Спекотними літніми днями тернопільські вулиці рясніють яскравими барвами квітів. Яскраво-жовті, червоні, помаранчеві та білі вони виділяються на зелено-сірому фоні вулиць, привертаючи до себе увагу та милуючи око.

Здається, що місто потонуло у цвітінні квітів, що радо зустрічають містян повсюди: на людних галасливих вулицях, в тихих будинкових двориках та навіть на несамовито-зелених паркових стежках. Ця яскрава квітуча симфонія заворожує увагу та змушує мимоволі спинитися на мить, забуваючи про справи.

Сонячної днини вони тягнуть свої ніжні, барвисті пелюстки до сонця, насолоджуючись теплом його променів та слухняно кивають в такт подиху теплого літнього вітру. Переплетінням кольорів та ароматів вони створюють для містян сонячну літню казку. Змушують забути, що зовсім скоро ці сонячні пелюстки стануть лишень яскравим літнім спогадом.