Днями у тернопільских школах розпочнеться новий навчальний рік. Однак далеко не для всіх учнів ця звістка є приємною.

Про те, чому діти не хочуть повертатися до навчання та що в такому випадку робити батькам «Сорока» запитала в тернопільської психологині Олени Галай.

Вона пояснює, що небажання дитини йти до школи – тривожний знак.

 – Значить, щось погано відобразилося на мотивації школяра вчитися. У цьому випадку однозначно потрібно поговорити з вчителем, – зазначає фахівець. – Дуже важливо налагодити контакт особливо з першою вчителькою дитини.  Також варто залучити шкільного психолога, щоб з’ясувати чому дитина не хоче йти до школи.

Відсутність бажання повертатися за шкільну парту може мати різні передумови.

– Можливо, дитині просто не підійшов вчитель. Простими словами учень не подобається викладачці і вона свою агресію на цій дитині реалізує. Таке також може бути. Ми не можемо говорити, що всі вчителі добрі або погані. Вони є різні, – говорить психолог. – Також причина може бути внутрішньою. Наприклад, дитина просто не встигає і відчуває себе невпевнено. Тоді їй потрібно пояснити додатково, допомогти адаптуватися.

Також негативно вплинути на ставлення до навчального закладу може й поведінка однокласників.

 – Може бути поганий клімат в самому класі. Тоді це вже завдання для шкільного психолога – провести соціометрію, аби зрозуміти, хто є ким серед однокласників. Після цього фахівець допоможе в нормалізації психологічного клімату. Адже якщо дитина стала аутсайдером, її не сприймають, це також вплине і на її успішність, – каже Олена Галай.

Олена Галай наголошує на тому, що сукупність цих факторів суттєво впливає на дитину й її завзяття до навчання.

– Всі ці речі можуть здатися банальними, але вони також можуть вплинути на те, як дитина себе почуває на заняттях та вчиться. Клас може сприяти саморозвитку: між дітьми довірливі стосунки, однокласники мотивують один одного, немає жорсткої критики але є здорова конкуренція. Однак може бути й навпаки: неприйняття, нерозуміння, насмішки сприятимуть замкненості  і небажанню дитини вчитися. Потрібно пам’ятати, що  думка середовища і вчительки в цьому віковому періоді є важливою для дитини, – зазначає фахівець.

Якщо змінити на краще не вдасться, то, можливо, дитині доведеться змінити навчальний заклад.

– Звичайно, якщо все дуже травматично і дитина не може перебувати в цьому просторі, ймовірно, краще її просто перевести в інший клас або школу, – говорить Олена Галай. – Дитина повинна вчитися в комфортних для неї умовах. Важливо пам’ятати, що школа – це те, що формує самооцінку малечі.

Головне фото з вільних джерел