Тетяна Вітенько
- У нас все офіційно і відкрито. Якщо ми вже ведемо справи, то зобов’язані сплачувати податки і робимо це завжди в повному обсязі. Зокрема в 2015 році ми оплатили необхідні податки на загальну суму більш ніж 6 мільйонів 575 тисяч гривень. В 2016 році вона склала понад 8 мільйонів 647 тисяч. Зараз ми успішно продовжуємо свою роботу, а за перший квартал цього року сплатили податку на суму більшу ніж 1 мільйон 542 тисячі. Крім того, стараємось і людям в районі нашому допомагати чим можемо, - розповідає директор Коржівського кар’єру Орест Крушельницький.
Частина цих коштів, понад 202 601 тисячі гривень, пішла на підтримку українського війська в вигляді військового збору.
Крім того, оскільки товариство займається добуванням декоративного та будівельного каменю, то платить й за користування надрами. Сума цієї рентної плати за 2016 рік склала понад 1 мільйон 625 тисяч гривень.
До слова, активно допомагає Коржівський кар’єр і Монастириському району, на території якого підприємство й розташоване. Виділяє із своїх прибутків частину коштів, які передає для потреб населення у місцеву казну або ж допомагає будматеріалами чи технікою.
Так, нещодавно Коржівський кар’єр виділив 500 тон щебеню для автобусних зупинок та додаткових автостоянок, які облаштували на фестивалі «Дзвони Лемківщини».
Як розповідають на підприємстві, хоч початок цьогорічного літа був не сприятливим та холодним – це не завадило виростити смачний та соковитий врожай яблук.
- Перші яблука сорту Ерлі Женева ми вже зібрали. Цей сорт дозріває в перших – десятих числах липня, однак, через погодні умови цього року збір урожаю ми почали з 15 липня. Взагалі, хоч яблук не так багато в цьому році, вони мають хорошу величину та надзвичайний смак, - розповідає голова наглядової ради ТзОВ «Бучачагрохлібпром», Герой України Петро Гадз.
Ще одним смачним та раннім сортом, плоди якого розпочали та продовжують збирати з 20 липня, є Пірус. Його дерева дають щедрий врожай та стійкі до різноманітних хвороб.
- Яблуко набрало забарвлення, має хороший чудовий смак. Цьому садові вже три роки. Саджанці сорту Пірус – власного виробництва. Люди самі щепили, самі вирощували, самі збирали. Дерева здорові та дають хороший плід. Цей сорт в нас добре прижився і дерева дали непоганий урожай. Взагалі найосновнішим для саду є те, щоб дерево було здорове, щоб не мало жодних хвороб. Правда, цього року ми зіткнулись з іншою проблемою: на жаль, через погодні умови, через морози та дощі, деякі сорти, які цвіли скоріше мають втрати. Разом з тим, в нас ще є сорти пізніші: Гала, Моді, Кандзі. Їх ми збиратимемо приблизно через місяць і сподіваємось на хороший результат, - каже Петро Гадз.
Щодо зібраного врожаю яблук, то цього року в планах у фермерського господарства 50% плодів реалізувати на внутрішньому ринку, а іншу половинку експортувати в різні країни Європи та Африки.
- Це такі європейські країни як: Велика Британія, Ісландія, Швеція, Норвегія, Фінляндія. Щодо Півдня, то наші яблука експортуємо в Іран, Арабські Емірати, Бахрейн, Кувейт, Саудівська Аравія. Тобто в ті країни, де яблука не ростуть. Також для нас відкривається ринок Індії та Китаю. Щоправда, вони хочуть тільки червоні яблука. Тому ми будемо 200 гектарів засаджувати сортами з відповідним забарвленням і практично всі зібрані плоди «підуть» в Індію, - ділиться намірами Петро Гадз.
В рамках візиту до свого, 166, виборчого округу народний обранець провів прийом громадян та оглянув об’єкти соціальної інфраструктури, яким потрібна реконструкція чи ремонт.
Микола Люшняк побував у загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів смт Гусятин, оглянув районний центр дитячої та юнацької творчості, де відвідав авіамодельний гурток.
Так, народний обранець з 10 години ранку проводив особистий прийом громадян. Він вислухав людей, їхні проблеми, проаналізував ситуацію в Гусятинському районі. Після цього Микола Люшняк оглянув стан окремих закладів, які потребують проведення ремонту.
Зокрема Микола Володимирович побував в школі, оглянув її зовнішній стан, який потребує ремонту. Окрім того, по всьому периметру потрібно стелити відмостку, адже мають місце підтоплення через затікання дощових і талих вод.
Особливу увагу народний обранець приділив приміщенню комунального підприємства «Гусятинська бальнеологічна лікарня». На разі на цьому об’єкті тривають ремонтні роботи, вони вже майже на завершальній стадії. Очікується, що цього року густинська водолікарня знову відновить свою роботу.
- Надзвичайно приємно бачити та усвідомлювати, що проведені реформи не є марними, а навпаки – надзвичайно ефективними. Прикладом цього є Гусятинська бальнеологічна лікарня, яка час через брак фінансування була закрита. Зараз же ведуться роботи для відновлення її роботи і вже зовсім скоро вона стане черговим і надзвичайно важливим результатом децентралізації. Такі проекти (з реконструкції об’єктів соцінфраструктури прим. авт..) завжди старатимусь підтримати та допомогти по максимуму, адже нам ще є куди розвиватись, а позитивні результати – тільки початок плідної роботи, - наголосив Микола Люшняк.
В урочищі Бичова, поблизу Монастириськ, 5-6 серпня відбувся XVIII Фестиваль лемківської культури «Дзвони Лемківщини». Гості із різних районів області, інших регіонів та навіть з-за кордону прибули на культурно-мистецьке дійство. Привітати фестивальників завітав і один із найвідоміших колективів країни – хор імені Г. Верьовки.
Традиційно фестиваль розпочався зі спільної молитви за мир та добробут в Україні. Опісля, відбулася урочиста хода центром міста, покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку, Пам’ятного знаку жертвам депортації, фігури Покрови Пресвятої Богородиці.
З 12:00 год. на території «Лемківського села» діяло містечко народних промислів районів області, майстер-класи повели гончарі, свої твори представили художники-аматори, у музейних приміщеннях демонструвалися тематичні експозиції.
Родзинкою фестивалю став кількагодинний концерт Національного заслуженого академічного українського народного хору України імені Г. Г. Верьовки. Цей сюрприз всім відвідувачам фестиваль підготували народний депутат України Микола Люшняк та голова наглядової ради ТзОВ «Бучачагрохлібпром» Петро Гадз.
Лемківська громада з року в рік працює над збереженням своєї культури. Одним із найяскравіших результатів цієї роботи уже вкотре є фестиваль «Дзвони Лемківщини». Подивитися на унікальний одяг, почути пісні, дізнатися про традиції з’їжджаються у наш край сотні і тисячі людей. Я хочу подякувати об’єднанню лемків за цю невтомну працю, за збереження національно пам’яті, за те, що молоде покоління має чого повчитися і ким пишатися, - зазначив нардеп Микола Люшняк.
Як краще можна було привітати таку патріотичну лемківську громаду, як не виступом колективу, який із 1943-го року тримає статус одного із кращих українських народних колективів. Хор імені Верьовки це такий самий достойний бренд як і фестиваль «Дзвони Лемківщини», а тому їх поєднання стало надзвичайним, - переконаний депутат обласної ради, відомий меценат Петро Гадз.
Відомий аграрій і сам має неабиякі вокальні таланти. Петро Гадз під акомпанемент хору Верьовки виконав одну з народних пісень.
До складу Смарагдової мережі Європи можуть увійти 5 природних територій та об'єктів Тернопільської області.
- Станом на 01.08.2017 року у межах Тернопільської області номіновано 5 природних територій та об’єктів, як офіційні кандидати до Смарагдової мережі Європи: "Борсуки", "Серетський", національні природні парки "Дністровський каньйон", "Кременецькі гори", природний заповідник "Медобори", "Бережанське Опілля", "Суразька дача", - повідомляють в управлінні екології та природних ресурсів Тернопільської ОДА.
Довідка: Смарагдова мережа Європи — мережа територій особливого природоохоронного значення, важливих для збереження біорізноманіття, в країнах Європи і деяких — Африки. Створена 1998 року для виконання Бернської конвенції 1979 року і підтримується державами-членами Ради Європи. У країнах Євросоюзу для виконання Бернської конвенції створено мережу Natura 2000 (з більш розвиненою юридичною базою), яку розглядають як їхній внесок у проект Смарагдової мережі. На 2015 року Смарагдова мережа Європи налічувала близько 3500 потенційних та повністю сертифікованих «смарагдових об'єктів» загальною площею майже 600 000 км2 у 16 країнах.
Фото: з відкритих джерел.
Три бронзи та одне срібло вибороли тернопільські біатлоністи на чемпіонаті України з літнього біатлону, який нещодавно відбувся в Тисовці у Львівській області.
- Упродовж тижня за нагороди та путівки у збірну боролися більше півсотні атлетів. Щодо результатів представників Тернопілля, то майстер спорту України Мар’яна Брикайло серед юніорок завоювала три бронзові медалі – у спринті, гонці-переслідування та мас-старті. Спортсменка представляє КУТОР ДЦОП «Колос», тренери Сцібайло І.І. та Бурик Н.В. Відзначився також КМСУ Руслан Бригадир, який серед юніорів став срібним призером у спринті, а у гонці переслідування був шостим. Руслан – вихованець ТОДЮСШ, ДЦОП, «Колос», тренери Стецюк І.Г., Бурик Н.В. - повідомляють в управлінні фізичної культури та спорту Тернопільської ОДА.
До слова, з 25 до 27 серпня в Чайковському (Росія) відбудеться Літній чемпіонат світу з біатлону. До програми увійдуть змішані естафети, спринти і гонки переслідування для дорослих та юніорів. Як повідомляє Федерація біатлону України, за попередньою заявкою у складі збірної України виступлять тернополяни Марія Кручова серед жінок та Віталій Труш, Назарій Цебринський і Тарас Лесюк серед юніорів.
У цю суботу, 12 серпня, у зв'язку з проведенням ремонтних робіт окремі будинки Тернополя тимчасово залишаться без електропостачання.
Так, з 09.00 до 13.00 години світла не буде за адресами: вул. Б.Хмельницького, 37, 39, 43, вул. Родини Барвінських, 4, 14, 16, 16а, 18, вул. С.Качали, 7.
А з 09.00 до 11.00 години електропостачання не буде за адресами: бульвар Тараса Шевченка, 23, вул. В’ячеслава Чорновола, 2.
Нагадаємо, цієї суботи окремі тернополяни матимуть не вихідний, а робочий день.
Фото: з відкритих джерел.
Саме так в управлінні ЖКГ пояснили акти вандалізму, коли невідомі у ніч на четвер розбили п'ять сміттєвих урн в центрі Тернополя.
– Тільки за цей рік ми встановили 200 урн. Очевидно, що когось це дуже дратує, бо руйнування втілюється з особливою ненавистю та агресією. Я думаю, що, скоріше за все, це роблять приїжджі, а не місцеві. Люди приїжджають з інших міст, де немає такого благоустрою, і їх це виводить з себе, бо вони звикли до іншого, для них комфортно, коли панує розруха. Це втілення так званого «принципу помиїв». Коли люди живуть у багні, то вони настільки звикають до цього, що відсутність багна їх дратує. Потрапляючи в інше середовище, вони намагаються знищити “подразник”. Тобто, це не пересічні жителі руйнують місто, а ті, які живуть в багнюці, ті, які обділені. Коли на вулиці стає краще, ніж у них вдома, вони намагаються своїм способом «виправити» ситуацію. Як наслідок – компенсацію збитків вандалів здійснює вся громада міста. Тому просимо тернополян не бути байдужими, коли бачите тих, хто будь-яким способом руйнує нашу з вами спільну власність. Безконтрольність та безкарність стимулює вандалів, спонукаючи до нових «подвигів», – розповів начальник управління ЖКГ , благоустрою та екології ТМР Олег Соколовський.
Разом з такими красномовними поясненнями, в управлінні ЖКГ поки ще не повідомляють чи планують вони впроваджувати які-небудь заходи, щоб знайти правопорушників і з допомогою правоохоронців притягти їх до відповідальності за скоєну шкоду місту.
Нагадаємо, у ніч на четвер, з 9 на 10 серпня, невідомі розбили сміттєві урни на вулицях Сагайдачного та Грушевського; а на вулиці Коллонтая (на алеї поблизу скульптури Матері Божої) вандали поперевертали смітники.
До слова, в другій половині червня цього року в Тернополі встановили ще 10 камер відеоспостереження. Як повідомляли в управлінні ЖКГ, саме ці пристрої допомагали б розкривати окремі злочини.
У цю суботу, 12 серпня, частина тернополян не матиме вихідного, адже працюватиме.
Так, усі підрозділи Тернопільської міської ради, бюджетні установи та комунальні підприємства працюватимуть у цю суботу.
Таке рішення прийняли в міській раді ще на початку березня. Виконавчим комітетом було схавлено 12 серпня в Тернополі зробити робочим днем, а п'ятницю 25 серпня - вихідним.
- Хоч Кабінет міністрів України рекомендував замість 25 серпня перенести робочий день на 19 серпня, проте Тернопіль на місцевому рівні вирішив відпрацювати у суботу, 12 серпня, для того, щоб усі тернополяни мали змогу наступного тижня у родинному колі відсвяткувати Спаса. Загалом у серпні тернополяни матимуть вихідні з 24 по 27 серпня, - розповідають в міській раді й рекомендують усім підприємствам, установам та організаціям також перенести робочий день з 25 серпня на 12 серпня.
Фото: з відкритих джерел.
Нещодавно оглянути стан ремонтних робіт приїхав народний депутат України Микола Люшняк.
До реформи з децентралізації приміщення водолікарні перебувало у власності районної влади. Частина ліжко-місць була й від обласної лікарні. Однак після декількох криз, недофінансування лікарню, незважаючи на її важливість та користь - довелося закрити.
Однак реформа децентралізації дала медичному закладу нове дихання – приміщення водолікарні передали на баланс селищної ради Гусятинської об’єднаної територіальної громади, яка й зайнялась відновленням водолікарні. Місцева влада створила нове комунальне підприємство «Гусятинська бальнеологічна лікарня», обрало директора та з бюджету громади виділила кошти, у цьому році вже освоїли більше 1 млн. 100 тис. грн. для проведення ремонту та закупівлі необхідного обладнання.
Намір Гусятинської ОТГ щодо відновлення такого потрібного об’єкта соціальної інфраструктури схвалив і народний депутат з Тернопільщини Микола Люшняк, який активно підтримав цю ініціативу.
- Ми бачимо, що вже скоро Гусятинська бальнеологічна лікарня стане черговим та вкрай важливим плодом децентралізації. Тут ще ведуться роботи, однак, вони добігають кінця. Я щиро сподіваюсь, що вже до кінця цього року лікарню урочисто відкриють і в ній лікуватимуться люди. Фактично, ця установа може скласти добру конкуренцію відомому бальнеологічному курорту у Моршині, - наголошує Микола Люшняк.
Медичний заклад розрахований на 50 пацієнтів, які одночасно зможуть отримувати необхідне лікування. Перший поверх лікарні вже готовий на 90%, більше робіт ще треба виконати на другому. Скоро завдяки Державному фонду регіонального розвитку Гусятинська бальнеологічна лікарня додатково отримає близько 300 тисяч гривень з державного бюджету як спіфінансування.
До слова, на Гусятинщині передбачено реалізувати 34 проекти за рахунок співфінансування місцевих бюджетів та Державного фонду регіонального розвитку.