Нещодавно в межах громадської організації «Рух Життя Без Меж» було створено клуб "Життя без меж" для батьків, які виховують дітей з інвалідністю.

Про мету та подальші плани клубу «Сороці» розповіла голова ГО «Рух Життя Без Меж» Олена Коваль.

— Зараз на дуже низькому рівні йде психологічний супровід сімей, які виховують діток з інвалідністю. Як тільки така дитина з’являється на світ, нам ніхто як таких порад не дає, а просто віддають на руки маля, і вже самостійно ми маємо розбиратися, що робити далі і шукати інформацію всюди де тільки можна, — каже Олена Коваль. — Як показує практика інших міст, коли батьки об’єднуються, ті хто має більше досвіду в цьому питанні,  допомагають людям які лише нещодавно з цим зіткнулися. Це позитивно вливає на молодих батьків адже вони бачать, що є підтримка і їх розуміють з півслова. Саме для цього був створений цей клуб — обмін досвідом, взаємодопомога та обговорення актуальних для нас питань.

Нещодавно відбулася перша зустріч клубу, темою якої був початок шляху батьків діток з інвалідністю. У зв’язку з карантинними обмеженнями  її було проведено в онлайн-форматі.

— Вона носила назву «Початок нового життя». Це символічно, оскільки коли батькам тільки повідомляють про діагноз дитини, це, можна сказати, відправний пункт. Ми всі розуміємо, що цей етап важкий абсолютно для всіх, бо до цього не може бути готовий ніхто, — говорить Олена Коваль. — Своїми порадами ділилися батьки які вже мають досвід в вихованні діток з інвалідністю хтось  5, а хтось — 10 років але вони вже пройшли цей шлях і можуть сказати, на що варто звертати увагу. Гостею нашої зустрічі була Олена Кандиба — голова ГО «Берег Надії» з Володимир-Волинського яка також поділилася знаннями.

Одна перших та головних порад, якою поділилися  батьки з досвідом —  життя на цьому не закінчується, говорить Олена Коваль.

— Дуже важливо матерям, оскільки саме вони в більшості займаються доглядом за дитинкою, не забувати про себе. Потрібно постійно розвиватися. Якщо жінка має хобі, можна спробувати перетворити його на додатковий дохід, щоб вона була більш самостійною, — радять батьки з досвідом. — Також на зустрічі ми обговорили те, що жінка не повинна зливатися з дитиною. Варто це теж пам’ятати і  давати простір собі, не забувати відновлювати власні ресурси, оскільки емоційний стан матері на пряму впливає на почуття дитини. Навіть в тому випадку, коли вона не може нічого сказати, це не проходить безслідно. Дитинка переймає  це напруження і тривогу.

Найважливіше про що повинні пам’ятати батьки дітей з інвалідністю — не впадати у відчай та не опускати руки, каже Олена Коваль.

— Потрібно намагатися себе налаштовувати на позитив в будь-якому випадку і вірити в себе і свою дитину. Крім того слід вивчати законодавство, яку стосується сімей з інвалідністю щоб бути обізнаними в своїх правах та обов’язках, — додає Олена Коваль.