Близько 2:00 години ночі тернопільські патрульні врятували дівчину від ймовірного самогубства.

18-річна дівчина в самій лише піжамі втекла з лікарні. Коли вона бігла по вулиці Львівській її побачили правоохоронці і запитали чи потрібна їй допомога. Від запитання інспекторів дівчина пришвидшилась та заховалася за кущем.

- Виглядала схвильованою та наляканою, - повідомляють в Патрульній поліції Тернополя. - Поліцейським вдалося заспокоїти та розговорити її. Громадянка розповіла, що втекла з лікарні. При собі мала передсмертну записку у якій прощалася з матір’ю. Патрульні викликали швидку, її доправили до лікувального закладу. 

Фото: з відкритих джерел.

Завтра, 27 червня, у зв’язку із ремонтними роботами тимчасово не буде електропостачання у окремих будинках Тернополя.

З 9:00 ранку до 13:00 дня світла не буде за адресами: вул. Протасевича, 4, 4а, проспект Степана Бандери, 106.

А з 9:00 до 14:00 години світла не буде за адресами: вул. А.Малишка, 18-54, вул. І.Богуна, вул. Сонячна, 30-48, вул. А.Манастирського.

Фото: з відкритих джерел.

Провести демонтаж 19-ти тимчасових споруд у Тернополі - таке рішення було прийняте у міськраді під час засідання виконавчого комітету.

Причиною цього стало виявлення порушень у сфері земельного законодавства та містобудування.

Також окремо було прийнято рішення демонтувати й будівельні матеріали, які були розмішені на вул. Київська (поблизу буд. №1) з метою подальшого встановлення тимчасової споруди. 

Перелік об’єктів, які підлягають демонтажу:

У Тернопільському державному медичному університеті імені І.Горбачевського навчається понад 1500 іноземних студентів з 62 країн світу. Всі вони є представниками різних культур і віросповідань. ТДМУ став не тільки другим домом, а й платформою міжетнічного та міжрелігійного спілкування. Сьогодні в університеті створені всі умови для того, аби представники різних віросповідань мали можливість для духовного розвитку.

Зокрема на території студмістечка, що на вулиці Живова, діє мусульманська мечеть, а також облаштовано місце для зустрічі представників християнських спільнот.

Студент шостого курсу Абед Сабах Султан з Іраку упродовж одного року є імамом для вірян, які сповідують іслам.  В його обов’язки як духовної особи входить менеджмент мусульманською організацією студентів, турбота про кожного прихожанина мечеті, читання лекцій щоп’ятниці, а також читання лекцій під час свят, об’єднання студентів-мусульман в єдину спільноту, навчання духовного життя. Як правило, лекції стосуються всіх аспектів людського буття і відповідності його Корану – одруження, стосунків між людьми, навчання, самореалізації і багато іншого.

Щоб стати імамом в арабській країні, потрібно вивчати духовну науку, добре знати Коран, бездоганно володіти арабською мовою, вести праведне життя. Такі ж вимоги і для того, щоб стати імамом серед студентів-мусульман в Тернополі. Окрім того, потрібно мати авторитет, вміти зрозуміти інших і дати чітку та зрозумілу відповідь на запитання.

Сьогодні мусульманська спільнота налічує майже 300 студентів з різних країн, зокрема Гани, Єгипту, Нігерії, Іраку, Індії, Пакистану, США, Канади, Сьєрра-Леоне. Дівчат у цій спільноті майже 50 осіб. Як правило, мечеть відвідують здебільшого студенти ТДМУ. З інших університетів у цій спільноті є близько 50 осіб, які щотижня приходять на служіння та лекції.

«Ми дякуємо ректору ТДМУ і всій адміністрації за те, що посприяли нам в тому, аби ми мали достатньо місця для нашої релігійної общини. Завдяки розумінню і підтримці вишу ми сьогодні маємо дві кімнати для молитви, умивальники та туалети. Після виділення приміщення ми розпочали збір коштів на ремонт – це були добровільні пожертвування, а також кошти від благодійності. В результаті було зібрано достатньо грошей і упродовж 10 місяців ми зробили ремонт. Це все залишиться для наступних поколінь студентів», – зазначив Абед Сабах Султан.

Його помічник Інусах Адамс (Гана) додав, що ремонтні роботи були завершені до рамадану, тому святкування завершення великого посту мусульманська спільнота матиме уже в оновленій мечеті.

«Рамадан – це дев’ятий місяць мусульманського календаря, який є найважливішим і найурочистішим для мусульман. Упродовж нього ми дотримуємося суворого посту. Піст протягом рамадану навчає цінувати Божі дари – їжу й пиття. Віруючі на власному досвіді пізнають почуття голоду. Це спонукає бути чуйнішими до потреб мільйонів бідних людей. Під час Рамадану мусульмани пильно стежать за своєю поведінкою, мовою, утримуються від лайки і поганих вчинків. Це час, коли маємо можливість присвятити себе Богові, вдосконалюючи свою моральність і духовність», – додав Інусах Адамс.

Взагалі для студентів-мусульман є важливим займатися благодійною діяльністю. У багатьох випадках, це особиста ініціатива членів спільноти. Вони допомагають, як своїм співвітчизникам, так і жителям Тернополя. Як правило, благодійна діяльність спрямована на допомогу дітям-сротам, дітям з соціально незахищених сімей, людям з соціально незахищених верств населення. В цьому випадку нема значення, яку віру сповідують ті, кому допомагають. У мечеті завжди дякують за таку свідому позицію, адже важливо бути активними учасниками того суспільства, в якому студенти перебувають під час свого навчання.

Одну з християнських спільнот очолює студент третього курсу ТДМУ Попола Ебенезе (Нігерія). Він зазначив, що віряни їхньої церкви використовують спеціально відведену кімнату на території студмістечка як місце зустрічей і молитви. Як правило, тут проводять свої зустрічі і служіння студенти семи християнських спільнот. Усі вони мають свій час і день.

Це приміщення також було виділено університетом для того, щоб християни могли разом збиратися. Лідери християнських спільнот мобілізували вірян для того, щоб акумулювати кошти для ремонту і створити умови для здійснення молитви. Своїми силами студенти підтримують порядок і чистоту.

«Я уже другий рік поспіль є лідером нашої християнської спільноти. Для мене це важлива місія в житті. Потрібно нести слово Боже і об’єднувати християн. Це абсолютно не заважає мені добре вчитися і здобувати освіту лікаря. У нашій спільноті є студенти Гани, Зімбабве, Нігерії… Це своєрідний національний мікс, який є цікавим для кожного з нас, адже ми багато вчимося один в одного. Ми вивчаємо пісні кожної країни і виконуємо їх. Це дуже розширює наш світогляд. Ми легко знаходимо спільну мову. У нашій церкві є перекладачі, які під час зустрічей і служінь для представників франкомовних країн перекладають все французькою мовою. Якщо присутні українці, то ми перекладаємо українською мовою. Мова для нас не є проблемою. Ми стараємося забезпечити переклад. Це сприяє знайти спільну мову з усіма вірянами. Ми багато співаємо під час зустрічей і служінь, оскільки хочемо задіяти всі аспекти життя людини для того, щоб служити Богу. Ми вчимо і українські пісні», – додав Попола Ебенезе.

Кожна з християнських спільнот об’єднує приблизно 100 осіб. І усім вистачає місця та простору для того, щоб реалізовувати свої духовні потреби.

Прес-служба Тернопільського державного медичного університету імені І.Горбачевського.

Про те, чому Тернопіль є мертвим містом та про особливості документальної та репортажної фотозйомки розповів тернопільський, а радше підволочиський, фотограф – Сергій Гіс.

У «Bunkermuz» він презентував свій творчий доробок, над яким працював приблизно 6 років.

- Я вважаю, що кожен фотограф повинен мати свій жанр, в якому зніматиме. В мене це репортаж та документальне фото. Це єдина фотографія, на мою думку, яка є. Особисто я – не признаю іншої фотографії як такої. Ця серія фотографій – шестирічна. Приблизно з 2011 року вона знімалась і я вирішив зробити підсумок, бо Тернопіль більше знімати не буду. Хіба робитиму одиничні кадри. Тернопіль для мене – мертве місто, тому що я, в принципі, відзняв тут все, що я хотів;  все, що я бачив з того, що мені подобається. Те, що лягало в кадр. Тернопіль потребує змін, він не розвивається. Це страшно. Я прийшов сюди вчитись в 2007 році. В той період я почав фотографувати, знімати Тернопіль і до цього часу нічого сильно і не змінилось. Звісно можна знімати озеро, парки – вони вічні, однак, і з ними є свої проблеми. На одному із стендів  можна побачити забудови, базар, реклами, відсутність архітектури як такої, яку не зберігають. Її тільки нищать. Я закінчив Тернопіль, бо я вже не бачу, що знімати, немає нічого нового, - ділиться міркуваннями фото-автор.

На виставці представлені серії робіт театру, медичного центру, танців. Більша частина кадрів – це люди та архітектура. Зроблені вони, як зазначив фотограф, здебільшого в Тернополі, однак, є кадри і «львівські», і «київські».

- Саме після цієї фотографії я полюбив цю зйомку (репортажну і документальну авт.). Я дуже радий, що вона в мене вдалася. Тому що, якби її не було, можливо, я б і не знімав дальше. От тоді я захопився документальною фотографією. Ну як, тоді я ще нерозумів, що таке справжнє захоплення і любов до того, що ти робиш. Спочатку я просто знімав вулиці, було цікаво. Документальна фотографія взагалі, мені здається, приходить з роками. Всі документальні фотографи стають такими років в сорок – п’ятдесят. Тому що тоді вже дозріє людина, дозріє зйомка, - каже Сергій Гіс.

Для гостей виставки її автор провів невелику лекцію, під час якої висловив власні міркування щодо фотографії:

- репортаж – це зйомка подій, в які ти не вмішуєшся і знімаєш все так як воно є. Документальна фотографія дозволяє знімати щось з свого погляду. Через таку фотографію можна передати власну точку зору;

- документальне, репортажне фото - це людські життя, яке проходить і тому має запам’ятовуватись. Хто був, що було, як було, як змінювалось – це потрібно зберігати;

- хороша фотографія – це та, яка чіпає. Хороша фотографія може бути такою, яка подобається багатьом. В документальній і репортажній фотографії основним критерієм рахується взаємодія архітектура-люди;

- зараз дуже модно серед фотографів: коли ми знімаємо людину, ми розмиваємо задній фон фотографії, там нічого не видно. Хороший фотограф знімає так, що і людину видну, і зад видно, і погляд не губиться, тобто воно все компонується;

- в документальній та репортажній фотографії дуже важливо, щоб люди до тебе привикли, тоді вони відкриваються більше. Практично  не можливо зняти проект за одну зйомку. Ця зйомка іде тільки на знайомство, щоб тебе запам’ятали;

-  документальна фотографія в Україні – це дуже проблемна тема, тому що нею дуже мало людей займається. На ній не заробиш. Це чисто для себе. Найбільші осередки, де займаються документальним фото – це Київ, Харків. Зараз ще зароджується вона на заході – це Ужгородська фотографія. Там сильна школа, там сильні фотографи. В Тернополі ситуація набагато гірша;

- сучасна фотографія зійшла трохи на таку масовість, на неякісність. Її багато, прикладом є Instagram. В ньому дуже багато фото, вони йдуть потоком. Через це в людей розвивається несмак, бо люди потоком дивляться фотографії, а якщо побачать одну хорошу, вона забудеться;

- якщо людині часто казати, що вона ідіот, з часом вона в це повірить. Так само і з фотографією. Якщо ти часто бачиш погані фотографії, тобі буде дуже важко побачити хорошу і зрозуміти її. 

Більше двох сотень мешканців села Цигани кілька місяців поспіль отримують повістки у суд.

Унікальний, тому що перший в своєму роді. В Теребовлі встановили перший в Україні пам'ятник абітурієнту.

Називається робота "На роздоріжжі" - випускник школи сидить на лавці і розмірковує над вибором фаху. Поруч нього наплічник з палітрою, а біля ніг - футляр для музичного інструменту. Хлопець читає Кобзаря та водночас слухає музику з мобільного телефону.

Над створенням скульптури студенти місцевого училища працювали один рік. Пам'ятник став їхньою дипломною роботою.

Джерело: ТСН.

На ТзОВ «Бучачагрохлібпром» відбулося відкриття нового елеваторного комплексу, який спроектували та будували українські компанії.

Рух транспорту завтра, 24 в суботу червня, вулицею Руська з 15:00 до 17:00 буде обмежений.

Причиною цього є проведення загальноміського свята «Випускник-2017». Традиційно воно розпочнеться парадом випускників центральними вулицями міста від церкви Чесного Хреста, що над Тернопільським Ставом.

До слова, напередодні свята «Випускник-2017» у Тернополі провели конкурс на кращий український вишитий костюм, учасниками якого стали 18 цьогорічних випускників. Вісім з них зможуть отримати нагороду в розмірі 1000 гривень в декількох номінаціях вже під час святкувань завтра, 24 червня, на центральному стадіону.

Частково прогулятись пішохідним мостом від привокзальної площі до вулиці Вояків дивізії «Галичина» можуть тернополяни.

Справа в тому, що лише одна опора мосту відремонтована, тому на тій ділянці вже відкритий пішохідний рух.

- Одна опора моста у напрямку до «Старого парку» перебуває ще у ремонті, адже виникла необхідність заміни конструкції через корозію елементів арматури. Затримка у роботі викликана технологічною необхідністю висихання бетонних конструкцій, відтак, роботи триватимуть ще близько двох тижнів. Втім від сьогоднішнього дня тернополяни вже можуть сміливо користуватися  однією гілкою розгалуження моста, - розповідають в «Тернопіль житлово-комунальний».

Крім того, планується, що сходові марші як зі сторони привокзальної площі, так і з боку вулиці Вояків дивізії «Галичина» матимуть накриття. Воно необхідне для збереження основних елементів конструкції (накриття захищатиме від негативної дії опадів, посипання піском взимку тощо).

- Накриття зроблене з антивандального пластику, покриття досить міцне для того, щоб захистити від граду, він витримує перепади температур тощо. Міст буде виконаний у сіро-червоних кольорах, вже здійснені роботи із покриття сходів червоною бітумною фарбую. Вона не лише допоможе людям під час пересування сходами бути більш зібраними та уважними, але й дасть хороше зчеплення, за рахунок якого сходи не будуть слизькими. Також бітумне покриття захищатиме від руйнування бетон, з якого виготовлені сходи, - додають в «Тернопліь житлово-комунальний».