«Тарелеве розмаїття». Під такою назвою у виставковій залі Ягільницького народного музею історії села діє виставка тарелів кінця ХІХ – початку ХХ століття з приватної колекції вчителя музики місцевої школи Руслана Букалюка.

Всього в експозиції представлено 52 фаянсові вироби мистецького розпису, які використовували як для оздоблення житла, так і для вжитку, пише ЧортківCity.

Що воно таке – таріль? Це – велика тарілка, здебільшого з декоративним розписом. Останніми прикрашали інтер’єри сільської оселі, що мали в основі дірочку для кріплення мотузкою чи дротом до стіни. Їх нерідко дарували молодятам на весілля, хрестини, на перше причастя і т. ін.

У 1887 р. відомі російські промисловці Кузнєцови заснували у Будах біля Харкова фаянсову фабрику, що згодом стала найбільшим підприємством в Україні, а також у Слов’янську. Відомими на той час були фарфорово-фаянсові заводи і підприємства: Києво-Межигірський, Баранівський, Довбиський, Коростенський, Городницький, Полонський та Кам’яно-Бродівський. Більшістю з них тривалий час володів Фішель Зусман, котрий чимало зробив для становлення українського фарфору на Волині. До речі, чимало зразків його виробів є у колекції Р. Букалюка.

Зі слів директорки музею Ірини Шмайдей, декоративно-вжитковий фаянсовий посуд, починаючи з кінця ХVIIІ і до початку ХХ століття відігравав значну роль в оздобленні інтер’єру народного житла, а в деяких місцевостях ще й досі. На початку минулого сторіччя, коли практика оздоблення житла, зокрема й промисловими виробами, почала вкорінюватися в інтер’єри житлових приміщень Бойківщини, Лемківщини, Гуцульщини, Поділля, Буковини, рівнинного Закарпаття, можна простежити вплив народних мистецьких прийомів на їх манеру розпису, колорит, композиційне вирішення та сюжет. Ручне розмальовування в народній манері не давало цим виробам перетворитися на стандартну масову продукцію.

Щодо техніки розпису: розрізняють виконані пензлем, губкою, штампуванням, шаблонуванням, набризком. До слова, ви не зустрінете аналогічних виробів, навіть якщо вони на перший погляд такими здаватимуться, оскільки в кожному є творча індивідуальна манера. Завдяки ручному розпису вони різнитимуться певними штрихами, розміром деталей, відтінками кольорів, розміщенням на площині – всім тим, що характеризує авторський стиль та індивідуальну манеру виконання.

Текст та фото: Любомир Габруський