Закутане водяною периною, плаксиво похнюпилось, потемніло небо над Тернополем. Те й робить, що з початку дня викидає зі свого повного черева запаси сльоти, яку, здається, приберегло, щоби впустити дощовий листопад у перший місяць зими.

Ти ба, а ще днями сипало білосніжною мережкою, яка нечутно приземлялася на дахи, посірілу землю, змішувалася в купи, потоки нечистот на заболоченому асфальті. Топилася у пригорщах бруду, щоби знову за погожої днини досягнути блакиті, а потім удруге покрити землю молочною ковдрою.

Сьогодні – знову мрячка! А в попередні тижні, коли світ огорне пелена ночі, не відірвати було очей від снігово-льодяних гірлянд, велетів, у які перетворилися дерева. Зокрема, в одному із тернопільських парків по темряві так стелилося ясно-білим, що сутужно було відшукати стежину серед холодної снігової перини.