Любов Костецька з села Великий Говилів Хоростківської ОТГ під час війни знайшла нове хобі – жінка розмальовує патріотичні футболки.

Польові квіти, українські захисники та захисниці, державні символи зображує майстриня на тканині.

Любов працює медиком, одна вже понад 30 років малює. Жінка – художниця-самоучка. Її картини та футболки вже є у кожному куточку України та у багатьох країнах світу.

Про нове захоплення Любов Костецька розповіла «Сороці».

– Коли почалася війна, я захотіла у чомусь відтворити свою любов до малювання. Так з’явилася ідея створювати патріотичні футболки. Раніше я малювала тільки картини. Згодом почала розписувати стіни, – каже Любов Костецька.

Перші патріотичні футболки, які створила жінка, отримали її близькі. Згодом  кількість охочих мати такі художні шедеври збільшилася.

– Перші футболки були розмальовані для моєї знайомої та її онучки. Потім почали друзі замовляти, згодом – друзі друзів, а потім незнайомі люди через соцмережі. Найчастіше футболки замовляють хлопці з передової для своїх рідних, – зазначає Любов Костецька.

Зараз її роботи вже є у багатьох містах України. Найбільше – у Києві, Чернігові, Вінниці, Івано-Франківську, Одесі. Багато українців замовляли футболки, коли їхали у Польщу, США, Канаду.

Жителька Великого Говилова вже розмалювала понад 150 патріотичних футболок. Каже, процес нескладний, однак потребує уваги до деталей.

– Перед малюванням я прасую тканину, фіксую на дошку, щоб футболка була нерухома. Після цього наношу малюнок спеціальною фарбою для текстилю. Прати такі футболки можна як вручну, так і в пральній машинці. Малюнок не зіпсується, – пояснила Любов.

Особливість футболок Любові Костецької – у тому, що вона сама вирішує, що намалювати для замовника.

–  Я самостійно обираю малюнок. Запитую, якого віку людина буде одягати цю футболку. Прошу фотографію. За освітою я психолог, тож «вловлюю» певні моменти і обираю малюнок, який найбільше підходить людині, – наголошує художниця.

 Жінка каже, це захоплення її заспокоює.

– Це – моя розрада, моє заспокійливе. Найбільше мене радісно хвилює навіть не процес створення футболки, а момент, коли люди отримують роботу і кажуть: «вау». До війни у мене була своя студія, майстерні. Хочу, щоб якнайшвидше настав день нашої перемоги. Я намалюю для всіх своїх рідних та друзів футболки. І ми будемо в них святкувати! – підсумувала Любов Костецька.