Спритний, безстрашний та добродушний – так свою незвичну домашню тварину описує тернополянка Анна Бус. Жінка вже 4,5 роки виховує тхора Фреда.

Ще з дитинства пані Анна любить доглядати за тваринами. Якщо собаками, кішками, морськими свинками чи кроликами нікого не здивуєш, то домашні кури, гігантські равлики, стриж чи тхір – доволі незвичні мешканці квартири, але не для нашої співрозмовниці.

Як доглядати за тхором в домашніх умовах, чим він харчується та як взаємодіє з іншими тваринами – Анна Бус розповіла «Сороці».

Далі – від першої особи.

Хотіли єнота

Ми з чоловіком довго думали, яку тваринку завести, зупинилися на єноті. Якось я їхала з таксистом і розповіла йому про цю ідею. Виявилося, що він – власник єнота. Чоловік каже: «Бачите який у мене дешевий телефон? Це не тому, що я бідний, а через те, що єнот втопив усе, що було в хаті». Я прийшла додому і кажу до чоловіка: єнот відміняється.

З часом ми вирішили, що хочемо завести тхора. Знайшли Фредді аж у київському притулку. Він був хворим. Жінка, яка нам його передавала, сказала, що всіх здорових вже розібрали, а цей знадобиться хіба на досліди. Я уявила, як в цю маленьку беззахисну тваринку штрикають голки, тому без вагань вирішила забрати Фредді. У нього був  підвивих ніжки, який не лікується, обгризене вухо, а потім ще й впав з ліжка і зламав зуб. Вдома ми поставили його на ноги – лікували, відгодовували і привчали до життя в квартирі. Я упродовж року робила тхорику масажі, поки він спав, аби ніжка хоч трохи функціонувала. Тепер Фред – повноцінний член нашої сім’ї. Рідні та друзі його обожнюють.

Макарони та морозиво – заборонена їжа

Тхорики харчуються сухим кормом та натуральною їжею. Ми годуємо Фредді переважно усім натуральним. Щодня він їсть м'ясо – індик, курка, шлуночки, серця, печінка. Я роблю фарш і готую його разом з подрібненими вівсяними пластівцями. Любить Фред і в’ялене м'ясо, яке ми купляємо у зоомагазинах. Їсть хурму та виноград, але категорично відмовляється від яблук. Коли був малий, любив макарони, та згодом ми дізналися, що тхорикам не можна їх їсти, так само як і морозиво, яке Фредді обожнював. Влітку він їсть два-три рази в день, взимку більше – до п’яти. Якщо якась їжа йому не підходить, я одразу це помічаю, бо Фред стає млявим, має нездоровий вигляд та й живіт болить. Але частіше він просто не їсть того, що йому б могло зашкодити. 

Про догляд

Доглядати за тхором не дуже важко. Чешемо його рідко, хіба у період линяння. Ми називаємо цей час «кризовим» для сім’ї, бо повсюди повно шерсті, прибирати треба кілька разів в день. У цей період важливо, щоб він добре харчувався, ми даємо Фредді перепелині яйця. Чистити зуби та купатися наш тхорик не любить, але доводиться його вмовляти. Коли хоче гуляти – підходить до дверей і кличе нас.

Ближче до літа Фред буде прокидатися на світанку – о 5-6-й годині ранку. Сам гратися не вміє, тому, звісно, будить і мене. Десь через дві години він знову лягає спати і прокидається о 10-ій. Взимку в сплячку не впадає, але багато їсть та спить. Фред має багато сховищ, в яких любить поспати, – під диваном, в корзині з брудним одягом. Одного разу він навіть викинув з кришталевої вази усі горіхи і зробив там собі гніздо.

На фото: Фред 

«Фред – хлопець з характером»

Коли Фредді тільки потрапив до нас, він був злюкою. Укуси тхорів досить небезпечні, тому на початках я намагалася підходити до нього близько, одягнувши грубі шерстяні шкарпетки на руки. Якось ми залишили його вдома самого на весь день, він дуже засумував і після цього став спокійним та доброзичливим. Тепер ми можемо Фреда залишити самого максимум на день, бо він не любить самотності. Плаче так, що аж щоки мокрі.

Наш тхір – хлопець з характером. Він наполегливий, безстрашний, добродушний, сприймає світ позитивно як і ми, його господарі. Фредді любить людей, вважає їх друзями. Він поводиться зі мною та з іншими людьми по-різному. З чоловіком, наприклад, заграє, намагається бути смішним, краде його тапочки. Мене, мабуть, вважає людиною, на яку можна покладатися, адже я з ним 24/7. Навіть коли працюю, Фредді любить сидіти на руках.

На фото: стриж, якого прихистила Анна Бус 

На фото: ще одна домашня тваринка Анни Бус – африканські равлики 

Задирався до пітбуля

Фредді дуже відважний, він нічого не боїться і дуже терплячий до болю. Якось під час прогулянки він загравав до пітбуля. Собака, звісно, сприйняла його за мишу. Ми з господарями пітбуля ще довго сміялися з цієї ситуації. Взагалі з іншими тваринами Фред не взаємодіє, він байдуже ставиться до них, наче не помічає. У нас на дачі є коти, то вони дратують Фредді. Якось він, кульгаючи, з такою швидкістю за ними біг. Але ми намагаємося не допускати конфлікту між ними, бо тхори – хижаки. Колись в Англії мисливці навіть брали їх на полювання за зайцями.

Подаруєш час – отримаєш результат

Якщо хтось хоче завести тхора, то я раджу добре подумати, адже ця тварина потребує не менше часу, аніж дитина. Поки тхорик маленький, його треба кожні три години годувати, привчати до горщика, виховувати. Думаю, велику роль відіграло те, що ми завжди були поруч з Фредом, він увібрав в себе наш характер. Кожна домашня тварина наслідує те, що ми їй показуємо. Хоч Фредді залюблений і не знає слова «почекай», але любов і терпіння до цієї тварини дали хороший результат – він став домашнім та дружелюбним.

На фото: іграшки Фреда