Рожко Олена
Впродовж січня-липня платники Тернопільської області спрямували до Зведеного бюджету України 83,8 млн грн податку на прибуток, в т. ч. до державного бюджету – 74,3 млн грн, місцевих бюджетів – 9,5 млн гривень. Індикативний показник виконано на 121,7%.
До загального фонду зведеного бюджету з початку року сплачено 4,6 млн грн частини чистого прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету. Індикативний показник доходів загального фонду виконаний на 121%.
Відділ організації роботи
Головного управління ДФС у Тернопільській області
За рахунок перевиконання доходної частини загального фонду обласного бюджету сесія спрямувала кошти головним розпорядникам коштів, у тому числі управлінню культури– 2 536,7 тис. гривень, у тому числі:
- на придбання програмного забезпечення для виконання заходів із модернізації бібліотек області, електронної каталогізації, створення корпоративного каталогу бібліотечних фондів – 300 тис. гривень, зокрема Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці – 150 тис. гривень та Тернопільській обласній бібліотеці для молоді – 150 тис. гривень.
- Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці для проведення капітального ремонту даху та фасаду з елементами енергозбереження – 1270 тис. гривень гривень;
- Тернопільській обласній бібліотеці для дітей для проведення поточного ремонту – 90 тис. гривень;
- обласному комунальному музею Богдана Лепкого в м. Бережани для поточного ремонту приміщення – 73 тис. гривень;
- Борщівському обласнму краєзнавчому музею на проведення етно - культурного фестивалю з метою популяризації Трипільської культури – 40 тис. гривень;
- Тернопільському обласному краєзнавчому музею на поточний ремонт – 250 тис. гривень;
- обласному центру дозвілля „Терноцвіт” на придбання звукотехнічного обладнання – 98,7 тис. гривень;
- Тернопільському академічному обласному театру актора і ляльки на придбання звукотехнічної та освітлювальної апаратури – 25 тис. гривень;
- Теребовлянському вищому училищу культури на виготовлення проектно-кошторисної документації для ремонту системи опалення – 90 тис. гривень;
Тернопільському обласному державному музичному училищу ім. С.А.Крушельницької на поточний ремонт – 300 тис. гривень.
Також відповідно до пропозицій постійної комісії обласної ради сесія вирішила:
додатково спрямувати 1 млн. грн. на покращення матеріально-технічної бази Тернопільського обласного державного музичного училища ім. Соломії Крушельницької та 200 тисяч гривень музею Богдана Лепкого (м. Бережани), додатково передбачити кошти у сумі 100,0 тисяч гривень Борщівському обласному краєзнавчому музею для проведення ремонтних робіт.
03 серпня 2017року Тернопільський рибоохоронний патруль під час рейду на ринку м. Збараж виявив торгівлю, на тротуарі, знаряддями лову, які заборонені Законом України «Про тваринний світ» та Правилами любительського і спортивного рибальства.
В результаті, вилучено 44 одиниці сіткоснастевого матеріалу, загальна довжина якого становить близько 3300м. Сума збитків завданих рибному господарству складає 13 000грн.
На порушника складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.85-1 КУпАП. Матеріали справи направлено до Збаразького районного суду для вирішення справи.
Рибоохоронними патрульними Тернопільщини було проведено масово-роз’яснювальну роботу серед населення, яка спрямована на запобігання порушеньприродоохоронного законодавства.
Тернопільський рибоохоронний патруль закликає рибалок бути відповідальними та дотримуватись встановлених правил рибальства та збуту біоресурсів (риби). У випадку, якщо ви помітили порушення, прохання терміново повідомляти на «гарячу» лінію: 0-800-50-52-50, (0352) 27-70- 34.
Делегація представників регіональних ЗМІ відвідала славетний край Тернопілля, щоб за допомогою слова й фотосвітлин передати своїм читачам всю його велич та красу. Впродовж трьох днів — 1, 2 та 3 серпня — тривав виїзний прес-тур у рамках журналістської акції «Україна очима редактора». У ньому взяли участь представники видань з Київської, Вінницької, Дніпропетровської, Кіровоградської, Львівської, Полтавської, Сумської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької та Тернопільської областей.
Учасників прес-туру чекала насичена програма, адже організатори даного заходу — Тернопільська обласна державна адміністрація спільно з Українським журналістським фондом — вирішили продемонструвати неповторні й оригінальні «роздинки» Тернопілля.
Подорож розпочалася з огляду історичних об’єктів м. Кременець, гори Бона, зокрема. Найсміливіші мали змогу прокататися на санній трасі у Кременці. Згодом оглянули архітектурну пам’ятку — парково-палацовий комплекс у смт Вишнівець Збаразького району.
Під час оглядин одного з найдавніших Теребовлянського замку з гостями краю зустрівся заступник голови Тернопільської обласної державної адміністрації Юрій Юрик, який подарував їм сувенірні презенти.
«Щиро вітаю у нашому гостинному краю. Зважаючи на кількість пам’яток і цікавих об’єктів, Тернопільщина й надалі розвиватиме туристичну інфраструктуру. Підсумки минулого року вселяють оптимізм — спостерігається приріст кількості туристів в межах 15-20%. Тернопільщина повинна стати справжньою туристичною перлиною Галичини», — зазначив Юрій Юрик.
Учасники прес-туру були надзвичайно вражені, побувавши у гіпсовому музеї-печері «Вертеба», всередині якого знаходяться десятки археологічних розкопок стародавніх трипільських культур.
Представники регіональних ЗМІ відвідали Борщівський район, який зачарував гостей краю красою печерного храму в селі Монастирок, куди звідусіль з’їжджаються для духовного зцілення. Мандрівка продовжилася містом Чортків, де учасників зустрів мер міста Володимир Шматько і запропонував прогулятися неповторним містом, оглянути красу храмів та замку. Далі був дивовижний Джуринський водоспад, фотосесія Заліщицького півострову та знайомство з величною річкою Дністер.
Щоб відвідати Тернопілля є багато причин, серед яких не лише храми, замки, печери, водоспади, гори й численні старовинні храми і святині. Туристів й подорожуючих чекають сучасні туристично-відпочинкові комплекси, у яких можна комфортно відпочити після подорожі. Серед них — «МішиН – Сіті» (с. Добривляни) та «Орися» (с. Оришківці) у яких зупинялися на ночівлю учасники прес-туру.
Як відзначила заступник завідувача відділу соціальних питань та листів газети Верховної Ради «Голос України» Юлія Потапенко, найбільше Тернопілля вразило її своєю багатогранністю й різноманітністю.
«Ми побували під землею, побачили всю Тернопільщину з висоти пташиного польоту, побували у давніх святинях, відчули їхній енергетичний потенціал. Все, що побачили, справило на нас максимально позитивне враження», — поділилася враженнями Юлія Потапенко.
Тернопільська область — це своєрідний діамант, який спільними зусиллями необхідно відшліфовувати, переконана перший заступник виконавчого директора Черкаської регіональної філії НСТУ Валентина Душок.
«Ви всі працюєте над тим, щоб на Тернопільщину приїздили якомога більше туристів. І я переконана, що невдовзі ваш край засяє на карті України як успішний та неповторний туристичний регіон. Організований прес-тур — цьому доказ. У вас дуже багато принад, історичних місцин у яких мешкають привітні й гостинні люди. Через декілька років я планую знову побувати на Тернопіллі, аби відчути результат вашої роботи», — підсумувала Валентина Душок.
За відповідне рішення проголосували депутати під час чергової сесії обласної ради 2 серпня.
Згідно із рішенням тернопільських політиків членами Наглядової ради стали двоє депутатів Тернопільської обласної ради шостого скликання: Андрій Цибульський та Ольга Заставна.
- Я дуже радий, що обласна рада підтримала мою кандидатуру. В мене було дуже велике бажання працювати в Агенції регіонального розвитку саме в Тернопільській області. В мене є і життєвий досвід: фактично з 2009 року я є приватним підприємцем. Крім того, я став депутатом обласної ради і це дає мені ще більшу наснагу і змогу працювати саме в такому ключі. Сподіваюсь, що робота ця буде корисна і продуктивна. Працюватимемо на благо Тернопільщини, - наголошує голова фракції політичної партії «Українського об’єднання патріотів - УКРОП» Андрій Цибульський.
Нагадаємо, метою створення Агенції регіонального розвитку є формування позитивного іміджу, підвищення інвестиційної привабливості Тернопільщини та власне залучення іноземних інвестицій. Також залучення ресурсів міжнародної технічної допомоги та фінансових організацій, створенням умов для розвитку бізнесу, підготовка бізнес-планів як для області в цілому, так і для регіонів, розроблення та реалізація проектів регіонального розвитку тощо.
Тепер його ініціативи знайшли підтримку і в урядових кабінетах.
Під час візиту Прем’єр-міністра на Тернопільщину, очільник уряду мав можливість поспілкуватися з місцевими аграріями. В ході розмови Володимир Гройсман зазначив, що агросфера вже в наступному році отримає серйозну підтримку від держави. Поділяє його пріоритетне бачення сільського господарства в Україні і депутат з Тернопільщини Микола Люшняк. Обранець є членом профільного комітету та виступає співавтором низки законопроектів, що покликані допомагати агрогалузі.
Навесні цього року Микола Люшняк увійшов до авторського колективу двох важливих для сільгоспвиробників законопроектів. Перший із них стосується агрострахування. Україна знаходиться в зоні ризикового землекористування, коли постійно існують загрози небезпечних природних явищ та несприятливих погодних умов. Вплив цих ризиків на результати сільськогосподарського виробництва призводить до значних (до 70% у 2003 році) втрат врожайності, що загрожує стабільності сільськогосподарського виробництва та сталому розвитку аграрного сектора економіки.
«Нерозвиненість системи агрострахування призводить до того, що сільгоспвиробники вимушені відмовлятися від глибокої спеціалізації як ефективного механізму господарювання та диверсифікувати ризики виробництва шляхом ведення кількох видів діяльності. Водночас, для забезпечення належного рівня продовольчої безпеки в країні держава вимушена регулярно вдаватися до заходів фінансової допомоги потерпілим сільгоспвиробникам. Витрачаючи значні кошти з державного бюджету, держава покривала лише 10-20% понесених сільгоспвиробниками збитків», - йдеться у пояснювальній записці до проекту.
На думку Миколи Люшняка, відповідний рівень агрострахування дасть додатковий стимул фермерам і нівелює ризики втрат власних вкладень через несприятливі умови. Це особливо актуально цього року, коли Україна потерпала від пізніх холодів.
Ще один законопроект за авторством Миколи Люшняка стосується стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств. За даними Світової Організації продовольства та сільського господарства (ФАО) понад 83% валового виробництва продукції тваринництва та понад 51% продукції рослинництва у світі виробляється у сімейних фермерських господарствах – найбільш поширеній формі господарювання у сільській місцевості. В Європі сімейні та переважно самозайняті форми господарювання в сільській місцевості домінують практично в усіх галузях сільського господарства.
- За сприятливих умов щонайменше від 200 тис. до 1 млн. 100 тис. особистих селянських господарств могли б набути статус суб’єкта підприємницької діяльності, тобто сімейних ферм, без створення юридичної особи та бути повноцінними учасниками аграрного ринку. Лише такий підхід забезпечить еволюційний шлях укрупнення найменших господарюючих суб’єктів аграрної економіки в легальній площині, - переконаний Микола Люшняк.
Про свою підтримку аграрного вектора розвитку держави заявив і Володимир Гройсман. Перебуваючи на Тернопільщині він наголосив, що уже з наступного року бюджет для галузі стане більшим.
- Ми працюємо над тим, щоби створити якісну програму підтримки фермерства. Найближчими тижнями маємо вийти на фіналізацію рішення. У проекті бюджету на 2018 рік уряд запропонує парламенту виділити 1 млрд гривень на підтримку невеликих фермерських господарств – для того, щоб на селі було не тільки вирощування, а й переробка продукту, створювалися робочі місця, –зауважив Прем’єр-міністр.
Адже в 2017 році на це культурно-мистецьке та історичне дійство організатори очікують прибуття туристичних груп із Словаччини, Чехії, Польщі, Румунії, Угорщини. Загалом на «Дзвонах Лемківщини» чекають близько 40-а тисяч гостей.
Долучаються до організації та допомагають провести фестиваль як місцева влада, так і підприємства району. Винятком не є і Коржівський кар'єр, який кожного року старається долучитись до заходу, оскільки – це пам'ять, культура українського народу.
- Цього року Коржівський кар’єр передав 500 тон щебню. Вони нам на район кожного року виділяють його і ми вирішили частину залучити для облаштування автобусних зупинок та додаткових автостоянок. Минулого року допомогли технікою. Взагалі з кар’єром у нас ніколи немає проблем, його керівництво завжди допомагає, коли ми звертаємось до нього, - каже голова Монастириською РДА Степан Бойко
Директор кар'єру Орест Крушельницький розповідає, такий масштабний захід несе важливу місію та має велике значення загалом для всього українського народу, адже він допомагає не лише дізнаватись культуру чи побут лемків – етнічної групи українців, а й пам’ятати про частину нашої трагічної та багатої історії.
- Кожного року стараємось допомогти з організацією та проведенням «Дзвонів Лемківщини». В нас дуже велика частина населення – переселенці, яких примусово виселили згідно операції «Вісла». Польська влада за підтримки радянської переселяли українців з тих етнічних районів, де вони жили віками. Справа в тім, що на тих територіях був сильний та добре розвинений партизанський рух – УПА. І щоб він не мав підтримки в населення, людей вирішили переселити. Як на мене, про ті події має знати та пам’ятати кожен. Це дуже велика трагедія для народу. Це пам'ять для усіх, зокрема і для молодого покоління, - пояснює Орест Крушельницький.
До слова, цього року фестиваль проведуть 5-6 серпня в лісовому урочищі Бичова, що на Монастирищині. З огляду на велику кількість людей та спеку, територію дійства планують облаштувати тіньовою сіткою. Також її облаштували освітленням та відпрацювали всю комунікацію всередині урочища, де курсуватиме рейсовий автобус з Монастириська до лемківського села, а також – маршрутки з Тернополя до цього райцентру, неподалік якого й відбуватиметься фестиваль.
Після звільнення в запас мешканці області зіштовхнулися з низкою невирішених питань щодо їхнього соціального захисту. Задля вирішення цієї проблеми за ініціативи фракції «УКРОП» на сесію Тернопільської обласної ради 2 серпня було винесено відповідне звернення до керівництва держави.
Як повідомили колишні військовослужбовці, служба в армії в період мобілізації не зараховується Міністерством соціальної політики до страхового стажу для нарахування пенсії. Адже з березня 2014 року по червень 2016 року вказаним військовим у довідках форми ОК-5, яка є основною для призначення пенсії – у всіх графах проставлені нулі і люди втрачають можливість врахування періоду служби при нарахуванні пенсії. В той же час як мінімальний трудовий стаж буде поступово збільшено до 35 років.
Зважаючи на цю проблему, депутат обласної ради, член фракції «УКРОП» Андрій Ратушняк підготував звернення до Президента, ВРУ та Кабінету Міністрів щодо усунення порушень у сфері соціального захисту учасників АТО та подав на розгляд сесії.
«Просимо невідкладно внести зміни до чинного законодавства та зарахувати службу в армії усіх без винятку мобілізованих осіб до страхового стажу для нарахування пенсій», - йдеться у зверненні.
Підтримавши більшістю голосів заяву, депутати вимагають надати роз’яснення, чому служба не зарахована військовим як трудовий стаж, чи сплачувався єдиний соціальний внесок за цих осіб у вказаний період та які буду вживатися шляхи вирішення аналогічних або схожих проблем, які виникають у військовослужбовців строкової служби у період з 2000 року.
Нагадаємо, що наприкінці липня нардепи-укропівці написали звернення до прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана. Кабінет Міністрів має надати пояснення, на яких підставах громадяни, призвані на службу під час мобілізації на особливий період, не отримують заслужену дострокову пенсію з 55 років нарівні з іншими учасникам бойових дій.
До Тернопільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги звернулася жителька Теребовлянського району за отриманням правової допомоги. Жінка хотіла, аби їй допомогли встановити, що вона перебувала в зоні відчуження при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Громадянка не могла скористатися соціальними гарантіями, передбаченими ст. 21 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» через відсутність відповідних документів, на підставі яких можливо було би встановити цей факт та одержати відповідне посвідчення.
Заявниця пояснила, що у 1987 році вона працювала в Об’єднанні підприємств громадського харчування Теребовлянського районного споживчого товариства.
Будучи відрядженою зазначеним Об’єднанням, вона працювала у зоні відчуження на посаді адміністратора підприємства громадського харчування, яке обслуговувало учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі – Закон № 796-XII) учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів. Учасниками також визнаються люди, які у 1988-1990 роках брали участь у таких роботах не менше 30 календарних днів. У тому числі які проводили евакуацію людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості. Це і люди, котрі працювали не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
З огляду на те, що заявниця направлялася у відрядження для обслуговування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС до зони відчуження на 21 день у червні та 31 день у жовтні 1987 року, вона підпадає під визначення категорії учасників, які здійснювали ліквідацію аварії на Чорнобильській АЕС.
Тернопільський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги уповноважив головного спеціаліста відділу представництва Світлану Нужду представляти інтереси клієнтки в суді відповідно до наказу від 19.01.2017 року № 1-в/п.
Працівниця центру надіслала запити до Теребовлянського РайСТ, Тернопільської обласної спілки споживчих товариств для отримання інформації щодо відрядження жінки у зону відчуження. Світлана Нужда також направила запит до Управління ДСНС України у Тернопільській області, оскільки саме ці органи є безпосередніми учасниками ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, яких обслуговувало підприємство, де працювала заявниця.
Однак, у відповідь на запити всі організації зазначили, що книги наказів на відрядження за 1987 рік не збереглися або узагалі відсутні.
Пункт 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 № 5 визначає, що Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (затвердженим Постановою КМУ від 25.08.1992 № 501), посвідчення учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС може видаватися на підставі рішення суду про встановлення факту безпосередньої участі в будь-яких роботах за певний період (визначений законодавством), пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження, в тому числі в проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також у роботах на діючих пунктах санітарної обробки людей і дезактивації техніки.
З огляду на викладене вище, фахівчиня Тернопільського місцевого центру підготувала та надіслала до Теребовлянського районного суду позовну заяву про встановлення факту перебування заявниці на роботах в зоні відчуження при ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.
В обґрунтування своїх вимог Світлана Нужда посилалася на довідку, видану Теребовлянським РайСТ про те, що заявниця дійсно працювала у 1986-1988 роках в Об’єднанні підприємств громадського харчування. Взяла вона до уваги і покази свідків, які підтвердили факт перебування жінки близько місяця по два періоди в зоні відчуження при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
За результатом розгляду справи Теребовлянський районний суд Тернопільської області 22 травня 2017 року ухвалив рішення про встановлення факту перебування заявниці на роботах в зоні відчуження при ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС (рішення набрало законної сили). Зараз жінка вже подала документи у Тернопільську облдержадміністрацію для того, щоб виготовити посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
За безоплатними правовими консультаціями жителі Тернополя та району можуть звертатися до Тернопільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м. Тернопіль, вул. Шпитальна, 7. Контактний телефон: (0352) 52-15-20.
В Україні цілодобово діє єдиний номер з надання безоплатної правової допомоги – 0-800-213-103. Зателефонувавши за ним, Ви зможете уточнити актуальну інформацію щодо осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, змін в законодавчій базі стосовно її надання, актуальні адреси та контакти центрів у всіх регіонах України. Ця телефонна лінія працює цілодобово. Дзвінки у межах України – безкоштовні.
Поточна заборгованість, тобто не сплачені комунальні послуги у березні, травні та червні, не впливає на процес перепризначення житлових субсидій на новий період. Береться до уваги заборгованість, накопичена субсидіантом до лютого 2017 року. Про це в ході брифінгу в Будинку Уряду заявив директор департаменту соціальної допомоги Міністерства соціальної політики України Віталій Музиченко.
За його словами, основною вимогою для отримувача субсидії є сплата комунальних послуг з урахуванням призначеної допомоги. Тобто у період отримання субсидії заборгованості не може виникати взагалі. Тому очевидно, що це заборгованість, яку домогосподарство накопичило до моменту оформлення субсидії.
«Держава, надаючи субсидію, дає можливість сім’ї протягом року вирішити питання з накопиченою в минулому заборгованістю за комунальні послуги. Якщо цього не зроблено, держава знову ж таки йде назустріч громадянам і дає змогу оформити договір реструктуризації боргу з постачальником послуги для автоматичного продовження субсидії на наступний рік (2017-2018рр.). Невеличкі борги – 100-500 грн. можуть бути сплачені протягом двох місяців», - наголосив Віталій Музиченко.
У ситуації, коли громадяни не погоджуються із заборгованістю, підкреслив фахівець Мінсоцполітики, вони можуть оскаржити. На підставі рішення суду про анулювання боргу дія житлової субсидії відновлюється з моменту призупинення, тобто з травня 2017 року.
