Військові куртки - це не лише символ сили та мужності, а й практичний та стильний одяг для активного відпочинку та повсякденного носіння. Вони відрізняються особливою міцністю, функціональністю та модними деталями, які роблять їх невід'ємною частиною гардеробу багатьох людей. 

Типи військових курток: від класичних до сучасних

Представлені в широкому асортименті різних типів та стилів, військові куртки у інтернет-магазині «PROF1Group». Класичні моделі включають бомбери, флягельні куртки і пілотки. Вони мають гарний військовий дизайн і часто оздоблені різними вишивками та патчами. Крім того, такі куртки зазвичай мають міцну конструкцію та гарний захист від холоду та вітру.

Сучасні військові куртки включають такі стилі, як мілітарі, камуфляж і тактичні куртки. Вони відрізняються більш сучасним та функціональним дизайном, а також пропонують більше можливостей для зберігання речей та аксесуарів. Такі куртки часто використовуються для активного відпочинку, походів та подорожей.

Матеріали та технології: міцні та водонепроникні

Військові куртки виготовляються з різних матеріалів, які забезпечують міцність та надійність. Одним з найбільш популярних матеріалів є нейлон, який має високу міцність і водонепроникність. Куртки з нейлону зазвичай мають додаткову підкладку для покращення утеплення та комфорту.

Також військові куртки можуть бути виготовлені з поліестеру, який має високу стійкість до стирання та гарну повітропроникність. Куртки з поліестеру часто використовуються в умовах підвищеної активності та фізичного навантаження.

Останнім часом військові куртки також стали використовувати різні технології, які покращують їх функціональність та комфорт. Наприклад, деякі моделі оснащені водозахисною мембраною, яка забезпечує захист від дощу та снігу. Інші куртки можуть мати вбудовану систему вентиляції, яка дозволяє регулювати температуру тіла під час фізичної активності.

Стиль та функціональність: практичні та модні деталі

Одна з привабливих особливостей військових курток - це їхній стиль та функціональність. Вони часто мають багато кишень різних розмірів, які дозволяють зручно зберігати речі, такі як телефон, ключі або документи. Крім того, куртки можуть мати шнурівку на талії та рукавах, що дозволяє регулювати щільність посадки та зберігати тепло всередині.

Модні деталі, такі як вишивка, патчі та логотипи, роблять військові куртки стильними та унікальними. Вони можуть бути використані для вираження особистості або приналежності до певної групи або організації.

Як вибрати ідеальну військову куртку: поради та рекомендації

При виборі військової куртки важливо звернути увагу на кілька ключових моментів. Перш за все потрібно визначитися з типом куртки, який найкраще підійде для ваших потреб. Якщо ви віддаєте перевагу класичному стилю, то бомбер або пілотка будуть ідеальним вибором. Якщо ви активно займаєтеся спортом або подорожуєте, то тактична куртка буде найбільш підходящою.

Зверніть увагу також на матеріал і технології, що використовуються в куртці. Якщо ви шукаєте куртку для зимового періоду, то зверніть увагу на моделі з утеплювачем та водовідштовхувальною поверхнею. Якщо вам потрібна куртка для активного відпочинку, то виберіть модель з вентиляцією і гарною повітропроникністю.

Великогаївська громада вчора зустріла загиблого Героя, жителя  с. Баворів – Степана Гевка.

Кортеж із тілом зустрічали на колінах та з квітами. У кожному селі жителі спільно зі священнослужителями помолилися за душу загиблого.

З перших днів війни Степан поповнив ряди місцевої тероборони, а згодом - лави ЗСУ. Служив на Запорізькому напрямку.

У цивільному житті Степан був майстром, професійно займався мисливством.

Будучи вірним військовий присязі, захищаючи Україну, віддав своє життя за наш спокій та мирне небо. Йому був лише 41 рік.

Вічна пам’ять!

Вічна Слава Герою!

Фото: Великогаївська громада

Дві успішні атаки СБУ на Кримський міст в жовтні 2022 року та липні 2023 року продемонстрували, що росія не здатна захистити цей логістичний об’єкт. Тож він і надалі перебуватиме під загрозою через винахідливість української спецслужби та військових.

Про це йдеться у останньому звіті розвідки Міноборони Британії. https://twitter.com/DefenceHQ/status/1714879183271211392

«Хоч міст і повністю функціонує, але його використання залишається обмеженим через заходи, введені після першої української атаки в жовтні 2022 року, оскільки вантажівки та паливо продовжують перевозити поромами. Крім того, захист мосту вимагає від росії постійної концентрації великих сил, які могли б бути розгорнуті в інших місцях», - наголошує розвідка Британії. 

Нагадаємо, що СБУ вперше підірвала Кримський міст за допомогою вантажівки з вибухівкою. А вдруге міст атакували унікальні дрони «Морський малюк», які є власною розробкою СБУ. Також морські безпілотники підірвали десантний корабель «Олєнєгорський горняк», танкер «SIG» та ракетний корабель «Самум». А минулого тижня — уразили носій крилатих ракет «Буян» та корабель «Павел Державин».

Труха-Україна, разом з тернопільською мережею пабліків Труха, витратила 21 млн грн на допомогу ЗСУ. Зокрема, ці кошти були спрямовані на закупівлю дронів, військової амуніції, одягу та взуття, автомобілів, пального, інших необхідних речей та медичну реабілітацію бійців.

Допомога була надана різноманітним підрозділам та бригадам, зокрема, 128-ій окремій гірсько-штурмовій Закарпатській бригаді, яка зараз працює на Запорізькому напрямку.

Труха-Тернопіль – один з найпопулярніших телеграм-каналів Тернопільщини, частина найвідомішої мережі всеукраїнських пабліків «Труха», яка з перших днів повномасштабного вторгнення росії в Україну допомагає нашій державі боротися з російською пропагандою, фейками та дезінформацією.

Адміністратор Труха-Україна Максим Лавриненко заявив, що команда каналу пишається тим, що змогла зробити свій позитивний внесок у боротьбу України за свободу та незалежність.

«Ми не збираємося зупинятися на досягнутому. Щодня удосконалюємо робочий процес, вчимося швидко розпізнавати фейки та дезінформацію. Продовжимо працювати і надалі, щоб допомогти нашій країні перемогти в цій війні», – сказав Лавриненко.

Труха-Тернопіль – це важливий партнер Збройних сил України на інформаційному просторі. Команда каналу надає неоціненну допомогу у боротьбі України за свободу.

Від початку повномасштабної війни росії проти України Міністерство охорони здоров’я разом із партнерами продовжують активно працювати над забезпеченням закладів охорони здоров’я безперебійним електроживленням. Адже через щоденні загрози обстрілів з боку російської армії українські медичні заклади працюють у надекстремальних умовах, що значно ускладнює процес надання медичної допомоги населенню. 

Так, у рамках підготовки до зими, українські медичні заклади мають 4 095 генераторів. Обладнання забезпечуватиме безперебійне енергопостачання, аби медзаклади могли повноцінно функціонувати навіть в умовах віялових чи аварійних відключень електроенергії. 

Зазначимо, що кожен із генераторів спрацьовуватиме у разі аварійного відключення електрики та постачатиме напругу в мережу. Тож у разі надзвичайної ситуації та завдяки автономним джерелам живлення у закладах охорони здоров’я безперебійно працюватимуть відділення інтенсивної терапії, операційні та критично важливе обладнання, яке рятуватиме життя пацієнтів. 

Міністерство охорони здоров’я висловлює вдячність всім партнерам та донорам за таку активну допомогу Україні у нелегкий час та за їх участь у забезпеченні стабільної та злагодженої роботи українських закладів охорони здоров’я. 

Пресслужба Міністерства охорони здоров'я України

Для справжнього кохання не стануть перешкодою ні воєнні дії, ні довга розлука.

Військовий з Тернополя Сергій Спільніченко на кілька днів приїхав із пекла війни, щоб одружитися із своєю коханою Наталею Волянюк.

Пара зустрічалася десять років. Сергій та Наталя планували зіграти весілля наступного року, та вирішили не чекати, а одружитися зараз, бо війна різко змінила усі життєві пріоритети.

– Ми познайомилися з Сергієм у 2012 році. Сиділи один навпроти одного у компанії спільних друзів. Його обличчя мені здалося дуже знайомим, але ми все ніяк не могли пригадати, де бачилися. Через місяць зрозуміли, що я брала в Сергія інтерв’ю, коли працювала журналісткою, – розповіла «Сороці» Наталя Волянюк.

Познайомилися 10 років тому

Дівчина каже, їхня з коханим історія розпочалася з дружби. Сергій сподобався їй своєю мужністю, силою, прямолінійністю та дещо запальним характером.

– На початку нашого спілкування у мене не було планів зустрічатися, але, як  згодом виявилося, у Сергія плани на мене вже тоді були. У травні ми почали дружити, а в липні зрозуміли, що по вуха закохалися, тож нашій дружбі прийшов кінець. Ось вже десять років ми разом, – зазначила Наталя.

Чоловік каже, в Наталю закохався одразу.

– З мого боку це було кохання з першого погляду. Звісно, що одразу я в цьому не зізнався, але потихеньку добивався свого, – підкреслив Сергій. 

Дівчина працює у Тернопільському академічному обласному театрі актора і ляльки.

– Робота з дітьми додає натхнення. Коли ти бачиш щасливі дитячі очі, то віриш у світле майбутнє України. Хочеш щось робити заради того, щоб ці діти усміхалися і жили у вільній державі, – поділилася Наталя Волянюк.

«Сергій всією душею любить Україну і готовий її захищати»

Сергій до початку повномасштабної війни працював торговим представником, та в перші дні вторгнення росії в Україну вирішив, що піде захищати країну.

– Він у мене такий воїн-воїн, ніколи не залишався осторонь важливих подій для країни. Коли почався Майдан, одразу після побиття студентів Сергій зібрав рюкзак, сів в автобус й відправився до столиці. Вранці 24 лютого, почувши цю страшну новину, я вже знала, що він піде у військкомат. Не могло бути по-іншому. Він у мене такий ще з дитинства! Всією душею любить Україну і готовий її захищати, – поділилася Наталя.

Щоб відволікти себе від поганих думок, дівчина пішла волонтерити.

– Як кожна жінка я почала хвилюватися. Пам’ятаю, як було страшно, коли Сергій поїхав на Майдан, але розумію, що зараз все в рази небезпечніше. Щоб не сидіти вдома і не думати про погане, вирішила зайнятися волонтерством. Це рятувало. Сергій на своєму фронті, я – на своєму, – каже Наталя.

У квітні Сергій з побратимами відправилися на Харківщину, а згодом поїхали боронити від окупантів Донеччину.

«Я захотіла стати дружиною Сергія, а не просто бути його дівчиною»

Пропозицію руки та серця Сергій зробив два роки тому під час відпочинку на Дністрі. Зіграти весілля пара планувала у 2023 році.

– У цей важкий час я не хотіла бути просто дівчиною чи нареченою Сергія. Чомусь, це стало для мене дуже важливим. Кажу, давай, може, тебе відпустять на кілька днів і ми одружимося зараз. Так і сталося. Коханий приїхав із гарячої точки на кілька днів, тож ми стали на весільний рушник, – розповіла Наталя.

Сергій зізнається, коли почув, що його на декілька днів відпустять додому, радості не було меж.

– Я не міг повірити в те, що мене відпустили і скоро я побачу рідних Хвилювався, щоб при першій зустрічі не розплакатися. План провалився – при зустрічі з Наталкою ми довго стояли, міцно обійнявшись, і без сліз не обійшлося. Рішення стати сім’єю було прийняте давно. Тому я вирішив, що ніякі орки не зможуть завадити нашим планам, – підкреслив чоловік.

Одружилася пара на Єлисейських полях у Тернополі в колі найрідніших людей Це місце для них є символічним. Сергій та Наталя тут часто відпочивали у мирні часи. Уже після перемоги закохані повінчаються та відсвяткують весілля.

Мріють про донечку

Сергій Спільніченко і Наталя Волянюк переконані, що вже скоро Україна переможе рашистів. Пара мріє про життя у вільній країні та донечку, яка нещодавно навіть наснилася Наталі.

– Матері та дружини, які чекають своїх синів та чоловіків з війни, мають надзвичайну силу. Це – Жінки з великої букви. Я з власного досвіду знаю, як вони тримаються. Ми з моєю подругою, чоловік якої служить з Сергієм, зібрали кошти та вдвох завезли автвіку на передову. Були люди, які називали нас божевільними. Мовляв, воїни відправляють своїх дітей та дружин за кордон, а ви їдете на війну. Тоді мене питали, чи не страшно. Що справді страшно, то це більше не побачити близьку людину! – поділилася тернополянка.

До Києва прямують 11 пасажирських автобусів, завантажені гуманітарною допомогою. Це подарунок для української столиці від Риги.

Про це повідомив на своїй сторінці у Facebook мер Києва Віталій Кличко.

«11 пасажирських автобусів, які  передала Києву влада Риги, вже перетнули кордон і прямують Україною до столиці. Автобуси завантажені майже 80 тоннами гуманітарної допомоги», - зазначив Кличко. 

Мер Києва висловив вдячність латвійським партнерам за підтримку.

«Дякую латвійським друзям і готуємось зустрічати в Києві таку важливу допомогу від партнерів!» - наголосив він.

Раніше повідомлялося, що німецькі партнери на прохання Кличка передали Києву 12 реанімобілів та 8 пожежно-рятувальних автомобілів.

Щотижня акції на підтримку України збирають у Сполучених Штатах Америки все більше людей.

Американці, українці, представники інших національностей збирають гуманітарну допомогу, кошти, а також закликають владу закрити небо над Україною.

Про це «Сороці» розповіла тернополянка Юлія Сітовська, яка вже 23 роки живе у Чикаго.

– Акції на підтримку України в США відбуваються щотижня. У неділю це завжди масштабні протести, в суботу – трішки менші, оскільки у багатьох робочий день. Участь в акціях бере щоразу все більше і більше людей. Представники різних національностей виходять на головні площі, щоб показати, що вони разом з Україною. Тримають у руках плакати: «Америка підтримує Україну», «Закрийте небо над Україною», «Путін – убивця», – розповіла Юлія Сітовська.

Американці не шкодують грошей, аби допомогти Україні. Бідніші дають по 5-10 доларів, багатші – 50-100 доларів, а компанії – тисячі й навіть мільйони доларів, зазначає тернополянка.

– Великі суми жертвують грузини, які проживають в США. Вони кажуть, що в цей час пригадують страшні події серпня 2008 року, коли росія напала на Грузію, – розповіла Юлія Сітовська.

Щодня американці сортують сотні тонн гуманітарного вантажу для України, додає дівчина. Передають усе: від дитячих памперсів до хірургічних засобів.

У перші дні війни американці також були наляканими, не знали, як діяти, однак зараз зорганізувалися, щоб стати надійною підтримкою для українців, наголосила Юлія Сітовська.

 – Багато американців самі пишуть конгресменам, щоб закрили небо над Україною, але це питання, на жаль, не розглядають. Бензин у нас зараз дуже подорожчав. За повний бак доведеться переплатити 30-40 доларів, однак ми не вважаємо це проблемою і не скаржимося, бо українці зараз платять своїм життям, – підкреслила Юлія Сітовська.

Тернополянка також розповіла, що в США дуже популярною стала українська символіка.

– На вулицях Чикаго люди ходять у вишиванках, носять синьо-жовті стрічки. Приємно здивувало, що американці масово куплять українські пропори і вивішують на будинках. У магазинах синьо-жовтих стягів вже обмаль, тому люди купляють синю та жовту тканину і шиють їх самостійно. Усі американці об’єдналися у прагненні допомогти Україні, – підсумувала Юлія Сітовська.

Спритний, безстрашний та добродушний – так свою незвичну домашню тварину описує тернополянка Анна Бус. Жінка вже 4,5 роки виховує тхора Фреда.

Ще з дитинства пані Анна любить доглядати за тваринами. Якщо собаками, кішками, морськими свинками чи кроликами нікого не здивуєш, то домашні кури, гігантські равлики, стриж чи тхір – доволі незвичні мешканці квартири, але не для нашої співрозмовниці.

Як доглядати за тхором в домашніх умовах, чим він харчується та як взаємодіє з іншими тваринами – Анна Бус розповіла «Сороці».

Далі – від першої особи.

Хотіли єнота

Ми з чоловіком довго думали, яку тваринку завести, зупинилися на єноті. Якось я їхала з таксистом і розповіла йому про цю ідею. Виявилося, що він – власник єнота. Чоловік каже: «Бачите який у мене дешевий телефон? Це не тому, що я бідний, а через те, що єнот втопив усе, що було в хаті». Я прийшла додому і кажу до чоловіка: єнот відміняється.

З часом ми вирішили, що хочемо завести тхора. Знайшли Фредді аж у київському притулку. Він був хворим. Жінка, яка нам його передавала, сказала, що всіх здорових вже розібрали, а цей знадобиться хіба на досліди. Я уявила, як в цю маленьку беззахисну тваринку штрикають голки, тому без вагань вирішила забрати Фредді. У нього був  підвивих ніжки, який не лікується, обгризене вухо, а потім ще й впав з ліжка і зламав зуб. Вдома ми поставили його на ноги – лікували, відгодовували і привчали до життя в квартирі. Я упродовж року робила тхорику масажі, поки він спав, аби ніжка хоч трохи функціонувала. Тепер Фред – повноцінний член нашої сім’ї. Рідні та друзі його обожнюють.

Макарони та морозиво – заборонена їжа

Тхорики харчуються сухим кормом та натуральною їжею. Ми годуємо Фредді переважно усім натуральним. Щодня він їсть м'ясо – індик, курка, шлуночки, серця, печінка. Я роблю фарш і готую його разом з подрібненими вівсяними пластівцями. Любить Фред і в’ялене м'ясо, яке ми купляємо у зоомагазинах. Їсть хурму та виноград, але категорично відмовляється від яблук. Коли був малий, любив макарони, та згодом ми дізналися, що тхорикам не можна їх їсти, так само як і морозиво, яке Фредді обожнював. Влітку він їсть два-три рази в день, взимку більше – до п’яти. Якщо якась їжа йому не підходить, я одразу це помічаю, бо Фред стає млявим, має нездоровий вигляд та й живіт болить. Але частіше він просто не їсть того, що йому б могло зашкодити. 

Про догляд

Доглядати за тхором не дуже важко. Чешемо його рідко, хіба у період линяння. Ми називаємо цей час «кризовим» для сім’ї, бо повсюди повно шерсті, прибирати треба кілька разів в день. У цей період важливо, щоб він добре харчувався, ми даємо Фредді перепелині яйця. Чистити зуби та купатися наш тхорик не любить, але доводиться його вмовляти. Коли хоче гуляти – підходить до дверей і кличе нас.

Ближче до літа Фред буде прокидатися на світанку – о 5-6-й годині ранку. Сам гратися не вміє, тому, звісно, будить і мене. Десь через дві години він знову лягає спати і прокидається о 10-ій. Взимку в сплячку не впадає, але багато їсть та спить. Фред має багато сховищ, в яких любить поспати, – під диваном, в корзині з брудним одягом. Одного разу він навіть викинув з кришталевої вази усі горіхи і зробив там собі гніздо.

На фото: Фред 

«Фред – хлопець з характером»

Коли Фредді тільки потрапив до нас, він був злюкою. Укуси тхорів досить небезпечні, тому на початках я намагалася підходити до нього близько, одягнувши грубі шерстяні шкарпетки на руки. Якось ми залишили його вдома самого на весь день, він дуже засумував і після цього став спокійним та доброзичливим. Тепер ми можемо Фреда залишити самого максимум на день, бо він не любить самотності. Плаче так, що аж щоки мокрі.

Наш тхір – хлопець з характером. Він наполегливий, безстрашний, добродушний, сприймає світ позитивно як і ми, його господарі. Фредді любить людей, вважає їх друзями. Він поводиться зі мною та з іншими людьми по-різному. З чоловіком, наприклад, заграє, намагається бути смішним, краде його тапочки. Мене, мабуть, вважає людиною, на яку можна покладатися, адже я з ним 24/7. Навіть коли працюю, Фредді любить сидіти на руках.

На фото: стриж, якого прихистила Анна Бус 

На фото: ще одна домашня тваринка Анни Бус – африканські равлики 

Задирався до пітбуля

Фредді дуже відважний, він нічого не боїться і дуже терплячий до болю. Якось під час прогулянки він загравав до пітбуля. Собака, звісно, сприйняла його за мишу. Ми з господарями пітбуля ще довго сміялися з цієї ситуації. Взагалі з іншими тваринами Фред не взаємодіє, він байдуже ставиться до них, наче не помічає. У нас на дачі є коти, то вони дратують Фредді. Якось він, кульгаючи, з такою швидкістю за ними біг. Але ми намагаємося не допускати конфлікту між ними, бо тхори – хижаки. Колись в Англії мисливці навіть брали їх на полювання за зайцями.

Подаруєш час – отримаєш результат

Якщо хтось хоче завести тхора, то я раджу добре подумати, адже ця тварина потребує не менше часу, аніж дитина. Поки тхорик маленький, його треба кожні три години годувати, привчати до горщика, виховувати. Думаю, велику роль відіграло те, що ми завжди були поруч з Фредом, він увібрав в себе наш характер. Кожна домашня тварина наслідує те, що ми їй показуємо. Хоч Фредді залюблений і не знає слова «почекай», але любов і терпіння до цієї тварини дали хороший результат – він став домашнім та дружелюбним.

На фото: іграшки Фреда