Побратим «Тайсон» – командир взводу технічного забезпечення 33 Окремаої механізованої бригади.
Перед повномасштабним вторгненням працював зварювальником-монтажником, а у квітні 2022 року став до лав Збройних Сил.
Перший бойовий вихід мав біля Попасної на Луганщині. Згадує, як тоді заходив з побратимами на позицію.
«Нічка видалася дуже гарна. Обережно пересувалися лісосмугами. Старалися бути непомітними для ворога і, водночас, не дезорієнтувати своїх. А вже о третій ранку почався бій».
Бив ворога в Катеринівці, Врубівці, Новоолександрівці. Найтяжчим у своєму досвіді називає один з боїв біля Катеринівки, коли вперше мав бойовий контакт із загонами російських найманців.
«Ваґнерівці полізли на нас вночі великою масою. Окупанти гинули одне за одним і бездумно продовжували наступ. Споряджені вони були краще, ніж решта ворожих бійців. Це був дуже жорстокий бій, але нашу позицію ми втримали».
У боях на Луганщині «Тайсон» зазнав поранення, а після лікування став у стрій тоді ще новоствореної 33-ї бригади. Боєць має велику пристрасть до їзди і транспорту, тож наразі опікується нашою військовою технікою.
«Я завжди швидкістю хворів. Ще коли цивільним був, любив поганяти, і тепер так само. Мені подобається, коли машинка йде гарно, скоренько. Відчуваю, як вона газує».
На Запоріжжі, під час контрнаступу, підрозділ «Тайсона» часто лагодив техніку просто на полі бою, під ворожими обстрілами. Швидко усували пошкодження, навіть якщо машина «роззулася», тобто втратила трак. У таких ситуаціях
«Тайсонові» ставав у пригоді попередній бойовий досвід. Навчав побратимів, як вижити й успішно виконати завдання – не розгубитися.
«Одного разу біля Малої Токмачки ми вийшли на технічну розвідку, а окупанти почали працювати по нам з артилерії та стрілецької зброї. Аж раптом побратим каже: «сикотно», але цікаво! Бачу, що він весь спітнів, однак впевнений і готовий до праці».
Тепер «Тайсон» воює на Донеччині. З побратимами вправно й сміливо евакуює пошкоджену техніку, швидко лагодить її та повертає у стрій.
«Відпрацьовуємо на великій швидкості: залітаємо, витягуємо машину – і назад».
Така праця потребує неабиякої злагодженості, тож «Тайсон» плекає в підрозділі дух побратимства. Усі тут знають свої завдання й готові допомогти одне одному.
«Ми як одна родина. Дехто колись працював з автомобілями, а дехто – з сільськогосподарською технікою. Хлопці навчаються один в одного, і тепер уже немає такого пошкодження, яке б ми не могли усунути за одну чи дві доби. Від’єднуємо агрегатний вузол, замінюємо, монтуємо – і машинка в строю».
З усієї військової техніки, з якою має справу, найбільше до вподоби «Тайсонові» М-113. Особливо модифікація з двигуном «Mercedes-Benz».
«Ця машинка швидка, але тихенька. Відчувається, що це «Mercedes». Потужна».
Після нашої Перемоги «Тайсон» не проти лишитися у Збройних Силах, навчати вояків поводженню з бойовою технікою. Та по-справжньому переможемо, на його думку, лише тоді, коли доб’ємо окупантів остаточно.
«Мо**алі мають повністю забрати свої війська з України. Інакше ніяк. Жодного ворога не має бути на нашій землі. Будемо битися до останнього пі**ра».
Джерело: Тернопільський ТЦК СП