Чи не кожне село та містечко в Україні зараз хвилює проблема відсутності місць, де молодь  може провести  дозвілля з користю. На противагу місцевостям, де просто розводять руками, Теребовлянська об’єднана територіальна громада знайшла вихід – центри «КІД».

Ці заклади створені на базі колишніх будинків культури. Створили їх завдяки закону про децентралізацію. Вони сприяють розвитку талановитої молоді, бо спонукають проявленню їх танцювальних та вокальних здібностей на конкурсах, концертах. Крім того, заклад містить і бібліотеку, комп’ютерний зал та мультимедійну дошку. В закладі завжди людно.

У вестибюлі – сім’я Кварцяних. Батьки виховують вісімнадцятирічного студента Святослава та дванадцятирічну Олену. Проживають спільно в селі Лошнів. На питання про важливість Центрів «КІД» першим наголошує батько:

– Такі заклади дуже потрібні. Бо в сільській місцевості, м’яко кажучи, не дуже є куди піти, а тому, щоб чогось навчитися потрібно їхати в будинок творчості чи музичну школу в Теребовлю. Це складає труднощі батькам, а тому і діти страждають від неможливості розвиватись у творчій сфері. Наш Святослав часто брав участь у шкільних заходах у ролі ведучого, але це лиш тому, що не потребувало багато зусиль завчити текст. Бажання йому бракувало працювати в цьому руслі, подобалась лише репетиції – лишній привід весело провести час із друзями. Більше до душі йому комп’ютерні програми та ігри, не дивно, бо ж чоловік.  Оленка ж влилась в творче русло набагато молодшою за брата. Ще з дитячого садочку донечка прагне співати та отримувати оплески не лише односельчан. Ми з дружиною стараємося її в цьому підтримати, возили в музичну школу. Тому, коли відкрили центр «КІД» дуже зраділи, бо тут молодий, життєрадісний та креативний персонал, що веде нашу дитину шляхом успіху. А що може більше тішити батьків, як те, що дитина щаслива? Вона ще з трьома подружками двома Оленками та Христинкою створили квартет «ОООХ» і вже проявляють себе на районних та обласних конкурсах та фестивалях.

А випускник школи Олег мовить, що не дуже любить концерти та відчувати на собі погляди публіки. Та й оплески йому не потрібні. Його хобі: перегляд фільмів, комп’ютерні ігри та прописування треків, тому з задоволенням допомагає працівникам із вибором кінокартин, які транслюють тут щотижня.  Зауважує, що «коли би більше було молоді, то було би ще веселіше, але і так – непогано».

Величезне значення надають і наймолодшим учасникам гуртків. Дівчина Настя впевнено стверджує: «Я тут би жила, ще тільки маму з татом сюди би і братика, але тільки коли чемним буде. В центрі «КІД» багато друзів та цікавих ігор. А ще наша Катерина Богданівна була на «Голосі країни», по-телевізору показували. Гарно співала. Я люблю теж тут співати, танцювати, малювати, часом і віршики розказую».

Богданна Іванчук – директор центру «КІД» пропрацювала багато років до того у будинку культури та зізнається, що з новим обладнання набагато легше знайти охочих до заходів, часом і самі пропонують якийсь і ми вирішуємо, що з ним зробити. Величезний плюс – опалення, бо як було холодно, то і самій не дуже хотілося на роботу. Не кажучи вже про дітей, але зараз вони мають можливість вчитися чогось, вдосконалюватись розвиватись. Спрацьовує ефект наслідування і вже одна дитина іде з іншою, тому статистика учасників збільшується. Це не тільки діти з села Лошнів, а й з Сущина та Осталець, що неподалік. А всі працівники радіють цьому.

Ознайомившись з цими думками, можна зробити висновок, що центр «КІД» - єдине місце для відпочинку молоді в селі Лошнів, але селяни на даному етапі не потребують альтернатив. Колектив є гідним, а учасники щасливими, бо розвиваються, вчаться , проявляють себе та комунікують з друзями у відповідно  обладнаному для цього місці.

Єдиний недолік таких закладів – мала кількість населення.

Якщо справи будуть іти так надалі, то цілком можливо чекати становлення ще не однієї відомої особистості в цій місцевості.