У Вишнівецькій об’єднаній територіальній громаді продовжуються ремонти на різних соціальних об’єктах.

Для вдалого проведення жнив на підприємстві освятили техніку, яка складається з 15 комбайнів марки Lexion та Case. Саме з її допомогою вже зібрано декілька сотень гектарів озимої пшениці різноманітних сортів., а саме:

- Царівна, Антонівка, Чорнявка – частина  яких вже зібрана й готова до помолу. В загальному ми маємо майже 4 500 тисячі гектарів пшениці. Сьогодні, 22 липня, починаємо збирати горох.  Його маємо приблизно 650 гектарів, - розповідає заступник директора з рослинництва ТзОВ «Бучачагрохлібпром» Тарас Швець.

Зауважимо, що жнива у компанії «Бучачагрохлібпром» розпочалися 19 липня. Збір врожаю ранніх культур триватиме щонайменше два-три тижні.

До Лановецького бюро правової допомоги звернулася громадянка  П. із проханням надати їй безоплатну вторинну правову допомогу. Жінка, будучи непрацездатною, хотіла встановити, що була на утриманні у свого чоловіка, який помер у грудні 2003 року. Після смерті чоловіка, і досягнувши пенсійного віку, вона звернулася до управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника. Однак, орган ПФ відмовив їй у призначенні пенсії, мотивуючи це тим, що відомостей про перебування жінки на утриманні у померлого чоловіка начебто немає.

17 лютого 2017 року Кременецький місцевий центр з надання БВПД видав наказ № 26 про уповноваження керівника Лановецького бюро правової допомоги Олени Радосюк надати заявниці безоплатну вторинну правову допомогу.

Як з’ясувалося з обставин справи, чоловік заявниці за час свого життя працював у ВАТ «Сургутнафтогаз» Тюменської області Російської Федерації. У січні 2003 року внаслідок хвороби він отримав ІІ групу інвалідності та оформив пенсію по інвалідності. Чоловік став непрацездатним, не міг сам про себе подбати та потребував постійного стороннього догляду. Клієнка доглядала за своїм чоловіком у період інвалідності та до моменту його смерті. У цей час вона ніде не працювала, перебувала на обліку в Лановецькому районному центрі зайнятості як безробітна. Дохід чоловіка як за час його працездатного життя, так і в період, коли він потребував догляду, був основним засобом для проживання заявниці, вона повністю перебувала на утриманні свого чоловіка.

Відстоюючи у суді право клієнтки на пенсію, фахівчиня бюро посилалася на статтю 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003р., згідно з якою пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні. При цьому дітям пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

У підсумку, Олена Радосюк довела у суді, що гр. П. насправді перебувала на утриманні у свого померлого чоловіка. Відтак, захистивши у такий спосіб право жінки на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника.

Лановецький районний суд рішенням від 26.04.2017 року задовольнив заяву про встановлення факту перебування гр. П. на утриманні у свого чоловіка.

Додатково інформуємо, що отримати правову допомогу жителі Збаразького, Зборівського, Лановецького, Кременецького та Шумського районів можуть, зателефонувавши до Кременецького місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за номером: (03546) 2-52-33, або за допомогою скайп-зв’язку: kremeneckiy_mc. Місцевий центр розташований за адресою: м. Кременець, вул. Шевченка, 59А.

Єдиний телефонний номер цілодобового доступу громадян до безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103.

Депутат Борщівської районної ради від політичної партії «Українське об’єднання патріотів - УКРОП» Володимир Сальва на власному прикладі прорахував та продемонстрував, що через погрішності у законодавстві, військові можуть втратити значну частину пенсії.

Як розповів Володимир Сальва, військові, які були мобілізовані під час першої хвилі, починаючи з березня 2014-го року, зараз зіткнулися з такою ситуацією, що за 2014-ий, 2015-ий і до червня 2016-го року, їм не нараховується трудовий стаж. Навіть попри те, що за більшістю чоловіків зберігали робоче місце, пенсію їм нараховують як безробітним у цей період.

 - У мене особисто, два роки стажу просто «випадає» і це впливає на розрахунок майбутньої пенсії. І така ситуація не тільки у мене, а у всіх хлопців, які були мобілізовані у 2014-2015 роках. З червня 2016-го це питання врегульоване і заробітна плата враховується в індивідуальних даних, а до цього часу проміжок не розглядають. Наприклад, я собі особисто рахував розмір пенсії і якщо брати з врахуванням нульових доходів і стажу за ці два роки, то різниця між пенсією з цими двома роками і без них – майже 700 грн в місяць, - розповів Володимир Сальва.

Виявивши цю проблему, депутат вирішив залучити до її вирішення колег з обласної ради. Зокрема, він звернувся до депутата від УКРОПу Андрія Ратушняка, який підготував відповідне звернення і його буде розглянуто на найближчій сесії Тернопільської облради. Окрім того, під час зустрічі активу обласної партійної організації з головою політради Тарасом Батенком, цю тему також було піднято. В результаті, нардепи-укропівці написали звернення до прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана. Кабінет Міністрів має надати пояснення, на яких підставах громадяни, призвані на службу під час мобілізації на особливий період, не отримують заслужену дострокову пенсію з 55 років нарівні з іншими учасникам бойових дій.

Крім того, депутати цікавляться, чому Міністерство соціальної політики України всупереч закону «Про військовий обов’язок і військову службу» не зараховує службу в армії в період мобілізації до страхового стажу для нарахування пенсії. Також вони вимагають пояснення щодо того, з яких причин у довідці форми ОК-5, яка є основною для призначення пенсії, виданій мобілізованим громадянам, вказана нульова заробітна плата та грошове забезпечення за період з березня 2014 року по червень 2016 року. Унаслідок цього час служби не береться до уваги при нарахуванні пенсії, тоді як він може бути вирішальним, враховуючи рівень безробіття і труднощі з накопиченням необхідного мінімального трудового стажу.

За словами представників УКРОПу, зі скаргами на такі проблеми до них звертаються не лише громадяни, мобілізовані з 2014 року, а й військовослужбовці, що проходили службу починаючи з 2000 року.

Проголосувавши у першому читанні на цьому пленарному тижні за пенсійну реформу, народні депутати України проголосували за фактичне збільшення пенсійного віку до 65 років для наших співгромадян, за зниження пенсій для майбутніх пенсіонерів внаслідок скорочення коефіцієнту стажу з 1,35% до 1% та за зменшення впливу тривалості стажу на розмір пенсій, за збереження оподаткування пенсій для працюючих пенсіонерів (якщо пенсія в них перевищує 1,5 прожиткових мінімумів), за відміну пенсій частині «чорнобильців», за відміну підвищених пенсій для науковців. Про це в ексклюзивному коментарі для Всеукраїнського інтернет-видання «Вероятно» повідомив народний депутат України Михайло Головко.

«Все це було зроблено завдяки шантажу уряду, який ігнорував чинне законодавство стосовно «осучаснення» пенсій. Я хочу нагадати, що закони зобов’язують уряд проводити індексацію соціальних стандартів та кожні два роки переглядати базу для нарахування пенсій через зростання середньої заробітної плати. Однак, уряд може отримати можливість не проводити цю індексацію та з 2018 року індексувати пенсії на свій розсуд лише на 50% від розміру інфляції, подати як наслідок «реформи» часткове виконання Кабміном законодавчих норм про перегляд бази для нарахування пенсій. Внаслідок цього підвищення пенсій відбудеться лише щонайменше для половини пенсіонерів», — зауважив політик.

Михайло Головко нагадав, що остання індексація проводилася на початку 2012 року.

«Зокрема, станом на кінець 2012 року мінімальна пенсія становила 856 грн. Інфляція з того часу по червень 2017 року становила 125,55%. Відповідно до чинного законодавства, мінімальна пенсія зараз мала б становити 1930,3 грн., а середня, яка дорівнює 1,5 мінімальних пенсій – 2895,42 грн. На сьогоднішній день, мінімальна пенсія 1312 грн, а середня – 1968 грн. Тобто, невиконання чинного законодавства урядом, дозволили вкрасти в кожного пенсіонера майже 900 грн. Хочу підкреслити, що для майбутніх пенсіонерів є можливість отримати пенсію у розмірі 35 *1,35 = 47,25% від зарплати. Після реформи, Ви отримаєте 35*1=35% від зарплати. Ось за що голосували депутати», — резюмував Головко.

Ведучи бізнес на території області, соціально відповідальний підприємець завжди бере на себе і певні зобов’язання.

У рейтингу областей за формуванням спроможних громад Тернопільська область – на 6 місці

Тернопільщина однією із перших відгукнулася на запропоновану реформу децентралізації. Це була смілива, невідома для багатьох пропозиція… Але Тернопільщина не боїться експериментувати – ми зрозуміли, що ця нова філософія управління обернеться для жителів нашого краю:
- більш доступними послугами,
- кращою якістю життя,
- додатковими перспективами розвитку.

За півтора роки дії реформи в Тернопільській області створено 36 громад. Вони охоплюють 34% території. Це 345 населених пунктів. У кожному із них життя починає змінюватися і це відчувають місцеві мешканці.

Отримавши впевнене лідерство у кількості громад, Тернопільщина робить ставку на якість – розвиток та укрупнення громад. Мінрегіон оприлюднив загальний рейтинг областей за формуванням спроможних громад – у ньому Тернопільська область – на 6 місці.

Разом із реформою Держава надає і підтримку у її впроваджені. Протягом 2016-го за рахунок субвенції на розвиток інфраструктури громад було реалізовано 194 проекти на суму 141,5 млн грн. Основна увага приділялася тим, які роблять життя людей більш комфортним: це ремонт доріг, сучасний освітній простір, надання адміністративних послуг тощо. При цьому у фокусі була енергоефективність – адже перехід на альтернативні види палива дає значну економію. Зараз громади Тернопільщини готують і планують реалізувати ще 236 нових проектів. При цьому тепер вони самі активно беруть участь у співфінансуванні. Децентралізація на Тернопільщині дає свій позитивний результат – покращується якість життя людей, а це і є головною метою реформи.

Децентралізація принесла із собою фінансову свободу: за підсумками 2016 року,
власні доходи бюджетів ОТГ зросли на 257,7 млн грн. Вже у нинішньому році аналіз засвідчує, що громади Тернопільщини наповнюють свої бюджети більше як стовідсотково. Станом на середину червня до загального фонду бюджетів ОТГ уже надійшло 229,1 млн гривень (понад 229 млн грн) власних доходів – цей показник більш як на 50% є вищим за минулорічний.

Сьогодні Байковецька громада – на п’ятому місці у «двадцятці» кращих ОТГ України з найвищими показниками власних доходів на одного мешканця.
Шумська громада – була однією із перших ОТГ Тернопільщини. З колись депресивного регіону Шумщина стала тим, на кого рівняються інші. Тут відкрили один із кращих Центрів надання адміністративних послуг. У Черніхівцях, хоч громада і малочисельна, але має план свого розвитку. Додаткові кошти планують залучити за рахунок оренди землі, перереєстрації суб’єктів підприємницької діяльності, податку з продажу підакцизних товарів. Отримані кошти планують вкладати у покращення інфраструктури. Тож, якщо громада зуміє правильно розпорядитися ресурсом - доведе свою спроможність. Місцеві мешканці на реформу покладають великі надії. У Новому селі громада відчула, що таке справжні зміни освітнього простору. Тут створили опорний навчальний заклад – а відтак отримали і додаткове фінансування. Тепер цій сільській школі можуть позаздрити багато міських. В Озернянській громаді на дитсадок чекали понад 10 років. Мрія збулася взимку 2016-го. Малюкам тут буде затишно і безпечно. У Великих Гаях громада ухвалила стратегію розвитку на найближчі 7 років. Зараз тут закінчують ремонт адмінбудівлі, мета – щоб послуги для жителів були зручнішими і ближчими. У Микулинцях без жодних заперечень громада доклалась до оснащення пожежного пункту. В Заліщицькому та багатьох інших районах вогнеборцями у складі добровільних бригад залюбки стають місцеві жителі.

Сьогодні в громадах Тернопільщини функціонує 10 поліцейських станцій. До складу саме громад також увійшли 2 районні лікарні, одна дільнична, 2 поліклініки, 22 амбулаторії сімейної медицини, а також 67 фельдшерсько-акушерських та фельдшерських пунктів.

Ключем до успіху у розвитку громад в Тернопільській області вважають легалізацію. Вже у нинішньому, 2017 році, в області створено понад 7 тис робочих міць., в тому числі і за рахунок «виведення з тіні». Один із ефективних шляхів подолання безробіття в селах Тернопільщини – це створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Допомогу в цьому надають держава, область, донори. Головним ефектом таких об’єднань, окрім підвищення показників зайнятості населення, є можливість для людей самостійно заробляти гроші. При цьому продукцію вони можуть збувати за вищою ціною, ніж це робили по-одинці.

Потепління у стосунках із владою відчувають підприємці. Бути партнерами, вести діалог і спільно розвивати місцевість, де живуть – такою є стратегія на Тернопільщині.

Історії відомі приклади багатьох реформ, у різних країнах… жодна із них не була легкою, кожна потребувала аналізу, копіткої праці, десь виправданого ризику… Але головне - це прагнення самих людей стати рушієм змін у своєму селі, у своєму місті, у своїй Державі.

За 6 місяців 2017 р., з січня по червень, виловлено 20 тис тонн (19,5 тис тонн) водних біоресурсів у водоймах України. Це на 1,5% більше, порівняно з виловом у 2015 р, на 32% більше, ніж у 2014 р., проте на 12% менше, ніж у 2016 р. Зменшення у порівнянні з 2016 роком пов’язано з несприятливими погодними умовами на Азовському морі –вилов знизився на 8% та склав 11 тис тонн проти 14,6 тис тонн у 2016. Вилов у внутрішніх водоймах залишився на тому ж рівні, що і в 2016 р. та становить 6,9 тонн. Вилов у Чорному морі показав позитивну динаміку – збільшення на 17% (1,4 тонни) порівняно з 2016 (1,3 тонни).

Промисловий вилов у 2017 році збільшився на 12% та склав 4,4 тонни порівняно з 2016 (3,9 тон). Також Україна відновила промисел антарктичного криля в Антарктиці. За перше півріччя 2017 року вилов у океані збільшився на 8%, порівняно з аналогічним періодом минулого року, що складає 7,9 тонн.

У 2017 порівняно з аналогічним періодом 2016 року серед морських видів рибта водних біоресурсів, що виловлюються переважаютькамбала глосса (6,1 тонна, збільшення в 61 раз), ставрида (10,1 тонна, збільшення в 4,8 рази), кефалі (13,6 тонн, в 1,4 рази), шпрот (569 тонн, в 1,2 рази), гамариди (4,5 тонни, зростання в 1,8 рази), креветки (252 тонни, в 1,2 рази).

Зросли показники вилову таких видів прісноводних риб: плоскирки – на 79%, сома – на 47%, щуки – на 51%, рослиноїдних – на 34%, карася сріблястого – на 25%. Негативну динаміку вилову показали судак, краснопірка, окунь та рибець.

З січня по червень 2017 р. у деяких областях України підвищився вилов біоресурсів у порівнянні з аналогічним періодом 2016, а саме в: Миколаївській області – в 31 раз, Волинській – в 2 рази, Полтавській – в 1,2 рази, Харківській – в 1,1 рази.

В 2017 році аквакультура показала вилов в 1,4 тонни, що на 26,9% нижче ніж в 2016 (2 тонни). Тож розвиток аквакультури – є перспективою розвитку рибної галузі на найближчі роки. В 2017-2018 роках Держрибагентство сфокусується над підтримкою рибних фермерів. Необхідними факторами для розвитку рибного фермерства є зменшення частки браконьєрської риби в торгових мережах та на ринках. Це планується досягти за рахунок запровадження сертифікату походження риби. У Верховній Раді вже зареєстровано відповідний законопроект. Сертифікат матиме електронну форму, що неможливо підробити. Його запровадження унеможливить реалізацію браконьєрської риби, тим самим відкривши нові ніші для легальних виробників.

Як повідомлялось раніше, в 2016 році Україна отримала найбільший за 20 років вилов риби у внутрішніх водоймах та морях. В 2016 році він склав приблизно 80 тисяч тонн. В 2014 році у внутрішніх водоймах та морях України вилов склав 59,8 тис тонн, а у 2015 – 68,1 тис тонн.