Нещодавно у Тернопільській обласній лікарні провели першу в області операцію з пересадки серця.

Пацієнт – 38-річний Андрій. Чоловік з Одеси. Після двотижневого лікування у Тернополі вже завтра він поїде до столиці. Наступний етап реабілітації одесит пройде у Національному інституті серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова.

Перед від’їздом пацієнт вперше поспілкувався з місцевими журналістами. Він поділився своїми планами та розповів про страхи, які відійшли у минуле.

«Моє серце розвалювалося»

– Зараз я почуваюся чудово у порівнянні з тим, як було до операції. Задишка, знемога не давали мені повноцінно жити та працювати. Діагноз – дилатаційна кардіоміопатія. Моє серце розвалювалося, просто розвалювалося… Я добре пам’ятаю той день, коли мені вперше сказали, що потрібно робити операцію з пересадки. Це було 6 років тому. Тоді ще нічого такого не робили. Рік тому я став у чергу, щоб отримати серце від донора. Цей рік я чекав і надіявся, – розповів Андрій.

Донором для Андрія посмертно став молодий чоловік, у якого трапився інсульт, що призвело до смерті його мозку. Про це повідомили медики Чортківської центральної районної лікарні, де на той час перебував донор.

«Я готовий стати для його матері названим сином»

Пацієнт зізнається, здійснилася його мрія. Він дуже вдячний донору та усій його родині за шанс на нове життя.

– Я ще поки не спілкувався з рідними цього чоловіка, але обов’язково зустрінуся з ними. Я погоджуся стати для його матері названим сином. Ці люди зробили для мене дуже багато, – наголосив Андрій.

На фото: пацієнт під час спілкування з журналістами

«Боявся, що розріжуть і зашиють назад»

Чоловік каже, у перші дні після операції було важко, але з допомогою тернопільської команди лікарів-професіоналів йому вдалося швидко стати на ноги. Усі страхи вже позаду, додає одесит.

– Найбільший страх був, що розріжуть і зашиють назад. Так вже було в лютому. У Вінниці мене розшили, але в донора зупинилося серце, тому операція не відбулася. Боявся, щоб знову таке не повторилося, – поділився чоловік.

Про плани на майбутнє Андрій відповідає коротко – «жити»!

На фото: пацієнт з командою тернопільських лікарів 

Прижиттєву згоду на посмертне донорство може дати кожен

Завжди список тих, хто очікує на донорський орган, є більшим від списку тих, хто готовий його віддати після своєї смерті, наголошує завідувач відділенням кардіохірургії і трансплантології Тернопільської обласної лікарні, лікар-хірург-трансплантолог Володимир Мороз.  

–  Україна одна з піонерів трансплантації у світі. На жаль, маємо великий провал у цьому напрямку. У нас є «презумпція незгоди». Хіба що за життя людина дала згоду на використання своїх органів після смерті. Якщо вона цього не зробила, то має бути дозвіл родичів. Будь-хто прижиттєво може погодитися на посмертне донорство. Ми з колегами це зробили. Люди мають розуміти, що коли хтось помирає, то йому органи вже не потрібні. Краще дати можливість іншому жити. Хоча це боляче, це страшно, це емоційно важко. Але завдяки цьому хтось може одужати, – наголосив Володимир Мороз.  

На фото: лікар-хірург-трансплантолог Володимир Мороз