Збаразький замок – одна з таких небагатьох споруд, які сповнені живої історії. Від першого погляду на, здається, й досі міцні мури замку перехоплює подих, а сам палац бере в полон своїми спогадами.

Про довге, без сумніву важке, проте таке цікаве життя замку, тут говорить практично все – від поважного вигляду споруди втіленої у стилі Ренесансу, до підземних виходів зі споруди, які, за легендами місцевих мешканців, тягнуться до Бернардинського монастиря не раз рятували своїх гостей.

За сотні років свого існування, переживши війни та облогу, руйнації та відновлення замок зацікавлено спостерігає за новими гостями ніби намагаючись з'ясувати, що вони шукають тут для себе. Портрети славетних синів українського козацтва поважно спостерігають за нащадками з полотен, а стіни тихенько нашіптують власну історію. Її можна почути блукаючи просторими залами, відчути впустивши в себе замкову прохолоду та побачити у всьому, що оточує у цих стінах. І повірте, це одна з тих історій, які дійсно варті уваги.