Тих, хто цікавиться історичною тематикою, запрошують на кінолекторій в галерею "Бункермуз".

Там сьогодні покажуть "оскароносний" фільм Режиса Варньє "Схід-Захід" (1999) з Катрін Деньов, Олегом Меньшиковим та Сергієм Бодровим-мол. у головних ролях. Основна дія стрічки відбувається у післявоєнному Києві. Фільму передуватиме міні-лекція від доктора гуманітаристики п. Сергія Ткачова:

"Багатьох з них вже немає в живих, а їх нащадків ще й досі називають в Україні «французами». Хто вони?

Емігранти чи реемігранти, пересічний українець плутав ці офіційні терміни і врешті-решт в побуті за ними закріпилося це — «французи». Хто вони?

Жертви успішної радянської пропагандистської кампанії, чи щасливчики долі, що змогли реалізувати свої можливості по поверненню на рідну землю? 

Ким стали їх діти, народжені в Україні? Чи не дорікають батькам втраченою можливістю бути громадянами Франції? А як склалися долі тих, хто усіма правдами і неправдами вирвався з СРСР назад до Франції? Як називати їх — новореемігранти? Як вжились нащадки українських емігрантів в життя сучасної Франції? Серед тих, хто не прийняв радянського громадянства в 1946 р.,) Шарпак Жорж (Георгій). Лауреат Нобелівської премії в галузі фізики за 1992 р. народився на Волині, а семирічним хлопчиком виїхав з батьками до Франції. Ні участь у русі Опору, ні ув’язнення за це в фашистському концтаборі Дахау, не сформувало бажання виїхати в СРСР. Незнаною і незрозумілою на історичній батьківщині залишається трагічна доля прем’єр-міністра Франції Береговуа П’єра (Берегового Петра). Здавалось би це найфантастичніший злет кар’єри українця у післявоєнній Франції. Але чому Береговуа добровільно пішов із життя? Цей вчинок викликав навіть більше здивування серед українців, ніж свого часу призначення його прем’єром. Чи не лежать причини цього вчинку у його ментальності?

Якщо спробувати знайти відповіді на ці питання у вітчизняних історичних дослідженнях, то це буде марною справою. В тих небагатьох роботах, що торкаються цієї проблематики, спостерігається характерне змішування подій у часі і просторі. Це є вислідом кон'юнктури тематик, за які беруться історики останнім часом. Це веде до розгляду її похапцем. Свою роль відіграє й відсутність спеціалістів нової генерації, які б не накладали контури політичної карти СРСР на історію територій пострадянського простору".

Вхід вільний

Джерело