Уже понад 13 років тернополянка Тетяна Охрицька створює дизайнерські речі із вовни.

У доробку жінки – тисячі вовняних речей. Сукні, жакети, накидки, шарфи, рукавиці, шапки, намиста, брошки, виготовлені із вовни, можуть стати окрасою жіночого гардеробу.

«Мене надихає природа»

Тетяна Охрицька розповідає, пробувала виготовляти навіть вовняне взуття.

– Створюю із вовни практично все, окрім взуття. Якось із цим не склалося. Хоча пробувала, навіть маю одні зимові вовняні черевички, які самостійно зваляла на майстер-класі. Ідей у мене завжди дуже багато, от тільки часу на їхнє втілення не завжди вистачає. Черпаю натхнення із подорожей. Цьогоріч, на жаль, через карантин не було змоги виїхати за кордон, але відвідала чимало цікавих місць в Україні. Мене надихає природа. Все, що бачу навколо себе, намагаюся перенести у свою творчість, – розповідає Тетяна Охрицька.

Рукоділлям майстриня займається вже давно, а ідеї перших вовняних речей підгледіла в інтернеті ще 13 років тому.

– Я завжди любила створювати щось своїми руками – вишивала, в’язала, шила, виготовляла різні речі з бісеру. Коли у домі з’явився інтернет,  набрала в пошуковику слово «рукоділля» і висвітлилося таке, що я навіть не здогадувалася, що таке буває. У тому числі потрапило на очі валяння з вовни, я захопилася і вирішила спробувати. Так ця справа мене й затягнула, – пригадує Тетяна Охрицька.

Перший виріб – вовняна брошка

Свій перший виріб жінка добре пам’ятає. Каже, у той час непрядену вовну було нелегко придбати.

– Пам’ятаю, як створила свою першу вовняну річ. Тоді знайти непрядену вовну було практично неможливо. Тому я придбала в магазині в’язальні шерстяні нитки, роздерла їх до стану вовни щіточками для вичісування тварин і зваляла свою першу брошку-квітку, якою прикрасила піджак. На жаль, досі вона у мене не збереглася. Багато речей, які створюю, спершу сама тестую, аби з’ясувати, як поведеться матеріал у різних ситуаціях, наприклад, під час прання, – пояснює дизайнерка.

Хобі Тетяни Охрицької переросло у роботу. Сьогодні вона продає вовняні речі не лише в інтернеті, а й на виставках, фестивалях, які дуже любить відвідувати. Щодо технології створення, то їх є дві.

– Валяти вовняні речі можна двома способами – мокре валяння і сухе валяння. Вони дуже відрізняються між собою. Мокре валяння – це валяння з допомогою води і мила, а сухе валяння – з допомогою спеціальних голочок, які мають на собі насічки і сплутують частинки матеріалу між собою. Голками валяють переважно іграшки. Я голкою працюю дуже рідко, хіба треба щось підправити, надати чіткіші контури. В основному працюю в техніці мокрого валяння, це коли ми беремо вовну, розкладаємо її, кладемо на неї якийсь декор, декоративні волокна, натуральні тканини, а потім всю цю розкладку змочуємо водою з милом і тремо ручками до тих пір, поки шерсть не перетвориться на войлок, – розповідає жінка.

Синтетичні волокна не валяються

Матеріали для валяння – недешеві, а тому такі вироби ручної роботи дуже цінуються.

– Я використовую у роботі натуральну вовну й натуральний шовк, а це матеріали недешеві. Синтетичні волокна не валяються, тільки натуральна вовна. А100 грам вовни може коштувати від 100 до 300 грн, залежно яка вона, які добавки містить. 100 грам вовни достатньо, аби зв’язати шарф, не більше, – каже Тетяна Охрицька. 

Створити одну річ можна за один день, а можна працювати над нею навіть тиждень, розповідає Тетяна Охрицька.

– Коли є натхнення, можна й дуже велику річ створити на одному диханні, за один день. Інколи багато часу займає підготовчий процес – коли ти виношуєш ідею, малюєш ескізи, потім обираєш матеріали, обдумуєш, як це все з’єднати. Такі творчі процеси можуть займати набагато більше часу, аніж сам процес валяння, – зазначає майстриня. 

Тетяна Охрицька має свій секрет успіху. У житті вона є оптимістом, а тому гарний настрій вважає основною складовою свого захоплення.

– Я ніколи не працюю з поганим настроєм. Звісно, не дуже вірю в те, що речі мають якусь енергетику, але мені здається, що коли в тебе поганий настрій, то не варто його переносити у творчість. Можна піти прогулятися, сходити із друзями на каву, почитати, а тоді позитив повернеться. Працюю  майже щодня. Бувають періоди коли тиждень-два не хочеться творити. Також я не займаюся рукоділлям у неділю та релігійні свята, це час не для праці, – розповідає Тетяна Охрицька.

Безшовний одяг

Найбільше жінка любить валяти одяг. Каже, цей процес довготривалий, однак захоплюючий.

– Дуже люблю виготовляти одяг. Над ним завжди цікаво працювати. Це вироби без швів, часто їх можна зробити двосторонніми Коли шерсть звалюється, вона зменшується у розмірах. Якщо у шитті ви покроїли і за рахунок крою утворюється фасон, то у валянні все не так. Фасон виробу досягається розкладкою вовни, – пояснює Тетяна Охрицька.

Майстриня зізнається, валяння з вовни у її житті займає дуже важливу роль, адже приносить колосальне задоволення.

На Театральному майдані Тернополя сьогодні, 29 грудня, нацгвардійці 2 батальйону 2 Галицької бригади Нацгвардії України вітали містян із прийдешніми новорічними та різдвяними святами.

Кожен охочий мав змогу підійти до гвардійців й витягнути передбачення та побажання на наступний рік.

– Цьогоріч зима не така холодна й сніжна, як хотілося б. Хочеться подарувати людям святковий настрій, попри те, що надворі погода зовсім не нагадує про новорічно-різдвяні свята. Для цього ми й проводимо таку акцію. Її мета – подарувати людям настрій. У моєму мішку – понад три десятки передбачень, які допоможуть тернополянам трішки зазирнути у майбутнє, – каже нацгвардієць Андрій.

Передбачення із мішка витягнула й тернополянка Анастасія.

– «Ви багаті і талановиті». Таку листівку отримала я. Акція й справді дуже позитивна й цікава, вартує того, аби зробити її традиційною. Це дуже піднімає настрій, – зазначає Анастасія.

«Ви завоюєте успіх у всьому» – таке передбачення від нацгвардійців отримала тернополянка Мар’яна.

– І хоч я не зовсім довіряю святковим передбаченням, та все ж вони заряджають позитивом та мотивують працювати над собою у новому році. Звісно, хочеться снігу, але й без нього настрій вже новорічний, адже в місті панує особлива атмосфера, – каже Мар’яна.

Акція одночасно відбувалася у Тернополі, Львові, Рівному, Дрогобичі, Сарнах та Ужгороді.

Понад сотню підприємців сьогодні зібралися під стінами Тернопільської обласної державної адміністрації з вимогою зберегти спрощену систему оподаткування.

У такий спосіб вони підтримали загальноукраїнську акцію, яка відбувається у Києві.

Тернопільські підприємці прийшли на акцію з кількома вимогами. Серед них – терміновий розгляд та ухвалення законопроектів №3993 та №№3853-1(2), які спрощують систему оподаткування. Також учасники мітингу закликали владу приймати зважені рішення в умовах карантину, аби не допустити обмеження діяльності бізнесу, забезпечивши рівні можливості для всіх підприємців.

– Ми зібралися тут, аби донести до керівництва держави те, що зміни до Податкового кодексу України сьогодні абсолютно не відповідають дійсності. Приватний підприємець працює на свій страх і ризик. Такі документальні зміни повинні бути обговорені та прийматися з врахуванням потреб бізнесу. Ми проти того, щоб з 1 січня вводили касові апарати. Вимагаємо зберегти спрощену систему оподаткування, адже держава сьогодні не готова до таких змін. За новими правилами, які нам пропонують, ми не зможемо здійснювати свою діяльність, – каже приватний підприємець, заступник голови ГО «Підприємці Галичини» Ярослава Процик.

Учасники акції написали звернення до президента, голови ВРУ та очільника облдержадміністрації з вимогою підтримати їхні  вимоги щодо збереження спрощеної системи оподаткування.

З життя пішов 21-річний Павло Павлік, син відомого співака з Теребовлі Віктора Павліка.

Причиною смерті хлопця став рак, з яким він боровся кілька років.

Про це на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook повідомила його мати Лора Созаєва.

– Бог забрав мого ангела! – написала жінка.

У червні хлопець опублікував на своїй сторінці допис, у якому повідомив, що припиняє боротьбу з онкологією та подякував усім, хто підтримав його.

Висловлюємо співчуття рідним і близьким Павла.

Кілька десятків добровольців, активістів, представників громадських організацій сьогодні вранці зібралися під стінами Тернопільської облдержадміністрації з вимогою звільнити міністра внутрішніх справ Арсена Авакова через велику кількість нерозкритих резонансних справ.

З плакатами «Зупинимо чортівську окупацію», «Аваков – чорт», «Ні свавіллю», «Чорти мають піти» учасники акції вимагали не лише відставки очільника МВС, але й реалізації права на захист громадян з боку правоохоронців.

– Основна біда у тому, що ми вже вкотре мусимо тримати плакати з цитатами, де Аваков каже, що «мусора – не люди». Біда у тому, що ми знову маємо стояти з поліцією обличчям до обличчя через те, що в органах є такі працівники, які забули слово «честь». Біда у тому, що це лягає на плечі молодих людей, свідомість яких набагато вища, ніж у тих, котрі мають охороняти закон і порядок. Біда у тому, що ми ці гумові шини вкотре не можемо сюди занести спокійно. Біда у тому, що від Майдану пройшло вже 6 років, а міністр внутрішніх справ досі незмінний. А ще він досі боїться чорного диму шин. Сьогодні вся Україна говорить про те, що Аваков має піти, – зазначив організатор акції, очільник обласного осередку «Правого сектору» Назар Сарабун.

Доброволець Сергій Коновал підкреслив, що МВС працює неефективно, адже не може захистити українців від бандитів. Саме тому прийшов час викорінювати цю систему.

– Ми маємо складну ситуацію в нашій країні, коли МВС керує зовсім нетактовна людина. Прикладом цього є випадок у Кагарлику, перестрілка в Броварах. Недавно також ми могли бачити, як в Одесі озброєні люди нападають на магазини, трощать вітрини, використовують зброю. Відпустили вбивць Кирила Тлявова і ці всі репресії проти патріотів, «заминання» справ проти вбивць, нападників, замовників – все це демонструє, що система неефективно працює і не може захистити громадян України від бандитів. А найгірше – те, що є небезпека для життя з боку правоохоронних органів, – наголосив боєць Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор» Сергій Коновал.

Опісля учасники акції вирушили під стіни Головного управління Нацполіції в Тернопільській області, аби й там сказати, що Авакову час піти.

У Ланівцях деякі водії нахабно ігнорують правила дорожнього руху та мчать дорогою як професійні гонщики.

Про це у Facebook повідомила місцева жителька Juli Volodymyrivna та оприлюднила відео.

– Люди, схаменіться. Тільки що спостерігала картину, таке відчуття як з якогось фільму про гонки. Чорне БМВ (наскільки я не помиляюся) та спортивний мотоцикл їхали на дуже великій швидкості, можна подумати, що організували собі гонку, хто скоріше. Про що ви взагалі думаєте, коли їдете на такій швидкості? Ви "літаєте" біля багатоповерхівок та приватних будинків, де в будь-яку мить може вибігти дитина і хто буде за це відповідати? Вам однаково, а батькам і рідним горе на все життя. Тут зробили не злітну смугу, а дорогу по якій буде комфортно їхати. Задумайтесь над цим. БМВ не встигла зняти! – написала Juli Volodymyrivna.

Відео: ТУТ

Італія – одна із країн, які наразі найбільше потерпіли від пандемії коронавірусу. Попри велику кількість хворих та жорсткі карантинні обмеження, італійці демонструють силу духу, згуртованість й життєрадісність.

Про це «Сороці» розповіла тернополянка Соломія Олійник, яка тимчасово проживає у Римі.

Кілька тижнів тому Соломія з чоловіком вирішили навідати родичів, які мешкають в Італії, але через коронавірус пара змушена гостювати за кордоном досі.

Тернополянка каже, наразі у місті працюють лише супермаркети та аптеки. Продуктів є вдосталь, однак масок та дезінфекторів критично не вистачає.

Для захисту – латексні рукавички та шарф

– Уже понад тиждень в Римі діють карантинні обмеження. Люди, які виходять на вулиці, повинні мати необхідні документи, які пояснюють причину їхнього перебування надворі. Працюють супермаркети та аптеки. Черги до них сягають кілометра. Потрібно зберігати дистанцію на відстані одного метра. Поблизу каси в супермаркеті окреслено червону лінію. Коли один покупець відходить, інший стає на його місце. Продуктів вистачає для всіх. Однак, на жаль, масок та дезінфекторів для рук взагалі немає. Я виходжу на вулицю у латексних рукавицях й закриваю обличчя шарфом. А орієнтовно 40 % людей у Римі взагалі ходять без засобів захисту. Громадський транспорт у місті курсує за скороченим графіком, але послугами перевізників люди майже не користуються, – розповіла Соломія Олійник.

Після 18:00 Рим завмирає

У вечірній час карантинні обмеження в столиці Італії посилюються. За порушення правил люди несуть відповідальність.

– Знаю, що багато італійців продовжують ходити на роботу. Рим немов живе наполовину, але після 18:00 ситуація змінюється – місто повністю зачиняють. Безпричинний вихід на вулицю ввечері карається штрафом у розмірі 260 євро, або ж обмеженням волі на три місяці. За цим стежать правоохоронці. Щодня о 18:00 місцеві ЗМІ повідомляють статистику захворюваності та смертності. Хочу відзначити, що італійське телебачення не сіє паніку серед людей, за це їм особлива подяка, – пояснила Соломія Олійник.

«Andrà Tutto Bene» або «Все буде добре»

Попри жорсткі обмеження, більшість громадян налаштовані позитивно. Вони дотримуються правил та вірять у краще.

– Мене неймовірно здивувала життєрадісність місцевих жителів. Вони демонструють згуртованість, любов один до одного та силу духу. Так, після 18-ої години італійці у своїх домівках гучно вмикають гімн, вивішують на балконах державні стяги, плакати з надписом: «Andrà Tutto Bene», що означає «Все буде добре». Люди навіть запускають феєрверки, а діти малюють яскраві веселки в знак віри у краще. Також з балконів італійці плескають в долоні, дякуючи медикам, які борються з коронавірусом. Від цього дійства тілом бігають мурашки, а на очі навертаються сльози, – поділилася дівчина.

Найголовніше – бути людяним

Соломія Олійник розповіла, через епідемію довелося відкласти відвідини багатьох туристичних родзинок Італії. Дівчина впевнена, що зовсім скоро реалізує ці плани, а небезпечна коронавірусна  інфекція відступить. 

– Я не панікую, бо це ніяк не допоможе. Кожен з нас опинився в Італії чи інших куточках світу з різних причин. Але навіть тут, далеко від рідної домівки, я спокійна, бо люди, які мене оточують, вірять у краще. Усі ми хочемо бути живими й здоровими. Для цього маємо дбати про свою безпеку й безпеку оточення. Найголовніше у такий складний час, перш за все, залишатися людиною, – додала тернополянка.