Сторіччя одного з найбільш запеклих і масштабних боїв січових стрільців відзначили 1 та 2 липня у селі Конюхи Козівського району, повідомляють в прес-службі Тернопільської облдержадміністрації.

Розпочалось вшанування 100-річчя боїв під Конюхами пам'ятною ходою до могили Українських січових стрільців, яка простяглась вулицями села Конюхи. Вже на місці бою - в полі під урочищем Звіринець, громадськість з Тернопільщини та сусідніх областей, представники влади, військовослужбовці, учасники АТО взяли участь у вшануванні подій цієї звитяги.

Під час урочистостей священнослужителі освятили встановлений меморіал слави борцям за волю України – Українським січовим стрільцям.

Після урочистостей відбувся концерт муніципального духового оркестру «Оркестра Волі» та народного аматорського духового оркестру Козівського РБК, Фестиваль стрілецької, повстанської, української народної пісні «На хвилях Корси».

Ще раз нагадав та розповів про ті події вчитель історії Конюхівської ЗОШ І-ІІІ ст., автор проекту пам’ятника січовим стрільцям Йосип Мартинюк. За його словами, кровопролитні бої між Легіоном Українських січових стрільців та російськими військами Керенського стали справжньою трагедією для українського народу та героїчним подвигом одночасно:

- Головна мета тоді була – знищити Легіон січових стрільців, прорвати лінію фронту і вийти у напрямку Львова. У результаті тієї страхітливої канонади січові стрільці понесли багато втрат. Через шалені обстріли були засипані в землянках і криївках, які знаходилися в урочищі Звіринець. З 952 стрільців, які знаходилися в тому Легіоні, дивом вижили 144-ри. 2 липня на допомогу даному Легіону прийшла гуцульська сотня у кількості 300 осіб. Вони разом з тими, хто вижив і 9-ма старшинами, об’єдналися. За підтримки артилерійського вогню 2 липня в стиковій атаці вибили свої позиції у москалів. У тому героїчному бою полягло багато воїнів. Серед них був й улюбленець січових стрільців – 20-річний сотник Осип Яремович. Він похований разом з іншими героями на горі у Стрілецькій могилі. Ті, хто потрапив у полон, пізніше увійшли в корпус січових стрільців у Києві під командуванням полковника Коновальця. Це була героїчна трагедія, яка сталася під Конюхами сто років тому. Проте, вона означала справжню перемогу, адже російські імперіалістичні війська не змогли досягти того успіху, який планували і зазнали поразки. Цей бій можна порівняти з боєм під Лисонею, - розповідає Йосип Мартинюк.