«Люди мають бути свідомими і розуміти: зараз такі часи, коли ти або в армії, або допомагаєш армії», — каже наш Побратим Владислав, на псевдо "Семпай".
Він підписав контракт із ЗСУ 2020 року, у свої 19. Пройшов шлях від стрільця і кулеметника до головного сержанта батареї. З початком повномасштабної війни боронив Чернігівщину.
Згодом долучився до батальйону Berlingo, який увійшов до складу 210 Окремий Штурмовий Полк Свій бойовий шлях продовжив на Бахмутському та Луганському напрямках. Бив окупантів у районах Іванівського, Невського та Новоолександрівки.
Під час одного з боїв зазнав контузії, після якої виникли ускладнення зі здоров’ям. Залишатися на своїй посаді вже не міг, тому продовжив службу в одному із ТЦК та СП.
На новому місці щодня спілкується з цивільними, пояснює важливість мобілізації. Нагадує, що захист держави під час війни — конституційний обов’язок кожного громадянина.
«Коли хтось запитує: “А що мені дала ця країна?”, то варто спершу самому відповісти на інше запитання: а що ти дав цій країні?» — каже він.
Побратиму часто доводиться пояснювати військовозобов’язаним, що поширений міф про «всіх одразу в штурмовики» не має нічого спільного з реальністю.
«Армія це великий злагоджений механізм, де кожен може знайти своє місце відповідно до свого цивільного досвіду і бути ефективним як на бойових, так і на небойових посадах», — додає Семпай.
Група комунікацій Тернопільського ОТЦК та СП
