У Бучачі на дитячому інклюзивному майданчику біля басейну нелюди вчинили справжнє варварство – повикидали лавки у річку Стрипа.
Як повідомили у Бучацькій громаді, дитячий майданчик створено для наймолодших мешканців громади, для діток з особливими потребами, і він відкритий 24/7. Кожен може прийти сюди, зайняти дитину корисними іграми, подарувати їй щасливі моменти дитинства. Але, на жаль, є ті, хто бачить у цьому місці не простір для радості, а об’єкт для руйнування. Дорослі підлітки вилазять з ногами на гойдалки, нищать лавки, розкидають щебеневе покриття… Чи це виховання? Чи це спосіб самоствердитися?
І це – не поодинокий випадок.
Нещодавно невідомий «майстер» познімав поручні та поруйнував частину доріжки, що веде з вулиці Мулярської на Замкову й Лисенка. Напевно, йому «більше треба» вдома, ніж громаді. А на алейці у Бучачі понад річку Стрипу побили та вирвали з кріплення вуличні ліхтарі. Знову постає питання: чи можна брати чуже й нищити спільне майно, яке служить усім людям?
Це – не лише зневага до роботи багатьох людей, які створювали ці простори для дітей і для громади. Це – зневага до самих себе, адже нищиться те, чим користуються наші ж діти, друзі, сусіди.
Бережімо наше спільне майно, бо воно створене для нас і наших дітей. Руйнувати – легко, але будувати й відновлювати – набагато важче.
