Мабуть, немало мешканців Тернопільщини чули від бабусь, що віночок, сплетений з квіточок і трав, оздоблений яскравими стрічками, — це не тільки чудова прикраса, яка формує естетичний зовнішній вигляд юної українки, а перш за все — важливий елемент — символ українського життя.

Ця прикраса на голову, яку особливо люблять плести молодиці на Івана Купала, один з найдавніших українських символів.

У часи античності вінок слугував бенкетним чи застільним атрибутом, що символізував щастя і талант, ним прикрашали священні предмети та об’єкти поклоніння, увінчували переможця чи тріумфатора, оратори одягали його під час промов. Він також був знаком скорботи за померлим чи загиблим.

На українській землі вінок також відомий здавна. На найдавніших зображеннях жінки–Богині, вона у головному уборі з квітів, трав, зілля та гілля. Наші предки усвідомлювали, що «головою» вони розуміють навколишній світ і впливають на нього, тому за допомогою головних уборів і вінків прагнули захистити себе від зурочення та інших злих чар, забезпечити добробут родини.

Як розповіла старша наукова співробітниця Тернопільського краєзнавчого музею Вікторя Безбах, символічне значення плетива насамперед простежується у весільному вінку нареченої.

—  Доволі колоритної є весільна обрядовість, яка у народі поділялася на різні етапи, що передбачали свої обряди. Зокрема, популярним доволі був обряд вінкоплетіння, який відбувався увечері напередодні весілля. Молодь збирала барвінок, приносила додому і передавала матері дівчини. Увечері наречений та наречена прощалися зі своїм дівоцтвом та парубоцтвом. Цього дня не тільки плели вінки, але й гуляли, забавлялися, співали, пригощалися. Обряд вінкоплетення по-різному відбувався у різних регіонах. Саме по вінку можна було відрізнити, з якого села дівчина походить, —  наголосила жінка.

Цікаво, що для того, аби посилити захисну силу вінка, поміж квітів вплітали зілля та листя: полин — «траву над травами», буркун зілля — символ вірності, що може з’єднувати розлучене подружжя; листя дуба — символ сили. Але чи не найсильнішим оберегам вважають барвінок  — символ життя та безсмертя душі людської,оберіг від злих, зілля кохання та дівочої краси, чистого шлюбу. Казали, що варто лише дівчині та юнакові з’їсти листочок барвінку, як між ними спалахне кохання. Кожна пелюстка має певне значення: перша — краса, друга — ніжність, третя — незабутність, четверта — злагода, п’ята — вірність.