021. Першими у садах Героя України Петра Гадза розпочали…

Подорож вихідного дня

21.07.2021 Мар'яна Креховець
«На вулицях ніхто не ходить, тримаючись за ручки», – тернополянка про життя в Японії
Для багатьох українців Японія, як і більшість країн Азії, є маловідомою. Держава технічного прогресу, батьківщина…

Місто в кадрі

DSC_3800.jpg

Наші_контакти

Про_нас

Інформаційно-аналітичний портал «СОРОКА» з 2013 року висвітлює життя Тернополя та області, розповідає актуальні новини, зачіпає проблемні теми та знайомить з цікавими краянами.