Соборне стало чи не єдиним серцем болю: багато-багато людей, сотні запалених свічок, тиша, яку розривали лише сльози. Так село зустрічало свого Героя — Ігоря Коцана.
Понад два роки він вважався зниклим безвісти. Рідні трималися за надію до останнього подиху, вірили, що молодий хлопець ще повернеться додому. Але війна не пощадила… Доля виявилась жорстокою і несправедливою.
— Молодий, повний життя — і така тяжка, непоправна втрата. Біль, який не передати словами, біль, що розділило все село. Ігор повернувся у рідне Соборне на щиті, назавжди залишившись Героєм для своєї громади і для України, — прокоментували у Байковецькій громаді.
Вічна пам’ять і слава Герою!
