Зустріч з українським поетом, перекладачем, наймолодшим на Тернопільщині членом Національної спілки письменників України Юрієм Матевощуком відбулась у тернопільському «Домі книги». Юрій розповів усім присутнім про початки творчості, ранні заробітки та кумедні випадки із свого творчого життя.

Зараз Юрій пише поезію, працює редактором у видавництві «Крок» та арт-менеджером книгарні «Є» у Тернополі, але, за його словами, перші гроші він почав заробляти досить рано і зовсім не у творчій сфері.

- Я ходив по «підсобках» практично із 9 класу, адже потрібно було заробляти власну копійку. Пам’ятаю, що перша моя зарплата складала 500 гривень, яку я заробив на формуванні плитки. На ці гроші я купив собі шкільний спортивний костюм. Ще за шкільних часів я зазвичай підробляв, роблячи невеличкі ремонти – так звані «шабашки». Вже в період навчання в університеті я поїхав будувати Дарницький міст, куди покликав мене мій знайомий. Виявилося, що будівничим був потрібен перфораторник, аби робити заглибини у великих колонах мосту. Я пішов на ці реставраційні роботи і пропрацював на Дарницькому мості майже 4 місяці. Через це пропустив в університеті багато пар, – розповів Юрій Матевощук.

За словами молодого поета, на важку роботу він був змушений піти через те, що у студентські роки не вистачало коштів, аби купити ноутбук та видати свою збірку.

Юрій Матевощук також розповів про успіхи збірки під назвою «Люди погоди».  Цей проект він реалізував разом із трьома іншими поетами – Романом Штігером, Іваном Байдаком та Марком Лівіном. За словами Юрія, автором проекту був саме він, а авторами, чиї твори вміщені у збірці, були поети, які «винирнули» з соціальних мереж.

- Суть проекту полягала в тому, що кожен автор повинен був представляти у віршах одну пору року, тож збірку мали формувати поезії чотирьох поетів. Я себе не розглядав співавтором книжки, а керував лише процесом її видання. Четвертим поетом я запропонував обрати Андрія Любку, адже він якнайкраще вписувався у коло вже наявних авторів. Хлопці відхилили кандидатуру Любки, адже він був на рівень вищий від них. Вони запропонували мені стати четвертим автором. Мені ця  пропозиція видалась трохи дивною, адже я не зовсім належав до їхньої літературної «тусовки», – поділився письменник.

Окрім написання поезії, Юрій займається перекладацькою діяльністю. Так, він переклав книгу Корнеля Філіповича «Провінційний роман», а зараз працює над перекладом книги «Петро Черський». У цій книзі йдеться про два дні до смерті та після смерті єпископа Івана Павла ІІ у Кракові. За словами Юрія, роботу над книгою він планує завершити до VIIІ «Книжкового арсеналу».

Серед іншого Юрій Матевощук розповів кумедну історію про те, як на фестивалі «Ї» він поселив в одному готельному номері двох поетів, які між собою ворогували.

- На якомусь із київських фестивалів мені розповіли цікаву історію: «На одному  фестивалі трапився кумедний випадок, що організатори поселили в готелі двох поетів, які між собою дещо ворогують – Юрія Іздрика та Олександра Ірванця». Я слухаю цю розповідь,  червонію, а потім кажу співбесідникам: «Це я на фестивалі «Ї» в Тернополі випадково поселив в одному готельному номері двох ворогуючих поетів – Юрія Іздрика та Олександра Ірванця. Звідки мені було знати, що поети не товаришують між собою. Я тоді ще був молодим поетом та не знав таких речей, - розповів наостанок пан Юрій.

До слова, Юрій Матевощук є учасником та організатором багатьох мистецьких заходів та фестивалів. Серед них – Мистецький фестиваль «Ї», «Книжковий арсенал», «Київські лаври», «Razomfest», «ArtTerytory» та багато інших.