Рожко Олена
Міські ж освітні закладу дають удвічі ліпший результат.
У сільських навчальних закладах України приблизно дві третини учнів складають зовнішнє незалежне оцінювання (ЗНО) з усіх предметів на початковому та середньому рівні, тобто від 1 до 6 балів за 12-бальною системою.
На противагу селу, в містах більше половини дітей складають ЗНО на достатній та високий рівень – від 7 до 12 балів. Про це свідчать результати ЗНО 2016 року. Зазначені вище результати озвучив16 серпня директор Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Вадим Карандій під час прес-конференції в інформаційному агентстві УНІАН.
За даними УЦОЯО 68,3 відс. випускників міських шкіл склали українську мову на достатній та високий рівень, історію України – 44,9 відс., математику – 56,4 відс.
Для порівняння, в сільській місцевості за тестування з історії України від 1 до 6 балів отримали 77,5 відс. учнів, математику на початковий та середній рівні склали 72,3 відс., а українську мову – 62,7 відс.
Це означає, що у дітей, які отримали освіту у сільській місцевості в декілька разів менше шансів успішно скласти ЗНО з основних для вступу у вищі навчальні заклади предметів, ніж у їх ровесників, які закінчили школи у містах.
«Опорні школи – одне з рішень, яке сьогодні пропонує МОН для подолання очевидного розриву між якістю освіти в селах та містах. Я вже неодноразово наголошувала, що одна з причин цього розриву – низька якість викладання у малокомплектних школах сільських територій. Зрозуміло, коли вчитель фізкультури викладає іноземну мову, а кабінетів фізики та хімії немає взагалі, то й результати ЗНО будуть низькими. В опорних школах – навпаки, створюється потрібне дітям освітнє середовище, в якому працюють досвідчені вчителі та є необхідне для навчання обладнання», – зазначила Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич.
Попри зазначений вище песимістичний аналіз, за словами директора УЦОЯО, Тернопільщина увійшла в п’ятірку кращих областей за результатами державної підсумкової атестації, що проводилася у формі зовнішнього незалежного оцінювання.
До відома, цьогоріч на дообладнання опорних шкіл Урядом виділено 200 млн грн. Також Кабінет Міністрів України підтримав створення неурядового проекту розвитку опорних шкіл, що дозволить залучити для цих потреб кошти іноземних донорів, зокрема, деякі школи будуть профінансовані американським агентством USAID.
«Козацький дух – звитяга, воля, незалежність» - під такою назвою відкриється виставка, присвячена 25-річчю Незалежності України, що вмістила колекцію живопису на козацької тематику патріота-подвижника з Теребовлі Василя Венгера. Презентація відбудеться 18 серпня 2016 року о 12-ій годині. Автор експозиції - знаний збирач тематичного малярства, вперше демонструє 40-картинну приватну колекцію в обласному центрі.
Представлені оригінальні роботи Миколи Шевчука (Теребовля) – «Гетьман Петро Дорошенко» (1994), «Військо Запорозьке» (1995) доповнюють авторські сюжетні вирішення – «Клятва Богдана перед загиблим козаком» (М. Яремко, 1988), «Гість із Запоріжжя» (М. Брездень), «Бій загону козаків з татарами» (І. Фучило, 2009), «Козак Мамай» М. Ворончака, В. Кушніра, В. Федька та інші. Зібрано чимало копій тематичних картин С. Васильківського, Ф. Красицького. Перед глядачами відкриються Запоріжжя, Івано-Франківськ, Теребовля, інші регіони України.
Урізноманітнюють експозицію 12 керамічних блюдець, на яких увічнено видатних козацьких ватажків, та 17 «товстезних» папок-зшивачів із публікаціями найширшої тематичної палітри, котра зафіксувала щаблі національного державотворення.
Профілактичні заходи щодо виявлення іноземців, які нелегально перебувають в Україні, відбулися на Тернопіллі на виконання доручення Кабінету міністрів.
У десятиденний термін посадові особи міграційної служби області відпрацьовували місця можливого перебування порушників міграційного законодавства та осіб, які безпосередньо їм сприяють. Перевірено 17 продуктових та 8 речових ринків, 7 торгівельних майданчиків по всій області.
«В результаті проведених заходів міграційники виявили вісьмох нелегальних мігрантів. Щодо семи із них прийнято рішення про примусове повернення, щодо одного – про видворення із забороною в’їзду в Україну», — повідомила головний спеціаліст із зв’язків з громадськістю та ЗМІ Ірина Бойко.
Щодо порушників законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства складено 17 адміністративних протоколів: 13 - за порушення правил перебування в Україні і транзитного проїзду через територію України (ст. 203 КУпАП), 1 - за порушення порядку працевлаштування, прийняття на навчання, надання житла, реєстрації іноземців та осіб без громадянства та оформлення для них документів (ст. 204 КУпАП), 3 – за невжиття заходів до забезпечення своєчасної реєстрації іноземців і осіб без громадянства (ст. 205 КУпАП).
З початку 2016 року до Державного бюджету України з доходів жителів Тернопільщини перераховано 74,8 млн гривень військового збору, що на 13 мільйонів гривень більше за аналогічний період минулого року.
Зауважимо, що військовий збір нараховується та сплачується із всіх доходів, з яких утримується податок на доходи фізичних осіб. Згідно із змінами до Податкового кодексу справляння військового збору продовжено до набрання чинності рішення Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України.
Не є платниками військового збору громадяни, які отримують пенсію у розмірі нижче десяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році – 10 тис. 740 грн.), та платники, які працюють на спрощеній системі оподаткування. Також військовим збором не оподатковуються доходи, визначені ст. 165 Податкового кодексу України.
Відділ організації роботи
Головного управління ДФС у Тернопільській області
Служба зайнятості Тернопільщини особливу увагу приділяє наданню послуг демобілізованим учасникам АТО. Ці люди потребують адаптації до умов мирного життя та інтеграції у ринок праці. З початку 2016 року послугами обласної служби зайнятості скористалися 1125 безробітних з числа колишніх військовослужбовців, з них 32 особи мали інвалідність. Про це повідомив директор обласного центру зайнятості Петро Химейчук.
Найбільше атовців за сприянням у працевлаштуванні звернулося до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості – 151 особа, до Борщівського – 101, Чортківського – 95, Шумського – 88 та Кременецького районних центрів зайнятості – 85 осіб.
«Роботою вдалося забезпечити 149 колишніх військових, – зазначив директор ОЦЗ. – Зокрема, 20 отримали одноразову допомогу по безробіттю для організації підприємницької діяльності, 50 – пішли на військову службу за контрактом. До громадських та інших робіт тимчасового характеру залучено 24 атовці. А от професійним навчанням охопили 40 таких осіб і 27 безробітних після завершення навчального процесу вже отримали постійні місця праці».
Усім демобілізованим учасникам антитерористичної операції, які звернулися до центрів зайнятості Тернопільщини, було надано профорієнтаційні послуги: вони залучалися до семінарів із загальних питань зайнятості населення та стану ринку праці, легальної зайнятості, з техніки пошуку роботи, до інформаційних семінарів щодо умов походження військової служби за контрактом.
94,4% учасників АТО, які стали клієнтами обласної служби зайнятості, отримували допомогу з безробіття. Її середній розмір у липні для цієї категорії громадян склав 2845 грн.
Вікова структура колишніх атовців зі статусом безробітного виглядає наступним чином: 4,8% – віком 15-24 роки, 17,2% – від 25 до 29 років, 22,1% – 30-34 роки, 39,3% – 35-44 роки, майже 17% – особи, яким понад 45 років, у тому числі 1,6% – старше 55-ти. Розподіл за освітнім рівнем такий: особи з професійно-технічною освітою становлять 54,6%, з вищою і базовою та неповною вищою – 23,6%, з початковою та середньою – 21,8%.
На 01.08.2016 на обліку в місцевих центрах зайнятості перебувало 815 безробітних з числа демобілізованих учасників АТО, для яких продовжується пошук роботи.
«Із 30 серпня цього року, – наголосив Петро Химейчук, – атовці матимуть ще одну додаткову можливість для швидшого працевлаштування. Адже саме з цієї дати вступає в силу Закон України «Про внесення зміни до статті 14 Закону України «Про зайнятість населення» щодо додаткових гарантій у сприянні працевлаштуванню учасників бойових дій, які брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення».
Суть зміни полягає в тому, що роботодавцям за створення нових робочих місць і прийняття на них демобілізованих учасників АТО компенсовуватимуться витрати у розмірі єдиного соціального внеску з коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Така компенсація виплачувитиметься протягом одного року з дня працевлаштування безробітних згаданої категорії громадян при умові, що безробітний працюватиме у роботодавця не менше 2-х років.
«А ще, – додав директор ОЦЗ, – швидше знайти роботу безробітним, у тому числі колишнім воїнам, допоможуть й такі новації в службі зайнятості, як: відеорезюме, відеопрезентації вакансій, он-лайн співбесіди, комунікації з безробітними через соціальні мережі».
Відділ організаційно-інформаційної роботи та архівної справи
обласного центру зайнятості (телефон 23-49-77).
Поки у кабінетах ведуть діалоги реальна проблема переходить у статус факту, що відбувся.
В обласній раді триває обговорення перспективи створення дитячих спортивних шкіл. Участь у засіданні взяли керівники структурних підрозділів облради та ОДА, голова обласного фізкультурно-спортивного товариства «Колос» Георгій Гунтік, директор КУТОР «ТОШВСМ» Олег Любінський, пише сайт ТОР.
Йшлося про те, що управління фізичної культури та спорту Тернопільської обласної державної адміністрації звернулося із пропозицією про створення двох комунальних дитячих спортивних шкіл. Постійна комісія обласної ради з питань соціально-економічного розвитку, промисловості, енергетики, транспорту, зв’язку, туризму, курортно-рекреаційної та зовнішньоекономічної діяльності прийняла рішення підтримати її. Учасники наради обговорили подальші кроки у даному напрямку. Було вирішено провести докладне вивчення економічної доцільності даної пропозиції, а також ситуацію з існуючими в області дитячими спортивними школами.
Свою точку зору з цього питання висловив на своїй сторінці у «Фейсбук» начальник управління фізичної культури і спорту облдержадміністрації Віктор Мацикур: «Доки триває обговорення в обласній раді, півдесятка тренерів ДЮСШ пішли по заробітках, розраховуються тренера в ШВСМ, бо нема спортсменів, з якими потрібно там працювати, хтось став на «біржу праці», кілька десятків - у затяжних відпустках за власний рахунок. А обговорення далі триває і триває»...
А зокрема до якості освіти, яку вони надають.
Наступний крок реформи децентралізації - секторальна децентралізація, зокрема в галузі освіти. Питання створення в територіальних громадах опорних шкіл стає сьогодні ключовим.
Про це сказав Віце-прем’єр-міністр – міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко під час зустрічі з представниками ОБСЄ.
«Децентралізація в галузі освіти і створення опорних шкіл – це зовсім інша, вища якість системи освіти, яку ми маємо дати нашим дітям. Саме це головна мета реформи, яку необхідно донести до людей. Опорні школи – це побудова ефективної системи освіти. Тому, чим швидше рухатиметься ця реформа, тим швидше ми зможемо більшій кількості дітей дати якісну освіту, і зокрема в сільській місцевості», — наголосив Геннадій Зубко.
Мешканці мають вирішити «сови» вони чи «жайворонки».
Як заощадити на впровадженні споживачами тарифів диференційованих за періодами часу та допомогти енергетикам вирівняти добовий графік електричних навантажень, інформує Держенергонагляд.
Різниця між максимальним та мінімальним споживанням електричної потужності протягом доби у зимовий період по Україні складає понад 8000 МВт (по Тернопільській області понад 140 МВт), а у літній - 5000 МВт (по Тернопільській області понад 90 МВт). Це призводить до значних витрат палива на теплових електростанціях через необхідність забезпечення щоденних пусків-зупинень близько 10 енергоблоків. Як наслідок, отримуємо перевитрати палива та зростання вартості електричної енергії, що виробляється.
Важливим чинником економії енергоресурсів, зокрема газу, та вирівнювання добового графіка електричних навантажень у період нічного провалу є застосування на котельнях і теплоцентралях комунальної сфери модульних електричних теплових пунктів з автоматичним регулюванням задля підігріву зворотної мережної води перед подачею її в котел. Це не потребує реконструкції мереж, водночас дозволяє заощадити до 30% природного газу, піднімає навантаження вночі за рахунок вільних потужностей трансформаторів та резерву пропускної спроможності електричних мереж.
Сприяти забезпеченню сталого функціонування об'єднаної енергетичної системи України можуть і споживачі, раціонально регулюючи режими споживання електричної енергії. Зокрема, зменшуючи споживання електричної потужності в години максимальних навантажень ОЕС України та збільшуючи навантаження на електромережі у нічні години доби.
В структурі електроспоживання України частка населення складає близько 30% (по Тернопільській області 50%). З метою сприяння роботі енергосистеми держави споживачам пропонується перехід на розрахунки за тарифами, диференційованими за періодами часу. Застосування таких тарифів дозволить заощадити грошові кошти в оплаті за електроенергію, за умови здійснення наступних заходів:
для населення:
- використання більшого обсягу електричної енергії в нічні години доби;
- незастосування енергоємних електроприладів у період з 8 до 11 години та з 17 до 22 години;
для споживачів:
- перенесення часу роботи підприємств, які працюють в одну зміну, на нічні години доби, для тих,
які працюють у першу та другу зміни - перенесення роботи другої зміни на нічні години доби;
- незастосування енергоємного обладнання як для опалення, так і в технологічних процесах у
період з 8 до 11 години та з 17 до 22 години;
- зниження підприємствами з безперервним циклом роботи навантаження у період з 8 до 22
години доби.
Перейти на тарифи диференційовані за періодами часу нескладно - для цього слід лише звернутись до електропостачальної організації ВАТ «Тернопільобленерго» з відповідною заявою.
В залежності від різновиду обраного тарифу, диференційованого за періодами часу, у споживачів та населення є можливість економити до 50% на оплаті за спожиту електроенергію у години нічного мінімального навантаження енергосистеми (з 23-ї години до 7-ї години).
Впродовж січня – червня 2016 року до місцевих бюджетів Тернопільщини від представників бізнесу області надійшло 112,9 млн гривень акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів. Зокрема, у липні цього року місцева скарбниця поповнилася на 22,5 млн грн.
Нагадуємо, що платники акцизного податку з роздрібної торгівлі алкоголем та пивом, тютюном та тютюновими виробами, а також паливом сплачують вказаний податок до місцевих бюджетів, на яких розташовані пункти продажу підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації. Податковим кодексом передбачено ставку акцизного податку 5%. Звітним податковим періодом для роздрібного продажу акцизу є календарний місяць (не пізніше 20 числа).
Відділ організації роботи
Головного управління ДФС у Тернопільській області
За останні вісім років економіка України значно похитнулася. Після піднесених пост-помаранчевих років, землю з-під ніг вибила криза 2008-2009. Ледь оговтавшись від неї, країна опинилась у вогні революції та окупації... Загальні економічні показники в державі формуються з «середнього арифметичного» регіонів. В той час як одні області суттєво занепадають, іншим навіть у кризові часи вдається показувати позитивну динаміку. Оскільки даних щодо валового регіонального продукту за 2015 рік ще немає, Тиждень.ua порівняв 2014-й і 2007-й. Загалом, за даними видання, по країні ВВП у 2014-му був нижчим, аніж у 2007-му, на 10,7%. Якщо аналізувати, як жили регіони остання вісім років – в цьому контексті Тернопільщині вдається триматися гідно.
Тернопільська область впевнено утримувала першість за економічним зростанням протягом останніх років. Валовий регіональний продукт у 2014 році був на 26,2% вищим порівняно з докризовим 2007-м. Загалом по країні ВВП у 2014-му був нижчим, аніж у 2007-му, на 10,7%. Разом із Кіровоградщиною, Житомирщиною, Вінничиною, Хмельниччиною, Черкащиною та Херсонщиною – Тернопільська область стала однією з тих, які і протягом останніх років формували каркас території зростання.
Опинилася Тернопільщина і в лідерах з експорту, показавши стрімке нарощення: у порівнянні 2014 до 2007-го експорт збільшився на 156,3%. Хоча у більшості областей спостерігалися значні втрати: від -25,6% на Сумщині до -87% на Луганщині. В експорті Тернопільщина обігнала Вінниччину (108,9%), Київщину (96,5%), Львівщину (57,3%), Миколаївщину (52,5%), Одещину (51,2%). Протягом першого півріччя нинішнього року зовнішньоекономічні операції Тернопільська область проводила з торговельними партнерами із 64 країн світу – найчастіше з Польщею, Німеччиною, Білорусією, Італією та Великобританією.
З 2008 року в Україні тривало затяжне й суттєве падіння промислового виробництва. У результаті в 2015-му його обсяг становив загалом по країні лише 66,6% від того, яким був у 2007-го. При цьому деіндустріалізація була притаманна всім частинам країни. Водночас за показниками промислового виробництва виділяється успішна зона з центром на Правобережжі. Лідерами за темпами його зростання стали Житомирщина (+78%), Тернопільщина (+17,6%) та Вінниччина (+14,6%).
У 2016 році, як повідомляють в департаменті економічного розвитку і торгівлі Тернопільської ОДА, область продовжує демонструвати зростання обсягу виробництва промислової продукції - на 7,1% у порівнянні з відповідним показником 2015 року, займаючи 6 місце серед регіонів держави.
Зокрема, підприємства добувної промисловості й розроблення кар’єрів збільшили виробництво продукції на 39,8%. Обсяг виробництва в металургії, в тому числі готових металевих виробів збільшився на 19,2%. У машинобудівній галузі Тернопільщина має зростання на 9,9%, зокрема, у першому півріччі 2016 року виготовлено на 51,3% більше ламп та освітлювального обладнання, ніж з такий же період минулого року. У виробництві хімічних речовин та хімічної продукції також є збільшення обсягів - на 8,1%, а виробництво текстилю, одягу, шкіри тощо зросло на 4,7%. У січні-травні 2016 року обсяг реалізованої промислової продукції в Тернопільській області становив 5,5 млрд гривень, що на 34,8% більше, в порівнянні з відповідним періодом 2015 року.
Від часів світової економічної кризи 2008–2009 років українська економіка виживала за рахунок сільського господарства. Обсяг його продукції в 2015-му перевищив загалом по країні показник 2007-го на 43%. Лідером виявилася Миколаївщина, де агросектор у 2015 році дав у 2,2 рази (+118,6%) більше валової продукції, ніж у 2007-му. Однак і Тернопільщина увійшла до числа областей, де темпи зростання агросектору були вищими від середніх по Україні, продемонструвавши приріст на 38,4%. У той же час на Закарпатті приріст з 2007 року становив лише 8,5%, у Львівській області - 19,5%, Чернівецькій - 22,5%, Рівненській - 25,1%, Київській - 26,7%, Волинській - 27,2%, Івано-Франківській - 27,3%.
За даними департаменту агропромислового розвитку Тернопільської ОДА особливо успішно в регіоні розвивається рослинництво. Тому одним із стратегічних завдань для області є збільшення числа потужностей, які б могли переробляти сільськогосподарську продукцію. Це в свою чергу у перспективі дозволить Тернопільщині більш активно виходити на ринки збуту по Україні та закордон. Окрім того, керівництво області має на меті підтримувати розвиток органічного фермерства.
