Для сучасної людини смартфон став настільки необхідним, як повітря, яким ми дихаємо.

У психіатрії для позначення патологічної залежності від ґаджета навіть з’явився термін «номофобія».

Що ж таке цифрова залежність або інтернет-залежність та як вона випливає на організм «Сорока» з’ясовувала у лікарки-психіатрині Тернопільської центральної районної лікарні Діани Попович.

– Номофобія — буквально розшифровується як почуття страху і занепокоєння у людини через відсутність її смартфону. З часом термін став більш універсальним і експерти заговорили про цифрову залежність або інтернет-залежність. Цей термін вперше запропонували у 2008 році у Великій Британії. Дослідження, що тоді проводилося, показало, що близько половини всіх британських користувачів мобільних відчувають нозофобію, – розповідає Діана Попович.

Якщо раніше мобільний був виключно засобом зв’язку, то сьогодні він виконує низку функцій, пояснює лікарка.

– Останнім часом прогрес дійшов до того, що телефон окрім своєї основної і найголовнішої функції – зв'язок з людьми, також виконує функцію плеєра, камери, ігрової приставки, книги, навігатора та й взагалі комп'ютера. Навіть не вкладається у голові, як ще років 10 назад люди прекрасно жили без такого розумного помічника, – зауважує психіатриня.

Номофобія викликає у людини симптоми «ломки», каже лікарка.

– Номофобія має звичний для фобій набір проявів: напруга, тривожність, розлади дихання, тремтіння, потовиділення, збудження, дезорієнтацію та тахікардію, – розповідає Діана Попович.

Коли ми отримуємо нове сповіщення, то реагуємо зацікавлено й радісно, зазначає психіатриня.

– Головними збудниками залежності в цьому контексті постають соціальні мережі. Лайки, нові повідомлення, коментарі, свіжі фото й відео тощо змушують нас знову і знову перевіряти дисплеї наших телефонів. Це максимальна винагорода з мінімальними зусиллями. Важливо те, що гормон щастя дофамін вивільняється не тільки тоді, коли ми читаємо сповіщення з екранів телефонів, але й раніше — внаслідок очікування. До того ж винагорода, яка виникає щоразу, більше апелює до мозку, завдяки чому зростає ймовірність появи залежності, – пояснює Діана Попович.  

Залежність від ґаджета також позначається й на роботу мозку, каже психіатриня.

– Згідно з дослідженням Гейдельберзького університету в 2020 році, надмірне використання ґаджетів може впливати на мозок. Учені за допомогою МРТ проаналізували мозок 48 учасників (із них 22 осіб були залежними від смартфонів, а 26 не мали таких проблем). Результати засвідчили, що в телефонозалежних у центральних ділянках мозку зменшилася сіра речовина, а також знизилася мозкова активність. Таке явище зменшення сірої речовини також спостерігається в наркоманів. Дослідники пишуть: «Порівняно з контрольною групою, люди із залежністю від смартфонів мали менший об’єм мозку в острівці, у нижній скроневій частині й гіпокампі». Це перше свідчення зв’язку між використанням смартфона й фізіологічними змінами мозку. Вчені підкреслюють, що отримані результати дослідження ставлять під сумнів нешкідливість смартфонів з огляду на їх поширення й частоту використання, принаймні для людей із підвищеним ризиком розвитку адиктивної поведінки, – каже лікарка.  

Окрім звикання, надмірне використання смартфонів має й інші негативні наслідки для здоров’я. Мобільний телефон у ліжку може викликати хвилювання й неспокій. До того ж синє світло екрана впливає на зменшення гормону сну мелатоніну, відповідно, виникають порушення сну, зазначає Діана Попович.

– Сприяти виникненню номофобії можуть, наприклад, такі фактори: соціальна фобія, низька самооцінка, не вміння організовувати свій час. Люди з даною фобією починають більше уваги приділяти віртуальному життю, ніж реальному спілкуванню, – наголошує психітриня.