Юлія, позивний «Тома», — головна медична сестра медичної роти 105-ї окремої бригади територіальної оборони. На початку повномасштабного вторгнення вона добровільно пішла служити старшим бойовим медиком. Уже 31 березня вирушила рятувати життя бійців.
«Тома» не єдина військова у своїй родині — служать також її чоловік і син. Тим, хто дивується, вона відповідає просто: «Якби з кожної сімʼї служили по троє, нам усім було б значно легше».
Коли Юлія приєдналася до лав ЗСУ, мало хто вірив у серйозність її намірів. Особливо сумнівалися в тому, що її відправлять у зону бойових дій — мовляв, вона ж жінка. Та вже за три місяці Юлія виконувала бойові завдання на Запорізькому напрямку.
Про це повідомили на сторінці 105 бригади.
Через чотири роки служби «Тома» впевнено каже: її місце — тут, поруч із побратимами та посестрами, серед воїнів, яким вона щодня допомагає зберегти життя і здоров’я.
Зі смутком в очах Юлія згадує найважчі моменти роботи. Особливо — коли важкопоранений боєць просить телефон, щоб зв’язатися з рідними. Саме тоді, зізнається вона, на очах з’являються сльози.
Та попри все саме «Тома» підтримує бойовий дух підрозділу. Вона щедро ділиться позитивом, бо переконана: без нього тут ніяк. А разом із нею позитив несе й кішка, яка мандрує поруч ще із Запоріжжя та береже житло від мишей.
На запитання «Чи війна все ж таки для жінок?» Юлія відповідає впевнено: «Так. На війні є місце для кожного, хто може бути корисним».
