Врятувати життя та здоров’я: нейрохірург Тернопільської обласної клінічної лікарні розповів про небезпеку аневризми
Аневризма судин головного мозку — це вип'ячування стінки артерії у вигляді мішка зі стоншеною судинною стінкою.
Небезпека аневризми полягає в тому, що вона може розірватися та призвести до крововиливу в мозок і серйозних наслідків для здоров'я і життя людини.
Як проявляється аневризма, як запобігти цим негативним наслідкам розповів нейрохірург, завідувач відділення нейрохірургії Ігор Загрійчук.
Лікар розповідає, аневризма – це стончення стінки судини головного мозку.
– Якщо є стончення, то є дуже велика загроза, що стінка судини може в будь-який момент розірватися. Якщо так стається, відбувається інсульт, – пояснює лікар-нейрохірург. – Найчастіше це проявляється у віці від 30 до 60 років.
Конкретними клінічними симптомами аневризми не проявляються.
– Є, звичайно, певні клінічні наслідки – може опуститися повіка, випасти поле зору, можна втратити зір, але це стосується великих аневризм розміром від семи міліметрів і більше. Малі, які мають два-три міліметри, клінічно можуть не проявлятися, але для життя людини загрозу нести. Чим? Бо стається крововилив у якусь функціональну частину мозку і це тягне за собою наслідки: або втрата життя, або інвалідизація, – розповідає Ігор Загрійчук. – До речі, інколи дійсно бувають головні болі, які пов’язані з аневризмою. Зокрема, одна із наших пацієнток, прооперована півтори роки тому, звернулася із цим симптомом. Це молода жінка, 29 років, у якої було виявлено аневризму. Її головні болі турбували відколи вона себе пам’ятала. Але після хірургічного втручання зразу на другий день уже не відчувала головного болю. Зараз ми зідзвонюємося і, за її словами, після операції її жодного дня більше голова не боліла.
Найточніший метод візуалізації аневризми головного мозку – проведення церебральної ангіографії, каже нейрохірург.
– Ангіограф – це спеціальний апарат, який діагностує аневризми головного мозку, спинного мозку, кардіологічні проблеми… На ньому проводяться стентування судин серця, судин головного мозку. Зокрема, у нашій лікарні ми вже працюємо із стентуванням судин головного мозку близько двох років, проведено десятки операцій. Допомагає нам у цьому мій колега, лікар-нейрохірург, завідувач відділенням нейрохірургії Волинської обласної клінічної лікарні Іван Бобрик. До цього нам не була доступна ця методика візуалізації і, відповідно, проведення таких хірургічних втручань, а тепер це можливо, – говорить Ігор Загрійчук.
Особливість такого хірургічного втручання в тому, що воно малоінвазивне, зазначає лікар.
– Полягає в тому, що через невеликий прокол у стегновій артерії проводиться мікрокатетер до судини головного мозку, контрастується і через цей катетер ми ставимо мікроспіралі або стенти, або мікроспіралі і стенти залежно від випадку, – каже Ігор Загрійчук.
Нейрохірург додає, вважає, що завдяки цьому методу можна запобігати певним інсультам.
– Я думаю, що спектр хірургічних втручань з приводу судин головного мозку у нас буде збільшуватися. А завдяки цьому сучасному методу можна запобігати певним інсультам, а також можна зменшити кількість інвалідизації після інсультів. Власне, якщо люди ходять з аневризмою, то інсульт практично неминучий. Хоча є певний відсоток, коли з аневризмою можна прожити до ста років і не знати про це. Це від багатьох чинників залежить. Тому важливо регулярно проходити медичні огляди, щоб виявляти їх з ранньої стадії. У відділенні нейрохірургії та відділенні інтервенційної радіології ми виконуємо весь спектр необхідних досліджень, а також інтервенційні втручання для лікування та попередження ускладнень, – говорить Ігор Загрійчук.
