Журналісти Cуспільного беруться за розслідування цього інциденту паралельно з працівниками СБУ і зʼясовують, що підлітки стали частиною розгалуженої мережі, в яку потрапили через чат телеграм-магазину, що торгує наркотиками.
Суспільне провело розслідування, яке розкриває, як російські спецслужби через Telegram залучають українських підлітків до злочинів: від підпалів до терактів. З весни 2024 року СБУ затримала понад 700 осіб, які виконували завдання ФСБ, серед них – значна частка неповнолітніх.
Ось лише кілька прикладів. У Рівному 1 лютого 2025 року 21-річний хлопець приніс вибухівку до ТЦК, внаслідок чого постраждали восьмеро військових, а сам виконавець помер у реанімації. У Кам’янці-Подільському 5 лютого 17-річний студент виготовив саморобний вибуховий пристрій, який через кур’єра мав потрапити до ТЦК. Вибух забрав життя кур’єра та поранив вісьмох людей. В Івано-Франківську 11 березня двоє підлітків підірвали пристрій біля залізничного вокзалу, один із них загинув, ще троє осіб постраждали.
Чому молоді українці стають виконавцями таких злочинів? Хтось вважає це протестом, хтось – способом заробити “швидкі гроші”. У розслідуванні звучить цитата затриманого підлітка: “Я вважаю, що неважливо, з якої країни виконавець, якщо його музика хороша”. Але за красивими словами про “музику поза політикою” ховається жорстока реальність: організовані злочинні групи, замасковані під інтернет-наркошопи, залякування, побиття та маніпуляції.
Схема вербування проста: спочатку – невинні завдання, як розклеювання листівок чи створення графіті, потім – підпали, побиття, а згодом – вибухівка. У Telegram-групах це називають “роботою з зменшення агресії ТЦК” або пропонують $10,000 за “завалити ТЦКшника”. За даними СБУ, більшість виконавців – безробітні, кожен 14-й уже мав судимість. Наймолодшому затриманому – 11 років, найстаршому – 66.
Чверть завербованих – підлітки, які часто страждають від браку уваги, наркотичної чи ігрової залежності, фінансових проблем. Їх “зігрівають” розмовами, а потім залякують. Російська мова, яка для багатьох залишається “своєю”, знижує бар’єри сприйняття небезпеки.
Чи завжди батьки можуть розпізнати, що їхня дитина потрапила в пастку? І чи вміють вони відрізнити бунт від злочину? Дивіться повне розслідування. Ця робота — важливий крок до розуміння, як ворог використовує вразливість молоді, і чому ми маємо бути пильними.