Кожного року український кордон перетинає тисяча наших співвітчизників. Вони всі намагаються віднайти кращу долю на чужині. Найчастіше виїжджають в Німеччину, Польщу, Угорщину. Потік українців, які виїжджають на роботу чи на постійне місце проживання, кожного року збільшується. Така еміграція пов’язана з багатьма чинниками.

Дізнаймось чим же заманює українців Польща. «Сорока» поцікавилася у тернополянина пана Миколи (прізвище не вказуємо за проханням співрозмовника прим. авт..), який не раз перетинав польсько-український кордон.

- Що вплинуло на ваше рішення віднайти кращої долі в Польщі?

- Я народився в Україні. Двадцять три роки прожив у Тернополі, але одного дня я зібрав свої речі та поїхав до Польщі.

- Це не було спонтанним рішенням?

- Ні! Все своє життя я спостерігав, як українці показують на кожного пальцем і звинувачують у своїх бідах. У 2013 році я думав, що нарешті щось зміниться у нашій державі. Тому як міг намагався підтримувати Майдан. Їздив до Києва. Але зрозумів, що нічого не міняється, більшість людей, як і колись, не в змозі заробити собі на життя працею рук, а вдаватися до незаконних методів, таких як корупція, мені не дозволяє совість. Тому я вирішив поїхати до Польщі.

- Оскільки дуже багато українців їздять до Польщі на заробітки, то з виробленням візи трапляються проблеми. Як вам вдалося оформити документи?

- Приблизно чотири роки тому я дізнався, що польська держава почала роздавати Карту Поляка українцям, які мають польське походження. Для того, щоб її отримати потрібно було мати документи, які підтверджують польське походження і пройти співбесіду. Виявилося, що мій дідусь був поляком і в свідоцтві народження моєї мами зазначено, що за національністю вона полячка. Тому я подав документи на Карту Поляка і пройшов співбесіду. Через декілька місяців отримав Карту.

- Які можливості Ви маєте з Картою Поляка?

- По-перше, мені безкоштовно відкривають візу на рік. По-друге, я маю можливість отримувати медичну страховку у Польщі та мати офіційне працевлаштування. По-третє, можу навчатися безкоштовно, на відміну від поляків.

- Яке ставлення поляків до Вас?

- На диво дуже добре ставлення. Але це буває не з усіма. Наприклад, є декілька речей, які не можна робити перебуваючи в Польщі. По-перше, це говорити про Бандеру. Тому що поляки бояться його. По-друге, в громадських місцях розмовляти російською мовою. До вас одразу підійде поліція і почне з’ясовувати хто ви та звідки.

- Ви сумуєте за рідною домівкою?

- Дуже сильно сумую за своєю родиною. В Польщі я вже приблизно два роки, за цей час я неодноразово приїжджаю додому. Намагаюсь робити це якомога частіше. Я спілкуюсь зі своїми рідними, але це не допомагає. В окремі моменти я розумію, що краще ніж вдома не буде ніде.

- Ви бачите своє майбутнє в Україні?

- Наразі, це для мене дуже важке запитання.

- Яку пораду Ви дасте людям котрі хочуть виїхати з країни?

- Людям, які прагнуть перетнути назавжди українсько-польський кордон, варто добре подумати. Адже ніхто їх там не чекатиме. Їхнє перебування на чужині буде «соціальним рабством». Невідомо, як поставляться до вас люди. Існує два варіанти: як до рівних і як до людей «нижчого ґатунку». Отже, перед прийняттям рішення – залишитися чи поїхати назавжди на чужину, зважте усі «за» і «проти», аби потім не шкодувати.

Фото: з відкритих джерел.