Студенти та викладачі спеціальності «Видавнича справа та редагування» разом із працівниками бібліотеки-музею «Літературне Тернопілля» та науковими співробітниками краєзнавчого музею провели захід до 400-ліття із дня започаткування книгодрукування на Тернопільщині. Дійство відбулось у приміщенні бібліотеки-музею «Літературне Тернопілля».

Уже 12 березня мине 400 років з того часу, як у 1618 році відомий друкар Кирило Ставровецький видав у Почаєві книгу «Зерцало богословія». Саме це видання стало першою друкованою книгою на теренах Тернопільщини.

–  Коли Кирило Ставровецький переїхав до Почаєва, то разом із ним туди переїхала і його пересувна друкарня. Саме у Почаєві він завершив книгу «Зерцало богосовія», у якій викладені основи християнської теології та деякі знання про природу. З видавничої точки зору «Зерцало богословія» особливе тим, що видавалось коштами кількох небайдужих місцевих меценатів – Л. Древинського, О. Пузини, І. Ярмолинського. Саме тому видання вміщує посвяту цим особам. Можна сказати, що це – перша посвята зафіксована друкарським способом, – розповіли під час виступу студенти Галицького коледжу.

Окрім цього, майбутні видавці розповіли багато цікавих фактів із історії книгодрукування України та Тернопільщини зокрема.

– Наші студенти спеціальності «Видавнича справа та редагування» – це діти, які в майбутньому будуть продовжувати справу засновників книговидавничої справи. Наша місія – нести знання про книги людям, привертати увагу до друкованого слова. Сьогодні це дуже важливо, адже друковані книги для дітей трохи відходять на задній план, – зазначила викладач дисциплін видавничої справи та редагування Галицького коледжу Тетяна Василівна Решетуха.

Як розповіла бібліотекар бібліотеки-музею «Літературне Тернопілля» Оксана Лехіцька, за три століття до появи Пересопницького Євангелія, на Тернопільщині з’явилось Бучацьке. Зараз воно зберігається у Бучацькому монастирі отців Василіян Воздвиження Чесного Хреста Господнього. Кажуть, що створили Бучацьке Єангеліє на Волині. Зберегти цю книгу вдалось митрополиту Шептицькому.

–  Коли на наші землі прийшло два брати – Кирило та Мефодій, їхньою абеткою – кирилицею були переведені перші богословські книги. Саме ці видання спонукали наш край до поширення християнства. Кирилицею були написані перші літописи. Ніде в світі вони не писались рідними мовами. Ми донині читаємо літописи Галицько-Волинського князівства, Нестора Літописця. Саме в тих текстах вперше було згадано міста – Кременець, Шумськ, Теребовлю, Збараж. Сьогодні на нашу галицьку землю приїжджають та знімають фільми. Древня історія закарбована на наших вулицях, – зауважила Оксана Лехіцька.

У рамках заходу працівники краєзнавчого музею також організували виставку стародруків та рукописних книг, більшість з яких – видані в Почаєві.

Науковий співробітник Тернопільського обласного краєзнавчого музею Олена Крупніцька пояснила, що перші друковані книги важко відрізнити від рукописних, адже книгодрукування чітко перейняло традицію писання.