У Тернополі започаткували проект для матерів діток з інвалідністю – «Кава для мами».

В його рамках проводитимуть онлайн та офлайн-зустрічі, під час яких жінки можуть почерпнути цікаву інформацію від спікерів на хвилюючі їх теми, або поділитися власним досвідом з іншими мамами.

Під час першої зустрічі учасниці мали нагоду почути історію львів’янки Лілії Лепцьо – голови ГО «З любов’ю в серці», авторки книги "Шлях до прийняття. Сила беззастережної любові" та мами хлопчика з невиліковним діагнозом – СМА.

Організаторка заходу голова громадської організації «РУХ - ЖИТТЯ БЕЗ МЕЖ» Олена Коваль каже, що головною темою розмови була важливість приділяти час для себе.

– Дуже часто матері забувають про себе в силу обставин. Проте насправді ми маємо розуміти, що так не має бути. Принаймні двічі на тиждень ми повинні знаходити час для свого хобі, прогулянки чи перегляду фільму з подругою. Адже це цілком нормальні речі і картати себе за них не потрібно, – каже Олена Коваль. – Є така стереотипна думка, що якщо ти кудись йдеш, то є поганою мамою, яка не приділяє достатньо часу дитині. Люди, які не стикаються з такою ситуацією не розуміють, скільки насправді йде життєвої сили щоб доглядати цю дитину. Однак звідкись цю енергію жінка повинна черпати. Для цього й потрібні ці короткі моменти.

Цього тижня в рамках проєкту було проведено вже другу зустріч – з психологинею Наталєю Герцунь. Учасниці заходу мали нагоду дізнатися більше про емоційне вигорання та як йому запобігти.

– Будемо шукати людей, спілкування з якими буде цікавим та корисним для матерів діток з інвалідністю. Також в нас будуть зустрічі без участі спікерів, під час яких ми просто  спілкуватимемося та поділимося власними історіями, проблемами, досвідом. Адже навіть такі, здавалося б, прості речі, як розмова можуть позитивно діяти.  Ця жінка вже не почуватиметься самотньою і в її житті вже відбуватиметься щось нове.  Звісно, все це в умовах конфіденційності, – додає Олена Коваль.

Голова ГО «РУХ - ЖИТТЯ БЕЗ МЕЖ» зазначає, що такі зустрічі мають терапевтичний вплив на матерів діток з інвалідністю.

– Батько, він таки більш соціалізований адже ходить на роботу. Мама практично весь свій час приділяє лише дитині – заняття, реабілітації та хатня робота. Тому ми вважаємо, що якась така психологічна підтримка  потрібна, – каже Олена Коваль.

В подальшому зустрічі планують проводити офлайн. Однак коли це стане можливим – залежить від карантинних умов.