Природоохоронну пропозицію відправили у три області.

Обласна рада підтримала пропозицією депутатів фракції «Об’єднання «Самопоміч» і прийняла звернення до обласних рад, обласних державних адміністрацій Івано-Франківської, Хмельницької та Чернівецької областей щодо тимчасової заборони промислового вилову риби на річці Дністер на період 2016-2018 років, повідомляє прес-служба ТОР.

«Басейн ріки Дністер займає західну частину України і більшу частину території Молдови. Площа басейну становить 72100 км², з них в межах України розташовано 52690 км² або 73%. Загальна довжина річки 1362 км, з них в межах України 925 км або 68%. Басейн річки знаходиться в межах Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької, Вінницької, Чернівецької та Одеської областей.

«Дністер – справді унікальна екосистема. Тут мешкають десятки видів риб, які внесені до Європейського червоного списку та охороняються Бернською конвенцією. Зокрема вирезуб причорноморський, марена звичайна, йорж смугастий, стерлядь прісноводна, чоп великий.

«Вітчизняні науковці та екологи вказують, щоза останні 20 років кількість рибних запасів на Дністрі зменшилася у десятки разів.  Побутове браконьєрство, ненормовані скиди води ГЕС, промислове забруднення, заморні явища, потрапляння агрохімікатів у водні об’єкти, відсутність системного зариблення аборигенними видами риб — ось далеко не повний список причин зменшення рибних запасів.

«У результаті цих негативних впливів за останні роки спостерігається різке зменшення чисельності основних видів риб – судака, коропа, сома, ляща. При цьому близько 80% видового складу риб охороняється відповідно до різних нормативних актів, в тому числі міжнародних, а 16 видів занесені до Червоної книги України.

Як зазначають ряд науковців, річка Дністер має певні проблеми із відтворенням водних біоресурсів. Долина Дністра в певній частині являє собою справжній каньйон. Саме тому, умови нересту та розвитку молоді для більшості видів риб далекі від оптимальних. З аборигенними видами риб існує інша проблема – державні кошти виділяються, проте відсутні відповідні риборозплідні потужності, що обмежує кількість доступного посадкового матеріалу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.1996 року № 552 «Про перелік промислових ділянок рибогосподарських водних об’єктів (їх частин)» було визначено перелік промислових ділянок для вилову риби, до яких увійшов і басейн річки Дністер з лиманами та водосховищами.

З моменту прийняття вищезгаданої Постанови на р.Дністер з року в рік відбувається незаконний та неконтрольований промисловий вилов риби,наносяться збитки екосистемі Дністра.Рибні ресурси Дністра винищують не лише стихійні браконьєри, але й цілком «законні». Промисловий вилов риби на Дністрі здійснюється з численними грубими порушеннями правил промислового рибальства. Так, вилов риби здійснюють протягом усього року, у тому числі і взимку, коли риба скупчується на зимувальних ямах і під час нересту. Усі намагання спіймати і покарати браконьєрів та промислових рибалок зводяться до посилання на діючий дозвіл та отриману квоту спеціального використання водних біоресурсів.

Вкрай неефективною є діяльність Держрибагенства України, яке відповідно до ст.24 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» видає дозволи на право вилову водних живих ресурсів. Держава надає риболовецьким артілям (бригадам) право встановлювати лише обмежену кількість сіток, регулюється навіть розмір вічка сітки. Але насправді їхня робота ніким не перевіряється і промисловики мають змогу коїти все, що заманеться: ловити під час нересту, під час зимування риби на ямах, наглухо перегороджувати сітками русла річок, значно зменшувати в документах розміри улову (в результаті платити мізерні податки, але отримувати надприбутки).

Контроль за дотриманням відповідних квот на промисловий вилов риби здійснюють інспектори Держрибохорони на місцях. Проте, враховуючи недостатню чисельність штату цих служб в областях, низьку мотивацію працівників та високий рівень корупції, цей контроль здійснюється неналежним чином, а подекуди взагалі відсутній.

Промислове освоєння Дністра створює перешкоди в реалізації туристичного та рекреаційного потенціалу регіону, який є одним із найбільш пріоритетних, втрачаються перспективи поповнення бюджету держави за рахунок розвитку туристичної галузі.

Вважаємо, що тимчасова заборона промислового вилову риби дозволить перейти від браконьєрства та варварського промислу до аквакультури та рекреаційного рибальства.

З огляду на вищевикладене просимо підтримати ініціативу Тернопільської обласної ради про тимчасову заборону промислового вилову риби на річці Дністер у межах Тернопільської, Івано-Франківської, Чернівецької та Хмельницької областей на період 2016-2018 років для вирішення екологічної ситуації, пов’язаної зі збереженням водних біоресурсів у регіоні, відновлення чисельності видів риб, враховуючи ті, що охороняються відповідно до різних нормативних актів, в тому числі міжнародних, а також занесених до Червоної книги України.

Відновлення промислового лову вважаємо можливим лише після надання висновків екологічними науковими організаціями щодо оцінки чисельності основних видів риб, можливості та обсягів їх вилову промисловими знаряддями лову, а також після налагодження системи моніторингу та якісного контролю за додержанням квот на промисловий вилов риби.

Звертаємося до обласних рад, обласних державних адміністрацій Івано-Франківської, Чернівецької та Хмельницької областей щодо підтримки зазначеного рішення та пропонуємо налагодити координацію спільних дій із порушеної проблеми».

Ініціатори запрошують до співпраці спеціалістів.

І спричиняє збитки господарникам.

21 липня пожежно-рятувальні підрозділи п’ять разів залучались на гасіння сухої трави та післяжнивних залишків. Всього врятовано близько 22 га посівів зернових культур та 2 будівлі, повідомляє прес-служба ДСНСУ в Тернопільській області.

12:43  В с. Зелене Борщівського району виникла пожежа післяжнивних залишків на полі одного з сільгосппідприємств. Внаслідок пожежі знищено післяжнивні залишки на площі близько 3 га.  Пожежа ліквідована черговим караулом місцевої пожежної команди селища Мельниця-Подільська.

16:36  В с. Борсуки Лановецького району виникла пожежа післяжнивних залишків на території приватного домогосподарства. Вогнем знищено післяжнивні залишки на площі 0,005 га. Пожежу ліквідовано черговим караулом 11-ї державної пожежно-рятувальної частини Управління, під час гасіння врятовано посіви зернових культур на площі близько 1,5 га.

18:35  В с. Зелений Гай Заліщицького району виникла пожежа сухої трави на відкритій території. Внаслідок пожежі знищено суху траву на площі 0,6 га. Причина виникнення пожежі та матеріальні збитки встановлюються. Пожежу ліквідовано черговим караулом 15-ї державної пожежно-рятувальної частини Управління, під час гасіння врятовано 2 будівлі.

20:13  В с. Малий Ходачків Тернопільського району виникла пожежа скирти сіна на території приватного домогосподарства. Вогнем знищено 0,5 т сіна на площі 10 м.кв. Пожежу ліквідовано черговим караулом 3-ї державної пожежно-рятувальної частини Управління.

21:07  В с. Осташівці Зборівського району виникла пожежа сміття на стихійному сміттєзвалищі та сухої трави на відкритій території. Вогнем знищено сміття та суху траву на площі 0,2 га. Пожежу ліквідовано черговим караулом місцевої пожежної команди с.Озерна, під час гасіння врятовано посіви зернових культур на площі 20 га.

Причини виникнення пожеж та завдані матеріальні збитки встановлюються.

Свідок історії пролежав у землі більше 70 років.

20 липня о 15:00 групою піротехнічних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління у селі В.Бірки Тернопільського району виявлено 31 вибухонебезпечний предмет часів Другої світової війни, а саме 1 авіабомбу ФАБ-100 та 30 підривників, повідомляє прес-служба ДСНСУ в Тернопільській області.

О 15:00 у селі Яструбове Козівського району під час проведення земляних робіт було виявлена реактивна міна, калібром 300 мм.

О 15:40 у селі Августівка Козівського району виявили 3 артилерійських снаряди, калібром 76 мм.

Усі небезпечні знахідки зосереджені у безпечному місці для подальшого знешкодження фахівцями групи піротехнічних робіт аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління.

Натомість отримав судову справу.

Прокуратурою Тернопільської області направлено до суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно начальника Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Тернопільській області, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (вимагання та одержання неправомірної вигоди), повідомляє прес-служба прокуратури Тернопільської області.

   Встановлено, що посадовець вимагав та одержав 50 тис грн. неправомірної вигоди за не притягнення місцевого підприємця до адміністративної відповідальності. 

   Керівнику контролюючого органу обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та одночасно судом визначено 116 тис грн застави, яку посадовець вніс. 

   20 липня 2016 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні прокуратурою області скеровано для розгляду по суті до Тернопільського міськрайонного суду. 

   На даний час обвинувачений звільнений із займаної посади. 

Чотири сотні заручників живе у селі Жеребки Підволочиського району. Люди уже більше п’яти років не можуть одержати свої майнові паї, хоч десятки років пропрацювали у колгоспі.

Новий сільський голова колективне майно зареєстрував, як  «безхазяйне». Ошукані пенсіонери не знають, де тепер шукати правди.

Пані Марія показує скалічені ноги і емоційно розповідає про проблеми громади села Жеребки. Зараз їй 77 років, 40 років життя пропрацювала у колгоспі дояркою, робота забрала здоров’я. У колгоспі в неї немала частка майна, яку забрати неможливо. «Колгосп дав карточки, а він тримав в сейфі. Тепер не відібрали, а він то все майно забрав до себе до сільської ради і передав в район чи де. Не знаю, де він то подів. А нам не дає» - каже пенсіонерка Марія Музика.

Така ж проблема у багатьох односельців. За словами людей, попередній сільський голова підготував усі необхідні папери для розпаювання, але з новим керівником – Анатолієм Дідухом документи людям до рук так і не потрапили.

«Там потрібно було підписати, печатку прибити і роздати людям ті всі майнові сертифікати. – каже колишній депутат сільради, пайовик Олександра Чайка. –  Він тих сертифікатів за чотири роки, відколи він головою, не зробив. А тепер каже, що вони не дійсні вже. А чого вони були не зроблені, як він но став на голову сільради?».

Про те, що колгосп більше не належить громаді, люди дізналися з газети, а не від сільського голови особисто. Щоб вижити в селі – здають в оренду земельні паї. Так само хотіли вчинити і з майновими. Але без документів – це неможливо. Люди – обурені.

«Щось в’їлися на того нашого інвестора, доїдають його, чого? За те, що він тово зберіг? Якби він був того не взяв… тут був ще інвестор німець якийсь, він то всьо поремонтував, придбав. А якби він був того не взяв, то вже були б рознесли, так як тут була така велика ферма, всьо порозтаскували по цеглині» - каже пенсіонерка Броніслава Здир.

Староста села Жеребки Анатолій Дідух спершу погодився зустрітися і пояснити ситуацію. Однак, на зустріч не прийшов. А перед журналістами приміщення сільської ради і зовсім зачинили на обідню перерву, яка тривала до кінця робочого дня.

У Підволочиській селищній раді, до якої відноситься громада села Жеребки, про конфлікт знають. Однак, коментують неохоче. Мовляв, з нікому не відомих причин це єдиний колгосп у Західній Україні, який не розпаювали. Тепер це можливо зробити лиш в судовому порядку. І боротися за права має товариство «Дзвін», яке є правонаступником колишнього колгоспу. «Найперше – звертатись до товариства «Дзвін», щоб вони визнавали право власності на це майно. Якщо вони визнають в судовому порядку, що це є власність «Дзвону», відповідно ми присвоїмо адресні номера, вони виготовляють технічну документацію і проводять розпаювання» - радить юрист Підволочиської селищної ради Інна Андраш.

А отже, виникає замкнуте коло. Інвестор, який орендує майно колгоспу більше десяти років, каже – радий би допомогти людям з документацією. Але у Підволочиській селищній раді йому не хочуть надати адресу будівлі.

«Ми є орендарями цієї землі та майна більше десяти років, несемо витрати з його утримання у належному стані. Здійснили необхідні покращення. При таких обставинах у колишнього виконкому не  було жодних підстав виносити питання про безхазяйність майна, оскільки не було жодної загрози його обвалу та знищення. Слід зазначити, що у 2000 році згідно законодавства був підписаний договір про спільне володіння між власниками майнових паїв КСП «Медобори», правонаступником якого є сьогоднішнє ТОВ «Дзвін». Уповноваженим від спілки власників паїв був визначений Чорний Ігор Миколайович. Про це йому була видана довіреність, яка була завірена сільською радою, на управління майном. Тобто, органам місцевої влади було добре відомо, що майновий комплекс має власника. На підставі цієї довіреності ТОВ «Дзвін» укладав договори з різними організаціями про оренду цього майна. Ці ж договори завіряв тодішні сільські голови своєю печаткою.

На сьогодні, за свій рахунок ми готові зробити проект на землю, але без номера на будівлі ми не можемо цього зробити. У сільській раді нам нічого не можуть відповісти і постійно затягують цей процес. – пояснює засновник ТОВ «АНТІН» Юрій Бойко. – Є в них велике бажання це майно забрати на баланс селищної ради. Я вважаю, що це неприпустимо. Бо це є власність не їхня, це є власність людей».

Якщо інвестору не вдасться побороти бюрократичну машину до 15 жовтня – майно таки стане комунальним, і тоді люди залишаться вже без жодним прав на свої майнові паї.

Для цього їм треба проголосувати.

У прийнятому документі, зокрема, йдеться: «Електронні петиції повинні стосуватись питань, які належать до повноважень та компетенції Тернопільської обласної ради… Для створення електронної петиції її автор (ініціатор) заповнює спеціальну форму на офіційному веб-сайті Тернопільської обласної ради та розміщує текст електронної петиції. Електронна петиція оприлюднюється на офіційному веб-сайті Тернопільської обласної ради протягом двох робочих днів з дня надсилання її автором (ініціатором). Дата оприлюднення електронної петиції на офіційному веб-сайті Тернопільської обласної ради є датою початку збору підписів на її підтримку».

Електронна петиція, адресована Тернопільській обласної раді, розглядається за умови збору на її підтримку не менше як 500 підписів громадян протягом не більше трьох місяців з дня оприлюднення петиції.

Сесія Тернопільської обласної ради скликається для розгляду електронної петиції, що набрала необхідну кількість підписів, невідкладно, але не пізніше десяти робочих днів з дня оприлюднення інформації про початок її розгляду.

Електронна петиція, яка в установлений строк не набрала необхідної кількості голосів на її підтримку, після завершення строку збору підписів на її підтримку розглядається як звернення громадян відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

Від спеки і необережних людських рук потерпають господарства.

20 липня о 12:54 до оперативно-диспетчерської служби Управління надійшло повідомлення про пожежу автомобільних шин та сміття на відкритій території у місті Тернопіль на вулиці Бродівська. Вогнем знищено автомобільні шини та сміття на площі 6 м.кв. Ймовірна причина виникнення пожежі – необережне поводження з вогнем. Загорання ліквідовано черговим караулом 1-ї державної пожежно-рятувальної частини Управління, повідомляє прес-служба ДСНСУ в Тернопільській області.

У цей же день о 16:15 виникла пожежа скирти соломи на території домогосподарства у селі Домаморич Тернопільського району. Вогнем знищено скирту соломи (сіна) на площі 100 м.кв. Загорання ліквідовано черговим караулом 3-ї державної пожежно-рятувальної частини Управління. Під час гасіння пожежі врятовано сусідню житлову будівлю.

О 23:46 виникла пожежа піднавісу будівлі на території приватного підприємства у місті Підволочиськ на вулиці Б.Хмельницького. Вогнем знищено  покриття піднавісу на площі 20 м.кв., господарський інвентар. Загорання ліквідовано черговим караулом 20-ї державної пожежно-рятувальної частини Управління. Під час гасіння врятовано навантажувач «КАРА», відкрите складське приміщення, матеріальних цінностей орієнтовно на суму 150 тис.грн.

Зі своїми болями і бідами прийшли до нього тернополяни.

Новопризначений прокурор області В’ячеслав Перч упродовж двох днів, 18-19 липня, провів перший особистий прийом громадян, на який до керівника наглядового відомства звернулося 30 жителів регіону, серед них – представники місцевих громадських організацій, повідомляє   прес-служба прокуратури Тернопільської області.

   Більшість скарг та звернень місцевих представників громадськості стосувались дій чи бездіяльності слідчих підрозділів поліції під час проведення досудового розслідування та законності прийнятих процесуальних рішень в окремих кримінальних провадженнях, у тому числі й тих, які набули суспільного резонансу.

   Окрім того, громадські активісти гостро критикували дії посадових осіб Тернопільської міської ради та оскаржували законність прийнятих рішень у земельній сфері та щодо відчуження комунального майна.

   Також громадяни у своїх скаргах оскаржували законність видобутку надр та використання лісових ресурсів, зокрема, на території Бережанського району.

   Прокурор області прийняв у громадян усі звернення з метою ретельного вивчення та прийняття законних і обгрунтованих рішень, а в окремих випадках – надав роз’яснення вимог чинного законодавства щодо повноважень органів прокуратури.

   Довідково: Прокурор області В’ячеслав Перч проведе виїзний прийом громадян 25.07.2016 року о 11.00 год. у приміщення Чортківської місцевої прокуратури. Інформацію про час та місце подальших виїзних прийомів громадян прокурором області буде повідомлено на відомчому сайті додатково. 

Майже половина необхідних приготувань – виконана.

Станом на 01 липня до опалювального сезону  на Тернопільщині підготовлено 524 котельні із запланованих 1264 – це 41,5% від плану.
Про це повідомив перший заступник голови обласної державної адміністрації Іван Крисак під час селекторної наради, яку провів заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Едуард Кругляк 20 липня.
«Зокрема, підготовлено 35 комунальних котелень  із запланованих 74 (47,3%), відомчих – 489 із запланованих 1190 (41,1 %); закладів освіти і науки – 415 із запланованих 1034 (40,1%); охорони здоров’я – 29 із запланованих 70 (41,4%); замінено 10 котлів на відомчих котельнях із запланованих 29 (34,5%)», - зазначив Іван Крисак.
Стосовно водопровідно-каналізаційного господарства: на сьогодні вже підготовлено до зими 8,3 км комунальних водопровідних мереж із 16,4 км (50,8 %), 1,9 км комунальних каналізаційних мереж із 4,5 км (42,0 %), 13 комунальних водопровідних  насосних станції із 31 (41,9%), 11 комунальних каналізаційних насосних станції із 31 (35,5%), 126 комунальних артезіанських свердловин із 206 (61,2 %). Також підготовлено 0,4 км відомчих водопровідних мереж із 0,57 км (71,9 %),  0,2 км відомчих каналізаційних мереж із 0,89 км (21,3 %), 119 відомчих артезіанських свердловин із 394 (30,2%).

«До опалювального сезону комплексно підготовлено з видачею паспортів готовності 1062 житлових будинків із запланованих 2536 (41,9%). З них 796 житлових будинки комунальної власності із запланованих 1893 (42,0 %), 266 житлових будинків ОСББ, ЖБК із запланованих 551 (48,3%)», - акцентував увагу Іван Крисак.
У закладах освіти і науки, охорони здоров’я заготовлено 1271,0 тони із запланованих 7484,5 (17,0 %) вугілля від загальної потреби.
Що стосується дорожньо-мостового господарства, за словами першого заступника голови ОДА, виконано капітальний ремонт 29,9 тис. кв. метрів вулиць і доріг із запланованих із запланованих 55,3 тис. кв. метрів (54,1%). 
 «До роботи в зимовий період підготовлено понад підготовлено 43 одиниць спеціалізованої техніки із запланованих 61 (70,5 %). Заготовлено 9,8 тис. тонн із запланованих 19,2 (51,0%) посипочного матеріалу і реагентів», - підсумував Іван Крисак.