Одним із добровольців, яких прижиттєво у Тернополі урочисто відзначили орденами «Лицарський хрест добровольця», був захисник Павло Тарасенко.

Доброволець народився 12 липня 1991 року. Прадід Павла Тарасенка Дмитро Негрич був членом ОУН, засновником і командиром «Березівської» сотня УПА, мав псевдо «Мороз».  Героїчний предок Павла сповідував шлях боротьби багатьох підпільних революційних організацій, які ставили за мету звільнення рідної держави від іноземного панування.  

Якщо прадід колись боровся за свободу проти радянської влади, яка захопила абсолютну більшість української території, то хлопцю через століття випало продовжити сю боротьбу. Спершу Павло навчався у ЗОШ №9, потім закінчив ТНПУ ім.. В. Гнатюка за спеціальністю туризм, а на початку АТО пройшов строкову службу у 4-му полку Нацгвардії України у Павлограді. Після демобілізації з 2016 року відбував ротації у 2-й окремій тактичній групі ДУК «Правий сектор».

Будучи добровольцем, Павло Тарасенко поповнив доблесну когорту військових, які брали участь у бойових діях у районі сіл Опитне, Водяне, міст Мар’їнка, Авдіївка. Чоловік одружений та разом із дружиною Анною виховує доньку Дарину.

Раніше патріота, який пішов захищати Вітчизну добровольцем, вже нагороджували відзнакою «Боєць/ветеран» ДУК ПС. Серед нагороджених Павло Тарасенко був і коли в Тернополі 14 жовтня захисників відзначали орденами «Лицарський Хрест Добровольця». 

Як наголосив тернопільський доброволець під час під час нагородження, саме згуртованість допоможе українцям вистояти перед сучасними викликами та загрозами.

—  Звичайно, зараз прикро, що не зміг узяти участь в антитерористичній операції від 2014 року та бути на передовій від початку російсько-української війни. Все ж дякую усім, хто чекав та підтримував, хто був зі мною поруч, коли я вирушив на свою першу бойову ротацію. Радію, що знаходяться ті патріоти, які  сформували згуртовану частину суспільно активних громадян. Вірю, що наша боротьба – не марна. Перемога буде за нами, — звернувся Павло Тарасенко.

А нагороджував тернопільського захисника незламний у силі та дусі Олександр Сеньовський – колишній боєць 1-ї роти, 3 взводу 128-ї гірсько-штурмової бригади.

—  Вдячний чоловікам та жінкам, які  не побоялися вийти на захист своєї землі. Вдячний тим, хто не шкодуючи сил і життя, продовжує боротися за нашу незалежність. Слава Героям! — наголосив Олександр Сеньовський.