– Ми програємо інформаційну війну, а як наслідок – українське суспільство хибно проінформоване. Замість стратегічного мислення про майбутнє влада робить лише запізнілі поодинокі кроки. Років десять тому нас, ВО «Свободу» цькували, казали, що ми – провокатори, а Росія – не ворог, а наш стратегічний партнер, найбільший друг. Вважали, що  свободівці – маргінали, які розказують нереальні речі про загрозу від Росії, про її агресію. ЦВК зривали збір підписів, коли ми ініціювали референдум щодо зміни статусу Криму, тобто переведення його в статус області. А вся суть в тому, що, наше суспільство є хибно проінформоване і ми повинні з ним працювати. Адже сьогодні українська держава програє інформаційну війну, тому що на сході, можливо, ще працюють російські ЗМІ. Також ми не бачимо покарань тої агентури, яка веде ворожу політику щодо України. Поодинокі приклади того, як когось затримали і посадили – це сміхотворно, адже в час війни це взагалі – нонсенс, – зауважив нардеп.

Також свободівець вважає, що функціонування російського бізнесу на території України – неможливе.

 – Розірвання угоди на дружбу з РФ – це те саме, що прирівнювати дружбу маніяка із жертвою – це нелогічно, адже самою-собою потрібно було це зробити. Також потрібно ввести санкції проти РФ. Зокрема, заборонити російський бізнес, конфіскувати їхнє майно, активи. Наші наступні кроки повинні полягати в накладанні санкцій на російських бізнесменів, які вільно розвиваються в нашій державі. ВО «Свобода» від 2014 року пропонує це зробити. Друзі, давайте об’єднаємо зусилля діятимемо системно в плані культи, історії, релігії, економіки, не торгуватимемо з ворогом, не купуватимемо в нього продукцію, не «різатимемо» наші підприємства. Нещодавно, наприклад, продали російському бізнесу в Миколаєві судноремонтний завод за копійки за 120 млн., а це стратегічне підприємство, реальна вартість якого – 6 млрд. Хто за це нестиме відповідальність? До речі, в нас воєнний стан введений, а Миколаївська область є саме прикордонною територію. Ми маємо забезпечити системність у всіх напрямках. Як казав Степан Бандера, якщо народ обирає між свободою і хлібом: обере хліб, то втратить свободу, і хліб, а якщо обере свободу, то матиме власний хліб, вирощений своїми руками на рідній, Богом даній землі, – підкреслив Михайло Головко.