Наприкінці місяця будуть остаточні результати.

Про це повідомила прес-служба Тернопільського ОЛЦ:

Засоби масової інформації рясніють повідомленнями про надзвичайну подію, що трапилася у м. Хоростків Гусятинського району Тернопільської області, та яка нібито має поширення на інші території області. У зв’язку із цим ДУ «ТОЛЦ МОЗУ» офіційно повідомляє про те, що за результатами роботи виїзної комісії серед дітей ДНЗ №1 м. Хоростків встановлено у 33 випадках ентеровірусну інфекцію (не уточнена, клінічно перехворіли у липні, серпні, вересні 2016 року).

10.10.2016р. відібрані матеріали для вірусологічних досліджень. Результати досліджень підтверджують клінічний діагноз ентеровірусної інфекції (методом ПЛР виявлено позитивну знахідку). Дослідження триває - проведено зараження культури клітин. Перші результати очікуються через 15 днів. Після отримання цього результату дослідження будуть продовжені для ідентифікації збудника. Інформація про те, що дана ситуація спровокована вірусом Коксакі буде підтверджена або спростована результатом вірусологічного дослідження. Але вірогідність того, що ця інфекція викликана інфікуванням вірусу Коксакі висока, так як даний вірус входить до групи ентеровірусів та викликає вищевказане захворювання.

Трактувати ситуацію щодо завезення вірусу із-за кордону недоцільне, так як ентеровірусна інфекція доволі поширена в інших країнах. Вірус Коксакі не є екзотичним як для України, так і для області.

Абсолютно поділяємо настороженість населення щодо подібної ситуації. Діючим законодавством вона може бути трактована як незвичайна та неочікувана, але не надзвичайна.

Хочемо Вас заспокоїти, що ми не прогнозуємо серйозних наслідків для індивідуального та громадського здоров’я. 

Просимо ознайомитись з нижче викладеною інформацією.

Ентеровірусна інфекція – це множинна група гострих інфекційних захворювань, що викликається великою кількістю збудників (понад 100 серологічних типів вірусів). У зв'язку з поліморфізмом клінічної симптоматики єдина класифікація ентеровірусів відсутня. У нашій країні застосовують класифікування за формами захворювання: типова і атипова. До типових формам перебігу ентеровірусної інфекції відносять герпангіну, епідемічну міалгія, екзантему, асептичних серозні менінгіт. Крім того, захворювання може протікати за катаральною, енцефалічною, спінальною (поліоміелітоподобной) формою. До атипових форм також відноситься ентеровірусні увеїт, нефрит, панкреатит, енцефаломіокардит новонароджених, інаппарантну і малу форми, мікст-інфекції.частіше використовується термін - синдром "рука, нога, рот" (від англійської назви Hand-Foot-and-Mouth Disease або HFMD). Таку назву ця хвороба отримала через своїх зовнішніх проявів - при ній внутрішні поверхні щік, губи, язик, горло покриваються невеликими сірувато-білястими пухирями, поява яких досить імовірно і на долонях, пальцях, ступнях.

Загалом ентеровірусна інфекція характеризується ураженням центральної нервової системи, м’язів, шкірних покривів, протікає за типом ентеритів, гострих респіраторних захворювань. 
Найчастіше захворюваність реєструється серед дітей віком від 3 до 10 років. Дорослі та діти старшого віку хворіють рідше, що пояснюється наявністю у них імунітету, який сформувався внаслідок безсимптомної інфекції, саме вони можуть бути носіями даної інфекції.

Ентеровіруси стійкі у зовнішньому середовищі, при кімнатній температурі зберігаються до 3 місяців, добре переносять низьку температуру та замороження, у фекаліях здатні зберігати свою життєздатність більше 6 місяців. В природі ентеровіруси існують у 2 резервуарах – в зовнішньому середовищі – продукти, вода, грунт, і в організмі людини, де вони накопичуються і розмножуються. 

Джерелом інфекції є хвора людина або носій. Механізм передачі - фекально-оральний, повітряно-крапельний. Шляхи передачі – водний, харчовий, контактно-побутовий. Чинники передачі – вода, овочі, руки, іграшки, тощо контаміновані ентеровірусами. Характерна літньо-осіння сезонність. 

Проникнення ентеровірусів в організм відбувається через слизові оболонки травного та респіраторного тракту. Після перенесеної будь-якої форми ентеровірусної інфекції залишається специфічний імунітет, тобто дитина не захворіє і не постраждає від дії цього ж типу вірусу, але може заразитися будь-яким іншим його варіантом.

Тривалість інкубаційного періоду становить від 2 до 10 днів (в середньому 2 – 4 дні). Захворювання починається гостро, з різкого підвищення температури до 39 – 40 градусів, ознобу, головного болю, слабкості, порушення сну, відсутності апетиту, періодичної блювоти.

Пік виділення збудника припадає на перші дні клінічних проявів. 

Для встановлення діагнозу є лабораторне підтвердження ентеровірусної інфекції: виявлення РНК ентеровірусу методом ПЛР та на культурі клітин з метою визначення ізоляту вірусу у зразок фекалій. 

Методи специфічної профілактики (вакцинація) проти ентеровірусних захворювань не розроблені.

Заходи неспецифічної (індивідуальної) профілактики: 
- дотримання правил особистої гігієни;
- користування індивідуальним посудом, рушником тощо;
- часте миття рук;
- використання тільки кип'яченої або бутильованої води;
- ретельне миття перед вживанням фруктів та овочів;
- при купанні у відкритих водоймах уникати попадання води в носоглотку;
- часте провітрювання приміщення;
- щодення вологе прибирання у помешканнях.

Загальна профілактика ентеровірусних інфекцій включає наступні заходи:
- забезпечення населення безпечними в епідеміологічному плані продуктами;
- дотримання санітарно-гігієнічних вимог при видаленні та знезараженні нечистот. 

При перших ознаках захворювання необхідно звертатися за медичною допомогою, не займатися самолікуванням. Маленьким дітям (до 3 років), які контактують з хворим, зазвичай для профілактики призначають імуноглобулін та інтерферон інтраназально протягом тижня.